Рішення

від 18.09.2007 по справі 14/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"18" вересня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/261

за позовом         Перший заступник прокурора Рівненської області  в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Державне підприємство "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"

до відповідача   Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України"

про стягнення в сумі 199 000 грн. 33 коп.

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    Коваль В.Б. (копія довіреності у справі)    

Від відповідача : Федорков В.В. (копія довіреності у справі)   

В засіданні приймали участь: від прокуратури Микулін В.І.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Перший заступник прокурора Рівненської області звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Державне підприємство "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" з позовом до Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" (надалі РО ДП ДАК "Хліб України") в якому просить стягнути з останнього на користь  ДП "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"(надалі Агенство) 199,33 тис.грн. неперерахованої бюджетної позички.

Свої вимоги перший заступник прокурора області обгрунтовує тим, що між Рівненським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" та ДАК "Хліб України", а в дальнішому із ДП "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу", як правонаступником майнових прав та обов"язків реорганізованої ДАК "Хліб України" в частині повернення боргів підприємств АПК перед державою, були укладені договори доручення, відповідно до яких РО ДП ДАК "Хліб України" зобов"язалося від імені ДАК "Хліб України" та Агенства здійснювати юридичні дії щодо витребування грошових коштів, товарної продукції, іншого майна у дебіторів Довірителів, згідно з переліком, який є невід"ємною частиною договорів. З повернутої РОДП протягом 2001-2004 рокук та 1-го півріччя 2005 року сільгоспвиробниками заборгованості за надані бюджетні позики в сумі 502,35 тис.грн., обласним підприємством було перераховано ДАК "Хліб України" та Агенству 303, 02 тис.грн.. Таким чином, стверджує  перший заступник прокурора області РОДП не повернуто бюджетної позички в сумі 199,33 тис. грн... Як на доказ і снування заборгованості РОДП перед Агенством перший заступник прокурора області посилається на акт перевірки КРУ в Рівненській області від 05.08.2005 року №17-06-17/124.

До винесення рішення по справі  ДП "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" подало заяву про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в  сумі 95 484, 55 грн., яка виникла саме після безпосереднього укладення договорів доручення між ним та відповідачем, а саме в 2003- 3005 роках.

Представник прокуратури Рівненської області заяву про зменшення вимог підтримав.

Відповідач 11.10.2006 року надав суду відзив на позов в якому просить провадження у справі припинити  посилаючись на те, що вона має бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За визначенням термінів, що дається у статті 3 цього Кодексу:

справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);

адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої);

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої).

Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Дана справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи.

Прдметом судового розгляду в даній справі є вимоги Першого заступника прокурора Рівненської області який звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Державне підприємство "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" за захистом майнового (цивільного) права позивача. Відносини сторін  по договору          доручення, на підставі якого стягується заборгованість,  також є цивільно-правовими.

Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та предметом спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

В дальнішому представник відповідача 28.08.2007 року подав суду заяву в якій позовні вимоги визнав частково в сумі 10 469,66 грн. посилаючись на те, що вказану суму відповідач дійсно отримав від сільгоспвиробників і використав її на виплату заробітної плати своїм працівникам. Проти решти позовних вимог представник відповідача заперечив пославшись при цьому на наступне.

Зазначені у позові три договори доручення укладені між Довірителями:

1.          ДАК "Хліб України" від 01.08.2001 р. №4536;

2.          ДАК "Хліб України" від 31.03.2003 р. №6205;

3.          ДП"Агенство..." від 25.09.2003 р. № 9-П;

та Повіреним РОДП на стягнення з Боржників на користь Довірителя дебіторської заборгованості. Однак згідно договору підстави рахувати цю заборгованість бюджетною заборгованістю немає можливості. А укладені договори доручення, являють собою, до 01.01.2004 р. звичайні цивільно-правові угоди між двома юридичними особами, а з 01.01.2004 року агентські відносини на підставі ст. 295 ГК України.

Позивачем заявляються вимоги по усіх трьох зазначених договорах, в той час, як пунктом 11.7 останнього договору від 25.09.2003 року №9-П, визначено, що всі попередні угоди, що так чи інакше стосуються предмету цього договору втрачають юридичну силу. Тим самим попередні договори доручення №4536 та №6205 з 25.09.2003 р. за домовленістю сторін втратили свою юридичну силу із усіма наслідками. Тому посилання позивача на договори які втратили юридичну силу, та додатки до них, як на підставу виконання зобов'язань безпідставні.

Крім того, враховуючи, що з моменту припинення договорів, 25.09.2003 року, до моменту пред'явлення позову до суду, 29.09.2006 року, минуло понад 3 роки, термін позовної давності закінчився, в зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 256, 257 ЦК України, вимоги не підлягають до визнання та задоволення.

Щодо виконання умов договору комісії від 25.09.2003 року №9-П, то даним договором взагалі не було передбачено перерахування коштів Повіреним для Довірителя, і тому підстави заявляти позовні вимоги про невиконання умов договору відсутні.

Крім того за позовами районних прокурорів Господарським судом Рівненської області розглянуто 265 господарських справ про стягнення із сільгоспвиробників заборгованості перед ДАК „Хліб України". Однак внаслідок того, що в позовних заявах позивачем - прокурором помилково зазначався арештований ДВС рахунок РОДП „Хліб України" для зарахування стягнутих коштів, то кошти які надійшли від виконавчої служби на виконання зазначених судових рішень ДВС спрямовувалися, без волі РОДП на виконання судових рішень про стягнення коштів із РОДП, а сума цієї заборгованості складає понад 18 млн. грн..

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Державне підприємство "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" утворено відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 №604-р "Про реструктуризацію ДАК "Хліб України" постановою Кабінету Міністрів України №690 від 15.05.2003 "Про утворення державного підприємства "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" шляхом виділення зі складу ДАК "Хліб України" з віднесенням його до сфери управління Мінагрополітики.

Підприємство засноване на державній формі власності, майно закріплене за ним на праві повного господарського відання. Засновником підприємства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.3.1. Статуту ДП "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" утворено з метою організації роботи по поверненню боргів підприємств агропромислового комплексу перед державою та їх реструктуризації, а також організації проведення розрахунків між підприємствами та отримання прибутку.

Відповідно до договору-доручення від 25.09.2003 року №9-П, укладеного між Державним підприємством "Агентом з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (Довіритель), та РОДП ДАК "Хліб України" (Повірений), Довіритель доручає Повіреному, а Повірений зобов'язується виконати від імені та на рахунок Довірителя дії щодо стягнення з Боржників на користь Довірителя дебіторської заборгованості.

Заборгованість Боржників перед Довірителем визначається відповідно до укладених господарських договорів, нормативно-правових актів України та підтверджується фінансово-господарською документацією.

Грошові кошти в рахунок погашення заборгованості перераховуються Боржником безпосередньо на рахунковий рахунок Довірителя.

У випадку надходження грошових коштів на рахунок довірителя, протягом семи робочих днів із дня підписання акту виконаних робіт він сплачує Повіреному винагороду в розмірі 20% від суми, яка надійшла на рахунок Довірителя.

У випадку повернення Боржником суми боргу повністю або частково шляхом передачі матеріальних цінностей Довіритель сплачує Повіреному протягом семи робочих днів із дня реалізації такого майна винагороду в розмірі 20% від суми реалізації цінностей, які були передані боржником Довірителю.

Також договором передбачено винагороду в розмірі від 1 до 10% в залежності від тих чи інших умов проведення стягнення з сільгостоваровиробників заборгованості за наданою їм раніше державною підтримкою.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2003 року.

Додатком №1 до договору-доручення від 25.09.2003 року №9-П надано перелік підприємств-боржників ДАК "Хліб України" по Рівненській області за поставлені мінеральні добрива згідно з постановою КМУ від 03.09.1997 року №977 в кількості 291 одиниць на загальну суму 7 821,09 тис. грн.

Додатковою угодою №б/н та дати до договору доручення від 25.09.2003 року № 9-П, договір пролонговано до 31.12.2004 року.

Додатковою угодою №б/н від 31.12.2004 до договору доручення від 25.09.2003 року №9-П, договір пролонговано до 31.12.2005 року та внесено наступні зміни до договору.

П.6.3 договору викладено в наступній редакції: "при надходженні грошових коштів на рахунок Довірителя, протягом 7 робочих днів із дня підписання акту виконаних робіт він сплачує Повіреному винагороду в розмірі 19% від суми, яка надійшла на рахунок Довірителя".

П.6.4 договору викладено в наступній редакції: "у разі, коли внаслідок дій Повіреного Довіритель та Боржник укладають мирову угоду, то Довіритель компенсує фактичні витрати пов'язані з виконанням Повіреним своїх обов'язків".

П. 11.2 договору викладено в наступній редакції: "до витрат, які підлягають відшкодуванню Довірителем, відносяться держмито та збори, якщо такі були сплачені Повіреним при зверненні до судових, нотаріальних органів. Така виплата Повіреному проводиться після погашення Боржником суми на умовах визначених п.6.5. договору".

Додатковою угодою №б/н, без дати, до договору доручення від 25.09.2003 року №9-П, в 2005 році внесено зміни, зокрема, п.5.2.7 договору викладено в наступній редакції "Щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця, через свою вповноважену особу надавати Довірителю звіт та узгоджувати з ним план дій спрямованих на ефективне виконання доручення передбачене цим договором, в наступному за звітним місяці. У разі зміни встановленої Довірителем форми звіту або виконаних робіт він в п'ятиденний термін письмово повідомляє про це повіреного".

Пред"являючи позов перший заступник прокурора області стверджує, що відповідач отримавши від сільгоспвиробників кошти, не виконав договір доручення №9-П від 25.09.2003 року та не перерахував Агенству 95 484,55 гривень.

Приймаючи до уваги те, що відповідач визнав позов в сумі 10 469,66 грн., про що подав відповідну заяву, і такі дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд, на підставі ст.78 ГПК України, приймає рішення про задоволення позову в цій частині.

Решта вимог не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак всупереч наведеній нормі ні перший заступник прокурора області, ні  ДП "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" не довели того, що відповідач, на виконання договору доручення №9-П від 25.09.2003 року, отримував від сільгоспвиробників  як грошовими коштами так і ТМЦ заборгованість за надані бюджетні позики.

Так в обгрунтування того, що відповідач отримував від сільгоспвиробників кошти та/або  ТМЦ перший заступник прокурора області посилається на акт перевірки КРУ в Рівненській області від 05.08.2005 року №17-06-17/124. Однак у вказаному акті тільки зазначається про те, що РОДП протягом 2001-2005 років та 1-го півріччя 2005 року отримано від сільгоспвиробників заборгованості за надані бюджетні позики в сумі 502,35 тис.грн. (стор.21 акту) і не йде посилання на буль-які первинні бухгалтерські документи, як то накладні та довіреності на отримання ТМЦ, платіжні документи, тощо, які б підтверджували факт отримання відповідачем коштів та ТМЦ. Крім того працівник КРУ начальник відділу контролю в сфері АПК Дем"янчук Т.С., яка, зокрема, здійснювала перевірку РОДП, в судовому засіданні пояснила, що під час перевірки первинних документів РОДП їй не надавали, а перевірку вона проводила по даних бухгалтерського обліку та реєстру повернень сільггоспвиробниками заборгованості, який було складено економістом РОДП  ДАК "Хліб України" Т.А.Ужакіною. Отже сам акт перевірки, без наявності первинних документів, не може слугувати підтвердженням того, що РОДП на підставі договору доручення №9-П від 25.09.2003 року  отримував від сільгоспвіробників заборгованість.

Платіжні документи, які надані позивачем (92-103 а.с.) теж не можуть слугувати доказом того, що РОДП на підставі договору доручення №9-П від 25.09.2003 року  отримував від сільгоспвіробників заборгованість так як у вказаних документах, як призначення платежу, значиться стягнення заборгованості з с/г виробніків на підставі рішень суду, які приймалися в 2002 році. Однак, як зазначив сам же позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог, право стягнення коштів з РОДП виникло у нього тільки з 2003 року після укладення договору доручення №9-П від 25.09.2003 року. Крім того у вказаних документах отримувачем коштів значаться органи Державної виконавчої служби, а не відповідач. Також позивачем не надано самих судових рішень в яких би зазначалося, що кошти РОДП стягує кошти з с/г виробніків і саме на основі договору доручення №9-П від 25.09.2003 року.

Крім того в пункті 3.1 договору доручення передбачено, що Довіритель (Агенство) зобов"язане передати Повіреному (РОДП) належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність та суму заборгованості Боржників Довірителя із складанням акту приймання-передачі. Однак позивач не надав суду доказів того, що він передавав відповідачу вказані документи.

За наведених обставин підстави для стягнення з  Рівненського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" коштів в сумі 85 014, 89 грн. відсутні, а відтак позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1.Позов задоволити частково.

Стягнути з рахунку Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" вул. Остафова 3,Рівне,33000 р/р 26008036 РФ АКБ  "МТ-БАНК" МФО 333669 ЗКПО 25322609 на користь   Державне підприємство "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" вул. Саксаганського, 1, Київ 33, 01033, код ЄДРПОУ 32491316) 10 469, 66 грн. заборгованості підприємств агропромислового комплексу" неперерахованої бюджетної позички. 

Стягнути з  Рівненське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" (код ЄДРПОУ 25322609) в Дохід Державного бюджету України 104, 46 грн. витрат по держмиту та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 13,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити в задоволенні. 

          Суддя                                                                 Марач В.В.

підписано "01" жовтня 2007 р.