Рішення

від 03.04.2007 по справі 14/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/91

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

03.04.2007р.                                                                                          Справа №  14/91

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод "Славута-Сервіс", вул. Дзержинського, 67/9, м. Запоріжжя, 69002

до  Відкритого акціонерного товариства "Агротехніка", вул. Зінківська, 35-Б, м. Полтава, 36007

про  стягнення 1959,00 грн.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Трофімова Л.О., дов.  б/н від 01.04.2007р.

від відповідача:  Коваленко Р.Й., арбітражний керуючий

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 1959,00 грн. - заборгованості за договором консигнації №83/2005р. від 14.06.2005р. та додаткової угоди №1/2005  до нього від 30.12.2005р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, а його представник у судовому засіданні, проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не скористався своїм правом звернення з кредиторськими вимогами до відповідача, передбаченим статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а Постановою господарського суду Полтавської області по справі №18/250 від 25.01.2007р. відповідача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 14.06.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод "Славута-Сервіс", м. Запоріжжя (далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Агротехніка", м. Полтава (далі - відповідач) було укладено договір консигнації №83/2005 (далі -  договір) на виконання якого позивач поставив відповідачу  за накладною №170 від 14.06.2005р. по довіреності серії ЯЖЛ №529562 товар (запчастини для сільгосптехніки) на суму 16686,00 грн. для подальшої реалізації.

Відповідно до пункту 4.1 відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за поставлений товар по мірі його реалізації.

Оскільки в 2005 році відповідач не продав товар, сторони 30.12.2005р. підписали додаткову угоду №1/2005 про  продовження строку реалізації товару до 31.08.2006р.

Відповідно до видаткової накладної №3 від 04.10.2006р. відповідач повернув позивачу частину товару на суму 14727,00 грн.

Заборгованість на суму 1959,00 грн. відповідачем залишено без оплати.

Листом вих. №225 від 09.11.2006р. позивач вимагав у відповідача погасити зазначену вище заборгованість до 09.12.2006р. Вказаний лист залишився без відповіді і задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт  (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 179 ГК України майново-господарські  зобов'язання,  які   виникають   між суб'єктами  господарювання  або  між  суб'єктами  господарювання і негосподарюючими  суб'єктами  -  юридичними  особами  на  підставі господарських      договорів,      є      господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частин 1,2 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.  Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.      Зобов'язання  має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.      Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Заперечення відповідача, викладені відповідачем у відзиві на позов, відхиляються судом виходячи з наступного.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача надруковано 12.08.2006р. в газеті "Урядовий кур'єр" №150. Як вбачається з тексту додаткової угоди №1/2005 від 30.12.2005р. термін реалізації товару сторони продовжили до 31.08.2006р., тобто на момент публікації вищезгаданого оголошення у позивача ще не виникли вимоги до відповідача щодо оплати боргу. З огляду на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач  є  поточним кредитором ( - кредитором за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство).

Позивач в обгрунтування позовних вимог надав належні докази /у матеріалах справи/, які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 1959,00 грн., витрати по сплаті держмита – 102,00 грн. та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агротехніка", 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 35-Б (р/р 26008170549001 в КБ "Приватбанк" МФО 331401 код ЗКПО 21068367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький машинобудівний завод "Славута-Сервіс", 69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 67/9 (р/р 26005301164274) борг у сумі 1959,00 грн., витрати по сплаті держмита – 102,00 грн. та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.