Ухвала

від 10.01.2023 по справі 759/16206/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

10 січня 2023 року

м. Київ

справа № 759/16206/14-ц

провадження № 61-13208ск22

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу іноземної юридичної особи«Nibulon S. A.», подану адвокатом Васильєвим Андрієм Олександровичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року в справі за клопотанням компанії «Nibulon S.A.» до публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду,

В с т а н о в и в:

У серпні 2014 року компанія «Nibulon S. A.» (далі - стягувач) звернулася до суду з клопотанням про визнання та надання згоди на примусове виконання на території України апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року, яким з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (далі -

ПАТ «Компанія «Райз», боржник) стягнуто 17 536 000 дол. США на відшкодування збитків унаслідок невиконання контрактів, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року - і до дати повного відшкодування збитків.

30 січня 2015 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалою задовольнив клопотання стягувача: визнав рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року про стягнення з боржника на користь стягувача 17 536 000 дол. США збитків, 4 % за період з 11 січня 2011 року

до 29 січня 2015 року у розмірі 3 071 329,52 дол. США та 68 762,43 фунти стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного

банку України (далі - НБУ) на день постановлення ухвали становило 328 633 626,09 грн; надав дозвіл на примусове виконання зазначеного рішення; вирішив питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 березня 2015 року залишено без змін ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року задоволено частково касаційну скаргу боржника, скасовано ухвалу Апеляційного суду

міста Києва від 05 березня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14 січня 2016 року Апеляційний суд міста Києва ухвалою частково задовольнив апеляційну скаргу боржника: ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року скасував і постановив нову ухвалу, якою клопотання стягувача задовольнив частково: визнав

і надав дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року №4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінене відповідно до висновків рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA); постановив, що продавець (боржник) повинен сплатити покупцеві (стягувачеві) 17 536 000 дол. США, що станом на 14 січня 2016 року еквівалентно 414 585 410,56 грн, в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року - і до дати повного відшкодування збитків; підтримав порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням арбітражного суду першого рівня; постановив, що витрати на арбітраж за розгляд апеляції апеляційною колегією Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) (за виключенням витрат стягувача як покупця на торгового представника) несе

продавець-боржник; витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунти стерлінгів, що за офіційним курсом гривні до фунта стерлінгів станом на 14 січня 2016 року було еквівалентно 1 826 821,68 грн, покладаються на продавця-боржника; стягнув з боржника на користь стягувача судові витрати у сумі 243,60 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року касаційну скаргу боржника відхилено, а ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року скасовано ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року й Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2016 року, а справу передано на новий розгляд до Апеляційного суду міста Києва.

23 лютого 2017 року Апеляційний суд міста Києва ухвалою задовольнив апеляційну скаргу боржника: скасував ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та постановив нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання стягувача про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року № 4323А(і).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

06 грудня 2017 року Апеляційний суд міста Києва ухвалою скасував ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та постановив нову ухвалу, якою клопотання стягувача задовольнив:

- визнав і надав дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінене відповідно до висновків рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA);

- постановив, що продавець (боржник) повинен сплатити покупцеві (стягувачу) 17 536 000 дол. США, що станом на 06 грудня 2017 року еквівалентно 476 354 918,40 грн, в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року - і до дати повного відшкодування збитків;

- підтримав порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням арбітражного суду першого рівня;

- постановив, що витрати на арбітраж за розгляд апеляції апеляційною колегією Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) (за виключенням витрат стягувача як покупця на торгового представника) несе продавець-боржник; витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунти стерлінгів, що станом на 06 грудня

2017 року еквівалентно 1 955 901,17 грн, сплачує продавець-боржник;

- стягнув з боржника на користь стягувача судові витрати у розмірі

1 721,80 грн.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року залишено без змін.

Іноземна юридична особа «Nibulon S. A.» звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про роз`яснення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року

у задоволенні заяви іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.» про роз`яснення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня

2017 року відмовлено.

27 грудня 2022 року адвокат Васильєв А. О. в інтересах іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.» надіслав засобами електронного зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня

2022 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою роз`яснити резолютивну частину ухвали апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Разом з тим до касаційної скарги додано ордер, в якому зазначено, що правова допомога надається Васильєву А. О . Зазначений ордер не містить відомостей щодо надання правної допомоги іноземній юридичній особі «Nibulon S. A.», в інтересах якої подано касаційну скаргу.

Отже, на підтвердження повноважень представника підписувати касаційну скаргу, яка направлена 27 грудня 2022 року, і представляти у Верховному Суді інтереси іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.» до суду касаційної інстанції необхідно надати оформлений належним чином відповідний документ.

Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У порушення пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а тому необхідно надати до суду вищезазначені докази.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а також не додано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на

2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року установлено на рівні 2 481 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки касаційна скарга в інтересах іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.» у цій справі подана через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», за подання касаційної скарги у цій справі має бути сплачений судовий збір у розмірі 1 984,80 грн (2 481 ? 1 ? 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. Разом із цим, заявник має право подати докази (документи) на підтвердження звільнення від оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу іноземної юридичної особи«Nibulon S. A.», подану адвокатом Васильєвим А. О., на ухвалу Київського апеляційного суду

від 23 грудня 2022 рокунеобхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Суд роз`яснює, що якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги

у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику (частина третя статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

У х в а л и в:

Касаційну скаргу іноземної юридичної особи«Nibulon S. A.», подану адвокатом Васильєвим Андрієм Олександровичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко