Ухвала

від 04.01.2023 по справі 1-34/11

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-34/11

Номер провадження 1-в/495/2/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - одноособово судді ОСОБА_1

вивчивши клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п. 14 ч.1 ст. 537, ст. 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі № 1-34/11, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2023 року в провадження судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшла клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п. 14 ч.1 ст. 537, ст. 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі № 1-34/11.

При вивчені клопотання мною було встановлено, що 02.09.2010 року мною було винесено рішення щодо матеріалів за скаргою ОСОБА_4 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції від 18.06.1999 року; матеріали щодо скарги ОСОБА_4 про визнання постанови на обшук у житлі та визнання протоколу обшуку незаконними за фактом порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 ; матеріали щодо скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 05.05.2003 року, де всі три скарги залишено без задоволення.

Крім того, 11.11.2014 року мною було заявлено самовідвід як головуючого від участі у розгляді кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 84 ч. 2, 172, 194 ч. 1 КК України.

Згідно вимог ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але, у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У рішенні ЄСПЛ «Skrlj v. Croatia» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з об`єктивним критерієм Велика палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Проте, заява судді-доповідача у даній справі про відвід від розгляду справи була задоволена Великою палатою Верховного Суду, з тих підстав, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 року у справі № 157/2932/17 дійшов до висновку про необхідність судді заявити самовідвід, оскільки зазначена обставина, виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, викликала сумнів у його неупередженості.

Отже, з урахуванням позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо об`єктивності та оцінки неупередженості судді та задля усунення виникнення у сторін в майбутньому будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п. 14 ч.1 ст. 537, ст. 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі № 1-34/11.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 75, 80, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заявляю собі самовідвід від розгляду клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п. 14 ч.1 ст. 537, ст. 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі № 1-34/11.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1