Рішення

від 04.12.2024 по справі 712/10254/20

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/10254/20

Провадження № 2/712/33/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участю секретаря судового засідання Дубини В.В., позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Хоміка С.Г., представника відповідача за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_2 , представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом Конопатського О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення порядку користування майном, що є у спільній частковій власності, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування майном, що є у спільній частковій власності,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог позивача за первісним позовом

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідачів, в якому просить, з урахуванням уточненої позовної заяви від 06.11.2024, визначити порядок користування будинком та надвірними спорудами між ним та відповідачами по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1 судової експертизи, виділивши в користування ОСОБА_1 приміщення будинку: коридор 2-1 площею 8,1 кв.м., кухню 2-2 площею 9,1 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., санвузол 2-6 площею 6,2 кв.м. та 1/2 частину воріт з хвірткою №1, 1/2 частину огорожі №2, 1/2 частину огорожі №4, 1/2 частину огорожі №6, 1/3 частину огорожі №10 та 1/2 частину водоколонки №7.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником 61/200 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 травня 2015 року.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками вказаного будинку та надвірних споруд і є власниками 139/200 частин.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо користування спільним будинком, позивач звернувся з указаним позовом.

Короткий зміст позовних вимог позивача за зустрічним позовом

23 лютого 2023 року ОСОБА_4 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у якому просила визначити порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 наступним чином: виділити в користування ОСОБА_4 житлову кімнату 1-3 площею 14,2 кв.м., допоміжні приміщення коридор 1-1 площею 14,2 кв.м., кухню 1-2 площею 9,5 кв.м. та надвірні споруди сарай літ. Б, погреби літ. Д, Е, огорожу №3, 4, 5; виділити в спільне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 8,8 кв.м., допоміжні приміщення веранду 2-1 площею 8,1 кв.м., котельню 2-2 площею 9,2 кв.м. та кухню 2-4 площею 14,5 кв.м. та надвірні споруди вбиральню літ. Г, гараж літ. Ж, огорожу №1, 2, 6, водоколонку № 7.

У обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначила, що їй на підставі договору дарування частини житлового будинку від 01.07.2015, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4122, належало 13/100 частин житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1 , а саме: кухня 1-2 площею 9,5 кв.м., жила кімната 1-3 площею 14,2 кв.м., прибудова літ. а2 загальною площею 14,2 кв.м., загальна площа приміщень 37,9 кв.м. та надвірні споруди сарай літ. Б, погреби літ. Д, Е, огорожі №3,4, 5.

ОСОБА_4 були проведені відповідні будівельні роботи вказаної житлової кімнати, допоміжних приміщень та надвірних споруд, з метою їх приведення до належного для проживання та використання стану. Загальна вартість лише невід`ємних поліпшень склала 408552,00 грн. Після проведених переобладнань у користуванні ОСОБА_4 знаходилися житлова кімната 1-3 площею 14,2 кв.м., коридор 1-1 площею 14,2 кв.м., кухня 1-2 площею 9,5 кв.м. та надвірні споруди сарай літ. Б, погреби літ. Д, Е, огорожі № 3, 4, 5.

Після проведених ремонтних робіт та переобладнань ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком та неповнолітніми дітьми почали використовувати зазначені приміщення та допоміжні споруди, які використовують по цей час.

У подальшому вказаний договір дарування був оскаржений ОСОБА_1 до суду.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.01.2022 у справі № 712/449/21, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 22.06.2022, визнано недійсним договір дарування частини житлового будинку, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 01 липня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., зареєстрований в реєстрі за №4122.

25.10.2022 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування частини житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., зареєстрований в реєстрі за № 6292. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_4 отримала у власність 13/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 разом зі своєю сім`єю залишилася користуватися тими приміщеннями, якими безперервно користуються з 2015 року.

Решта будинку з надвірними спорудами знаходиться у власності ОСОБА_1 , якому належить 61/200 частин будинку, та ОСОБА_6 , якій належить 113/200 частин будинку.

Будинок складається з трьох житлових кімнат: житлова кімната 1-3 площею 14,2 кв.м., житлова кімната 2-3 площею 9,5 кв.м. та житлова кімната 2-5 площею 8,8 кв.м. Крім того, є допоміжні приміщення коридор 1-1 площею 14,2 кв.м., кухня 1-2 площею 9,5 кв.м., веранда 2-1 площею 8,1 кв.м., котельня 2-2 площею 9,2 кв.м. та кухня 2-4 площею 14,5 кв.м.

Фактично будинок поділений на дві ізольовані частини.

Житлова кімната та допоміжні приміщення, якими користується ОСОБА_4 , становлять одну частину будинку. Решта житлових кімнат та допоміжних приміщень знаходяться в іншій ізольованій частині будинку.

У користуванні ОСОБА_3 знаходяться приміщення іншої, більшої частини будинку. ОСОБА_1 жодними приміщеннями у будинку не користувався і не користується.

У судовому засіданні 04.12.2024 представник позивача за зустрічним позовом зазначив, що наведений у зустрічному позові порядок користування відповідає другому варіанту поділу, запропонованого експертом. У зустрічному позові літери приміщень зазначені з урахуванням актуального на той час технічного паспорту.

Короткий зміст позиції відповідача за первісним позовом

Відповідач ОСОБА_3 надала пояснення щодо уточненої позовної заяви від 06.11.2024, у яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Зазначила, що варіант встановлення порядку користування будинком, запропонований ОСОБА_1 , грубо порушує її право власності, суперечить чинному законодавству.

ОСОБА_7 ніколи не проживав в указаному домоволодінні та жодних коштів на його ремонт чи обслуговування ніколи не надавав. ОСОБА_3 неодноразово намагалася вирішити будь-які спори з ним шляхом викупу в нього його частки, однак ОСОБА_1 так і не зміг визначитися з сумою відшкодування: оскільки сума спочатку обговорювалася одна, потім через деякий час зростала у два рази, а потім взагалі озвучувалося, що йому необхідно придбати окрему однокімнатну квартиру в нормальному стані і нормальному районі в м. Черкаси.

Оскільки є три співвласники, то будинок, який фактично побудований та розділений з усіма комунікаціями як дві окремі квартири ще у 1987 році, неможливо поділити між співвласниками.

Позивач жодного разу не ставив питання про вселення, що ще раз підтверджує, що він не має наміру там проживати. Фактично проживають у вказаному домоволодінні лише відповідачі по справі, які і здійснювали всі будівельні, ремонтні роботи, облагороджували домоволодіння, натомість відповідач проживав у іншому місці.

Більше того, площа будинку на сьогоднішній день не відповідає площі будинку, яка була успадкована позивачем від свого батька ОСОБА_8 , згідно спадщини, яка відкрилася у 2000 році, яка була меншою на понад 20 кв.м. А тому позивач має обґрунтувати і довести, яким чином у нього виникли права на все майно, яке було добудоване та переплановане вже після 2000 року іншими співвласниками.

Короткий зміст позиції відповідачів за зустрічним позовом

Заперечень щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не надали, у судовому засіданні представники відповідачів за зустрічним позовом просили відмовити у його задоволенні.

Заяви та клопотання сторін

Представником позивача за первісним позовом було заявлено клопотання про заміну відповідача ОСОБА_5 на ОСОБА_4 .

Представником позивача за первісним позовом було заявлено клопотання про призначення у справі судово-будівельної експертизи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунька Я.В. від 18 листопада 2020 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Згідно Розпорядження керівника апарату Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2021 № 45 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Борєйко О.М. від 13 жовтня 2021 року справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 15 листопада 2022 року заяву про відвід судді Борєйко О.М. задоволено, у зв`язку з чим справу було передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Стеценко О.С. від 18 листопада 2022 року справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12 січня 2023 року відмовлено у прийнятті позовної заяви позивача ОСОБА_1 від 21.09.2022.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року замінено відповідача ОСОБА_5 на належного співвідповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 14 березня 2023 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування майном, що є у спільній частковій власності.

Ухвалою суду від 20 квітня 2023 року призначено судову будівельну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37529474 від 14.05.2015 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 636136671101, складається з житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 32,5 кв.м., з надвірними спорудами сараю літера Б, вбиральні літера Г, погріби літери Д, Є, огорожі 1-6, водоколонки 7, що також підтверджується довідкою КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №12413 о від 23.06.2020.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАН 160391 належить 61/200 частка житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 30,1 кв.м.

Згідно з довідкою КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 23.06.2020 №12413 о, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , окрім інших, зареєстровано за ОСОБА_3 , розмір частки 113/200.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №406344860 від 03.12.2024 вбачається, що власником указаного будинку з надвірними спорудами, окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , є ОСОБА_4 , якій належить 13/100 часток.

З копії паспорту ОСОБА_4 вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.09.2016.

З довідок про реєстрацію місця проживання особи від 07.07.2022 вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є доньками ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.09.2016.

ОСОБА_4 до зустрічної позовної заяви додані докази, які свідчать про проведення нею будівельно-монтажних робіт для поліпшення стану будинку.

Згідно договору підряду №1-08 від 25.08.2015, укладеного між ОСОБА_4 (далі Замовник) та Приватним підприємством «Гарант-Інвест» (далі Виконавець), останнє зобов`язалося на замовлення ОСОБА_4 виконати роботи відповідно до Додатку №1 до цього Договору, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Додатку №1 до Договору №1-08 від 25.08.2015 Замовником та Виконавцем погоджено види та кількість послуг, та узгоджено їх вартість.

Відповідно до Акту №1-08-1 приймання виконаних будівельних робіт за 10.10.2016 Генпідрядник ПП «Гарант-Інвест» здав, а Замовник ОСОБА_4 прийняла будівельні роботи згідно переліку, що відповідає Додатку №1 до Договору №1-08 від 25.08.2015, загальна вартість робіт складає 408552,00 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 січня 2022 року у справі №712/449/21, яке залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, визнано недійсними договір про поділ житлового будинку, що є у спільній частковій власності від 13.05.2013 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., зареєстрований в реєстрі за № 2888, та договір дарування частини житлового будинку, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , укладений 01 липня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., зареєстрований в реєстрі за №4122. Рішення набрало законної сили 22.06.2022.

Судами встановлено, що договором дарування частини житлового будинку від 01.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_4 отримала у дар 13/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , а саме: кухню 1-2 площею 9,5 кв.м., жилу кімнату 1-3 площею 14,2 кв.м., прибудову під літ а2 загальною площею 14,2 кв.м., загальна площа приміщень 37,9 кв.м., житлова площа 14,2 кв.м.; а також сарай під літерою Б, погреби під літерами Д, Е, огорожу №3, 4, 5.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була власницею 13/100 частин будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , у період з 01.07.2015 по 22.06.2022.

25.10.2022 між ОСОБА_11 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 укладено договір дарування частини житлового будинку, згідно якого ОСОБА_4 прийняла у дар від ОСОБА_5 13/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, з 25.10.2022 ОСОБА_4 знову почала володіти 13/100 частинами будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , та володіє і користується станом на час розгляду справи.

Згідно висновку експерта від 20.09.2024 №689/23-23 встановлення порядку користування будинком та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників та відповідно до вимог нормативних документів не вбачається можливим, а тому експертом запропоновано два варіанта встановлення порядку користування будинком та надвірними спорудами.

Відповідно до першого варіанту:

- ОСОБА_3 113/200 частин: житлова кімната 2-4 площею 15,1 кв.м., житлова кімната 2-5 площею 8,8 кв.м., кухня-вітальня 1-3 1/2 частка площею 8,5 кв.м., санвузол 1-4 1/2 частка площею 2,8 кв.м., вбиральня Г 1 частка, гараж Ж 1 частка, ворота з хвірткою №1 1/2 частка, огорожа №2 1/2 частка, огорожа №4 1/2 частка, огорожа №6 1/2 частка, огорожа №10 1/3 частка, водоколонка №7 1/2 частка;

- ОСОБА_4 13/100 частин: коридор 1-1 площею 5,1 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 14,2 кв.м., кухня-вітальня 1-3 1/2 частка площею 8,5 кв.м., санвузол 1-4 1/2 частка площею 2,8 кв.м., сарай Б 1 частка, погріб Д 1 частка, погріб Е 1 частка, хвіртка №8 1 частка, огорожа №9 1 частка, огорожа №10 1/3 частка;

- ОСОБА_1 61/200 частини: коридор 2-1 площею 8,1 кв.м., кухня 2-2 площею 9,1 кв.м., житлова кімната 2-3 площею 9,5 кв.м., санвузол 2-6 площею 6,2 кв.м., ворота з хвірткою №1 1/2 частка, огорожа №2 1/2 частка, огорожа №4 1/2 частка, огорожа №6 1/2 частка, огорожа №10 1/3 частка, водоколонка №7 1/2 частка;

за першим варіантом відбувається відступ від ідеальних часток по загальній площі в житловому будинку: для ОСОБА_3 113/200 частин житлового будинку на 20,6 кв.м. менше загальної площі; для ОСОБА_4 13/100 частин житлового будинку на 17,8 кв.м. більше загальної площі; для ОСОБА_1 61/200 частини житлового будинку на 2,8 кв.м. більше загальної площі.

