Постанова

від 10.01.2023 по справі 686/14947/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/14947/21

Провадження № 22-ц/4820/65/23

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонова Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/14947/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2022 року в складі судді Заворотної О.Л. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» про визнання правочину недійсним та поділ майна подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в:

В червні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому позивач просила із спільного сумісного майна подружжя:

- виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль марки SKODA ОСТАVIA 1595, сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 157623 грн 12 коп;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 Ѕ частину вартості вказаного автомобіля, в сумі 78811 грн 56 коп.;

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) за договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 19 квітня 2021 року за № 5/21, та в порядку поділу спільного майна подружжя виділити: у власність ОСОБА_3 частину інвестованих коштів, що знаходяться в управлінні ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» у розмірі 393 827 грн. 20 коп. за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2020, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» та ОСОБА_2 , з метою отримання у власність двокімнатної квартири номер об`єкта фінансування 34, площею 64,1 кв.м. на шостому поверсі багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими нежитловими приміщеннями, перша черга будівництва по АДРЕСА_1 ; у власність ОСОБА_2 Ѕ частину інвестованих коштів, що знаходяться в управлінні ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» у розмірі 393 827 грн. 20 коп. за договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2020, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» та ОСОБА_2 , з метою отримання у власність двокімнатної квартир номер об`єкта фінансування 34, площею 64,1 кв.м. на шостому поверсі багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими нежитловими приміщеннями, перша черга будівництва по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказувала, що з літа 2016 року вони з відповідачем почали проживати однією сім`єю, 25 вересня 2018 року між ними був укладений шлюб, а з 07 квітня 2021 року вони вже почали проживати окремо. Під час спільного проживання за спільні кошти подружжя, 26 листопада 2019 року вони придбали автомобіль марки SKODA ОСТАVIA 1595, сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстровано на ім`я чоловіка, та перебуває в його користуванні. Вартість автомобіля становить 5800,00 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно станом на 09 червня 2021 року 157623 грн 12 коп. Крім цього, 26 листопада 2020 року між ТзОВ «ФК «Житлоінвестбуд» та ОСОБА_2 був укладений договір про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 з метою отримання у власність двокімнатної квартири номер АДРЕСА_2 . За вказаним договором кошти на участь у фонді фінансування будівництва в сумі 764713,00грн. та винагорода управителя в сумі 22941,39 грн. сплачувалися за рахунок спільних коштів сім`ї.

Також позивач вказувала, що 19 квітня 2021 року без її згоди за Договором відступлення права вимоги (цесії) № 5/21 ОСОБА_2 відступив своїй рідній бабі - ОСОБА_4 право вимоги за Договором про участь у фонді фінансування будівництва №32/2/30-18 від 26 листопада 2020 року. Позивач посилалася,що вищевказаний договір відступлення права вимоги (цесії) порушує її права і підлягає визнанню недійсним, адже в силу норм матеріального права вона має право на Ѕ частину вартості об`єкта інвестування, а саме вказаної двокімнатної квартири у розмірі 393827 грн 20 коп і ці кошти також є спільним майном подружжя.

Оскільки відповідач не бажає добровільно вирішити спір щодо поділу майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому вона змушена звертатися до суду з даним позовом.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2022 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) за договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 19 квітня 2021 року за № 5/21.

У порядку поділу спільного майна подружжя виділено: у власність ОСОБА_3 Ѕ частину інвестованих коштів, що знаходяться в управлінні ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» у розмірі 382 356 грн. 50 коп. за договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2020 року, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» та ОСОБА_2 , з метою отримання у власність двокімнатної квартир номер об`єкта фінансування 34, площею 64,1 кв.м. на шостому поверсі багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими нежитловими приміщеннями, перша черга будівництва по АДРЕСА_1 ; у власність ОСОБА_2 Ѕ частину інвестованих коштів, що знаходяться в управлінні ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» у розмірі 382 356 грн. 50 коп. за договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2020 року, укладеним між ТзОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» та ОСОБА_2 , з метою отримання у власність двокімнатної квартир номер об`єкта фінансування 34, площею 64,1 кв.м. на шостому поверсі багатоповерхового житлового будинку з вбудовано прибудованими нежитловими приміщеннями, перша черга будівництва по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 частину вартості автомобіля SKODA OCTAVIA, об`єм двигуна 1595, сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 76380 грн. 00 коп.

В решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 5949 грн. 37 коп.

ОСОБА_2 не погодився з таким рішенням суду подав апеляційну скаргу. Апелянт посилався, що при розподілі автомобіля SKODA OCTAVIA, об`єм двигуна 1595, сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , судом не враховано, що 02 липня 2016 року, ще до укладення шлюбу з позивачкою, він придбав автомобіль марки GEELY MR 7151А, сірого кольору , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який 23 листопада 2019 року він відчужив за договором купівлі-продажу вказаного транспортного засобу за 24000 грн і ці кошти були внесені при купівлі спірного автомобіля SKODA OCTAVIA, який був придбаний за 42403 грн 91 коп, тобто кошти 24000 грн були його особистою власністю і були спрямовані на купівлі спірного автомобіля. Таким чином, лише частина від сплаченої суми в розмірі при купівлі автомобіля в розмірі 18403 грн 91 коп є спільним майном подружжя, які складають 21,7% від вартості автомобіля. Крім того, судом першої інстанції невірно визначено ринкову вартість транспортного засобу, який є предметом спору, оскільки довідка про вартість автомобіля, надана ПП ОСОБА_6 від 08 лютого 2022 року, згідно якої визначено вартість автомобіля - 152760 грн не відповідає дійсності, оскільки оцінку проведено без огляду автомобіля, натомість звіт ТзОВ «Бюро оцінок» про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу від 19 липня 2022 року, згідно яким ринкова вартість автомобіля станом на 19 липня 2022 року складає 70780 грн є цілком об`єктивною та реальною ринковою ціною. Отже, на думку апелянта, є підстави для відступу від засад рівності часток та стягнути на користь ОСОБА_3 21,7 % вартості автомобіля, що становить 15359 грн 26 коп.

Апелянт вказує, що при розподілі грошових коштів, які були інвестовано в будівництво багатоповерхового будинку з метою набуття у власність квартири, суд не прийняв до уваги той факт, що подружжя не мало матеріальної змоги профінансувати об`єкт будівництво лише за кошти подружжя, що підтверджується наданими в ході розгляду справи доказами про доходи. Таким чином, сплачені кошти в розмірі 787654,39 грн. не є повністю об`єктом спільної сумісної власності, оскільки частину коштів були подаровані батьком та бабою апелянта в загальній сумі 547506 грн, а різниця у сумі 217207 грн і є спільними коштами подружжя, які підлягають розподілу рівними частками. Таким чином, з нього має бути стягнено Ѕ частину цих коштів, а саме 108603 грн 50 коп, що становить 14, 20% від вартості предмету спору, 85,80% інвестиційних коштів мають бути передані у його власність.

Тому, з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просив змінити рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2022 року, відповідно до вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис №1900.

26 листопада 2019 року під час перебування сторін у шлюбі за договором купівлі-продажу за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на автомобіль марки SKODA OCTABVIA, 2005 року випуску, державний номер на момент реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_4 .

26 листопада 2019 року між управителем «ТОВ Фінансова компанія «Житлобудінвест» та довірителем ОСОБА_2 під час перебування сторін в шлюбі було укладено Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18, за умовами якого довіритель надає свою згоду на участь у фонді фінансуванні будівництва, приймає зобов`язання виконувати правила фонду та передати в управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об`єкта інвестування у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Для закріплення об`єкту інвестування довіритель протягом 3 банківських днів з дня підписання договору вносить на рахунок управителя 764713 грн. та після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію може отримати у власність , закріплений за ним об`єкт інвестування. Довіритель також вносить винагороду за надання управителем послуг в сумі 22941,39 грн.

На виконання умов даного договору ОСОБА_2 26 листопада 2020 року внесено грошові кошти за участь у фонді фінансування будівництва в сумі 767713 грн. та винагорода управителю в сумі 22941,39 грн.

19 квітня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) № 5/21, за умовами якого цедент ОСОБА_2 відступив цесіонерію ОСОБА_4 право вимоги за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 32/30-18 від 26 листопада 2019 року, укладеного між управителем «ТОВ Фінансова компанія «Житлобудінвест» та довірителем ОСОБА_2 .

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 09 вересня 2021 року шлюб між сторонами розірвано.

10 грудня 2021 року між «ТД» Авто-Світ» та ОСОБА_2 було укладено договір комісії, за умовами якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента вчинити правочин щодо продажу автомобіля марки SKODA OCTABVIA, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_4 .

За довідкою оцінювача від 08.02.22 року, наданою позивачем та виконаною на її замовлення, ринкова вартість автомобіля марки SKODA OCTABVIA, 2005 року випуску, державний номер на момент реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_4 станом на 31.01.2022 року складає 152760 грн. Оцінка здійснювалась за порівняльним підходом без огляду автомобіля, пробіг прийнято норматив ний, автомобіль зі слів заявника на ходу в робочому стані, без пошкоджень.

Згідно Звіту про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу, 19.07.22року, наданого відповідачем та виконаною на його замовлення, ринкова вартість автомобіля марки SKODA OCTABVIA, 2005 року випуску, державний номер на момент реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_4 станом на дату оцінки складає 152000 грн., а з урахуванням відновлювального ремонту 70780 грн.

Відповідно доч. 3ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 60 Сімейного кодексу Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція нормистатті 60 Сімейного кодексу Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, провадження № 61-15462св18.

Таким чином, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Отже, обов`язок доказування, що майно подружжя було придбано за особисті кошти одного із подружжя, покладається саме на того з подружжя, який заперечує факт придбання майна за спільні кошти.

При цьому згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 70 Сімейного кодексу Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

У відповідності дост. 372 Цивільного кодексу Україниу разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, шлюб між сторонами було зареєстровано 25.09.2018 року, розірвано - 09.09.2021 року, а спірний автомобіль придбано 26.11.2019 року, кошти за договором про участь у фонді фінансування будівництва інвестування з метою отримання у власність нерухомого майна сплачено 26.11.2020 року, тобто в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході розгляду справи відповідач заперечуючи проти позову, вказував, що кошти, сплачені за договором про участь у фонді фінансування будівництва інвестування, йому частково в сумі 387506 грн. були надані його батьком після отримання останнім цих коштів за договорами емфітевзису від 01.10.2019 року, 09.11.2020 року, іншу частину коштів в сумі 160000 грн. йому були передані його бабусею ОСОБА_4 .

Однак достатніх, належних та переконливих доказів вказаних тверджень позивачем суду надано не було.

Крім тоговідповідно доч.1ст.717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можутьбути рухоміречі,в томучислі грошіта цінніпапери,а такожнерухомі речі(ч.1ст.718 Цивільного кодексу України ).

За нормами ч. 5 ст. 719 Цивільного кодексу України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак вказані відповідачем договори дарування грошових коштів в письмовій нотаріально посвідченій формі суду надані не були, а тому суд за відсутності таких договорів дарування не приймає до уваги твердження апелянта про набуття вищевказаних грошових коштів шляхом дарування від його батька і бабусі.

Також в ході розгляду справи відповідач вказував, що придбав спірний автомобіль частково за власні кошти, отримані від продажу 23.11.2019 року іншого автомобіля, який був придбаний ним за особисті кошти ще до реєстрації шлюбу.

Проте, відсутні підстави для висновку, що отримані від продажу попереднього автомобіля грошові кошти були витрачені саме на придбання нового автомобіля, а не витрачені на інші потреби подружжя, оскільки відповідачем не надано беззаперечних та переконливих доказів вказаної обставини.

Посилання відповідача на короткий проміжок часу між продажем та придбанням автомобілів не може беззаперечно свідчити про придбання іншого автомобіля саме за кошти, отримані від продажу попереднього.

Таким чином, судом встановлено, що спірний автомобіль та грошові кошти, сплачені за договором про участь у фонді фінансування будівництва інвестування з метою отримання у власність нерухомого майна набуті сторонами за час шлюбу, презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу відповідачем не спростована, а тому вказане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між колишнім подружжям в спосіб визначений позивачем.

Доводи апеляційної скарги, що спірний автомобіль був частково придбаний за власні кошти апелянта, отримані від продажу 23.11.2019 року іншого автомобіля, який був придбаний ним за особисті кошти ще до реєстрації шлюбу, а грошові кошти, сплачені за договором про участь у фонді фінансування будівництва інвестування, йому частково були надані його батьком та бабусею в якості подарунку з підстав, вказаних в мотивувальній частині постанови слід відхилити.

Також суд відхиляє твердження апелянта про матеріальну неспроможність подружжя профінансувати об`єкт будівництва за кошти подружжя з огляду на їх майнові доходи з посиланням на довідки про заробітну плату сторін та наявність коштів на карткових рахунках.

Так згідно довідки ТОВ «Агрохолдинг 2012» дохід ОСОБА_3 у вигляді заробітної плати за період з жовтня 2018 року по квітень 2021 року складає нарахованими 725182,32 грн.. а отримано 583771,712 грн після відрахування податків, а згідно довідки ТОВ «Агросем» нарахована заробітна плата ОСОБА_2 за період з лютого 2018 року по липень 2021 року складає 719700,62 грн.

З врахуванням цих письмових доказів слід дійти висновку, що сторони в результаті своєї трудової діяльності мали фінансову спроможність здійснювати відповідні витрати на придбання автомобіля та нерухомого майна.

Що стосується доводів апелянта про необґрунтованість висновків суду щодо вартості спірного автомобіля, то колегія суддів виходить з наступного.

За довідкою оцінювача від 08.02.22 року, наданою позивачем та виконаною на її замовлення, ринкова вартість спірного автомобіля станом на 31.01.2022 року складає 152760 грн., а згідно Звіту про незалежну оцінку вартості колісного транспортного засобу, 19.07.22 року, наданого відповідачем складає така ринкова вартість складає 152000 грн., однак з урахуванням відновлювального ремонту 70780 грн.

Як видно з письмових доказів обидві оцінки здійснювалась за порівняльним підходом без огляду автомобіля.

При цьому, обидва оцінювача дійшли фактично єдиного висновку про ринкову вартість автомобіля: за першим 152760 грн., за другим 152000 грн.

Однак у другому звіті оцінювач врахував витрати відповідача на ремонт автомобіля відповідно до рахунку від 17.11.2021 року в сумі 76180,44 грн.

При цьому оцінювач посилався лише на даний рахунок, без огляду автомобіля та встановлення необхідності такого ремонту, а сам рахунок на оплату ремонту не може бути беззаперечним доказом зменшення вартості автомобіля, так як вказані обставини щодо необхідності ремонтних робіт, їх об`єму, вартості запасних частин, самих робіт та відповідно яким це чином могли вплинути на вартість автомобіля мають бути встановлені відповідним експертним шляхом.

Вказані ремонті роботи за даним рахунком від 17.11.2021 року могли бути проведені в листопада 2021 року, після подання позову в червні 2021 року та розірвання шлюбу між сторонами у вересні 2021 року, тобто відповідач продовжував користуватись спірним автомобілем тривалий термін час і після припинення шлюбних стосунків, а потреба в ремонті могла виникнути вже після фактичного припинення шлюбних стосунків.

Отже, вказаний висновок оцінювача про вартість спірного автомобіля з урахуванням вартості ремонту від 19 липня 2022 року не є належними та допустимим доказом в цій частині, а тому суд не приймає цей висновок до уваги, а за наявності двох висновків оцінювача за відсутності висновку судового автотоварознавчої експертизи кладе в основу судового рішення довідку оцінювача від 08.02.22 року.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції за клопотанням саме позивача було призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу щодо встановлення вартості автомобіля, однак така експертиза не була проведена в зв`язку з відчуженням відповідачем автомобіля після призначення експертизи те неможливістю надання автомобіля для огляду експертом. Інших клопотань про призначення такої експертизи сторони суду не заявляли.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2022 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 січня 2023 року.

Судді А.М.Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова