Ухвала

від 06.01.2023 по справі 1-34/11

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 1-34/11

Номер провадження 1-в/495/2/2023

про самовідвід судді

06 січня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п.14 ч.1 ст.ст. 537, 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі №1-34/11,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 року кримінальне провадження 1-34/11 (номер провадження 1-в/495/2/2023) за клопотанням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п.14 ч.1 ст.ст. 537, 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі №1-34/11 передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали поданого клопотання, суддя дійшов до висновку про необхідність заявити собі самовідвід від розгляду даного клопотання.

Так, до провадження судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 надійшла справа №495/6981/22 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури про невиконання вироку суду в частині повернення друкованої машинки марки «Листвица» та інше. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.09.2022 року у відкритті провадження по зазначеній вище адміністративній справі було відмовлено.

Окрім того, відповідно до п.82.1 Рішення Вищої Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 року «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо клопотань (подань), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів. Як вбачається з матеріалів справи, вирок по зазначеній вище справі було ухвалено суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 ..

Таким чином, вищевказані обставини унеможливлюють розгляд суддею ОСОБА_1 вказаного клопотання, так як сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду при розгляді даного кримінального провадження.

Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.

В положенні цієї статті наведений вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Отже, для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п.14 ч.1 ст.ст. 537, 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі №1-34/11.

Керуючись ст.ст. 80-82 Кримінального процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявити самовідвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження №1-34/11 (номер провадження 1-в/495/2/2023) за клопотанням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п.14 ч.1 ст.ст. 537, 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі №1-34/11.

Передати матеріали кримінального провадження №1-34/11 (номер провадження 1-в/495/2/2023) за клопотанням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку п.14 ч.1 ст.ст. 537, 539 КПК України про протиріччя, що виникли під час виконання вироку суду від 30.04.2021 року по кримінальній справі №1-34/11 до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для подальшого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: