Рішення

від 21.12.2022 по справі 478/1577/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1577/21 пров. №2/478/44/2022

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2022 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересахякої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі,

В с т а н о в и в:

29 грудня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересахякої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтуванняпозовних вимогпредставник позивача зазначив,що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належать земельна ділянка з кадастровим номером 4823681900:05:000:0106, загальною площею 9,45 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Дмитрівської сільської ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

Зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10 липня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18 липня 2013 року, номер запису про інше речове право: 1765141.

За йогоумовами,позивач ОСОБА_1 передала в оренду відповідачу ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку, строком на 20 років, під зворотне зобов`язання останнього сплачувати орендну плату в грошовій формі у строк до 30.09., 30.12. кожного календарного року.

Розмір орендної плати повинен був становити 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік, з урахуванням (без урахування) індексу інфляції. Розмір орендної плати переглядається раз на рік.

Однак, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_3 , в період з 2018по 2021роки, не сплачує орендну плату закористування землею.

Посилаючись нате,що відповідач ОСОБА_3 систематично порушуєумови договору,а саме,з 2018по 2021роки орендуплату закористування землеюне проводив,представник позивача,просив розірватидоговір орендиземлі №б/н від10липня 2013року,укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 18 липня 2013 року номер запису про інше речове право: 1765141.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 пояснили, що відповідач ОСОБА_3 свій обов`язок щодо належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати за 2018-2021 роки не виконав, при цьому не вчиняв жодних добросовісних дій спрямованих на виплату орендної плати вважають, що зазначені обставини є підставою для розірвання договору оренди землі №б/н від 10 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 18 липня 2013 року номер запису про інше речове право: 1765141, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позов, в якому посилаючись на те, що орендну плату по спірному договору оренди землі він щорічно сплачує позивачу ОСОБА_1 , але змушений це робити поштовими переказами через небажання останньої отримувати орендну плату та безперервні судові процеси починаючи з 2018 року. Так, в 2011 році в період дії попереднього договору оренди землі, укладеного між сторонами, позивач ОСОБА_1 звернулася до нього з проханням сплатити їй орендну плату наперед до 2017 року включно, посилаючись на тяжкі сімейні обставини, в сумі 102000 грн, при цьому гарантувала, що після закінчення діючого договору оренди землі в 2013 році між нею та ним ОСОБА_3 буде укладено договір оренди на інший термін, на що він погодився та надав позивачу ОСОБА_1 наперед в рахунок сплати орендної плати грошову кошти в сумі 102000 грн. У 2018 році він запропонував позивачу ОСОБА_1 отримати орендну плату на, що остання відмовилася і звернулася до суду із позовом про розірвання договору оренди землі, але відповідач незважаючи на судові процеси продовжував виконувати свій обов`язок щодо належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати за період 2018-2021 роки, в розмірі передбаченому умовами п.9 договору, шляхом перерахування коштів через поштове відділення, які за 2018 рік, 2019 рік та за 2021 рік були повернуті йому, через їх неотримання позивачем ОСОБА_1 . Крім того, представник відповідача зазначила, що позивачем ОСОБА_1 було отримано орендну плату за користування землею за 2020 рік в сумі 7388 грн 20 коп. та останньою будь-яких претензій не заявлялось. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.5), є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823681900:05:000:0106, площею 9,45 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Дмитрівської сільської ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області.

10 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, площею 9,45 га, кадастровий номер 4823681900:05:000:0106. Термін дії договору становить 20 років (п. 8 Договору). Державну реєстраціюякого проведено 18 липня 2013 року, номер запису про інше речове право: 1765141(а.с.7-8, 6).

Відповідно до п.п.9, 10, 11 Договору орендна плата вноситься у формі та розмірі 3% від вартості грошової оцінки земельної ділянки в рік, в грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексу інфляції. Орендна плата вноситься у строки до 30.09; 31.12.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (п.13 договору).

Судом встановлено, що розмір орендної плати не змінювався.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% від ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення (п.14 договору).

Відповідно до змісту п.38 договору оренди землі його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням судуна вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Слід зазначити, що договором оренди не визначено порядок розрахунку орендаря з орендодавцем, не встановлено яким чином повинен орендар вносити орендодавцю орендну плату в грошовому виразі, не вказано розрахункового рахунку орендодавця на який орендар може перераховувати кошти, а у разі виплати готівкою, не вказано хто і до кого із сторін договору повинен звертатися з приводу проведення розрахунку.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1 та 2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

У ч.1 та 2 ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Отже, за змістом ст.141 ЗК України та ст.32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_1 зазначила, що згідно договору оренди землі від 10.07.2013 року, орендної плати протягом 2018-2021 роки не отримувала, що свідчить про систематичне не виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати.

На спростування вказаних доводів та підтвердження виконання умов договору відповідачем надано до судуфіскальні чеки АТ «Укрпошта» відділення зв`язку 2 (смт. Казанка, вул. Миру №221) за №0075 від 22.11.2019 року, за №0046 від 17.12.2019 року, за №0033 від 10.11.2020 року та за №0103 від 23.10.2021 року (а.с.121-128).

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №0075 від 22.11.2019 року (а.с.121) та заяви на приймання переказу (а.с.125) вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_3 здійснено направлення переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, одержувач Вознева, сума переказу 7279 грн орендна плата за 2018 рік.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №0046 від 17.12.2019 року (а.с.122) та заяви на приймання переказу (а.с.126) вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_3 здійснено направлення переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, одержувач Вознева, сума переказу 7279 грн орендна плата за 2019 рік.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №0033 від 10.11.2020 року (а.с.123) та заяви на приймання переказу (а.с.127) вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_3 здійснено направлення переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, одержувач Вознева, сума переказу 7279 грн орендна плата за 2020 рік.

За фіскальним чеком АТ «Укрпошта» №0103 від 23.10.2021 року (а.с.124) та заяви на приймання переказу (а.с.128) вбачається, що в смт. Казанка ОСОБА_3 здійснено направлення переказу, за адресою: 56021 Дмитрівка, одержувач Вознева, сума переказу 7300 грн орендна плата за 2021 рік.

З повідомлення АТ «УКРПОШТА», наданого на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2022 року вбачається, що поштовий переказ №0075 на суму 7279 грн від 22.11.2019 року надійшов до Пересувного ВПЗ №9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та 14.12.2019 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання». Поштовий переказ №0075 надійшов 14.12.2019 року до ВПЗ Казанка-2 згідно адреси відправника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня був виплачений; поштовий переказ №0046 на суму 7279 грн від 17.12.2019 року надійшов до Пересувного ВПЗ №9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та 31.12.2019 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання». Поштовий переказ №0046 надійшов 31.12.2019 року до ВПЗ Казанка-2 згідно адреси відправника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня був виплачений; поштовий переказ №0033 на суму 7279 грн від 10.11.2020 року надійшов до Пересувного ВПЗ №9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та 29.12.2020 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання», на ім`я ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), переказ не отриманий відправником, тому був доставлений до Києва, ІРД, на зберігання; поштовий переказ №0103 на суму 7300 грн від 23.10.2021 року надійшов до Пересувного ВПЗ №9 згідно зони обслуговування адресата ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та 19.01.2022 року повернутий за зворотною адресою. Причина вказана на бланку поштового переказу ф.122 «одержувач відмовився від отримання». Поштовий переказ №0103 надійшов 19.01.2022 року до ВПЗ Казанка-2 згідно адреси відправника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) та того ж дня був виплачений (а.с.173-174, 183-192).

Указані обставини спростовують доводи позивача про те, що відповідач не вживав заходів спрямованих на виплату орендної плати.

В свою чергу позивач не надала суду жодних доказів на підтвердження звернень до відповідача з вимогою сплатити орендну плату за землю за 2018-2021 роки, та не надано доказів того, що орендна плата за ці періоди була виплачена несвоєчасно саме з вини відповідача.

Крім того, як пояснила в судовому засіданні сама позивачка ОСОБА_1 , вона дійсно відмовлялася від отримання орендної плати, а саме отримання грошового переказу, оскільки вважала, що сума переказу, яка була направлена відповідачем ОСОБА_3 є занадто малою.

Статтею 96 ЗК України встановлено обов`язок землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пп. «в» частина 1).

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час укладення договору оренди) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Законом України від 12.02.2015 року №191-VIII, який набрав чинності 05.04.2015 року, у ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» слово «форма» замінено словом «умови».

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13.02.2013 року у справі №6-170цс12).

На переконання суду відповідач ОСОБА_3 доклав всіх зусиль для виконання зобов`язання в частині своєчасної виплати орендної плати та надав докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що позивачка ухилялася від отримання орендної плати та створювала різні підстави для цього, бажаючи розірвати спірні договори оренди землі, натомість в діях орендаря суд не вбачає ознак умисної або систематичної невиплати орендної плати та вважає, що відповідні затримки з її виплати, обумовлені виключно поведінкою орендодавця.

Таким чином, враховуючи ухилення позивачем ОСОБА_1 від отримання орендної плати, суд приходить висновку, що позивачем не надано беззаперечних доказів умисного, систематичного (два і більше разів) невиконання орендарем умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати, відтак позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на її рахунок.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересахякої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, віднести на її рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 26.12.2022 року.

Суддя І.П.Сябренко