Відповідно до другого варіанту:

- ОСОБА_3 113/200 частин: коридор 2-1 1/2 частка площею 4,0 кв.м, кухня 2-2 1/2 частка площею 4,5 кв.м., житлова кімната 2-4 площею 15,1 кв.м., житлова кімната 2-5 площею 8,8 кв.м., санвузол 1-4 1/2 частка площею 3,1 кв.м., вбиральня Г 1 частка, гараж Ж 1 частка, ворота з хвірткою №1 1/2 частка, огорожа №2 1/2 частка, огорожа №4 1/2 частка, огорожа №6 1/2 частка, огорожа №10 1/3 частка, водоколонка №7 1/2 частка;

- ОСОБА_4 13/100 частин: коридор 1-1 площею 5,1 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 14,2 кв.м., кухня-вітальня 1-3 площею 17,0 кв.м., санвузол 1-4 площею 5,6 кв.м., сарай Б 1 частка, погріб Д 1 частка, погріб Е 1 частка, хвіртка №8 1 частка, огорожа №9 1 частка, огорожа №10 1/3 частка;

- ОСОБА_1 61/200 частини: коридор 2-1 1/2 частка площею 4,1 кв.м., кухня 2-2 1/2 частка площею 4,6 кв.м., житлова кімната 2-3 площею 9,5 кв.м., санвузол 2-6 площею 3,1 кв.м., ворота з хвірткою №1 1/2 частка, огорожа №2 1/2 частка, огорожа №4 1/2 частка, огорожа №6 1/2 частка, огорожа №10 1/3 частка, водоколонка №7 1/2 частка;

за другим варіантом відбувається відступ від ідеальних часток по загальній площі в житловому будинку: для ОСОБА_3 113/200 частин житлового будинку на 20,3 кв.м. менше загальної площі; для ОСОБА_4 13/100 частин житлового будинку на 29,1 кв.м. більше загальної площі; для ОСОБА_1 61/200 частина житлового будинку на 8,8 кв.м. менше загальної площі.

Норми права, застосовані судом. Оцінка аргументів учасників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено наявними у справі доказами, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками спірного домоволодіння з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з висновку експерта, ОСОБА_1 належить 61/200 частка площею 30,1 кв.м., ОСОБА_3 113/200 часток площею 55,8 кв.м., ОСОБА_12 13/100 часток площею 12,8 кв.м.

Положеннями статті 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу будинку, а встановлення порядку користування ним. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов`язковим.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 6-1500цс15), постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року (справа № 761/44705/19), від 22 липня 2022 року (справа № 344/698/18).

Також, як зазначено в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також ст. 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Разом з тим, житлові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Житловим кодексом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з частиною першою статті 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Судом встановлено, що висновком судового експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 20.09.2024 №689/23-23 запропоновано два варіанта встановлення порядку користування будинком та надвірними спорудами між трьома співвласниками, однак відповідно до ідеальних часток співвласників та відповідно до вимог нормативних документів встановити цей порядок неможливо.

За обома запропонованими варіантами відбувається відступ від ідеальних часток по загальній площі в житловому будинку.

У першому варіанті для ОСОБА_3 на 20,6 кв.м. менше загальної площі, для ОСОБА_4 на 17,8 кв.м. більше загальної площі, для ОСОБА_1 на 2,8 кв.м. більше загальної площі; у другому варіанті для ОСОБА_3 на 20,3 кв.м. менше загальної площі, для ОСОБА_4 на 29,1 кв.м. більше загальної площі, для ОСОБА_1 на 8,8 кв.м. менше загальної площі.

Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 за власні кошти проводила будівельно-монтажні роботи для поліпшення стану будинку.

А отже, ураховуючи положення статті 357 ЦК України, висновок експерта, згідно якого неможливо встановити порядок користування будинком відповідно до ідеальних часток без відступу від них, а також те, що другим варіантом ОСОБА_4 виділено ті частини будинку і надвірних споруд, якими вона та її родина користуються, починаючи з 2015 року, суд вважає за можливе встановити порядок користування спірним домоволодінням відповідно до другого варіанту експертизи, що відповідає вимогам зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 , а отже виключає задоволення позову ОСОБА_1 .

Суд не приймає до уваги доводи позовної заяви ОСОБА_1 про визначення порядку користування будинком та надвірними спорудами між ним та відповідачами по варіанту №1, згідно якого у користування ОСОБА_1 слід виділити коридор 2-1 площею 8,1 кв.м., кухню 2-2 площею 9,1 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв.м., санвузол 2-6 площею 6,2 кв.м., 1/2 частину воріт з хвірткою №1, 1/2 частину огорожі №2, 1/2 частину огорожі №4, 1/2 частину огорожі №6, 1/3 частину огорожі №10 та 1/2 частину водоколонки №7, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Суд також зазначає, що позов це звернення заінтересованої або іншої уповноваженої на те особи до суду з проханням про розгляд спору і захист суб`єктивних майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів у справах, що виникають з цивільних (в тому числі сімейних, трудових), господарських (в тому числі корпоративних) та адміністративних правовідносин.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Правила ЦПК України не надають суду права виходу за межі позовних вимог з власної ініціативи (постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18 (провадження № 61-22792св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 754/10844/18 (провадження № 61-4071св20)); суд не може вийти за межі позовних вимог та усупереч принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/147-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 ані у позовній заяві, ані в уточненому позові не обґрунтовано виділення йому у користування частини домоволодіння саме за першим варіантом, запропонованого експертом.

ОСОБА_1 не проживав і не проживає у спірному будинку. Підстави, за яких він просить виділити йому у користування будинок за першим варіантом, останнім не зазначені, натомість позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 з 2015 року проживає у тій частині будинку, яка відповідає другому варіанту встановлення порядку користування майном.

Фактично спір у позивача за первісним позовом виник з відповідачем ОСОБА_3 .

Суд також зазначає, що позивач за зустрічним позовом проживає у своїй частині будинку разом з неповнолітніми дітьми, а тому встановлення порядку користування за другим варіантом, запропонованим експертом, буде сприяти і дотриманню найкращих інтересів дітей.

За таких обставин, підстави для задоволення первісного позову відсутні, а тому у його задоволенні слід відмовити, а зустрічний позов слід задовольнити.

При цьому суд зазначає, що відповідачі за зустрічним позовом правом на подачу відзиву на зустрічний позов не скористалися.

Крім того, ОСОБА_1 просить встановити порядок користування будинком, виділивши йому частину житлових приміщень та надвірних споруд, у той час не зазначаючи, який порядок користування необхідно встановити для відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Окрім іншого, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 не проживає та не проживав у спірному будинку, а тому не зрозуміло, які його права порушуються відповідачами.

Суд також враховує, що відповідач за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_3 володіє більшою часткою у спірному будинку. І першим варіантом, і другим варіантом її права як співвласника обмежуються у більшій мірі, аніж права інших співвласників.

Однак, при застосуванні другого варіанту, запропонованого експертом, права співвласника ОСОБА_3 захищаються в більшій мірі, у порівнянні з першим варіантом встановлення порядку користування будинком.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, ураховуючи, що судом задоволені вимоги зустрічного позову, з відповідачів на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн., сплачений нею при подачі зустрічного позову, згідно квитанції №46663374-1 від 22.02.2023, по 536,80 грн. з кожного.

Оскільки, у задоволенні первісного позову відмовлено, то судові витрати за первісним слід покласти на позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування майном відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування майном, що є у спільній частковій власності, задовольнити.

Визначити порядок користування житловим будинком та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 :

- виділивши у користування ОСОБА_4 коридор літ. 1-1, площею 5,1 кв.м., житлова кімната літ. 1-2 площею 14,2 кв.м., кухня-вітальня літ. 1-3 площею 17 кв.м., санвузол літ. 1-4 площею 5,6 кв.м., сарай літ. «Б», погріб літ. «Д», погріб літ. «Е», хвіртка № 8, огорожа № 9, 1/3 частини огорожі № 10;

- виділивши у користування ОСОБА_3 частини коридору літ. 2-1 площею 4 кв.м., 1/2 частини кухні літ. 2-2 площею 4,5 кв.м., житлова кімната літ. 2-4 площею 15,1 кв.м., житлова кімната літ. 2-5 площею 8,8 кв.м., 1/2 частини санвузолу літ. 1-4 площею 3,1 кв.м., вбиральня літ. «Г», гараж літ «Ж», 1/2 частини воріт з хвірткою № 1, по 1/2 частини огорож № № 2, 4, 6; 1/3 частини огорожі № 10, 1/2 частини водоколонки № 7;

- виділивши у користування ОСОБА_1 1/2 частини коридору літ. 2-1 площею 4,1 кв.м., 1/2 частини кухні літ. 2-2 площею 4,6 кв.м., житлова кімната літ. 2-3 площею 9, 5 кв.м., санвузол літ. 2-6 площею 3,1 кв.м., 1/2 частини воріт з хвірткою № 1, по 1/2 частини огорож № 2,4,6, 1/3 частини огорожі № 10, 1/2 частини водоколонки № 7.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 536,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 536,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 12.12.2024.

Суддя: О.С. Стеценко