Постанова

від 04.10.2023 по справі 365/159/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 365/159/20

провадження № 61-8453св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач),

позивач - керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (Броварської окружної прокуратури Київської області) в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області (правонаступник - відділ освіти Згурівської селищної ради Броварського району Київської області), Згурівської районної ради Київської області (правонаступник - Броварська районна радаКиївської області),

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року у складі судді Денисенко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М.,

у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (змінено на керівника Броварської окружної прокуратури Київської області) в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області (правонаступник - відділ освіти Згурівської селищної ради Броварського району Київської області), Згурівської районної ради Київської області (правонаступник - Броварська районна рада Київської області) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки.

Короткий зміст позовних вимог та клопотань

У квітні 2020 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області.

Згідно із змістом позовних вимог, які, зокрема, зазначені у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року, прийнятій у цій справі, вони обґрунтовані наступним:

Відповідно до пункту 6 рішення Київської обласної ради від 17 вересня 2013 року № 681-34-VI «Про деякі питання передачі майна Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Рішення № 681-34-VI) вирішено безоплатно передати майно, що знаходиться на балансі відповідної спеціалізованої школи (далі - Спеціалізована школа), із спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області у спільну власність територіальних громад сіл та селища Згурівського району. Спеціалізована школа користувалася земельною ділянкою площею 29 га, розташованою на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 1Ж000008, виданого згідно із рішенням Згурівської селищної ради від 30 квітня 1994 року.

Пункт 9 Рішення № 681-34-VI передбачає, що право спільної власності на майно, визначене його пунктом 6, виникає у територіальної громади Згурівського району в особі Згурівської районної ради з моменту підписання акта прийому-передачі.

Рішенням Згурівської районної ради Київської області від 04 липня 2013 року № 202-30-VI «Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майнового комплексу Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області» прийнято у спільну власність територіальних громад сіл та селища Згурівського району майновий комплекс Спеціалізованої школи із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Рішенням Згурівської районної ради Київської області від 29 жовтня 2013 року № 240-33-VI «Про створення комісії з приймання-передачі майна, що знаходиться на балансі Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» вирішено безоплатно передати майно із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що знаходиться на балансі Спеціалізованої школи, у спільну власність територіальних громад сіл та селища Згурівського району згідно з додатком 5 до Рішення № 681-34-VI - на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації. Також цим рішенням затверджений акт приймання-передачі майна Спеціалізованої школи із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області у спільну власність територіальних громад сіл та селища Згурівського району - на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації, відповідно до якого на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації передана земельна ділянка загальною площею 29,0 га для ведення підсобного господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06 вересня 2016 року № 10-18522/15-16-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовною площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08 вересня 2017 року № 10-16747/15-17-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проєкт землеустрою щодо виділення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 3221955100:12:001:0017) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

На підставі зазначених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведена державна реєстрація права власності на відповідну земельну ділянку (кадастровий номер 3221955100:12:001:0017) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

19 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений Згурівською районною державною нотаріальною конторою Київської області, власником цієї земельної ділянки (кадастровий номер 3221955100:12:001:0017) став ОСОБА_1 .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, у справі № 810/317/17 задоволено позов Бориспільської місцевої прокуратури до Згурівської районної ради, відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку площею 29 га, що передана на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації для подальшого використання за призначенням.

Власником відповідної земельної ділянки площею 29 га, до меж якої входить земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 3221955100:12:001:0017, є територіальні громади сіл та селища Згурівського району в особі Згурівської районної ради Київської області, а балансоутримувачем - відділ освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області.

Ураховуючи викладене, керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області просив:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06 вересня 2016 року № 10-18522/15-16-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

- визнати недійним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08 вересня 2017 року № 10-16747/15-17-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»;

- скасувати рішення про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, (індексний номер рішення 38818567 від 19 грудня 2017 року, номер запису про право власності 24020505);

- витребувати на користь держави в особі Згурівської районної ради Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, розташовану на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 30 квітня 2020 року відкрите провадження у цій справі.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 03 вересня 2020 року задоволене клопотання прокуратури - ОСОБА_2 залучений у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В подальшому прокурор Худякова М. Ю. звернулася до суду із клопотанням про зміну прокурора у цій справі, який звернувся із позовом, та позивачів їхніми правонаступниками, підтримавши відповідне письмове клопотання керівника Броварської окружної прокуратури Пономаренка В. В.

Це клопотання обґрунтовується тим, що внаслідок проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні 15 березня 2021 року розпочала діяльність Броварська окружна прокуратура Київської області, юрисдикція якої поширюється на Броварський район Київської області. У підтвердження цього прокуратура послалася на Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури», Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон про прокуратуру), накази Офісу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» та № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур». Позовну заяву у цій справі подано в межах юрисдикції Броварської окружної прокуратури.

Крім того, в результаті зазначеної адміністративно-територіальної реформи в Україні Згурівська районна рада Київської області та відділ освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області були ліквідовані, а їхні повноваження перейшли до їх правонаступників - Броварської районної ради Київської області та відділу освіти Згурівської селищної ради Броварського району Київської області відповідно. Проти правонаступництва у справі цих двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували у суді, але заперечували проти заміни відповідного прокурора.

Також ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням (яке в подальшому у судовому засіданні було підтримане адвокатом, який його представляє) про зміну його статусу у справі та залучення його як співвідповідача, оскільки позов, на його думку, стосується безпосередньо його прав. Це клопотання було підтримане у суді ОСОБА_1 та його представниками, але проти його задоволення заперечення у суді висловив прокурор.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року, яка залишена без змін в оскаржуваній частині постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року:

Замінено керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області у цивільній справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_2 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, на керівника Броварської окружної прокуратури Київської області.

Залучено до участі у справі Броварську районну раду Київської області як правонаступника позивача Згурівської районної ради Київської області та відділ освіти Згурівської селищної ради Броварського району Київської області як правонаступника відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області.

Заяву третьої особи ОСОБА_2 про зміну його статусу третьої особи та залучення як співвідповідача у цій справі залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд в оскаржуваній частині, виходив з того, що дійсно відбулась відповідна адміністративно-територіальна реформа в Україні, яка призвела до зазначених змін щодо учасників цієї справи.

Керівники окружних прокуратур наділені правом подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства відповідно до частини першої статті 24 Закону про прокуратуру. З 15 березня 2021 року розпочала діяльність Броварська окружна прокуратура Київської області, юрисдикція якої поширюється на Броварський район Київської області, до складу територій якого входить територія Згурівської селищної територіальної громади. Також підтвердились підстави для заміни у справі відповідних позивачів на їх правонаступників.

Ухвала Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_2 про зміну його статусу третьої особи та залучення як співвідповідача не переглядалася апеляційним судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині заміни сторони у справі та постанову апеляційної інстанції, ухвалити рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Згурівського районного суду Київської області.

24 квітня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач).

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 26 вересня 2023 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (головуючий), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В. (суддя-доповідач).

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заміна прокурора на підставі правонаступництва суперечить нормам ЦПК України, оскільки правонаступництво в цивільному процесі можливо виключно для сторін та третіх осіб.

Заявник вказує, що прокурор Худякова М. Ю. не надала документ, який би уповноважував її представляти повноцінний правоохоронний орган, а саме прокуратуру Київської області, а надана довіреність від імені керівника структурного підрозділу цього правоохоронного органу вказує на відсутність у неї повноважень для здійснення представництва у цій справі. Однак, не дивлячись на це суд першої інстанції не тільки допустив її до участі в засіданні 09 липня 2021 року, а й розглянув озвучені та підтримані клопотання та врахував її позицію при розгляді інших клопотань, що в свою чергу є грубим порушенням норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із пунктом 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону про прокуратуру).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою, пунктами 1, 4 частини шостої статті 23 Закону про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено Броварський район, у складі територій, затверджених Кабінетом Міністрів України, зокрема, Згурівської селищної територіальної громади.

Згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури», Закону про прокуратуру, наказів Офісу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» та № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» 15 березня 2021 року розпочала діяльність Броварська окружна прокуратура Київської області, юрисдикція якої поширюється на Броварський район Київської області. У свою чергу, Броварська окружна прокуратура Київської області належить до штату Київської обласної прокуратури.

З урахуванням зазначених положень законодавства земельна ділянка, яка є предметом спору в цій справі, розташована в адміністративних межах Броварського району Київської області, тобто на території, на яку поширюється юрисдикція саме Броварської окружної прокуратури Київської області.

Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Броварська окружна прокуратура Київської області (як і колишня Бориспільська місцева прокуратура Київської області) не має статусу окремої юридичної особи, оскільки підпорядкована та входить у структуру Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996).

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 362/6846/18 зазначено: «зміна найменування органу юридичної особи не є підставою для процесуального правонаступництва, то в цій справі були наявні підстави для зміни найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою до суду, із «Києво-Святошинської місцевої прокуратури» на «Обухівську окружну прокуратуру», що, у свою чергу, мало б наслідком забезпечення участі прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури в розгляді цієї справи».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про зміну прокурора в цій справі у зв`язку з реформуванням прокуратури та відповідною зміною юрисдикції окружної прокуратури.

Отже, у цій справі не відбулося правонаступництво прокуратур, а відбулося зміна найменування органу прокуратури, що звернувся до суду, оскільки прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції, зокрема, з метою захисту загальних інтересів суспільства та держави.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на норму статті 55 ЦПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, цілком правильне, оскільки крім питання зміни найменування державного органу (прокуратури), цією ухвалою також вирішувалося питання щодо процесуального правонаступництва позивачів у справі.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Частинами першою та п`ятою статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні та утворення Броварського району (зокрема, у складі територій Згурівської селищної територіальної громади) у Київській області припинили своє існування Згурівська районна рада Київської області та відділ освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, правонаступниками яких є Броварська районна рада Київської області та відділ освіти Згурівської селищної ради Броварського району Київської області.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про залучення Броварської районної ради Київської області як правонаступника позивача Згурівської районної ради Київської області та відділу освіти Згурівської селищної ради Броварського району Київської області як правонаступника відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо клопотань про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

До касаційної скарги ОСОБА_2 додав клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи його необхідністю єдності судової практики, зокрема, заміни прокурора, звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору незалежно від статусу учасника справи.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Наведені заявником аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що свідчать про існування виключної правової проблеми, судова практика щодо вирішення питань, порушених заявником у клопотаннях є однозначною, що свідчить про недоведеність заявником якісного показника виключності правової проблеми, а тому в задоволенні клопотань про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду потрібно відмовити.

Відповідно до встановлених обставин, про що вже зазначалося у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у цій справі, ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 22 червня 2015 року серії НОМЕР_1 , предмет позову у цій справі стосується виділення ОСОБА_2 (як учаснику бойових дій) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а тому ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат, а враховуючи висновок Верховного Суду про те, що ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору, відсутні підстави для покладення на нього судового збору за розгляд його касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду попередніх інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України постанову оформив суддя Грушицький А. І.

Головуючий Судді:А. І. Грушицький С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк