Ухвала

від 12.01.2023 по справі 712/10254/20

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/10254/20

Провадження №2/712/65/23

У Х В А Л А

12 січня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання порядку користування майном, що є спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Соснівського районного м. Черкаси Пересунька Я.В. перебувала цивільна за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання порядку користування майном, що є спільній частковій власності.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.11.2020 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.12.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.11.2021.

У зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Пересунько Я.В. справу було передану на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021, з матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Борєйко О.М.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.10.2021 прийнято справу до свого провадження суддею Борєйко О.М. та призначено підготовче судове засідання на 21.10.2021.

07.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Хоміка Сергія Григоровича про виключення зі складу учасників справи відповідача ОСОБА_6 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Черкаської міської ради, та залучення співвідповідачем ОСОБА_5 .

Ухвалою суду 07.09.2022 було розглянуто клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Хоміка Сергія Григоровича, яке було задоволено та виключено зі складу учасників справи відповідача ОСОБА_6 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Службу у справах дітей Черкаської міської ради, та залучено співвідповідачем ОСОБА_5 та відкладено підготовче судове засідання до 22.11.2022.

Ухвалою суду 15.11.2022 заяву про відвід судді Борейко О.М. задоволено, у зв`язку з чим справу було передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022, матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Стеценко О.С.

Ухвалою суду від 18.11.2022 прийнято справу до розгляду судді Стеценко О.С. та призначено підготовче судове засідання.

Позивачем скеровано до суду нову позовну заяву про визначення порядку користування будинком та земельною ділянкою.

Представник позивача в судовому засіданні просив прийняти її до розгляду, вважаючи, що він має право змінювати як підставу, так і предмет позову. Зазначив, що вказана позовна заява є заявою про зміну предмету та підстави позову.

Представник відповідача просив вказану заяву залишити без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір, при цьому зазначив, що позивач вправі змінювати і предмет, і підставу позову.

Вирішуючи питання про прийняття нового позову до розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предметабо підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року у справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вимогами первісного позову було визначення порядку користування будинком та надвірними спорудами між позивачем та відповідачами про АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток.

Позов з посиланням на ст. 358 ЦК України мотивований тим, що спірний будинок перебуває у власності позивача та відповідачів, а тому позивач, як співвласник бажає, щоб було встановлено порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами між ним та відповідачами відповідно до ідеальних часток в праві власності.

Вимогами нового позову, поданого 21.09.2022, є:

- визначення порядку користування будинком та надвірними спорудами між позивачем та відповідачами по АДРЕСА_1 , виділивши позивачу в користування в будинку приміщення 2-1 площею 8,1 кв.м., 2-2 площею 9,2 кв.м. та 2-3 площею 9,6 кв.м., усього 26,8 кв.м., а відповідачам приміщення 1-1 площею 14,2 кв.м., 1-2 площею 9,5 кв.м., 1-3 площею 14,2 кв.м., 2-4 площею 14,5 кв.м., 2-5 площею 8,8 кв.м., усього 61,2 кв.м., та всі господарські споруди;

- визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між ним та відповідачами відповідно до ідеальних часток в будинку.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що сторони у справі є співвласниками зазначеного вище будинку, він бажає, щоб у судовому порядку було встановлено порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами між позивачем та відповідачами до ідеальних часток у праві власності, а саме, виділивши позивачу в користування в будинку приміщення 2-1 площею 8,1 кв.м., 2-2 площею 9,2 кв.м. та 2-3 площею 9,6 кв.м., усього 26,8 кв.м., а відповідачам приміщення 1-1 площею 14,2 кв.м., 1-2 площею 9,5 кв.м., 1-3 площею 14,2 кв.м., 2-4 площею 14,5 кв.м., 2-5 площею 8,8 кв.м., усього 61,2 кв.м., та всі господарські споруди.

Крім того, за їхнім будинком закріплена земельна ділянка площею 600 кв.м. Порядок користування земельною ділянкою між ними не встановлювався. Позивач, посилаючись на ст. ст. 116, 120 ЗК України, бажає, щоб було визначено порядок користування земельною ділянкою, тобто йому було виділено земельну ділянку, яка б відповідала його частці у будинку. Отже, при визначенні порядку користування земельною ділянкою йому необхідно виділити у користування 61/200 частини земельної ділянки, а відповідачам 139/200 частини земельної ділянки.

Отже, дослідивши редакцію первісного позову та позовну заяву позивача від 21.09.2022 суд вбачає, що позивачем змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, про що також зазначено самим представником позивача; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.

Отже, суд вбачає, що у заяві від 21.09.2022 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

За викладеного, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті позовної заяви позивача ОСОБА_3 від 21.09.2022.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 49, 81, 84, 182, 185, 189-197, 258-260, 261, 353-354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у прийнятті позовної заяви позивача ОСОБА_3 від 21.09.2022.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.С. Стеценко