Ухвала

від 22.12.2022 по справі 465/2229/13-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2229/13-ц

4-с/465/45/22

У Х В А Л А

22.12.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в особі судді Гладишевої Х.В.

за участю секретаря судового засідання Василюк В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Роман Назар Олегович та ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця, суд, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича, в якій, з урахуванням доповнення вимог скарги просить: Визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Назара Олеговича щодо виконання ухвали Франківського районного суду м.Львова від 26.03.2013 року про арешт майна боржника у ЗВП №51502370 ОСОБА_2 готельний комплекс «Європа» в м.Броди, неправомірною; зобов`язати головного державного виконавця Романа Н.О. винести постанову про передачу майнового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 і земельної ділянки площею 0,10 га за цією ж адресою стягувану у зведному виконавчому провадженні №51502370 ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу боржника у цьому провадженні ОСОБА_2 та за фактом такої передачі скласти акт; зобов`язати головного державного виконавця Романа Н.О. вжити заходів до розшуку боржника ОСОБА_2 , а саме: здійснити привід ОСОБА_2 , оголосити його в розшук; зобов`язати старшого державного виконавця Романа Н.О. після вжиття заходів п розшуку боржника ОСОБА_2 отримати від нього декларацію про фінансовий та майновий стан. У випадку невиконання рішення суду звернутися в правоохоронні органи з поданням про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду; стягнути в користь держави з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) судові витрати пов`язані з розглядом справи.

На обґрунтуванняскарги ОСОБА_1 зазначив,що упровадженні Головногодержавного виконавцяВідділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЛьвівській областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)Романа Н.О.перебуває зведеневиконавче провадження№51502370про стягненнякоштів з ОСОБА_2 ,до складуякого входять:виконавче провадження№49874510з виконаннявиконавчого листа№465/2229/13-ц,виданого 23квітня 2013року Франківськимрайонним судомм.Львовапро стягненняз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості врозмірі 244350доларів США,71400євро та29185гривень;виконавче провадження№49874366з виконаннявиконавчого листа№465/2795/14-ц,виданого 18липня 2014року Франківськимрайонним судомм.Львовапро стягненняз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості врозмірі 24600доларів США,7200євро;виконавче провадження№49874297з виконаннявиконавчого листа№462/3914/15-ц,виданого 19серпня 2015року Залізничнимрайонним судомм.Львовапро стягненняз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості урозмірі 24600доларів СШАта 7200євро;виконавче провадження№60286047з виконаннявиконавчого листа№465/3185/17,виданого Радехівськимрайонним судомЛьвівської області30вересня 2019року простягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процентів задоговором позикив розмірі98400доларів СШАта 28800євро;виконавче провадження№66478398з виконаннявиконавчого листа№465/7037/20виданого Радехівськимрайонним судомЛьвівської області09липня 2021року простягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процентів задоговором позикив розмірі49200доларів СШАта 14400Євро.Загальна сумаборгу ОСОБА_2 перед нимстаном на28червня 2022року складає441150доларів СШАі 129000євро,що вгривневому еквівалентістановить 20213250гривень.В результатібездіяльності державноговиконавця незвернено стягненняна майноборжника,не переданостягувачу майноборжника ОСОБА_2 відповідно доухвали Франківськогорайонного судум.Львовавід 26березня 2013року,не виконанорішення Франківськогорайонного судум.Львовавід 03вересня2014року,також невиконано рішенняЗалізничного районногосуду м.Львовавід 17червня 2015року простягнення з ОСОБА_2 процентів задоговором позикив розмірі24600доларів СШАта 7200Євро.Державний виконавець ОСОБА_3 свідомо невчиняєжодних виконавчихдій позверненню стягненняна готельнийкомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 »по АДРЕСА_1 ,цінні папериПрАТ «Одеськийзавод мінеральнихвод» таінше майноборжника ОСОБА_2 ,тому судовірішення простягнення коштівз боржниказалишаються невиконаними. Загальна сума боргу ОСОБА_2 переді скаржником станом на 28 червня 2022 року складає 441 150 доларів США ( 15 440 250 гривень ) і 129 000 євро ( 4 773 000 гривень ), що в гривневому еквіваленті становить 20 213 250 гривень.

А тому з метою захисту порушених прав ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною скаргою, яку просить задовольнити.

Державний виконавець на адресу суду скерував заперечення на скаргу, в якій зазначив, що Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) заперечує проти заявленої скарги в повному обсязі заявлених скаржником вимог. Вважає вимоги скаржника необґрунтованими з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частини 5 статті 18 Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Згідно частини 2 статті 36 Закону розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

В рамках зведеного виконавчого провадження з дотриманням вимог статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, звернено стягнення на предмет іпотеки - готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий № 4620310100:11:004:0004 за адресою АДРЕСА_1 , про що складено постанову про опису й арешту майна боржника від 06.12.2016.

Згідно протоколів проведення електронних торгів №№ 319536, 327555, 337266 від 05.03.2018, 20.04.2018 та 06.06.2018 відповідно торги з реалізації предмета іпотеки - готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 , - не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

Зазначає, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 22.03.2019 по справі № 439/1678/18 скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесені на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 4877698. Однак постановою Львівського апеляційного суду від 04.08.2020 по згаданій справі задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнісью «Готель «Європа-Броди», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріо Фортіс Фінанс», Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698 - відмовлено.

Таким чином, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Тому для реального захисту та відновлення порушених прав позивача необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оскаржувані договори не створили жодних юридичних наслідків.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» містить перелік підстав припинення іпотеки.

Згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є власністю ТзОВ «Готель «Європа-Броди» передано в іпотеку згідно іпотечного договору, виданого 09.04.2010 № 722 приватним нотаріусом ЛМНО Львівської області Новосадом О.П. Поряд із цим, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про державну реєстрації права чи вимоги ОСОБА_1 на згаданий об`єкт нерухомого майна. Запис про іпотеку від 09.04.2010 № 29464206 є чинним.

Наведені обставини свідчать про відсутність правових підстав для передачі в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 51502370 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу нереалізованого на електронних торгах майна готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 .

Просив в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця - відмовити у повному обсязі заявлених вимог.

Скаржник та його представник адвокат Огородник О.І. в судове засіданні не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про судове засідання, однак представник адвокат Огородник О.І. подав заяву в якій зазначив, що скаргу з урахуванням доповнень підтримує, просив розгляд проводити за його відсутності.

Заінтересовані особи в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і місце його проведення не з`явились, про причини неявки не повідомили. Їхня неявка у відповідності до положень ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положеньЦПК Українирозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, постановляючи ухвалу відповідно до вимог ст. ст. 260, 451 ЦПК України, суд вважає, що скаргу з урахуванням доповнень представника слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Судом встановлено, що в провадженні Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Романа Н.О. перебуває зведене виконавче провадження №51502370 про стягнення коштів з ОСОБА_2 , до складу якого входять: виконавче провадження №49874510 з виконання виконавчого листа №465/2229/13-ц, виданого 23 квітня 2013 року Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 244350 доларів США, 71400 євро та 29185гривень; виконавче провадження №49874366 з виконання виконавчого листа №465/2795/14-ц, виданого 18 липня 2014 року Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 24600 доларів США, 7200 євро; виконавче провадження №49874297 з виконання виконавчого листа №462/3914/15-ц, виданого 19 серпня 2015 року Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24600 доларів США та 7200євро; виконавче провадження №60286047 з виконання виконавчого листа №465/3185/17, виданого Радехівським районним судом Львівської області 30 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 98400 доларів США та 28800 євро; виконавче провадження №66478398 з виконання виконавчого листа №465/7037/20 виданого Радехівським районним судом Львівської області 09 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 49200 доларів США та 14400 Євро.

В рамках зведеного виконавчого провадження з дотриманням вимог статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, звернено стягнення на предмет іпотеки - готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено постанову про опису й арешту майна боржника від 06.12.2016.

