Ухвала

від 03.01.2023 по справі 645/6/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/6/23

Провадження № 1-кс/645/19/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2023 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12023221190000001 від 01.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Загризове, Борівського району, Харківської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старша слідча СВ ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 03 січня 2023 року звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12023221190000001 від 01.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Виклад змісту поданого клопотання

До чергової частини ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те що, за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив замах на вбивство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинив тілесні ушкодження з якими останнього було доставлено до лікарні для надання медичної допомоги.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2022 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_5 знаходячись біля супермаркету «АТБ», що розташований на перехресті проспекту Ювілейного та Салтівського шосе в м. Харкові, познайомився з раніше невідомим йому потерпілим ОСОБА_7 , де в ході розмови ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 поїхати до нього додому та продовжити святкування нового року. Далі ОСОБА_7 зателефонував своєму братові ОСОБА_8 та також запропонував поїхати разом з ними додому до його нового знайомого ОСОБА_5 та продовжити святкування нового року. В цей же день близько 21:00 години ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшли спільно з ОСОБА_5 до його місця мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , в якій на той момент вже знаходилась дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_9 . Перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 в кухні кімнати НОМЕР_1 де готували їжу. Під час спільного готування їжі між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підґрунті раптово виниклих неприязнених відносин один до одного, стався конфлікт, який переріс у бійку, та в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний намір спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 . Так, з метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_5 , діючи умисно, схопив ніж, який знаходився на кухні квартири, та маючи намір, направлений на заподіяння смерті потерпілому, усвідомлюючи, що наносить удари у життєво важливі органи, розуміючи, що від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілого, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, та бажаючи настання зазначених наслідків, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в область грудної клітини з правої сторони, спричинивши останньому згідно довідки від 01.01.2023 року з КНП ХОР «ОКТЛ», що розташована за адресою м. Харків, Салтівське шосе, 268-В, колото-різане проникаюче поранення грудної клітини зправа, пневматоракс зправа. Після цього ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_7 був своєчасно доставлений до медичного закладу, де йому була надана медична допомога.

01.01.2023 року слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

01.01.2023 року слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згідно зі змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких доданий до клопотання.

Звернення із клопотанням слідчий обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити займатись злочинною діяльністю, незаконно впливати на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні.

Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні.

Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник повністю заперечував проти задоволення клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав, що достатньо обрати останньому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того вважав, що ризики, на які посилався прокурор в обґрунтування заявленого клопотання, не доведені.

Підозрюваний просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання.

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне.

Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Із вказаними положеннями Основного Закону України кореспондується стаття 12 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами, а тому числі, є тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частина 4 цієї ж статті визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Крім цього стаття 192 КПК встановлює, що у разі подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання, до такого клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного.

Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Клопотання, подане слідчим, за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК України.

Зміст клопотання містить усі необхідні відомості, що визначені ч. 1 ст. 184 КПК. Виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано підозрюваному та його захиснику за три години до початку його розгляду. До клопотання додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 та ч. 2 ст. 192 КПК.

Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК).

01.01.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В матеріалах кримінального провадження міститься копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.01.2023 року, відповідно до якого 01.01.2023 року о 01 годині 25 хвилин ОСОБА_5 було затримано.

Слідчий в клопотанні зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Наведена в клопотанні фабула в сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Крім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема: протокол затримання у порядку ст. 208 КПК України, в ході якого у ОСОБА_5 було вилучено одяг в якому останній вчинив дане кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події від 01.01.2023 року за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: ніж в ванній кімнаті з нашаруванням речовини бурого кольору; фрагмент шпалер з нашаруванням речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору з рукомийника; протокол допиту в якості свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту в якості потерпілого ОСОБА_7 .

З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

В клопотанні слідчий вказує на ризики переховування від органу досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілого а свідків у даному кримінальному провадженні

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 в сукупності з іншими обставинами.

В засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків.

Такий ризик, як вплив на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На даний момент підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту потерпілого та свідка, а тому, підозрюваному відомі дані потерпілого, так і зміст наданих свідком та потерпілим свідчень, крім того, в якості свідка допитана дружина потерпілого. Вказані обставини дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість здійснення на потерпілого та свідка впливу з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Щодо посилання слідчого в клопотанні та прокурора в судовому засіданні на існування ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, слід зазначити, що органом досудового розслідування не наведено чітких аргументів в обґрунтування клопотання в цій частині, у зв`язку з чим слідчий суддя відхиляє вказане посилання. Крім того, за твердженням прокурора в судовому засіданні, ще не всі свідки у кримінальном провадженні допитані.

В зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею враховуються обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (злочинів); 2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, який не має тяжких захворювань чи інвалідність; 4) репутацію підозрюваного; 5) особу підозрюваного ОСОБА_5 .

Слідчим суддею встановлен, що ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Підозрюваний не працює, за твердженням останнього він є одруженим та має двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте відповідні свідоцтва про укладення шлюбу та про народження дітей до матеріалів клопотання не надані. Крім того, підозрюваний пояснив, що джерелом його доходів є отримання його дружиною виплат внутрішньо-переміщеним особам, які остання отримує на себе та двох малолітніх дітей. ОСОБА_5 раніше на засуджений.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на вищезазначене, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя розмір застави не визначає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № № 12023221190000001 від 01.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 28 лютого 2023 року включно.

Зобов`язати старшого слідчого СВ ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 повідомити членів сім`ї підозрюваного щодо обрання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копію ухвали отримав "__"