Рішення

від 13.02.2023 по справі 554/7344/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.02.2023Справа № 554/7344/22 Провадження № 2/554/2144/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Проскурня Я.О.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за борговою розпискою від 25.01.2022 року у розмірі 90000 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що вона особисто передала в борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 90000 гривень. На підтвердження отримання коштів відповідачем було надано позивачу особисту письмову розписку від 25.01.2022 року із зазначенням умов їх повернення. Так, згідно розписки, ОСОБА_2 зобов`язався повернути кошти до 25.06.2022 року.

Не зважаючи на те, що термін повернення коштів, які отримані згідно з вказаною борговою розпискою, вже настав, ОСОБА_2 позивачу грошові кошти у розмірі 90000 гривень не повернув. Звернення ОСОБА_1 з проханням дотримуватися взятого зобов`язання щодо повернення грошових коштів відповідачем було проігноровано.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави (суддя Тімошенко Н.В.) від 08.08.2022 року було відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.

11.10.2022 року до суду надійшла заява сторін про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави (суддя Тімошенко Н.В.) від 18.10.2022 року у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відмовлено; закрито провадження у справі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22.12.2022 року ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 18.10.2022 року скасовано, матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 13.01.2023 року прийнято до провадження позовну заяву та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судовому засіданні 13.02.2023 року сторонами надано заяву про затвердження мирової угоди з текстом мирової угоди від 08.02.2023 року.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року відмовлено у затвердженні мирової угоди від 08.02.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, та продовжено судовий розгляд у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила вимоги задовольнити з підстав, вказаних у позові. Зазначила, що надала відповідачу в борг по розписці 90000 гривень, кошти ОСОБА_2 не повернув, тому просить стягнути борг з відповідача на її користь.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти задоволення вимог. Зазначив, що дійсно взяв у борг в позивача 90000 гривень, не повернув кошти, зобов`язується погасити борг.

Заслухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1046 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

У відповідності дост.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою, що підтверджує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей1046,1047ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 особисто передала в борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 90000 гривень, який зобов`язався повернути кошти до 25.06.2022 року, що підтверджується письмовою розпискою від 25.01.2022 року (а.с.6).

За змістом ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, суду на підтвердження укладення договору позики була надана письмова розписка.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про доведений факт щодо наявності заборгованості за договором позики від 25.01.2022 року, укладеного між сторонами. Після укладення цього договору позивач всі обов`язки, передбачені договором виконав, а відповідач взагалі не виконав своїх зобов`язань.

Оскільки відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобов`язання, сума позики ним досі не повернута, суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту.

При викладених обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми позики в розмірі 90000 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.1046,1047,1049 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза борговоюрозпискою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , суму боргу за борговою розпискою від 25.01.2022 року у розмірі 90000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , сплачений судовий збір в сумі 992,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 17.02.2023 року.

Суддя А.М.Чуванова