Ухвала

від 30.12.2022 по справі 638/17158/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 638/17158/17

провадження № 61-2037св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації Тиск Плюс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Восьма харківська державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації Тиск Плюс» (далі - ТОВ «Центр сертифікації Тиск Плюс»), в якому просив визнати, що на підставі того, що ОСОБА_3 на час смерті належала 1/2 частина спільного сумісного майна від частки, яка зареєстрована на його дружину ОСОБА_2 (14,5 %) в статутному фонді та майні, що належить ТОВ «Центр сертифікації Тиск плюс», вказану 1/2 частину від 14,5 % потрібно включити до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Зазначав, що він є сином та спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Частина спадкового майна набута батьком у шлюбі на спільні кошти з дружиною ОСОБА_2 , з якою він одружений з 11 червня 1993 року. Батько заповів йому та сестрі ОСОБА_4 все своє майно в рівних частках. Вдова ОСОБА_2 є непрацездатною пенсіонеркою та має право на обов`язкову частку. 25 січня 2013 року за рішенням загальних зборів засновників товариства ОСОБА_2 прийнято новим учасником товариства, у зв`язку з чим збільшено розмір статутного капіталу товариства на суму 3 403,50 грн, усього 23 472,50 грн. Також перерозподілені частки у статутному капіталі товариства таким чином, що частка ОСОБА_2 становить 14,5 % розміру статутного капіталу. Половина від 14,50 % статутного фонду товариства є матеріальними цінностями померлого ОСОБА_3 та підлягають спадкуванню.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ «Центр сертифікації Тиск Плюс». Включено до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , 1/2 частину від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ «Центр сертифікації Тиск Плюс». Вирішено питання про судові витрати.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив із того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тому за померлим ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ «Центр сертифікації Тиск Плюс», та включити зазначене майно до складу спадщини.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі. Таким чином, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно визнав за померлим ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ «Центр сертифікації Тиск Плюс», і включив зазначену частку до складу спадщини.

Враховуючи вищевикладене, частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «Центр сертифікації Тиск Плюс» не підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя. Вимог про виплату половини вартості внесеного майна або отриманого від діяльності товариства доходу позивач не заявляв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1 направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не застосував правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 613/1521/14-ц.

Суд апеляційної інстанції не встановив джерело походження коштів, внесених до статутного капіталу товариства.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 у справі № 1-8/2012 статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом спільної сумісної власності.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою з'ясування кола суб`єктів, на яких поширюється дія Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 № 17-рп/2012 у справі № 1-8/2012.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 зазначає, що вона є учасником господарського товариства, а грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску, що узгоджується з усталеною судовою практикою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі з огляду на таке.

На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 760/20948/16-ц, провадження № 14-70цс22, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, стягнення компенсації половини вартості внесків до статутних капіталів господарських товариств і за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та стягнення коштів, набутих за час шлюб.

Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2022 рокусправа № 760/20948/16-ц, провадження № 61-2983св21, передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за касаційними скаргами ОСОБА_6 , поданою представником - адвокатомГолубничим О. І., та ОСОБА_7 , поданою представником - адвокатом ОСОБА_8 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року.

Направляючи справу № 760/20948/16-ц, провадження № 61-2983св21, на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вважав, що один з подружжя має право на компенсацію половини вартості внеску іншого з подружжя до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки такий внесок зроблений під час шлюбу за рахунок спільних сумісних коштів.

19 вересня 2012 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі № 1-8/2012 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України. Дійшов висновку, що статутний капітал і майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-61цс13 вказав, що у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з подружжя у заснуванні господарського товариства, це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а інший із подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям.

02 жовтня 2013 року Верховний Суд України у постанові у справі № 6-79цс13 дійшов висновку, що «навіть і в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства».

В ухвалі від 3 червня 2015 року постанову у справі № 6-38цс15 Верховний Суд України роз`яснив поняття частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та спосіб поділу такого майна: «Якщо один із подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується у право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства».

Вирішуючи спори про поділ майна подружжя в частині поділу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, Верховний Суд послідовно застосовує висновки Верховного Суду України. Вказане підтверджують постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 травня 2019 року у справі № 683/886/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 161/19023/17, від 8 вересня 2021 року у справі № 727/6374/17, від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 вересня 2021 року у справі № 161/9644/19, від 1 листопада 2021 року у справі № 179/130/13-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18, від 3 березня 2020 року у справі № 909/52/19. У цих справах суд захистив порушене право позивача шляхомстягнення грошової компенсації половини вартості внесеного до статутного капіталу майна, половини отриманого доходу від діяльності підприємства, половини майна, що залишилось після його ліквідації.

29 червня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 916/2813/18 і відступила від висновків Верховного Суду України, сформульованих у постанові від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 569/6236/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованих у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 918/598/18, що частка у статутному капіталі приватного підприємства, яка придбана за спільні кошти подружжя, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та може бути відчужена одним із подружжя без згоди іншого.

15 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою у справі № 450/624/15 відмовив у задоволенні вимоги позивачки до відповідача про виділення 1/2 частини статутного капіталу приватного підприємства. Вважав, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину нерухомого майна, належного цьому підприємству, бо це майно є власністю юридичної особи. Однак апеляційний суд помилково зазначив, що речове право позивачки трансформувалося у право вимоги на виплату половини вартості зазначеного майна, набутого за рахунок спільних коштів подружжя для використання у підприємницькій діяльності. Зважаючи на необхідність урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, про те, що у разі внесення одним із подружжя (колишнього подружжя), який є учасником господарського товариства, коштів чи майна до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, саме товариство стає їх власником, тоді як право іншого з подружжя на спільні кошти/майно трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частки у статутному капіталі товариства, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника товариства до його статутного капіталу, Верховний Суд вважав обґрунтованими доводи касаційної скарги відповідача про те, що позивач наділений правом вимагати компенсації половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства, а не виплати половини вартості внеску відповідача як засновника до статутного капіталу товариства чи половини вартості внесеного подружжям майна.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що є невирішеним питання про те, на що може претендувати один із подружжя: лише на компенсацію половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю чи, за його вибором, на виплату половини вартості внеску відповідача як засновника до статутного капіталу цього товариства або половини вартості внесеного подружжям майна.Тому необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України. Принцип верховенства права вимагає юридичної визначеності щодо того, яким має бути ефективний спосіб захисту прав у справах про поділ спільного сумісного майна подружжя, коли один із подружжя під час шлюбу за рахунок їхнього спільного майна зробив внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 760/20948/16-ц, провадження № 61-2983св21, з урахуванням принципу верховенства права повинна роз`яснити особливості інтерпретації статті 74 СК України, статті 13 Закону України «Про господарські товариства» у подібних правовідносинах.

В ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також зазначив, що невирішеним є питання про те, у суді якої юрисдикції повинен вирішуватися спір між подружжям (колишнім подружжям) про компенсацію половини вартості частки (іншого з подружжя) у статутному капіталі товариства.

У справі, що переглядається, предметом позову є про визнання права власності на частину у спільному майні подружжя, включення до складу спадщини після смерті спадкодавця 1/2 частини його частки (14,5 %) в статутному фонді та майні, що належить ТОВ «Центр сертифікації Тиск плюс», яку він набув за час шлюбу з ОСОБА_2

Верховний Суд зауважує, що до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 760/20948/16-ц, провадження № 14-70цс22, неможливо визначити, який спосіб захисту прав є ефективним у справах, коли один із подружжя під час шлюбу за рахунок спільного майна зробив внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

Оскаржуване судове рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається.

У випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України, до закінчення перегляду справи.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 10 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 638/17158/17, провадження № 61-2037св21, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації Тиск Плюс» про визнання права власності на частину у спільному майні подружжя, включення частини майна до спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 760/20948/16-ц, провадження № 14-70цс22.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко