Рішення

від 05.01.2023 по справі 190/867/22

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/867/22

Провадження №2/190/20/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики із заставним застереженням, договору застави удаваними правочинами та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору позики із заставним застереженням, договору застави удаваними правочинами та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Відповідач ОСОБА_4 , як і він займається сільськогосподарською діяльністю, тому ОСОБА_4 маючи намір придбати у власність належну йому земельну ділянку домовився з ним, що він продасть відповідачу належну йому земельну ділянку. Проте, оскільки на той час, а саме станом на 20 жовтня 2020 року діяв мараторій на відчуження земельної ділянки, нотаріусом було відмовлено у посвідчення договору купівлі-продажу належної йому земельної ділянки. У зв`язку з чим вони домовились передати майно і гроші із наступним переоформленням права власності у майбутньому, а наразі оформити продаж земельної ділянки шляхом укладення договору позики. Тому, 01.10.2020 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20, згідно якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 39770 доларів США, що еквівалентно 1131456, 50 грн., які були передані позикодавцем та отримані позичальником в момент підписання договору. З метою забезпечення виконання зобов`язань по поверненню суми позики він передав у заставу належну йому земельну ділянку площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Крім того, 02.10.2020 року до договору позики із заставним забезпеченням між ними була укладена додаткова угода № 01, відповідно до умов якої сторони вирішили доповнити розділ I основного договору, а саме визначили, що позичальник може не повертати позику якщо укладе з позикодавцем договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та з того часу зобов`язання, передбачене договором позики із заставним забезпеченням №0110-1/20 від 01.10.2020 року вважається припиненим.

01.10.2020 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір застави, за умовами якого заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем зобов`язань за договором одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. В той же день, 01.10.2020 року ним на підтвердження продажу земельної ділянки, розрахунку за продане ним нерухоме майно була написана власноручна розписка, за якою ОСОБА_4 передав йому грошові кошти в рахунок купівлі-продажу землі у сумі 39770 доларів США, тобто насправді було укладено договір купвлі-продажу земельної ділянки. Він отримав кошти за продану землю, а ОСОБА_4 була передана земельна ділянка разом з правовстановлюючими документами. Наразі договір купівлі-продажу оформити неможливо, оскільки щодо належної земельної ділянки існують обтяження, у зв`язку з чим відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за договором позики. Проте, він ніколи не брав кошти у позику у відповідача та отримав вказані кошти за отриману ним земельну ділянку. Фактично зазначеним договором приховувалася угода купівлі-продажу земельної ділянки.

У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати договір позики із заставним забезпеченням №0110-1/20 від 01.10.2020 року із змінами, внесеними на підставі додаткової угоди № 01 від 02 жовтня 2020 року, договір застави № 01 від 01.10.2020 року, укладені між ним та ОСОБА_4 удаваними правочинами; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання ОСОБА_4 повернути йому земельну ділянку площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та Державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, площею 18,0400 га, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що у вересні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 із проханням позичити йому грошові кошти у розмірі 80000 доларів США. 10 жовтня 2020 року між ними був укладений договір позики № 0110-1/20 із заставним забезпеченням, згідно якого ОСОБА_4 передав позичальнику ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 39770 доларів США у строк та на умовах передбачених договором. Положення щодо того, що грошові кошти за оскаржуваним договором були отримані в рахунок земельної ділянки у тексті правочину відсутні. Крім того, 01 жовтня 2020 року ОСОБА_3 ще отримав від ОСОБА_4 39770 доларів США в рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. Інформації щодо того, що грошові кошти були отримані за договором позики № 0110-1/20 із заставним забезпеченням від 01.10.2020 року розписка не містить. Крім того, 05 жовтня 2020 року між ТОВ «Агролан Дніпро» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець ОСОБА_3 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 18,040 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, строк дії договору 49 років. Тобто, ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки отримує щороку орендну плату у розмірі 18318,46 грн.. У Зв`язку з чим, вимоги позивача вважають необґрунтованими, а тому у задоволенні позову просили відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 18,040 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку та копією Державного акту на право приватної власності на землю/а.с.15-16, 17-19/.

01 жовтня 2020 року між ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено договір позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20, згідно якого позичальник в порядку і на умовах визначених даним договором зобов`язується надати позичальнику предмет позики (грошові кошти) в розмірі визначеному цим договором, а останній зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений цим договором строк.

Розмір позики за цим договором становить 39770 доларів США/п.1.3 Договору/.

Відповідно до п. 1.4. спірного договору з метою забезпечення належного виконання своїх зобов`язань по поверненню суми позики по договору позичальник передає у заставу об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, площею 18,040 га, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Згідно копії розписки від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 кошти у розмірі 39700 доларів США в рахунок оплати за землю, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, площею 18,040 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063 та зобов`язувався після зняття мараторію на продаж сільськогосподарських земель у місячний термін переоформити вказану вище земельну ділянку на ОСОБА_4 .. У випадку невиконання умов договору зобов`язувався компенсувати отримані ним кошти у подвійному розмірі/а.с./.

01.01.2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 01 до договору позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року, згідно якої сторони доповнили розділ I основного договору, а саме визначили, що позичальник може не повертати позику якщо укладе з позикодавцем договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та з того часу зобов`язання, передбачене договором позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року вважається припиненим./а.с.28/.

Згідно копії договору застави № 01 від 01 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) заставодержатель у випадку невиконання умов договору заставодавцем своїх зобов`язань за договором, має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Підстава появи зобов`язання, забезпеченого заставою за цим договором є договір позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року, розмір забезпеченої заставою вимоги складає 39700 доларів США. Предметом застави є об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області/ п.2.1; 2.4; 3.1/.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм. Що регулюють цей правочин (висновок Верховного Суду України у постанові від 07 вересня 2016 року в справі № 6-1026 цс 16).

Якщо правочин, який насправді вчинено суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним. Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним має довести: 1) факт укладення правочину, що є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж тих, що передбачені насправді вчинених правочинів, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Тобто воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, а оскільки відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору та з`ясування питання про те, чи не укладено цей договір з метою приховання іншого договору та якого саме.

За таких обставин, для визнання угоди удаваною позивачу необхідно надати відповідні докази, а суду - встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників (постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року справа № 520/9632/16-ц).

Відповідно до статті 1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначеніродовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статей 1,3Закону України«Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що при укладенні спірного договору позики воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені оспорюваним правочином.

Позивач на підтвердження позовних вимог надав до суду розписку написану ним власноручно від 01.10.2020 року про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 39700 доларів США в рахунок оплати за землю, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, площею 18,040 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, згідно якої зобов`язувався після зняття мараторію на продаж сільськогосподарських земель у місячний термін переоформити вказану вище земельну ділянку на ОСОБА_4 ..

Однак суд критично оцінює вказаний доказ та зазначає, що дана розписка встановлює лише факт наявності зобов`язання для ОСОБА_3 переоформити належну йому земельну ділянку площею 18,040 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області на ОСОБА_4 , а у разі невиконання умов договору компенсувати отримані ним кошти у подвійному розмірі.

При цьому, розписка від 01.10.2020 року, надана позивачем безпосередньо не стосується обставин справи, оскільки не містить будь-яких відомостей про те, що кошти були отримані за договором позики № 0110-1/20 із заставним забезпеченням від 01.10.2020 року і, відповідно, не встановлює, що предметом договору, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була земельна ділянка.

Докази того, що ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 в свою чергу користується належною позивачу земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні, при цьому дане твердження позивача спростовується наданою відповідачем копією договору оренди, з якого вбачається, що належна позивачу земельна ділянка 05.10.2020 року передана в оренду ТОВ «Агролан Дніпро».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено: факт укладення правочину, який на його думку є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином, у зв`язку з чим вимоги позивача про визнання договору позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року із змінами, внесеними на підставі додаткової угоди № 01 від 02 жовтня 2020 року, договору застави № 01 від 01.10.2020 року, що укладені між ним та ОСОБА_4 удаваними правочинами не є законними та обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Оскільки підстави для визнання договору позики із заставним забезпеченням № 0110-1/20 від 01.10.2020 року із змінами, внесеними на підставі додаткової угоди № 01 від 02 жовтня 2020 року, договору застави № 01 від 01.10.2020 року, що укладені між ним та ОСОБА_4 удаваними правочинами відсутні, тому вимоги позивача щодо застосування наслідків недійсності правочину, шляхом зобов`язання ОСОБА_4 повернути йому земельну ділянку площею 18,0400 га, кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області та Державний акт на земельну ділянку кадастровий номер 1224581700:01:004:0063, площею 18,0400 га, що розташована на території Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області задоволенню також не підлягають.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.128,141,263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору позики із заставним застереженням, договору застави удаваними правочинами та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 січня 2023 року.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса