Рішення

від 30.12.2022 по справі 909/816/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/816/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Шутка О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Селянсько-Фермерського Господарства "Ігора Валька"

(вул. Шевченка, буд. 51, с. Стратин, Івано-Франківський район,

Івано-Франківської області)

до: Рогатинської міської ради

(вул. Галицька, буд. 65, м. Рогатин, Івано-Франківський район,

Івано-Франківської області, 77001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро"

(вул. Галицька, буд. 52, м. Рогатин, Івано-Франківський район,

Івано-Франківської області, 77000)

про визнання недійсним договору оренди неуспадкованих земельних ділянок та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок,

за участі:

від позивача: Жука Ростислава Стефановича,

від відповідача - Рогатинської міської ради: Сташків Оксани Богданівни,

від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро":

Микитчина Петра Степановича,

Окуневича Михайла Валентиновича ,

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У жовтні 2022 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Селянсько-Фермерське Господарство "Ігора Валька" із позовною заявою до Рогатинської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро" про визнання недійсними договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 та Додаткової угоди від 01.04.2021 до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. 06.10.2022 суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив строк для усунення виявлених недоліків.

6. 10.10.2022 за вх. № 13473/22 на електронну адресу суду від представника позивача Селянсько-Фермерського Господарства "Ігора Валька", адвоката Жука Р. С. надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якого позивачем 07.10.2022 проведено оплату судового збору в сумі 2 481, 00 гривень, що підтверджується Платіжним дорученням № 1666 від 07.10.2022.

7. Ухвалою суду від 12.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 08.11.2022; задовольнив клопотання представника позивача Селянсько-Фермерського Господарства "Ігора Валька", адвоката Жука Р. С. про витребування доказів та витребував у відповідача - Рогатинської міської ради наступні докази: правовстановлюючі документи відповідно до яких Стратинська сільська рада набула право власності на неуспадковані земельні ділянки загальною площею 62, 2232 га, та відповідне право розпорядження ними, рішення Стратинської сільської ради, яким було визначено перелік, неуспадкованих земельних ділянок загальною площе 62, 2232 га, які в подальшому були передані в оренду ТОВ "Бачів Агро", відповідно до Договору оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, протокол проведення земельних торгів, за результатами якого було визначено переможця земельних торгів - ТОВ "Бачів Агро" та укладено Договір оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок із переможцем, рішення Стратинської сільської ради, яким було вирішено укласти Договір оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, рішення Рогатинської міської ради, яким було визначено перелік, не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паї) загальною площею 47, 7949 га (рілля), які в подальшому були передані в оренду ТОВ "Бачів Агро" на 7 років відповідно до додаткової угоди до Договору оренди земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, рішення сесії Рогатинської міської ради, яким було визначено розмір орендної плати (12 % від нормативно-грошової оцінки площі ріллі) при укладенні 01.04.2021 Додаткової Угоди до Договору оренди не успадкованих земельних ділянок № 2 від 03 лютого 2020 року, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшої передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 62, 2232 га або загальною площею 47, 7949 га (рілля); встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу подати суду, в строк п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

8. 31.10.2022 за вх. № 14639/22 на електронну адресу суду від представника позивача Селянсько-Фермерського Господарства "Ігора Валька", адвоката Жука Р. С. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 08.11.2022, в режимі відеоконференції. Телефонограмою від 04.11.2022 повідомлено адвоката Жука Р. С. про те, що судове засідання у справі № 909/816/22, призначене на 08.11.2022 відбудеться з використанням комплексу технічних засобів відеоконференцзв`язку та програмного забезпечення "EasyCon" з можливістю представника позивача брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

9. 04.11.2022 до канцелярії суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро", адвоката Микитчина П. С. надійшов відзив на позов (вх. № 14977/22) та попередній, (орієнтовний) розрахунок судових витрат (вх. № 14978/22).

10. 07.11.2022 за вх. № 15082/22 до канцелярії суду від Рогатинської міської ради надійшов відзив на позов.

11. 08.11.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача Жука Ростислава Стефановича, представника відповідача Рогатинської міської ради Сташків Оксани Богданівни та представників відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро" Микитчина Петра Степановича і Окуневича Михайла Валентиновича про відкладення розгляду справи, підготовче засідання у справі відклав на 28.11.2022; повторно витребував у відповідача - Рогатинської міської ради наступні докази: правовстановлюючі документи відповідно до яких Стратинська сільська рада набула право власності на неуспадковані земельні ділянки загальною площею 62, 2232 га, та відповідне право розпорядження ними, рішення Стратинської сільської ради, яким було визначено перелік, неуспадкованих земельних ділянок загальною площе 62, 2232 га, які в подальшому були передані в оренду ТОВ "Бачів Агро", відповідно до Договору оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, протокол проведення земельних торгів, за результатами якого було визначено переможця земельних торгів - ТОВ "Бачів Агро" та укладено Договір оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок із переможцем, рішення Стратинської сільської ради, яким було вирішено укласти Договір оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, рішення Рогатинської міської ради, яким було визначено перелік, не витребуваних (нерозподілених) земельних часток (паї) загальною площею 47, 7949 га (рілля), які в подальшому були передані в оренду ТОВ "Бачів Агро" на 7 років відповідно до додаткової угоди до Договору оренди земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, рішення сесії Рогатинської міської ради, яким було визначено розмір орендної плати (12 % від нормативно-грошової оцінки площі ріллі) при укладенні 01.04.2021 Додаткової Угоди до Договору оренди не успадкованих земельних ділянок № 2 від 03 лютого 2020 року, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшої передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 62, 2232 га або загальною площею 47, 7949 га (рілля).

12. 11.11.2022 за вх. № 15386/22 на електронну пошту суду від представника Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька", адвоката Жука Р. С. надійшла відповідь на відзив.

13. 28.11.2022 за вх. № 16170/22 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро", адвоката Окуневича М. В. надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14. 28.11.2022 за вх. № 16210/22 через канцелярію суду від Рогатинської міської ради надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

15. 28.11.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/816/22 та призначити розгляд справи по суті на 12.12.2022.

16. 12.12.2022 протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.12.2022.

17. 28.12.2022 за вх. № 17958/22 на електронну пошту суду від представника Селянсько-Фермерського господарства "Ігора Валька", адвоката Жука Р. С. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи тез письмової промови в судових дебатах.

18. За наслідком судового засідання 30.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, а також додаткова угода до нього від 01.04.2021 підписані з порушенням норм чинного законодавства України та процедури укладання оскаржуваного договору і при цьому порушують приватний інтерес ФСГ "Ігора Валька" щодо потенційної можливості отримання в оренду (користування) земельних ділянок, які є предметом оскаржуваного Договору.

20. Позиція відповідача - Рогатинської міської ради. Відповідач зазначає, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)" передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї мають право виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля. При цьому остання зазначає, що нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї після формування їх у земельні ділянки передаються в оренду без проведення земельних торгів. Відтак, позов вважає упередженим, безпідставним та у задоволенні позовних вимог СФГ "Ігора Валька" просить відмовити у повному обсязі.

21. Позиція відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро". Відповідач зазначає, що предметом оспорюваного Договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 та Додаткової угоди від 01.04.2021 до означеного договору є "невитребувані земельні ділянки (паї)". Право передавати в оренду невитребувані земельні ділянки (паї) належить саме сільським, селищним, міським радам, на підставі їхнього рішення без проведення процедури земельних торгів. Оренда невитребуваними (нерозподіленими) частками закінчується в день реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Відтак, на думку останнього оспорювані правочини укладені з дотриманням вимог чинного законодавства та порядку передачі в оренду земельних ділянок, які є предметом оскаржуваного Договору.

22. При цьому, ТОВ "Бачів Агро" вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачами порушено права та охоронювані законом інтереси позивача внаслідок укладення між відповідачами оспорюваних договору оренди неуспадкованих земельних ділянок та додаткової угоди до нього. Позовні вимоги не визнає повністю, вважає їх необґрунтованими, в позові просить відмовити.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

23. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Селянсько-Фермерське Господарство "Ігора Валька" зареєстровано 15.03.2004 за реєстраційним номером 11131200000000380, основним видом діяльності є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а. с. 28).

24. Згідно з довідкою № 51 від 22.09.2022 Селянсько-Фермерське Господарство "Ігора Валька" станом на вересень 2022 року для здійснення своєї діяльності орендує 1 607 земельних ділянок сільськогосподарського призначення у фізичних осіб на території Рогатинського району. Загальна площа орендованих земельних ділянок становить 583, 4387 га (а. с. 32).

25. 04.03.2021 Селянсько-Фермерське Господарство "Ігора Валька" звернулося до Рогатинської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації, щодо інвентаризації земельних ділянок на не витребувані паї та проектні дороги орієнтовно площею 64, 1752 га, що розташовані на території Рогатинської міської ради за межами с. Стратин (а. с. 17).

26. Рогатинською міською радою 31.03.2021 за вих. № 02-21/671 надано відповідь на звернення Селянсько-Фермерського Господарства "Ігора Валька", яким повідомлено про те, що у 2021 році буде проведено інвентаризацію земель комунальної власності Рогатинської міської територіальної громади, в тому числі земель за межами с. Стратин, с. Добринів та с. Корчунок.

27. Як зазначає позивач, пізніше йому стало відомо про існування Договору оренди не успадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 (надалі - Договір), укладеного між Стратинською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Бачів Агро" (орендар) (а. с. 19 - 20).

28. Відповідно п. 2. Договору, в оренду передаються не успадковані земельні ділянки згідно додатку до рішення Стратинської сільської ради, загальною площею 62, 2232 га.

29. Пунктом 3. Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на дату укладення цього Договору становить 26 087, 00 гривень за 1 га.

30. Договір укладено на 365 днів. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про свій намір продовжити дію Договору (п. 4. Договору).

31. Передача земельної ділянки (паїв) в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 13. Договору).

32. Згідно із п. 28. Договору, цей Договір набирає чинності після підписання його сторонами.

33. Актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди не успадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 Стратинська сільська рада передала в строкове платне користування ТОВ "Бачів Агро" не успадковані земельні ділянки, що розташовані на території Стратинської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області площею 62, 2232 га (а. с. 21).

34. Рішенням Рогатинської міської ради від 12.11.2020 № 5 "Про реорганізацію сільських рад" було вирішено почати процедуру реорганізації Стратинської сільської ради (ЄДРПОУ 4355036) шляхом приєднання до Рогатинської міської ради (ЄДРПОУ 04054323) (а. с. 25).

35. Відповідно до п. 30.1. даного рішення, Рогатинська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Стратинської сільської ради.

36. У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію юридичної особи - Стратинської сільської ради (ЄДРПОУ 04355036) станом на 06.12.2022 припинено шляхом приєднання, правонаступником є Рогатинська міська рада (ЄДРПОУ 04054323) (а. с. 179 - 182).

37. Рогатинська міська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє (а. с. 176 - 178).

38. Згідно із рішенням № 1083 від 18.03.2021 "Про внесення змін до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 розташованих за межами с. Стратин укладеного з ТОВ "Бачів Агро", Рогатинська міська рада розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро" про внесення змін до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020, вирішила у зв`язку з отриманням спадкоємцями власників земельних часток (паїв) правовстановлюючих документів на земельні ділянки, внести зміни до укладеного договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро" (а. с. 23 - 24).

39. Пунктом 1.1. даного рішення встановлено, що преамбулу Договору викладено у такій редакції: "Рогатинська міська рада, в особі міського голови Насалика Сергія Степановича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", надалі - Орендодавець, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро", в особі директора Гривнака Романа Мироновича, який діє на підставі Статуту, надалі - Орендар, уклали цей договір про наступне:".

40. Згідно із п. 1.2. рішення, пункт 2 Договору викладено у такій редакції: "В оренду передаються невитребувані (нерозподілені) земельні частки (паї) загальною площею 47, 7949 га (рілля)".

41. Пунктом 1.3. рішення визначено, що пункт 4 Договору викладено у такій редакції: "Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово Орендодавця про наміри продовжити його дію".

42. На виконання означеного рішення Рогатинської міської ради 01.04.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020.

43. В свою чергу, позивач зазначає, що не є стороною оскаржуваного договору оренди неуспадкованих земельних ділянок, однак вважає, що даний договір безпосередньо порушує саме майнові права позивача, оскільки основним видом господарської діяльності позивача є сільськогосподарська діяльність, а саме вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур та інші види товарного сільськогосподарською виробництва.

44. Водночас позивач вказує, що для подальшого розвитку своєї діяльності СФГ "Ігора Валька" виникає постійна необхідність збільшення площ земельних ділянок для вирощування на них зернових та інших культур. СФГ "Ігора Валька" орендує фактично усі земельні ділянки, на яких здійснює свою діяльність, а відтак останній також має законне право та економічний інтерес орендувати земельні ділянки, які є предметом оскаржуваного договору, у порядку та на умовах, які визначені чинним законодавством України щодо оренди землі.

45. При цьому позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, СФГ "Ігора Валька" фактично було позбавлене можливості орендувати земельні ділянки передані в оренду за оспорюваним договором, що безпосередньо порушує саме приватні інтереси позивача, оскільки останній не здатний орендувати оспорювані земельні ділянки, не може розширювати свою господарську діяльність та є обмежений у здійсненні своїх прав щодо своєї діяльності на конкурентних засадах.

46. Звертаючись із позовом в цій справі, позивач зазначав, що Договір оренди № 2 від 03.02.2020 неуспадкованих земельних ділянок, а також додаткова угода до нього від 01.04.2021 підписані з порушенням норм чинного законодавства України та процедури укладання оскаржуваного договору, відтак, просить суд визнати недійсними договір оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 та Додаткову угоду від 01.04.2021 до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

47. Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Законом України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів.

48. Згідно із статтею 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

49. Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

50. Преамбулою Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

51. Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

52. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю (пункт 16 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).

53. Відповідно до пункту 17 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

54. За змістом положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

55. Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

56. Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим; у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у випадку земельної ділянки. Правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 908/1947/16.

57. Як зазначено вище, між Стратинською сільською радою та ТОВ "Бачів Агро" укладено Договір оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020, а в подальшому між відповідачами укладено Додаткову угоду до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020. Предметом вказаних правочинів є передача в оренду невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв).

58. Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що в оренду відповідачем - 1 передані відповідачу - 2 земельні ділянки (паї) померлих громадян. Станом на дату винесення рішення у матеріалах справи відсутні дані про оформлення права власності на спірні ділянки спадкоємцями померлих громадян відповідно до переліку неуспадкованих земельних ділянок, що є додатком № 1 до оскаржуваного Договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020, з урахуванням укладеної 01.04.2021 Додаткової угоди до нього.

59. Відтак, правовідносини, що склалися у даній справі стосовно укладення між сторонами оспорюваних правочинів лежить у площині регулювання їх спеціальним Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли" (від 20.09.2016 № 1533).

60. Так, вказаним спеціальним законом внесено ряд змін до деяких законів, що регулюють земельні правовідносини, в тому числі й щодо земельних ділянок, власники яких померли. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про оренду землі", орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

61. За приписами частини 5 статті 1277 Цивільного кодексу України, спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

62. Відповідно до частин 1 - 3 статті 1283 Цивільного кодексу України, охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

63. Частиною 1 статті 1285 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

64. Відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду землі", особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.

65. Таким чином, з наведених приписів Цивільного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що органом, який вправі передавати в оренду земельні ділянки (в т.ч. невитребувані земельні частки) до моменту прийняття спадкоємцями спадщини, або визнання її відумерлою в судовому порядку є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки, незалежно від того, чи така земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту чи за межами. Відповідні сільська, селищна, міська рада є управителем спадщини в силу положень закону.

66. Відтак, з урахуванням зазначеного, твердження позивача щодо відсутності Стратинською сільською радою, а в подальшому її правонаступником - Рогатинською міською радою права розпоряджатися спірними земельними ділянками - не витребуваними частками (паями), не знаходить свого підтвердження.

67. За приписами частин 1 - 2 статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

68. Згідно із положеннями частини 3 статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

69. Враховуючи наведені положення, а також беручи до уваги правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 647/195/18, від 28.10.2020 у справі № 923/965/19, відповідно до якої надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбачені статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, судом спростовується твердження позивача про те, що спірні земельні ділянки підлягали передачі в оренду виключно на підставі земельних торгів.

70. Поряд із цим, щодо доводів позивача про відсутність рішення сесії сільської ради, як єдиної підстави для укладення договору оренди земельних ділянок, внаслідок чого фактично було порушено норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, а також Закону України "Про оренду землі", та відсутності рішення Стратинської сільської ради щодо затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, суд зазначає наступне.

71. Як вбачається з матеріалів справи Рогатинською міською радою Івано-Франківської області скеровувалися запити в архівний відділ № 2 Івано-Франківської РДА з вимогою надати належним чином завірені світлокопії документів згідно ухвал суду від 12.10.2022 та від 08.11.2022 по справі № 909/816/22 (а. с. 157 - 164).

72. Так, архівний відділ № 2 Івано-Франківської РДА надав відповідь Рогатинській міській раді, в якій зазначено про неможливість надання витребуваної інформації оскільки дані документи відсутні в наявних книгах.

73. Поряд із цим, у п. 2. Договору визначено, що в оренду передаються не успадковані земельні ділянки згідно додатку до рішення Стратинської сільської ради, загальною площею 62, 2232 га. Зазначений додаток наявний в матеріалах справи (а. с. 86 - 90).

74. У п. 3. Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на дату укладення цього Договору становить 26 087, 00 гривень за 1 га. Прикінцевими положеннями Договору також визначено, що невід`ємною частиною договору, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

75. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

76. Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надання доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.

77. Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

78. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

79. В даній справі суд вбачає за можливе звернутися до принципу більшої вірогідності, до якого звертався Верховний Суд, зокрема у справах № 921/319/17-г та № 908/1581/17.

80. За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог щодо недотримання Стратинською сільською радою порядку укладення оспорюваного договору оренди, є менш вірогідними, ніж докази надані відповідачем на їх спростування.

81. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

82. Виходячи з наведеного, суд зазначає про те, що суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

83. Приписами частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначені підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв). Так, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

84. Згідно із статтею 25 Закону України "Про землеустрій", до видів документації із землеустрою належить технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

85. Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

86. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що доводи зазначені позивачем у позовній заяві, щодо відсутності проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок не знаходять свого підтвердження, оскільки проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у випадках встановлених статті 50 Закону України "Про землеустрій", та на підставі волевиявлення власників земельних ділянок. Разом із тим, спеціальне законодавство України, що регулює спірні правовідносини не містить прямої імперативної норми про те, що отримання неуспадкованих - невитребуваних (нерозподілених) паїв (часток) в оренду здійснюється на підставі затвердженої документації із землеустрою певного виду.

87. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію викладену у постанові Верховного суду від 21.07.2021 у справі № 530/1118/18, згідно з якою статтею 5 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено категорії нерухомого майна, щодо якого проводиться державна реєстрація прав. Так, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Водночас, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 ЗК України). Отже, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою у розумінні, визначеному Земельним кодексом України та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації.

88. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною 1 статті 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

89. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

90. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

91. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

92. Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити правові висновки, які викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, відповідно до яких під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

93. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

94. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

95. Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди). Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

96. Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Згідно зі статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

97. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

98. Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у вказаній постанові зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

99. Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце".

100. Відтак, суд встановив, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що його права порушені оспорюваними Договором оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 та Додатковою угоди від 01.04.2021 до нього, а також враховуючи спростування судом викладених у позовній заяві фактів щодо недотриманням відповідачами норм чинного законодавства України та процедури укладання оскаржуваних Договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 та Додаткової угоди від 01.04.2021 до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020, суд приходить до висновку про відмову у позові.

101. Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

102. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

103. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

104. З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводам, наведеним позивачем по справі в обґрунтування позовних вимог, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

Висновок суду.

105. Враховуючи викладене, в позові належить відмовити.

Судові витрати.

106. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

107. За правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. В позові Селянсько-Фермерського Господарства "Ігора Валька" до Рогатинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачів Агро" про визнання недійсним договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 та визнання недійсною додаткової угоди від 01.04.2021 до договору оренди неуспадкованих земельних ділянок № 2 від 03.02.2020 - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повний текст рішення складено - 06.01.2023.

Суддя В. В. Михайлишин