Ухвала

від 13.02.2023 по справі 554/7344/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.02.2023Справа № 554/7344/22 Провадження № 2/554/2144/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Проскурня Я.О.,

за участю учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за борговою розпискою від 25.01.2022 року у розмірі 90000 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави (суддя Тімошенко Н.В.) від 08.08.2022 року було відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.

11.10.2022 року до суду надійшла заява сторін про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави (суддя Тімошенко Н.В.) від 18.10.2022 року у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відмовлено; закрито провадження у справі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22.12.2022 року ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 18.10.2022 року скасовано, матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 13.01.2023 року прийнято до провадження позовну заяву та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судовому засіданні сторонами надано заяву про затвердження мирової угоди з текстом мирової угоди від 08.02.2023 року. Згідно тексту мирової угоди, сторони по справі домовились, зокрема, про таке:

2. Сторони домовились, що в рахунок погашення заборгованості перед позивачем ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 передає, а позивач приймає у власність нерухоме майно у наступному порядку (пропорція, частинах та розмірах):

2.1. ОСОБА_1 отримує у власність:

-1/4 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с/рада Щербанівська, кадастровий номер 5324087700:00:022:0007, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площа 2,58 га. Підстава виникнення права власності у відповідача ОСОБА_2 : Ухвала Октябрського районного суду м.Полтави, серія на номер 554/6502/16-ц, виданий 05.09.2016, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31471525 від 20.09.2016, приватний нотаріус Сокирченко Т.П., Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська область;

-1/4 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с/рада Щербанівська, кадастровий номер 5324087700:00:022:0008, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площа 2,58 га. Підстава виникнення права власності у відповідача ОСОБА_2 : Ухвала Октябрського районного суду м.Полтави, серія на номер 554/6502/16-ц, виданий 05.09.2016, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31471980 від 20.09.2016, приватний нотаріус Сокирченко Т.П., Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська область;

-1/4 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с/рада Щербанівська, кадастровий номер 5324087700:00:022:0046, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площа 2,5548 га. Підстава виникнення права власності у відповідача ОСОБА_2 : Ухвала Октябрського районного суду м.Полтави, серія на номер 554/6502/16-ц, виданий 05.09.2016, видавник: Октябрський районний суд м.Полтави. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31470090 від 20.09.2016, приватний нотаріус Сокирченко Т.П., Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська область.

3. Сторони домовились, що після виконання умов п.2 цієї Мирової угоди відповідач здійснить повне погашення заборгованості перед позивачем на загальну суму 90000 грн., згідно предмету позову - заборгованості за борговою розпискою від 25.01.2022 року.

4. У свою чергу позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача щодо стягнення боргу у сумі 90000 грн.

5. Сторони дійшли згоди про те, що усі вже понесені судові витрати у справі №554/7344/22, а також можливі штрафні санкції, інфляційні втрати, 3% річних чи будь-які інші нарахування та витрати, стягненню (відшкодуванню, поверненню) із ОСОБА_2 не підлягають та не можуть бути заявлені до стягнення в подальшому.

6. Передбачені п.3 Мирової угоди зобов`язання відповідача припиняються, а заборгованість за борговою розпискою від 25.01.2022 року перед позивачем вважається погашеною лише після здійснення позивачем державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в пропорціях, частинах та розмірах відповідно до п.2 цієї Мирової угоди.

Позивач та відповідач в судовому засіданні наполягали на затверджені мирової угоди.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали заяви про затвердження мирової угоди та матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьоїстатті 13 ЦПК Українипередбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.7ст.49 ЦПК Українисторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені устатті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої-четвертоїстатті 207 ЦПК України,мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п`ятоюстатті 207 ЦПК Українипередбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи зі змістустатті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

У судовому засіданні встановлено, що предметом позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є стягнення боргу за договором позики.

За умовами мирової угоди сторони домовились, що ОСОБА_2 визнає свій борг перед ОСОБА_1 в сумі 90000 грн. за борговою розпискою, і в рахунок погашення заборгованості відповідач передає, а позивач приймає у власність нерухоме майно (земельні ділянки) у визначеному порядку (пропорціях, частинах та розмірах).

Сторони погоджуються з наслідками укладення мирової угоди, які передбаченістаттею 256 ЦПК України.

Таким чином, зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є передача нерухомого майна - земельних ділянок у власність позивача.

Тобто, фактично предмет мирової угоди не співвідноситься з предметом позову та виходить за його межі, а сторони фактично просять узаконити перехід права власності на майно від однієї особи до іншої всупереч встановленому законом порядку оформлення відчуження майна.

Отже, дана мирова угода укладена не в рамках реалізації права врегулювання спору, а відносно інших правовідносин, які не були предметом спору у даному судовому провадженні.

Сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчинюється за загальними правилами цивільного законодавства. Мирова угода є різновидом зобов`язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Відтак, умови мирової угоди, запропоновані сторонами, суперечать закону, так як фактично, за умовою мирової угоди, суд має визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що в свою чергу не відповідає вимогамЦивільного кодексу України.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

Тобто, зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Між тим, набуття права власності, перехід права власності та відчуження нерухомого майна визначається цивільним законодавством, а звернення стягнення на нерухоме майно при відсутності коштів у боржника на погашення боргу здійснюється з додержанням порядку, визначеного ст.ст.52,58,62,63 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, слід зазначити, що в даному випадку право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , може бути переоформлене на позивача на підставі цивільно-правової угоди, оформленої нотаріально, з послідуючою перереєстрацією в органах державної реєстрації речових прав, і таке питання не потребує додаткового врегулювання судовим рішенням.

Суд вважає, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження нерухомого майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 5ст. 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.

При цьому, суд вважає, що відмова у затвердженні мирової угоди не призводить до порушення конституційної засади судочинства рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не має наслідком порушення права особи на судовий захист, який реалізується в такому випадку у процесі доказування позовних вимог. У такому разі право на звернення до суду забезпечується можливістю апеляційного та касаційного оскарження рішення по суті спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,258-260,261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у затвердженні мирової угоди від 08.02.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.

Продовжити судовий розгляд у справі.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 17.02.2023 року.

Суддя А.М.Чуванова