Згідно протоколів проведення електронних торгів №№ 319536, 327555, 337266 від 05.03.2018, 20.04.2018 та 06.06.2018 відповідно торги з реалізації предмета іпотеки - готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 , - не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 22.03.2019 по справі № 439/1678/18 визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ «Аріо Фортіс Фінанс» і ТзОВ «Готель «Європа-Броди»; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ «Аріо Фортіс Фінанс» і ТзОВ «Готель «Європа-Броди», скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесені на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 4877698.

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного суду від 04.08.2020 вказане судове рішення в частині скасоване з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріо Фортіс Фінанс», Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є власністю ТзОВ «Готель «Європа-Броди» та передано в іпотеку згідно іпотечного договору, виданого 09.04.2010 № 722 приватним нотаріусом ЛМНО Львівської області Новосадом О.П. Поряд із цим, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про державну реєстрацію права чи вимоги ОСОБА_1 на згаданий об`єкт нерухомого майна. Запис про іпотеку від 09.04.2010 № 29464206 є чинним.

Як вбачається з відповіді стягувачу Колодяжному від 21.06.2022 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у відділі перебуває зведене виконавче провадження №51502370 про стягнення коштів з ОСОБА_2 , до складу якого входять виконавче провадження №49874510 з виконання виконавчого листа №465/2229/13-ц, виданого 23 квітня 2013 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 244 350 доларів США, 71 400 євро та 29 185 гривень; виконавче провадження №49874366 з виконання виконавчого листа №465/2795/14-ц, виданого 18 липня 2014 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 24 600 доларів США, 7 200 євро; виконавче провадження №49874297 з виконання виконавчого листа №462/3914/15-ц, виданого 19 серпня 2015 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24 600 доларів США та 7 200 євро; виконавче провадження №60286047 з виконання виконавчого листа №465/3185/17, виданого Радехівським районним судом Львівської області 30 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 98 400 доларів США та 28 800 євро; виконавче провадження №66478398 з виконання виконавчого листа №465/7037/20 виданого Радехівським районним судом Львівської області 09 липня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 49 200 доларів СІІІА та 14 400 Євро. При цьому зазначено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . є власністю ТзОВ «Готель «Європа-Броди» та передано в іпотеку згідно іпотечного договору, виданого 09.04.2010 № 722 приватним нотаріусом ЛМНО Львівської області Новосадом О.П. Поряд із цим, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про державну реєстрацію права чи вимоги ОСОБА_1 на згаданий об`єкт нерухомого майна. Запис про іпотеку від 09.04.2010 № 29464206 є чинним. За наведених обставин ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для передачі готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер № 4620310100:11:004:0004 за адресою : АДРЕСА_1 .

При вирішенні скарги на бездіяльність державного виконавця суд керується Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією із основних засад судочинства, зазначеної у статті 129 Конституції України, та цивільного судочинства зокрема (частин 3 статті 2 ЦПК України), є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з приписами частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина 3 статті 431 ЦПК України).

Нормою ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з положеннями частини 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Однією з вимог до виконавчого документа, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» є зазначення у ньому резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Статтею 10 Закону визначено заходи примусового виконання рішень, якими є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року по справі №654/3323/20 (провадження № 61-1993св21).

Так Верховний Суд підкреслив, що аналіз положень статті 447 ЦПК в сукупності з іншими нормами дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов`язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням.

У порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту.

По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження - є неприпустимим, саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження.

Таким чином, якщо державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби, приватний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь якої іншої особи), то така скарга задоволенню не підлягає.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Суд зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень це сукупність дій визначених Законом України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Матеріалами справи підтверджується, що в рамках зведеного виконавчого провадження з дотриманням вимог статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, звернено стягнення на предмет іпотеки - готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування загальною площею 1413,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено постанову про опису й арешту майна боржника від 06.12.2016.

Електронні торги №№ 319536, 327555, 337266 від 05.03.2018, 20.04.2018 та 06.06.2018 відповідно торги з реалізації предмета іпотеки - готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 , - не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 22.03.2019 по справі № 439/1678/18 Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ «Аріо Фортіс Фінанс» і ТзОВ «Готель «Європа-Броди»; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 23.09.2016 року, укладений між ТзОВ «Аріо Фортіс Фінанс» і ТзОВ «Готель «Європа-Броди», скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесені на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 4877698.

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного суду від 04.08.2020 вказане судове рішення в частині скасоване з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Європа-Броди», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріо Фортіс Фінанс», Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець Ольги Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 29963394 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963879 від 08.06.2016 року; індексний номер 29963729 від 08.06.2016 року та внесених на підставі цих рішень до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номерами 14877329, 14877899 та 14877698.

Суд погоджується з позицією державного виконавця, що запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права скаржника, неможливо.

Відтак для реального захисту та відновлення порушених прав необхідно скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, оскільки оскаржувані договори не створили жодних юридичних наслідків.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна готельний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є власністю ТзОВ «Готель «Європа-Броди» та передано в іпотеку згідно іпотечного договору, виданого 09.04.2010 № 722 приватним нотаріусом ЛМНО Львівської області Новосадом О.П. Поряд із цим, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про державну реєстрацію права чи вимоги ОСОБА_1 на згаданий об`єкт нерухомого майна. Запис про іпотеку від 09.04.2010 № 29464206 є чинним.

Наведені обставини свідчать про відсутність правових підстав для передачі в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 51502370 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу нереалізованого на електронних торгах майна - готельного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування заг. пл. 1413.9 кв.м., земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер № 4620310100:11:004:0004 за адресою: АДРЕСА_1 .

А відтак, суд приходить до переконання, що доводи скаржника в частині зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Романа Назара Олеговича здійснити виконавчі дії щодо звернення стягнення на готельний комплекс «Європа» в м. Броди та його передачі, є безпідставними, а тому в цій частині скарги слід відмовити.

В частиніскарги провизнання бездіяльностіголовного державноговиконавця відділупримусового виконаннярішень Управліннязабезпечення примусовоговиконання рішеньу Львівськійобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)Романа НазараОлеговича щодо виконанняухвали Франківськогорайонного судум.Львовавід 26.03.2013року проарешт майнаборжника уЗВП №51502370 ОСОБА_2 готельнийкомплекс «Європа»в м.Броди, неправомірною суд приходить до висновку, що таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із постанови головного державного виконавця Франківського ВДВС ЛУЮ Подановського Т.Р. про закінчення виконавчого провадження від 16.05.2013 року рішення суду виконано, арешт на нерухоме майно боржника, зазначене в ухвалі Франківського районного суду м.Львова від 26.03.2013 року у справі №465/2229/13-ц накладено.

Відтак, твердження скаржника щодо невиконання державним виконавцем ухвали Франківського районного суду м.Львова від 26.03.2013 року про арешт майна боржника у ЗВП №51502370 ОСОБА_2 готельний комплекс «Європа» в м.Броди, спростовуються наведеним вище, а тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги скаржника стягнути в користь держави з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, є безпідставними, оскільки Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а скаржником не подано суду доказів у підтвердження понесення ним судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з тим, суд зазначає, що решта вимог скаржика підляють задоволенню, з огляду на наступне.

Зі змісту ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частинами першою-третьою статті 56Закону України«Про виконавчепровадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Невиконання рішень суду, що набрали законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавчепровадження»,у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Проте, в матеріалах справі відсутні докази які б вказували, що державним виконавцем вжито всіх заходів спрямованих на виконання рішень суду в зведеному виконавчому провадженні №51502370.

З огляду на тривалість виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо вжиття заходів з примусового виконання рішень суду у зведеному виконавчому провадженні №51502370 є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 354, 355, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Роман Назар Олегович та ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.

Зобов`язати головного державного виконавця Романа Н.О. вжити заходів до розшуку боржника ОСОБА_2 , а саме: здійснити привід ОСОБА_2 , оголосити його в розшук.

Зобов`язати старшого державного виконавця Романа Н.О. після вжиття заходів з розшуку боржника ОСОБА_2 отримати від нього декларацію про фінансовий та майновий стан. У випадку невиконання рішення суду звернутися в правоохоронні органи з поданням про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

В решті вимог скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Гладишева Х.В.