Ухвала

від 27.02.2023 по справі 759/16206/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 759/16206/14-ц

провадження № 61-13208ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.»,

в інтересах якої діє адвокат Васильєв Андрій Олександрович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року в справі за клопотанням компанії «Nibulon S. A.» до публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду,

В с т а н о в и в:

У серпні 2014 року компанія «Nibulon S. A.» (далі - стягувач) звернулася до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року, яким з публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (далі - ПАТ «Компанія «Райз», боржник) стягнуто 17 536 000 дол. США на відшкодування збитків унаслідок невиконання контрактів, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року - і до дати повного відшкодування збитків.

30 січня 2015 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалою задовольнив клопотання стягувача: визнав рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року про стягнення з боржника на користь стягувача 17 536 000 дол. США збитків, 4 % за період з 11 січня 2011 року

до 29 січня 2015 року у розмірі 3 071 329,52 дол. США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного

банку України (далі - НБУ) на день постановлення ухвали становило 328 633 626,09 грн; надав дозвіл на примусове виконання зазначеного рішення; вирішив питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 березня 2015 року залишено без змін ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року задоволено частково касаційну скаргу боржника, скасовано ухвалу Апеляційного суду

міста Києва від 05 березня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14 січня 2016 року Апеляційний суд міста Києва ухвалою частково задовольнив апеляційну скаргу боржника: ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року скасував і постановив нову ухвалу, якою клопотання стягувача задовольнив частково: визнав

і надав дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінене відповідно до висновків рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA); постановив, що продавець

(боржник) повинен сплатити покупцеві (стягувачеві) 17 536 000 дол. США, що станом на 14 січня 2016 року еквівалентно 414 585 410,56 грн, як відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 % з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року - і до дати повного відшкодування збитків; підтримав порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням арбітражного суду першого рівня; постановив, що витрати на арбітраж за розгляд апеляції апеляційною колегією Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) (за виключенням витрат стягувача як покупця на торгового представника) несе

продавець-боржник; витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом гривні до фунта стерлінгів станом на 14 січня 2016 року було еквівалентно 1 826 821,68 грн, покладаються на продавця-боржника; стягнув з боржника на користь стягувача судові витрати у сумі 243,60 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року касаційну скаргу боржника відхилено, а ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року скасовано ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року й Апеляційного суду міста Києва від 14 січня 2016 року, а справу передано на новий розгляд до Апеляційного суду міста Києва.

23 лютого 2017 року Апеляційний суд міста Києва ухвалою задовольнив апеляційну скаргу боржника: скасував ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та постановив нову ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання стягувача про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року № 4323А(і).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 лютого 2017 року, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

06 грудня 2017 року Апеляційний суд міста Києва ухвалою скасував ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та постановив нову ухвалу, якою клопотання стягувача задовольнив:

- визнав і надав дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінене відповідно до висновків рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA);

- постановив, що продавець (боржник) повинен сплатити покупцеві (стягувачу) 17 536 000 дол. США, що станом на 06 грудня 2017 року еквівалентно 476 354 918,40 грн, як відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально за ставкою 4 %

з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року - і до дати повного відшкодування збитків;

- підтримав порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням арбітражного суду першого рівня;

- постановив, що витрати на арбітраж за розгляд апеляції апеляційною колегією Арбітражного суду Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) (за виключенням витрат стягувача як покупця на торгового представника) несе продавець-боржник; витрати та збори за цією апеляцією у сумі 53 594,85 фунтів стерлінгів, що станом на 06 грудня

2017 року еквівалентно 1 955 901,17 грн, сплачує продавець-боржник;

- стягнув з боржника на користь стягувача судові витрати у розмірі

1 721,80 грн.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року залишено без змін.

Іноземна юридична особа «Nibulon S. A.» звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про роз`яснення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року

у задоволенні заяви іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.» про роз`яснення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня

2017 року відмовлено.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що резолютивна частина ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року викладена чітко та зрозуміло, відповідно до тексту рішення арбітражного суду, тому відсутні підстави для задоволення заяви про роз`яснення ухвали апеляційного суду.

27 грудня 2022 року адвокат Васильєв А. О. в інтересах іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.»надіслав засобами електронного зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня

2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року касаційну скаргу іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.», яку подав адвокат Васильєв А. О., залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: надання доказів на підтвердження повноважень представника підписувати касаційну скаргу; надання документа, що підтверджує сплату судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надання доказів надсилання листом

з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

07 лютого 2023 року до Верховного Суду від представника іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.» - адвоката Васильєва А. О. надійшла заява, якою усунуто недоліки касаційної скарги.

У касаційній скарзі іноземна юридична особа «Nibulon S. A.», в інтересах якої діє адвокат Васильєв А. О., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою роз`яснити резолютивну частину ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року.

У касаційній скарзі іноземна юридична особа «Nibulon S. A.», в інтересах якої діє адвокат Васильєв А. О., вказувала, що під час здійснення виконавчого провадження з`ясувалось, що, можливо, резолютивна частина ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року допускає декілька варіантів тлумачення, що утруднює її виконання. Резолютивна частина вказаної ухвали від 06 грудня 2017 року в частині правила нарахування відсотків, можливо, є нечіткою за змістом та незрозумілою для осіб, стосовно яких вона постановлена або які будуть здійснювати її виконання.

Апеляційний суд помилково не врахував висновки щодо застосування норм процесуального права з питань роз`яснення судових рішень, викладені

в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 та від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19. Крім того, іноземна юридична особа «Nibulon S. A.» позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною ухвалою, при розгляді іншої справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову

у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Виходячи зі змісту положень частин першої та другої

статті 271 ЦПК України, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків,

що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення,

а є незрозумілим, що ускладнює його виконання.

З наведеного вбачається, що роз`яснення судового рішення має бути зумовлено його нечіткістю, незрозумілістю для осіб, щодо яких його ухвалено, та для тих осіб, що здійснюють його виконання. Суть полягає у тому, що суд має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Зазначене питання розглядає суд, який ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, іноземна юридична особа «Nibulon S. A.» зазначала про його незрозумілість у частині правила нарахування складених відсотків на невідшкодовану суму збитків у розмірі 17 536 000 дол. США з 11 січня

2011 року до моменту виконання рішення. Зазначала, що резолютивна частина ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року допускає декілька варіантів тлумачення, що утруднює її виконання.

Надаючи оцінку зазначеним доводам іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.», суд апеляційної інстанції вказав, що ухвалою апеляційного суду, яку просить роз`яснити заявник, визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA)

від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється відповідно до висновків цього рішення. Резолютивну частину ухвали викладено відповідно до тексту рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA). При цьому суд загальної юрисдикції не має аналізувати правильність застосування Міжнародним комерційним арбітражним судом норм матеріального права при вирішенні спору та переглядати спір по суті. Тлумачення змісту рішення арбітражного суду також виходить за межі повноважень загальних судів України.

Крім цього, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що ухвала, про роз`яснення якої просить заявник, відповідає вимогам процесуального закону, а її резолютивна частина є чіткою, зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення, у мотивувальній частині ухвали чітко встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини

з наведенням мотивів прийнятого судового рішення, а також норми права, що регулюють вказані правовідносини.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду

від 09 листопада 2022 року у справі № 161/7691/20.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 14 травня

2019 року у справі № 904/2526/18 та від 06 жовтня 2020 року у справі

№ 233/3676/19, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Так, у справі № 904/2526/18 Велика Палата Верховного Суду ухвалою

від 14 травня 2019 року відмовила у задоволенні заяви про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказувала, що її постанова

від 19 березня 2019 року не є тим судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню, тому в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення необхідно відмовити.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року. У зазначеній ухвалі вказано, що Велика Палата Верховного Суду не ухвалювала нового рішення у цій справі, а залишила в силі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2019 року. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року, про роз`яснення якої просить заявник, не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у сенсі частини

другої статті 271 ЦПК України.

Отже, відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції у справі, яка переглядається, не врахував висновки щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, які викладені у наведених як приклад судових рішеннях касаційного суду, оскільки суди виходили з конкретних обставин кожної окремої справи, а їхні висновки не є суперечливими.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що стягувач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною ухвалою про відмову в роз`ясненні судового рішення, при розгляді іншої справи, оскільки він не зазначив конкретних обставин, які не можуть бути спростовані під час розгляду іншої справи. Разом з тим зміст оскаржуваної ухвали не свідчить про встановлення таких обставин.

Інші наведені заявником у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справі «Пономарьов проти України» та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Наведені норми закону та позиція Верховного Суду дають підстави для висновку про законність оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного

в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.», в інтересах якої діє адвокат Васильєв Андрій Олександрович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову

у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що

правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних

норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга

є необґрунтованою.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою іноземної юридичної особи «Nibulon S. A.», в інтересах якої діє адвокат Васильєв Андрій Олександрович, на ухвалу Київського апеляційного суду

від 23 грудня 2022 року в справі за клопотанням компанії «Nibulon S. A.» до публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук