Ухвала

від 19.01.2023 по справі 365/159/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 січня 2023 року

місто Київ

справа № 365/159/20

провадження № 61-8453ск22

Верховний Суд, який діє у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Пророка В. В. у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Фабула справи

ОСОБА_1 25 серпня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року в частині заміни сторони у справі,справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 29 листопада 2022 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу та надав заявнику строк для усунення її недоліків з метою надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року.

Вимоги та аргументи заявника

ОСОБА_1 у грудні 2022 року та січні 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяви про відвід

судді-доповідача Пророка В. В.

Заяви мотивовані тим, що суддя ухвалив неправосудне рішення, визначивши у ньому обов`язок ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 496, 20 грн за подання касаційної скарги.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Заявник стверджує, що він є учасником бойових дій, на підтвердження чого надав копію посвідчення (серія - НОМЕР_1 ). Предметом спору у справі № 365/159/20 є земельна ділянка, яку ОСОБА_1 отримав як учасник бойових дій та саме завдяки цьому статусу. Відповідно він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Обґрунтовуючи свої заяви ОСОБА_1 також посилається на пункт 5 частини першої, частину другу статті 36 та частину першу статті 37 ЦПК України, висловлюючи сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Пророка В. В.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою від 17 січня 2023 року Верховний Суд визнав необґрунтованими заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Пророка В. В.

Суд передав заяви для вирішення питання відводу судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Погрібному С. О. (на підставі протоколів автоматизованого розподілу від 19 січня 2023 року, фактично передано 19 січня 2023 року).

Позиція Верховного Суду з приводу вирішення заяви про відвід

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вивчивши матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок, що підстав для задоволення заяв про відвід судді-доповідача Пророка В. В. не існує, доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

У цьому висновку Верховний Суд врахував таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв. Зокрема, урішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»

(№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, Верховний Суд констатує, що не існує будь-яких підстав стверджувати, що суддя-доповідач Пророк В. В. має та виявляє особисту упередженість під час вирішення процесуальних питань за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Верховний Суд зробив висновок, що повідомлені заявником обставини не доводять існування суб`єктивного чи об`єктивного критеріїв, за яких

суддя-доповідач підлягає відводу; Верховний Суд не встановив підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності судді-доповідача Пророка В. В.

Той факт, що суддя Верховного Суду Пророк В. В. постановив ухвалу про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху не дає достатніх підстав для висновків про упередженість судді.

Доводи заяви про відвід, що ґрунтуються на вимозі здійснити правову оцінку постановленого судом судового рішення, не підлягають оцінці цим судом під час вирішення заяви про відвід, оскільки визначають саме ту правову проблему, яку має вирішити повноважний склад суддів колегії у складі Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

Аналіз змісту заяв про відвід судді Пророка В. В. дає підстави для висновку, що в них викладено незгоду зі змістом й мотивами ухвали Верховного Суду від 29 листопада 2022 року, що не доводить існування об`єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Верховного Суду Пророка В. В., а тому в задоволенні цих заяв потрібно відмовити.

Також безпідставним є посилання заявника, як на підставу для відводу, на частину першу статті 37 ЦПК України, відповідно до якої суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі, оскільки суддя Пророк В. В. не брав участі у вирішенні справи № 365/159/20 в судах першої чи апеляційної інстанцій.

Будь-яких інших об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1 не навів.

Відмовляючи у відводі судді Пророка В. В., Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте, у цій справі усі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могло б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Отже, незгода сторони з процесуальними рішеннями суду, ухваленим в межах його повноважень, не може слугувати підставою для його відводу та доводити наявність сумнівів в неупередженості його складу.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід

судді-доповідача Пророка В. В. у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний