Постанова

від 12.01.2023 по справі 756/1106/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 січня 2023 року

м. Харків

справа № 756/1106/22

провадження № 22-ц/818/193/23

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач : Приватне акціонерне товариство «ДЕВОН»,

відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасенко Андрій Володимирович, ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «РВС БАНК»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДЕВОН» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка Андрія Володимировича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Акціонерного товариства «РВС БАНК» про визнання протиправними дій приватного нотаріуса та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДЕВОН» на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 25 серпня 2022 року,

-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2022 року Приватне акціонерне товариство «ДЕВОН» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка Андрія Володимировича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Акціонерного товариства «РВС БАНК» про визнання протиправними дій приватного нотаріуса та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалами Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року вказані вище позовну заяву та заяву про забезпечення позову передано на розгляд до Краснокутського районного суду Харківської області.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 25 серпня 2022 року в задоволенні заяви ПрАТ «Девон» - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «ДЕВОН» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що ПрАТ «ДЕВОН» є власником нерухомого майна - (земельної ділянки, кадастровим номер 6323582200:02:000:0034, яка розміщена за адресою Харківська область, Краснокутський район, Китченківська с/рада) та рухомого майна (технологічного устаткування газодовидобувного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Краснокутський район, сщ. Комсомольське, вул. Газовиків, буд. 1).

Зазначене майно передане ним у заставу та іпотеку компанії «ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» (AUGSVOLERI INVESTICIJA SIA (Латвія) за кредитним договором №К-32/2006 від 24 березня 2006 року, зареєстрованого Національним банком України.

За інформацією системи НБУ «Кредитні договори з нерезидентами», наданої уповноваженою банківською установою AT «РВС БАНК» кредитором за вказаним договором є «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» (AUGSVOLERI INVESTICIJA SIA (ЛАТВІЯ), сума боргу станом на 24 лютого 2020 року становила 735 882 евро, з яких станом на січень 2022 року виплачено 375 138 евро. За умовами кредитного договору сторони зафіксували розмір заборгованості відсотки, пені та штрафи не нараховуються.

17 січня 2022 року ПрАТ «ДЕВОН» отримало від ОСОБА_3 вимогу сплати останньому 5632902,71 доларів США та про звернення стягнення зазначеного рухомого та нерухомого майна на його користь належного ПАТ «Девон» на праві приватної власності. Приватний нотаріус КМНО Тарасенко А.В. не перевіряючи наявність підстав, зокрема кредитного зобов`язання, вніс реєстраційні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про нового Іпотекодержателя та реєстраційний запис про звернення стягнення на рухоме майно.

Вказані обставини свідчать, що дії відповідача ОСОБА_3 спрямовані на те, щоб звернути стягнення на належне їм нерухоме та рухоме майно.

Разом з тим, єдиним іпотеко- та заставодержателем є ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС». Вимоги інших осіб є незаконними та протиправними.

Звернення стягнення на спірне майно призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви ПрАТ «ДЕВОН» про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено, що їх права, як позивача, можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Матеріали справисвідчать,що Приватне акціонерне товариство «ДЕВОН» звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка Андрія Володимировича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Акціонерного товариства «РВС БАНК» про визнання протиправними дій приватного нотаріуса та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обгрунтування позову зазначає, що 24 березня 2006 року між АТ «ТРАСТА КОМЕРЦБАНКА» (AS TRASTA KOMERCBANKA) та ЗАТ «ДЕВОН» (правонаступником якого є ПрАТ «ДЕВОН») було укладено кредитний договір №К-32/2006, відповідно до умов якого останній отримало кредит. Цей договір набирає чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін та реєстрації в НБУ і діє до повного виконання встановлених цим договором зобов`язань.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 29 березня 2006 року між АТ «ТРАСТА КОМЕРЦБАНКА» (AS TRASTA KOMERCBANKA) та ЗАТ «ДЕВОН» (правонаступником якого є ПрАТ «ДЕВОН») було укладено договір застави майна №К-32/2006-2, згідно умов якого останнім було передано в заставу кредитора рухоме майно:

технологічне устаткування газовидобувного комплексу «Сахалінське газоконденсатне родовище», що знаходиться за адресою: Харківська область, Краснокутський район, сел. Комсомольське, вул. Газовиків, буд.1, перелік якого викладений у Додатку №1 до даного договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 07 квітня 2006 року між АТ «ТРАСТА КОМЕРЦБАНКА» (AS TRASTA KOMERCBANKA) та ЗАТ «ДЕВОН» (правонаступником якого є ПрАТ «ДЕВОН») було укладено договір іпотеки №32/2006-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., за реєстровим №1188, згідно умов якого останнім було передано в іпотеку кредитору нерухоме майно:

комплекс нежитлових будівель і споруд , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 6323582200:02:000:0034, що розташована на території Китченківської сільської ради.

07 квітня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. проведено державну реєстрацію іпотеки №3077548.

11 липня 2019 року між АТ «ТРАСТА КОМЕРЦБАНКА» (AS TRASTA KOMERCBANKA) та ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» (AUGSVOLERI INVESTICIJA SIA (ЛАТВІЯ) було укладено договір цесії, згідно умов якого АТ «ТРАСТА КОМЕРЦБАНКА» (AS TRASTA KOMERCBANKA) передав на користь ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» (AUGSVOLERI INVESTICIJA SIA (ЛАТВІЯ) право вимоги до ЗАТ «ДЕВОН» (правонаступником якого є ПрАТ «ДЕВОН») у розмірі 4746399,62 доларів США або 4235209,80 євро (станом на 19 червня 2019 року).

19 серпня 2019 року між є ПрАТ «ДЕВОН», ТОВ «Фінансова компанія «СОНЯЧНЕ МІСТО» та ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» укладено договір про переведення боргу, згідно умов якого ПрАТ «ДЕВОН» переводить частину боргу (грошове зобов`язання) в сумі 3634083,60 доларів США, в тому числі 2599388,24 доларів США основна сума кредиту, і 1034695,36 доларів США нараховані відсотки за кредитним договором, а ТОВ «Фінансова компанія «СОНЯЧНЕ МІСТО» зобов`язується виконати зобов`язання перед ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» за вказаним кредитним договором у зазначеній сумі.

19 серпня 2019 року між ПрАТ «ДЕВОН», ТОВ «Фінансова компанія «СОНЯЧНЕ МІСТО» та ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» укладено договір №24 про зміни в Кредитному договорі №К-32/2006 від 24 березня 2006 року, згідно якого сторони дійшли згоди внесення змін в кредитному договорі в преамбулу та реквізити, та зафіксовано загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка складається з 4440000,00 доларів США, з якої 2599388,24 долари США фактичний залишок основної суми не повернутих коштів та 1840611,76 доларів США відсотки нараховані до виплати за користування кредитом. Крім того, сторони дійшли згоди розділити суму визнаної заборгованості за кредитним договором в наступному порядку:

сума заборгованості ПраТ «ДЕВОН» становить 805 916,40 доларів США - часткова сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами;

сума заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «СОНЯЧНЕ МІСТО» становить 3634 083,60 доларів США - складається з фактичного залишку основної суми не повернутих кредитних коштів 2 599 388,24 долари США і 1 034 695,36 доларів США - часткова сума нарахованих відсотків за користування кредитом. Даний договір був зареєстрований обслуговуючим банком АТ «РВС БАНК».

11 лютого 2020 року між ПрАТ «ДЕВОН» та ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» було укладено Додаткову угоду б/н до Кредитного договору №К-32/2006 від 24 березня 2006 року відповідно до якого було визначено, що у зв`язку із необхідністю перерахування коштів на рахунок BLUEORANGE BANK AS в євро, сторони перераховують і фіксують заборгованість ПрАТ «ДЕВОН» із доларів США в ЄВРО за офіційним курсом НБУ на дату підписання цієї Угоди в м. Києві і визначають суму заборгованості в розмірі 735882,26 євро. Зазначена додаткова угода також зареєстрована обслуговуючим банком АТ «РВС БАНК».

У подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідні записи про відступлення прав за іпотечним договором та за договором застави відповідно.

Іпотекодержателем та заставодержателем за договором іпотеки №К-32/2006-1 та договором застави №К-32/2006-2 зареєстровано ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС».

Разом з тим, зазначають, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек та Державний реєстр обтяжень рухомого майна щодо об`єктів ПрАТ «ДЕВОН», які передані ним в іпотеку та заставу за договором іпотеки №К-32/2006-1 та договором застави №К-32/2006-2 містить відомості, що іпотекодержателем та заставодержателем за зазначеними договорами є ОСОБА_1 .

Відповідні відомості про ОСОБА_2 як Інотекодержателя та Заставодержателя були внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасенком А.В.

Крім того, нотаріусом Тарасенком А.В. 30 грудня 2021 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про звернення стягнення на предмет застави.

Вважають, що такі дії приватного нотаріуса Тарасенка А.В. порушують права та охоронювані законом інтереси ПрАТ «ДЕВОН». Так, чинне законодавство України передбачає реєстрацію договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами (позиками) в електронній формі, шляхом внесення банком інформації до автоматизованій системі НБУ «Кредитні договори з нерезиденами».

Як вже зазначалось, договір №24 від 19 серпня 2019 року про зміни к Кредитному договорі №К-32/2006 від 24 березня 2006 року було зареєстровано у інформаційній системі НБУ, з моменту реєстрації якого набрав чинності. З моменту його реєстрації в НБУ кредитором за кредитним договором №К-32/2006 від 24 березня 2006 року є ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС».

Зазначають, що у серпні 2021 року ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС», як новий кредитор, уклало договори про відступлення права вимоги за іпотечним договором та договором застави, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Разом з тим, будь-яких змін до кредитного договору №К-32/2006 від 24 березня 2006 року з 24 лютого 2020 року АТ «РВС БАНК», як єдиним уповноваженим банком не вносилося. За таких обставин, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про те, що іпотекодержателем та заставодержателем є ОСОБА_1 , як і внесення приватним нотаріусом запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про звернення стягнення на предмет застави є протиправними та незаконними.

У подальшому, 17 січня 2021 року ПрАТ «ДЕВОН» засобами поштового зв`язку отримало від ОСОБА_2 письмове повідомлення про порушення забезпеченого зобов`язання та вимога про усунення порушення із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким останній попереджає ПрАТ «ДЕВОН», що у разі невиконання цієї вимоги він має право та намір у відповідності до Договору іпотеки та Закону України «Про іпотеку» задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням викладеного просило суд:

визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка А.В. щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного реєстру іпотек про те, що іпотекодержателем за договором іпотеки №К-32/2006-1 є ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка А.В. щодо внесення відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про те, що заставодержателем за договором застави №К-32/2006-2 є ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка А.В. щодо внесення 30 грудня 2021 року запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про звернення стягнення на предмет застави;

скасувати у Державносу реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі іпотек запис про те, що іпотекодержателем за договором іпотеки №К-32/2006-1 є ОСОБА_1 ;

скасувати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про те, що заставодержателем є ОСОБА_1 ;

скасувати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис щодо внесення 30 грудня 2021 року відомостей про звернення стягнення на предмет застави;

зобов`язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів ПрАТ «ДЕВОН», як власника рухомого та нерухомого майна.

У заяві про забезпечення позову ПрАТ «Девон» зазначає, що предметом позову є визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського округу Тарасенка А.В. та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинених ним у реєстрі речових прав на нерухоме майно та у державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо майна, яке належить позивачу на праві власності. Вказує, що відповідачем протиправно внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про нового Іпотекодержателя ОСОБА_2 без належних правових підстав. На день подачі заяви Іпотекодержателем вищезазначеного майна є ТОВ «АУГШВОЛЕРІІНВЕСТІЦІЯС». Правовими підставами для зміни Іпотекодержателя на іншу особу у даному випадку може бути укладення договору цесії між ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» та ОСОБА_4 , реєстрація змін до Кредитного договору щодо змін кредитора уповноваженим банком в інформаційній системі НБУ, укладання у нотаріальній формі договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором. Проте, жодних змін до кредитного договору щодо зміни кредитора на ОСОБА_2 не вносилося. Власником та Іпотекодавцем нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 2,36га, кадастровий номер 6323582200:02:000:0034 та комплексу будівель і споруд, реєстраційний номер якого 63031663000 є ПРАТ «ДЕВОН». Саме щодо вищезазначеного майна відповідачем внесено запис про зміну Іпотекодержателя на ОСОБА_2 . Крім того, відповідачем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відомості про обтяжувача (заставодержателя) ОСОБА_2 , щодо рухомого майна, власником якого є також позивач. Зазначає, що приватним нотаріусом 30 грудня 2021 року о 19:45:59 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію звернення стягнення. Вважає, що вищезазначене свідчить про намір приватного нотаріуса протиправно та незаконно без належних на те правових підстав звернути стягнення на нерухоме та рухоме майно на користь третьої особи. У випадку проведення приватним нотаріусом Тарасенком А.В. реєстраційних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застави може створити ризик та утруднити виконання рішення суду у разі його задоволення.

Зазначає, що 17 січня 2022 року ПрАТ «Девон» отримало засобами поштового зв`язку письмове повідомлення від ОСОБА_2 про порушення забезпеченого зобов`язання та вимогу про усунення порушення із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Письмовим повідомленням їх було попереджено про наміри задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказує, що у тому ж повідомленні зазначено, що ОСОБА_5 повідомив ПрАТ «Девон», що відомості про звернення стягнення на предмет застави були зареєстровані відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Такі дії, на думку заявника, призведуть до зміни власника нерухомого майна, яким є ПрАТ «Девон», та невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення майбутнього позову, оскільки звернення стягнення на предмет застави та іпотеки призведе до зміни Іпотекодавця, яким є заявник, на ОСОБА_2 , а в подальшому і на іншу особу .

У зв`язку з чим просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 63031663000; накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6323582200:02:000:0034, яка розміщена за адресою: Харківська область, Краснокутський район, Китченківська с/рада; накладення арешту на рухоме майно, передане за Договором застави майна №К-32/2006-2 від 29 березня 2006 року зі всіма змінами, а саме: технологічне устаткування газовидобувного комплексу «Сахалінське газоконденсатне родовище», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого викладений у Додатку №1 до Договору застави майна. Також, просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тарасенку Андрію Володимировичу, громадянину Литовської республіки ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення як на предмет іпотеки у будь-який спосіб (позасудовий) щодо комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 63031663000 та щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323582200:02:000:0034, яка розміщена за адресою Харківська область, Краснокутський район, Китченківська с/рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 63092663235; заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму) тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо нерухомого майна, а саме: комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 63031663000 та щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6323582200:02:000:0034, яка розміщена за адресою Харківська область, Краснокутський район, Китченківська с/рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 63092663235; заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Тарасенко Андрію Володимировичу, громадянину Литовської республіки ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення як на предмет застави за Договором застави майна №К-32/2006-2 від 29 березня 2006 року зі всіма змінами, а саме: на технологічне устаткування газовидобувного комплексу «Сахалінське газоконденсатне родовище», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого викладений у Додатку №1 до Договору застави майна.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це вжиття комплексу заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовуються лише до позовів про визнання та про присудження.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частин 1, 2 статті 150ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктами 1, 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Позивач вважає, що відповідачем протиправно внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про нового Іпотекодержателя ОСОБА_2 , оскільки правовими підставами для зміни Іпотекодержателя на іншу особу у даному випадку може бути укладення договору цесії між ТОВ «АУГШВОЛЕРІ ІНВЕСТІЦІЯС» та ОСОБА_4 , реєстрація змін до Кредитного договору щодо змін кредитора уповноваженим банком в інформаційній системі НБУ, укладання у нотаріальній формі договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором. Проте, жодних змін до кредитного договору щодо зміни кредитора на ОСОБА_2 не вносилося.

Отже, предметом спору є визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасенка А.В. щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі іпотек, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тобто спір носить немайновий характер.

В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому доводи позивача про те, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду є помилковими. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року по справі №755/5333/20.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача в межах цього судового провадження у разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів забезпечення позову не вбачається.

Отримання позивачем повідомлення-вимоги яке містить попередження щодо можливого звернення стягнення на предмет іпотеки та вчинення відповідачем реєстраційного запису про звернення стягнення на рухоме майно, не свідчить про те, що ОСОБА_1 має намір розпорядитися іпотечним та заставним майном під час розгляду справи.

Така вимога спрямована на фактичне повідомлення боржника з метою надання йому можливості усунути порушення і таким чином запобігти зверненню стягнення на його майно. Тільки в разі несплати боргу можливе звернення стягнення на майно, яке також має певну процедуру, в якій безпосередню участь приймає заявник.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 755/2030/19.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме, Інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» станом на 20 січня 2022 року, власником вищевказаного нерухомого і рухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, є ПрАТ «Девон», що останнім не заперечується, а відповідно до п.1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

З урахування викладеного суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДЕВОН» залишити без задоволення.

Ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 25 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 січня 2023 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Тичкова

О.В. Маміна