Ухвала

від 22.03.2023 по справі 365/159/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 365/159/20

провадження № 61-8453 ск 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Згурівського районного суду Київської області перебуває зазначена справа.

2. Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, змінено прокурора Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області на Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області. Залучено до участі у справі Броварську районну раду як правонаступника позивача Згурівської районної ради та Відділ освіти Згурівської селищної ради як правонаступника Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації. Заяву третьої особи ОСОБА_1 про зміну його статусу третьої особи та залучення як співвідповідача у цій справі залишено без задоволення.

3. У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині заміни сторони у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який було продовжено ухвалою від 26 січня 2023 року.

5. Заявнику запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або звернутися до Верховного Суду із клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у відповідності до положень статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 8 Закону України «Про судовий збір».

6. На виконання вимог ухвал Верховного Суду ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду заяву про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

7. Обґрунтовуючи зазначену заяву ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (серія - НОМЕР_1 ) та відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Крім цього зазачає, що ОСОБА_1 наразі мобілізований та проходить військову службу, що підтверджується довідкою від 13 травня 2022 року № 1227.

8. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11?795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), ухвалі Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 757/36628/16-ц (провадження № 61?19309ск20) дійшла висновку, що Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав, що випливають з такого статусу. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

9. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 зазначеного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

10. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

11. Предметом спору у справі № 365/159/20 є визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, площею 2,000 га, (виділеної у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства), тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов`язку, або виконання службових обов`язків.

12. Проте, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

13. Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

14. Частиною першою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

15. Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, Верховний Суд вважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_2 про звільнення його від сплати судового збору та відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 496,20 грн до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

16. Крім цього, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, заявник у касаційній скарзі звертається із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

17. Підставою для поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає те, що повний текст оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року був отриманий ним лише 04 серпня 2022 року.

18. Касаційна скарга надіслана заявником 25 серпня 2022 року, що підтверджується відповідним відбитком штемпеля Акціонерного товариства «Укрпошта».

19. За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

20. Таким чином, у разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

21. Беручи до уваги те, що заявником, копія оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції була отримана лише 04 серпня 2022 року, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд на підставі статті 390 ЦПК України поновлює його.

22. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

23. Частиною першою статті 394 ЦПК України встановлено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

24. Також частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

25. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

26. Обґрунтовуючи порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, заявник вказує на те, що судом першої інстанції було порушено норми статті 55 ЦПК України та протиправно замінено прокурора у справі на підставі правонаступництва, а суд апеляційної інстанції проігнорував таке порушення.

27. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

28. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.

29. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

30. Також в касаційній скарзі міститься клопотання про розгляд Верховним Судом цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін.

31. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

32. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

33. Тобто, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень.

34. Крім цього, Верховний Суд є судом права, а не факту і діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, які можуть додатково пояснити учасники справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь?якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» (заява № 8273/78)).

36. Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany»).

37. Крім того, ЄСПЛ в своєму рішенні від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 64336/01) визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.

38. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

39. На думку ЄСПЛ у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим ніж усні слухання і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

40. Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

41. З огляду на вказане у задоволенні клопотання заявника про розгляд справи № 365/159/20 за участі сторін слід відмовити.

Керуючись статтями 7, 49, 136, 389, 390, 392, 394, 395, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити частково, а саме: відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 496,20 грн до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

2. Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

3. Поновити строк на касаційне оскарження ухвали Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року.

4. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року.

5. Витребувати з Згурівського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 365/159/20.

6. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін відмовити.

7. Надіслати цю ухвалу скаржнику та учасникам справи, яким додатково надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

8. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ А. І. Грушицький

/підпис/ Є. В. Петров