Ухвала

від 10.01.2023 по справі 495/10474/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10474/22

№ провадження 2-з/495/4/2023

УХВАЛА

про відмову у задоволені заяви

"10" січня 2023 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Мельник Ю.В.,

справа № 495/10474/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву представника позивача адвоката Царенко О.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , 27.12.2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, просить суд визнати в порядку розподілу майна подружжя, особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м.; загальною площею 77,7 кв.м., літньої кухні «Б»; вбиральні «І», споруд № № 1-3, 6-9, розташованого на земельній ділянці площею 0,0580 га, кадастровий номер 5110300000:01:002:0278; визнати за ним право власності на 2/5 частини вказаного житлового будинку; стягнути з відповідача понесені витрати.

09 січня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить: накласти арешт на 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житлового будинку літ. «А», житловою площею 51,3 кв.м.; загальною площею 77,7 кв.м., літньої кухні «Б»; вбиральні «І», споруд № № 1-3, 6-9, розташованого на земельній ділянці площею 0,0580 га, кадастровий номер 5110300000:01:002:0278.

Свою заяву представник позивача мотивував тим, що предметом вказаного позову є: 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

05 травня 2016 року між сторонами був зареєстрований шлюб, 25 листопада 2021 року рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду вказаний шлюб був розірваний.

Під час перебування в шлюбі, ними придбано 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , за його особисті кошти, однак зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 .

Він у теперішній час перебуває у поганому стані та знаходиться у лікарні.

У разі його смерті, суд повинний зупинити провадження до вступу правонаступника, тому в разі його смерті, відповідач може відчужити зазначене спірне майно, оскільки для здійснення продажу не потрібно отримувати його згоду, а достатньо буде надати свідоцтво про смерть.

У зв`язку з цим вважає, що є необхідність у забезпечені позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, тому він і звернувся з вказаною заявою до суду.

Згідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як вказав у своїй Постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд України, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу того, що існує реальна загроза порушення прав позивача, що відповідачем приймаються будь які дії щодо відсудження 2/5 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 , у будь який спосіб, що існує очевидна загроза порушення прав позивача.

Разом з тим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Натомість, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник не надає доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення, надання в якості доказів позивачем довідки про його хворобу, не може свідчити про вищезазначені вище обставини.

Таким чином, виходячи з необґрунтованості та недоведеності заяви про забезпечення позову, відсутністю доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника позивача адвоката Царенко О.О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 10 січня 2023 року.

Суддя: