Постанова
від 12.01.2023 по справі 905/1347/19
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м. Харків Справа № 905/1347/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участі представників:

позивача Луценко В.А., адвокат, Щербак І.І., адвокат

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє, с.Керменчик, Донецька область (вх. №1071 Д/2)

на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 у справі №905/1347/19 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аксьонова К.І., судді Фурсова С.М., Зельман Ю.С, повний текст рішення складено 03.02.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє, с.Керменчик, Донецька область

до ОСОБА_1 , м. Київ

про відшкодування збитків в сумі 106 158 331,90 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Южноє звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в сумі 106 158 331,90 грн внаслідок дострокового розірвання відповідачем як генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє договорів оренди земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що внаслідок дострокового розірвання відповідачем, як генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє, договорів оренди земельних ділянок, які мали бути в оренді позивача до 2022 року, з лютого по травень 2018, кількість орендованих позивачем земельних ділянок на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області зменшилась на 2577,0237 га (209 земельних ділянок), що призвело до неможливості отримати прибуток, який позивач за звичайних умов мав отримати від використання з метою сільськогосподарського товаровиробництва цих земельних ділянок у період 2019-2021.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на відсутність в діях відповідача ознак неправомірної поведінки, що виключає стягнення збитків (упущеної вигоди). Вважав розрахунок упущеної вигоди неналежним, оскільки розрахунок зроблений на підставі вихідних даних самого позивача щодо планів посівів, прогнозованої кількості врожаю, ціни реалізації сільськогосподарської продукції та її собівартості. Заперечував проти об`єктивності та методологічної належності експертного дослідження за результатами проведення судової економічної експертизи №001-МОА/19 від 27.05.2019, вважаючи, що експертний висновок має розбіжності в підрахунках суми упущеної вигоди з огляду на розбіжності у поданих позивачем вихідних даних. Також зазначав, що строк дії договорів оренди щодо 38 земельних ділянок загальною площею 454,01 га сплинув у січні-квітні 2020 року. Отже, посилання позивача на понесення збитків ТОВ Южноє від вибуття цих земельних ділянок у період 2020-2021 років після закінчення строку дії зазначених договорів оренди є безпідставним.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє до ОСОБА_1 про відшкодування вартості завданих збитків в сумі 106158331,90 грн відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі № 905/1347/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2020 у справі №905/1347/19 скасовано. Справу №905/1347/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Зокрема, суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій зазначив, що суди не з`ясували мети вчинення відповідачем правочинів щодо розірвання договорів оренди землі від імені ТОВ "Южноє", чи є в цих правочинах особиста заінтересованісь ОСОБА_1 , чи не були вони вчинені необачно та марнотратно щодо ТОВ "Южноє", чи спрямовані дії ОСОБА_1 на забезпечення стійкого фінансово-економічного стану ТОВ "Южноє", як це передбачено у п.11.2 статуту позивача тощо. Хоча, саме на цих доводах ґрунтується позиція позивача, яку він послідовно підтримував впродовж розгляду справи у судах попередніх інстанцій. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про правомірність поведінки відповідача без з`ясування зазначених вище обставин є передчасними. Також Верховний Суд зазначив, що досліджуючи питання правомірності дій відповідача, суди взяли до уваги наданий ним відеозапис "Збори пайщиків ТОВ "Южноє" 12 квітня 2018" та встановили факт обізнаності ОСОБА_2 (представника засновниці ТОВ "Южноє" Бабак Тамари Олександрівни) та керівника ТОВ "Южноє" Порохні Григорія Дмитровича щодо намірів ОСОБА_1 створити в майбутньому сільськогосподарське підприємство та поділу між ним та ТОВ "Южноє" орендованих позивачем земельних ділянок. Цей доказ покладено в основу висновків судів щодо існування домовленості між учасниками ТОВ "Южноє" ( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) щодо розподілу орендованих земельних ділянок між ТОВ "Южноє" та ФГ "Подсолнух". В той же час, врахувавши наданий відеозапис, суди не встановили його достовірність. Погодившись із доводами касаційної скарги ТОВ "Южноє" в цій частині, Суд зазначив, що судами не встановлено, між якими особами була досягнута домовленість та чи могла вона бути оформлена у спосіб, зафіксований на відеозаписі. Суди не перевірили обсяг повноважень Бабака А.О. як представника ОСОБА_3 , який брав участь у таких зборах. Не з`ясовано обставини самої "домовленості" щодо припинення дії договорів оренди земельних ділянок, укладених їх власниками з ТОВ "Южноє", а саме, яка площа земельних ділянок, що повинні вибути з користування ТОВ "Южноє" та перейти у користування ФГ "Подсолнух", які саме земельні ділянки будуть передані в користування ФГ "Подсолнух" (їх кадастрові номери), хто є власниками таких ділянок, строки розірвання договорів оренди, укладених ТОВ "Южноє" тощо.

За результатом нового розгляду, Господарським судом Донецької області 24.01.2022 у справі №905/1347/19 прийнято рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з обставин, якими встановив:

- у спірний період розірвання договорів оренди земельних ділянок з лютого по травень 2018 повноваження генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє виконував відповідач, ОСОБА_1 (перебував на посаді з 01.08.2015 по 23.05.2018);

- в період з лютого по травень 2018 ОСОБА_1 , діючи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє, уклав додаткові угоди до договорів оренди з власниками земельних ділянок про дострокове розірвання 209 договорів оренди, за результатами чого загальна площа орендованих земельних ділянок зменшилась на 2577,0237 га;

- вибуття земельних ділянок загальною площею 2577,0237 га з користування ТОВ Южноє в період лютий травень 2018 внаслідок дострокового розірвання відповідачем договорів оренди землі з власниками земельних ділянок є доведеним;

- частина зазначених земельних ділянок, що вибули з оренди ТОВ Южноє, у кількістю 143 земельні ділянки площею 1749,4684га в подальшому було набуто в оренду ФГ Подсолнух;

- дострокове розірвання відповідачем як директором ТОВ Южноє договорів оренди земельних ділянок з їх власниками та подальше укладення договорів оренди щодо цих земельних ділянок ОСОБА_1 як директором та єдиним засновником ФГ Подсолнух вказує на укладення угод про розірвання договорів оренди від імені ТОВ Южноє у власних інтересах відповідача, що суперечить приписам пункту 3 статті 238 ЦК України;

- надані стороною відповідача докази - відеозапис Собрание пайщиків ОАО Южное 12 апреля 2018, висновок №1/9-6 від 11.02.2020 судового експерта Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Паршинцева О.В., заяви свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) не свідчать про уповноваження відповідача, у тому числі зборами ТОВ Южноє як вищим органом товариства, на вчинення дій, спрямованих на вибуття з володіння/користування позивача земельних ділянок шляхом розірвання договорів оренди;

- обставини розірвання відповідачем договорів оренди землі не в інтересах ТОВ Южноє, а з метою подальшого набуття прав користування цими ділянками на правах оренди ФГ Подсолнух є доведеними, що виключає правомірність дій відповідача як генерального директора ТОВ Южноє;

- наявні в матеріалах справи докази, на які позивач посилався в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди, не свідчать про доведення реальних намірів та можливості позивача здійснити виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції в заявлених ним розмірах і по заявлених цінах. Тож, отримання доходу від користування земельними ділянками в заявленому до стягнення розмірі ґрунтується на припущеннях позивача; збитки (упущена вигода) та їх розмір є абстрактними і не доведеними позивачем із розумним рівнем впевненості.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутність в межах даної справи всіх необхідних елементів складу правопорушення як обов`язкової умови для задоволення позовних вимог про стягнення збитків в силу приписів ст.611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Господарського суду Донецької області 24.01.2022 у справі №905/1347/19 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ Южноє до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків (упущеної вигоди) в сумі 106 158 331,90 грн задовольнити у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Як вважає апелянт, в оскаржуваному рішенні суд дійшов помилкового висновку про відсутність встановлення в межах даної справи всіх елементів складу правопорушення як обов`язкової умови для задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розумінні ст. ст. 22, 1166 ЦК України, 224, 225 ГК України. Зокрема, суд визнав протиправність поведінки відповідача як генерального директора ТОВ «Южноє» Також, суд дійшов висновку, що дії відповідача при розірванні договорів не були спрямовані на забезпечення стійкого фінансово-економічного стану ТОВ «Южноє», отримання прибутку, як це передбачено у п.11.2 статуту позивача, а вчинялись відповідачем у власних інтересах. Отже, на думку апелянта, в межах судового провадження доведено та документально підтверджено наявність всіх передбачених законодавством України елементів складу правопорушення, які є обов`язковою умовою для стягнення збитків, а саме: протиправність поведінки відповідача як генерального директора ТОВ «Южноє», факт заподіяння збитків та вини відповідача, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача (неправомірне дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок) і збитками, а саме: упущеної вигоди, яку не зміг отримати позивач, оскільки з вини відповідача не мав можливості використовувати у господарській діяльності у 2019-2021 роках земельні ділянки, які йому належали на той проміжок часу, на який договори оренди (209 шт.) були укладені (переважно до 2022 року).

Також апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що плани посівів були складені позивачем лише для проведення призначеної ухвалою суду від 28.12.2021 судової експертизи та зазначає, що копія Довідки №0114 від 24.03.2019 про план засіву с/г культурами на 2019-2021 роки земельних паїв, що вибули з користування ТОВ «Южноє» є одним з Додатків до позовної заяви позивача від 18.07.2019. У 2018 році позивач й не мав можливості підготувати такі плани, зважаючи на те, що генеральним директором ТОВ «Южноє» був відповідач, через неправомірну поведінку якого земельні ділянки вибули з користування ТОВ «Южноє», а тому відповідач навмисно не займався підготовкою таких планів, оскільки вживав дії щодо їх протиправного отримання на власну користь. Також, в якості додатків до позовної заяви від 18.07.2019 позивачем надано копії оборотно-сальдових відомостей ТОВ «Южноє» за рахунком 231 за 2013-2018 р.р., які містять дані щодо розміру витрат, пов`язаних з виробництвом с/г культур у вказаних періодах; копія довідки №0116 від 24.04.2019 щодо собівартості вирощування, обробки та зберігання кожної із с/г культур за період з 2013 року по 2018 рік та які планувались під засівання на паях (земельних ділянках), що вибули з користування ТОВ «Южноє»; копія довідки №0117 від 24.04.2019 щодо рівня цін реалізації окремих с/г культур за період з 2013 року по 2018 рік. Вказані документи, на думку апелянта, підтверджують реальні можливості позивача та його наміри щодо вирощування, обробки та зберігання кожної із с/г культур, проте залишились поза увагою суду першої інстанції. Крім того, апелянт зазначає, що основним видом діяльності позивача з 2014 року по 2021 рік було саме товарне сільськогосподарське виробництво, позивач здійснював зазначену господарську діяльність на орендованих земельних ділянках на території Донецької області, у тому числі на земельних ділянках, що неправомірно, з вини відповідача, вибули з користування позивача, до моменту їх вибуття, позивач мав та має, і це не оспорюється відповідачем, необхідну для цього матеріально-технічну базу (сільськогосподарська техніка, обладнання, приміщення, людські ресурси тощо) та достатню кількість посівного матеріалу, у матеріалах справи є Довідка №0114 від 24.03.2019 про план засіву с/г культурами на 2019-2021 роки земельних паїв, що вибули з користування ТОВ «Южноє», а також фінансові документи, що засвідчують виробництво позивачем с/г культур у період з 2014 по 2021 роки. На думку апелянта, вищезазначене підтверджує реальні наміри та можливості позивача здійснювати виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції в заявлених ним розмірах і по заявлених цінах.

З приводу доводів суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено розмір збитків, які він зазнав через неправомірні дії відповідача, апелянт вважає, що у висновку експертів Перепелюк С.М. та Блажинської Т.О. №47 від 15.11.2021 враховано всі зауваження, які мав суд першої інстанції до висновку експерта ДП «Інформаційні судові системи» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Машиніченка О.А. №001МОА/21 від 29.06.2021. Натомість, судом першої інстанції не було обґрунтовано, чому саме не приймаються висновки експертів Перепелюк С.М. та Блажинської Т.О. №47 від 15.11.2021 та висновок Державного підприємства «Інформаційні судові системи» відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень» №002-АНО/19 від 18.03.2019, які підтверджують розмір завданих позивачу збитків. Стосовно спроби суду порахувати упущену вигоду позивача шляхом порівняння прибутку від використання у 2019 2020 роках орендованих земельних ділянок площею понад 6 тис. га без врахування складу витрат позивача за ці роки, які суттєво вплинули на розмір чистого прибутку та про які позивач наголошував в судовому засіданні (довгострокові фінансові інвестиції та ін.), та інших зауважень суду щодо розрахунку збитків (упущеної вигоди), скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, в якій Суд зазначив, що на практиці досить часто складно точно визначити та, як наслідок, і довести дійсний розмір заподіяних кредитору збитків у вигляді упущеної вигоди. При визначенні конкретного розміру упущеної вигоди, суду належить враховувати принципи, засади цивільного законодавства та у разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір) керуючись принципом справедливості визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи (п. 121 постанови).

У зв`язку з цим, апелянт вважає, що в даному випадку, відмова суду першої інстанції у стягненні збитків (упущеної вигоди) через недоведення позивачем чіткого розміру заподіяних збитків не узгоджується із принципами та засадами цивільного законодавства, у тому числі правом особи на справедливий суд. Отже, на думку апелянта, має місце невірне застосування судом першої інстанції ст. 22 ЦК України, ст.ст. 89, 224, 225 ГК України, а також неправильна оцінка доказів, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 задоволено клопотання ТОВ Южноє та поновлено апелянту строку на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Южноє на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 у справі №905/1347/19. Призначено справу до розгляду на 12.01.2023. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

У наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач проти доводів апеляційної скарги ТОВ Южноє заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Посилаючись на правову позицію Верховного Суд у постанові від 13.12.2018 у справі №923/700/17 відповідач зазначає, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи не є абстрактними. При визначенні неодержаних доходів мають враховуватись заходи, вжиті кредитором для їх одержання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу, не є підставою для його стягнення. На думку відповідача, матеріали справи не містять доказів жодних реально вжитих позивачем заходів щодо отримання доходів (упущеної вигоди) у сумі 106158331,90 грн, такий розмір здійснений позивачем на підставі теоретичних планів, складених позивачем, а не на підставі реально здійснених заходів, направлених на отримання врожаю у період 2019-2021 років. Також відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 07.05.2019 у справі №904/8832/17, в якій Суд зазначив, що позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості отримати прибуток. Також відповідач вважає необґрунтованим висновок експертів №001-МОА/21 від 29.06.2021, складений за результатами проведеної судової-економічної експертизи у даній справі. Зокрема, стверджує, що поставлені на дослідження експерту питання є питаннями права, оскільки відсутній попередній розрахунок розміру прибутку, що мав за звичайних умов отримати позивач; надана позивачем інформація щодо планової (прогнозованої) врожайності сільськогосподарських культур на ділянках площею 1749,4684 га та 2577,0237 га на 2019-2021 роки не відповідає даним розрахунку врожайності по сільськогосподарським культурам, зазначеному у розрахунку ціни позову (т. 2 а.с. 106) та довідкам щодо прогнозу вартості окремих культур, якими б були засіяні паї, що вибули на 2019,2020 та 2021 року (т.2 а.с. 112-120), отже є суперечливою; експертом неправомірно визначено собівартість запланованої до реалізації у період 2019-2021 роки сільськогосподарської продукції, а саме, без посилання на прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально-відповідальних осіб, картки складського обліку, матеріали інвентаризації, акти ревізій, трудові договори, виписки банку, тощо, або інші первинні документи підприємства, які зазначені як вихідні дані для вирішення поставлених експерту; не враховані витрати, пов`язані із орендною платою за користування земельними ділянками, суми єдиного податку, в той час як підприємство є платником єдиного податку 4 групи, тощо. За результатом співставлення інформації ТОВ Южноє щодо прогнозної собівартості сільськогосподарської продукції у 2019-2021 роках, наведеної позивачем у розрахунках ціни позову та у довідках щодо прогнозу вартості окремих культур, якими б були засіяні паї, що вибули на 2019, 2020 та 2021 роки (а.с. 112-120 т. 2), вбачається, що дані розрахунків собівартості вирощування, збору та транспортування врожаю за окремими культурами, проведені експертом, є значно нижчими, ніж дані, позивача у розрахунку ціни позову.

Також відповідач вважає необґрунтованими висновки експертів за результатами проведеної комісійної судово-економічної експертизи №47 від 15.11.2021, оскільки вважає, що проведення експертного дослідження здійснювалось за результатом завищення ТОВ Южноє планів посівів сільськогосподарських культур площею 1749,4684 га та 2577,0237 га на 2020 та 2021 роки, шляхом включення до їх складу земельних ділянок, за якими термін дії оренди закінчився у січні-квітні 2020 року, що не може свідчити про намір власників земельних ділянок продовжувати або укладати нові договори оренди з ТОВ Южноє; інформація щодо планової (прогнозованої) врожайності сільськогосподарської продукції у 2019-2021 роках відображена в наданих матеріалах виходячи із неоднозначних даних; розрахунки здійснені експертом із перевищенням рівня рентабельності продукції.

11.01.2023 відповідачем до суду апеляційної інстанції надано заяву про закриття провадження у справі. Зокрема, в заяві представник відповідача повідомляв, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер на тимчасово окупованій території Донецької області. Посилаючись на даний факт, представник відповідача вважав, що в такому випадку відсутній предмет спору у даній справі, який виник між сторонами за результатами дій відповідача, який, виконуючи обов`язки генерального директора ТОВ Южноє уклав угоди щодо припинення договорів оренди земельних ділянок та саме внаслідок таких дій відповідача (як посадової особи позивача до 2018 року) позивач вважає, що ним не отримані доходи у вигляді упущеної вигоди. У зв`язку з цим, просив закрити провадження у справі у зв`язку із смертю ОСОБА_1 на підставі ст. 231 ГПК України. Судове засідання провести без участі представника відповідача адвоката Герасименко С.В.

Одночасно до заяви представником надано копію рішення Великоновосилківського районного суду Донецької області від 04.01.2023 у справі №220/11/23, яким встановлено факт смерті ОСОБА_1 19.12.2022.

В судове засідання 12.01.2022 з`явились представники позивача. Представник відповідача у заяві від 11.01.2023 просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання 12.01.2023 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи присутніх в судовому засіданні представників позивача з приводу вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Южноє є юридичною особою, зареєстровано 19.07.2000 в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис №12661200000000941.

Відповідно до п.2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє в редакції рішення Загальних зборів учасників, оформленого протоколом №2 від 30.01.2008, (далі Статут) товариство створене з метою одержання прибутку від господарської діяльності, задоволення інтересів засновників (учасників) товариства, досягнення економічних та соціальних результатів.

За змістом п.2.2. Статуту основним видом господарської діяльності є, зокрема, вирощування зернових, технічних та решти культур; вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

Згідно з п.3.1. Статуту для реалізації мети діяльності, передбаченої статутом, товариство має право в порядку, встановленому чинним законодавством України укладати на території України і за її межами цивільно-правові, господарські, зовнішньоекономічні угоди (договори, контракти) з усіма суб`єктами господарювання, споживачами, органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими юридичними та фізичними особами.

Відповідно до п.п.4.4, 4.5 Статуту в редакції змін до статуту, що були затверджені рішенням Загальних зборів учасників, оформлених протоколом від 10.10.2011, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє є фізичні особи-громадяни України: ОСОБА_3 , яка володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 8260,00грн, що складає 70%, та ОСОБА_1 , який володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 3540,00грн, що складає 30%.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 15.12.2019 та на час розгляду справи судом учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє є ОСОБА_3 , яка володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 8260,00 грн, що складає 70% та ОСОБА_7 , яка володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 3540,00 грн, що складає 30%.

Розмір статутного капіталу Товариства складає 11800 грн (п.4.2. Статуту).

У п.11.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє виконавчим органом товариства є генеральний директор.

У відповідності до п.11.1. Статуту загальні збори учасників товариства як його вищий орган, серед іншого, має наступну виключну компетенцію: визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їхнє виконання (ппп. 1 пп.3. п.11.1.); затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує в 100000 раз суму, яка складає статутний капітал (ппп.13 пп.3.п.11.1.), ухвалення рішень генерального директора про відчуження основних засобів 1 групи (ппп.17 пп.3 п.11.1). Чергові збори скликаються не рідше двох раз на рік.

Відповідно до пункту 11.2 Статуту ТОВ Южноє виконавчим органом товариства є генеральний директор.

За змістом п.11.2. Статуту основним завданням генерального директора як виконавчого органу є: вироблення політики з метою збільшення прибутковості та конкурентоздатності Товариства, забезпечення його стійкого фінансово-економічного стану, захист прав учасників, забезпечення ефективності їх інвестицій, а також реалізація інших статутних цілей.

ОСОБА_1 перебував на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє з 01.08.2015 по 23.05.2018. Згідно протоколу №2К загальних зборів учасників ТОВ Южноє від 31.07.2015, повноваження генерального директора ТОВ Южноє ОСОБА_1 продовжені на три роки до 31.07.2018 року.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 02.10.2018 керівником товариства є ОСОБА_8 .

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що в період з лютого по травень 2018 ОСОБА_1 , діючи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє, уклав додаткові угоди до договорів оренди з власниками земельних ділянок про дострокове розірвання 209 договорів оренди, за результатами чого загальна площа орендованих ТОВ Южноє земельних ділянок зменшилась на 2577,0237 га. Договори оренди земельних ділянок були розірвані з наступними власниками земельних ділянок:

ОСОБА_9 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0114, 12,3206 га

ОСОБА_10 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0574, 12,3203 га

ОСОБА_11 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0334, 12,3282 га

ОСОБА_12 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0335, 12,3203 га

ОСОБА_12 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0546, 12,3202 га

ОСОБА_13 , кадастровий номер1421284000:01:001:0547, 12,3345 га

ОСОБА_14 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0079, 14,4936 га

ОСОБА_15 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0080, 15,7442 га

ОСОБА_16 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0081, 17,2600 га

ОСОБА_16 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0082, 8,5170 га

ОСОБА_17 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0084, 13,2468 га

ОСОБА_18 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0085, 15,6307 га

ОСОБА_19 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0086, 15,7115 га

ОСОБА_20 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0091, 15,7196 га

ОСОБА_21 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0092, 15,7189 га

ОСОБА_22 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0093, 15,5744 га

ОСОБА_16 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0142, 3,8205 га

ОСОБА_23 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0753, 4,7837 га

ОСОБА_24 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0193, 24,6496 га

ОСОБА_25 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0215, 2,8187 га

ОСОБА_26 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0275, 24,6351 га

ОСОБА_27 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0276, 12,3182 га

ОСОБА_28 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0555, 12,3178 га

ОСОБА_29 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0543, 24,6296 га

ОСОБА_30 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0109, 12,3420 га

ОСОБА_31 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0110, 24,6799

ОСОБА_32 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0144, 11,2381 га

ОСОБА_33 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0262, 12,3417 га

ОСОБА_34 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0263, 12,3420 га

ОСОБА_35 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0265, 0,9873 га

ОСОБА_36 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0266, 12,3903 га

ОСОБА_37 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0273, 24,6403 га

ОСОБА_38 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0330, 12,3200 га

ОСОБА_39 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0339, 12,3204 га

ОСОБА_40 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0340, 12,3201 га

ОСОБА_41 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0592, 12,3202 га

ОСОБА_42 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0314, 12,3166 га

ОСОБА_43 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0315, 12,3167 га

ОСОБА_44 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0316, 12,3167га

ОСОБА_45 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0321, 6,4068га

ОСОБА_46 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0587, 12,3169га

ОСОБА_47 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0588, 12,3247га

ОСОБА_32 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0809, 4,1351га,

ОСОБА_48 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0101, 12,3245га

ОСОБА_49 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0103, 12,3224га

ОСОБА_50 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0150, 12,3220га

ОСОБА_51 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0048, 7,5229 га

ОСОБА_52 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0223, 12,3300 га

ОСОБА_53 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0224, 12,3300 га

ОСОБА_54 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0061, 12,3220 га

ОСОБА_55 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0062, 12,3221 га

ОСОБА_4 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0066, 12,3271 га

ОСОБА_56 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0067, 12,3270 га

ОСОБА_48 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0256, 12,3245 га

ОСОБА_57 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0329, 12,3224 га

ОСОБА_58 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0785, 12,4100 га

ОСОБА_59 , кадастровий номер1421284000:01:001:0799, 12,4110 га

ОСОБА_58 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0800, 18,6092 га

ОСОБА_60 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0144, 12,3047 га

ОСОБА_61 , кадастровий номер1421284000:01:001:0160, 22,7597 га

ОСОБА_62 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0195, 12,4287 га

ОСОБА_63 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0226, 12,5193 га

ОСОБА_64 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0245, 12,3262 га

ОСОБА_65 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0189, 12,3280 га

ОСОБА_65 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0190, 12,3281га

ОСОБА_66 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0202, 12,3079 га

ОСОБА_67 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0205, 12,6277 га

ОСОБА_68 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0206, 16,2554 га

ОСОБА_69 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0207, 12,6000 га

ОСОБА_69 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0208, 12,2982га

ОСОБА_70 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0209, 12,2983 га

ОСОБА_71 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0283, 10,5845 га

ОСОБА_71 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0284, 1,7218 га

ОСОБА_72 , кадастровий номер1421284000:01:002:0201, 12,3045 га

ОСОБА_25 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0214, 14,4968 га

ОСОБА_73 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0237, 12,3049 га

ОСОБА_74 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0257, 12,3044 га

ОСОБА_75 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0004, 12,2944 га

ОСОБА_76 , кадастровий номер1421284000:01:002:0012, 12,3055 га

ОСОБА_77 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0038, 12,5046 га

ОСОБА_78 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0046, 13,1530 га

ОСОБА_79 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0047, 8,1394 га

ОСОБА_79 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0219, 4,2635 га

ОСОБА_80 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0025, 12,2765 га

ОСОБА_81 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0026, 10,9244 га

ОСОБА_82 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0238, 12,3261 га

ОСОБА_83 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0185, 24,6351 га

ОСОБА_84 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0027, 12,2715 га

ОСОБА_85 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0028, 12,2713 га

ОСОБА_86 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0029, 12,2713 га

ОСОБА_87 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0031, 12,2715 га

ОСОБА_88 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0032, 12,2712га

ОСОБА_89 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0049, 12,3076 га

ОСОБА_90 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0050, 12,3688 га

ОСОБА_91 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0052, 12,3975 га

ОСОБА_92 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0054, 12,3077 га

ОСОБА_93 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0056, 24,6151 га

ОСОБА_51 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0220, 4,8000 га

ОСОБА_81 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0236, 1,3498 га

ОСОБА_94 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0628, 3,0678 га

ОСОБА_95 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0629, 3,0678 га

ОСОБА_96 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0630, 3,0678 га

ОСОБА_97 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0060, 12,3080 га

ОСОБА_97 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0061, 12,3081 га

ОСОБА_98 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0064, 12,3302 га

ОСОБА_99 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0066, 12,8479 га

ОСОБА_100 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0071, 12,9849 га

ОСОБА_100 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0072, 12,9078 га

ОСОБА_101 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0078, 12,3285 га

ОСОБА_102 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0168, 12,9335 га

ОСОБА_103 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0169, 12,4576 га

ОСОБА_104 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0232, 0,6161 га

ОСОБА_105 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0235, 12,5635 га

ОСОБА_106 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0248,13,3899 га

ОСОБА_107 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0255, 13,2210 га

ОСОБА_108 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0271, 12,3307 га

ОСОБА_109 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0094, 24,6037 га

ОСОБА_110 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0095, 25,2099 га

ОСОБА_111 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0097,12,3031 га

ОСОБА_112 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0102, 12,3585 га

ОСОБА_113 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0103, 12,3252 га

ОСОБА_114 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0137, 12,3854га

ОСОБА_115 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0179, 12,4006 га

ОСОБА_115 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0181, 12,3280 га

ОСОБА_116 ,кадастровий номер 1421284000:01:002:0182, 1,5581га

ОСОБА_116 ,кадастровий номер 1421284000:01:002:0183, 10,8489га

ОСОБА_58 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0801, 7,4323 га

ОСОБА_58 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0802, 12,4111 га

ОСОБА_117 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0139, 1,5581 га

ОСОБА_118 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0184, 12,6271

ОСОБА_119 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0594, 6,1536 га

ОСОБА_120 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0617, 17,5547 га

ОСОБА_121 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0280, 1,1566 га

ОСОБА_122 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0323, 5,1855 га

ОСОБА_122 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0324, 0,9863 га

ОСОБА_123 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0325, 5,1855 га

ОСОБА_123 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0326, 0,9863 га

ОСОБА_122 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0331, 8,2289 га

ОСОБА_123 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0332, 4,1174 га

ОСОБА_121 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0341, 5,1347 га

ОСОБА_124 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0343, 12,4114 га

ОСОБА_125 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0266, 12,3258 га

ОСОБА_126 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0267, 12,3252 га

ОСОБА_127 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0133, 24,6524га

ОСОБА_128 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0134, 12,4163га

ОСОБА_129 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0164, 0,6163га

ОСОБА_130 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0146, 3,8221га

ОСОБА_131 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0161, 12,3163га

ОСОБА_132 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0170, 12,3219га

ОСОБА_133 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0082, 12,3086га

ОСОБА_134 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0083, 24,6191га

ОСОБА_135 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0084, 12,3095га

ОСОБА_136 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0085, 24,6192га

ОСОБА_137 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0086, 12,3095га

ОСОБА_138 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0087, 12,3008га

ОСОБА_138 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0088, 12,3097га

ОСОБА_138 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0089, 12,3095га

ОСОБА_139 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0110, 12,3251га

ОСОБА_140 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0111, 12,3253 га

ОСОБА_141 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0112, 12,3252 га

ОСОБА_104 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0113, 36,3592 га

ОСОБА_142 1421284000:01:001:0001, 25,2133 га

ОСОБА_143 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0119, 12,3080 га

ОСОБА_4 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0281, 12,3282 га

ОСОБА_4 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0555, 12,3283 га

ОСОБА_144 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0556, 12,3079 га

ОСОБА_145 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0576, 12,3077 га

ОСОБА_122 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0246, 12,3465 га

ОСОБА_146 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0177, 12,4073 га

ОСОБА_147 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0172, 12,3374 га

ОСОБА_148 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0173, 12,3375 га

ОСОБА_149 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0174, 12,3376 га

ОСОБА_150 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0004, 5,9196 га

ОСОБА_151 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0009, 12,4778га

ОСОБА_152 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0181, 12,5107 га

ОСОБА_153 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0182, 12,4293 га

ОСОБА_154 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0184, 12,3151 га

ОСОБА_155 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0185, 12,3147 га

ОСОБА_156 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0196, 12,3236 га

ОСОБА_157 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0203, 4,0966 га

ОСОБА_157 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0204, 8,4220 га

ОСОБА_158 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0304, 12,2927га

ОСОБА_159 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0305, 12,2932 га

ОСОБА_160 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0233, 36,0159 га

ОСОБА_161 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0206, 12,2800 га

ОСОБА_161 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0207, 12,2862 га

ОСОБА_162 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0208, 12,2861 га

ОСОБА_163 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0218, 10,8777 га

ОСОБА_164 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0219, 25,1035 га

ОСОБА_165 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0277, 47,2795 га

ОСОБА_166 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0310, 15,7479 га

ОСОБА_6 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0046, 12,3207 га

ОСОБА_61 , кадастровий номер1421284000:01:001:0135, 9,5400 га

ОСОБА_167 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0307, 4,5598 га

ОСОБА_167 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0308, 7,9071 га

ОСОБА_160 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0510, 0,8601 га

ОСОБА_168 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0610, 12,2928 га

ОСОБА_169 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0043, 9,1370 га

ОСОБА_169 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0148, 6,6140 га

ОСОБА_170 , кадастровий номер1421284000:01:001:0167, 12,3543 га

ОСОБА_163 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0311, 1,4821 га

ОСОБА_163 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0564, 12,3609 га

ОСОБА_171 , кадастровий номер 1421284000:01:002:0759, 15,7299га

ОСОБА_171 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0763, 15,7303га

ОСОБА_5 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0033, 16,2450га

ОСОБА_7 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0038, 16,0563га

ОСОБА_172 ( ОСОБА_173 ), кадастровий номер 1421284000:01:001:0300, 13,2728га

ОСОБА_172 ( ОСОБА_173 ), кадастровий номер 1421284000:01:001:0301, 3,0865 га

ОСОБА_5 , кадастровий номер 1421284000:01:001:0622, 5,4218 га.

Отже, як підтверджується матеріалами справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, вибуття земельних ділянок загальною площею 2577,0237 га з користування ТОВ Южноє в період лютий травень 2018 внаслідок дострокового розірвання відповідачем договорів оренди землі з власниками земельних ділянок є доведеним. Обставини розірвання договорів оренди щодо наведених земельних ділянок та їх площі відповідачем не спростовуються.

Матеріали справи також свідчать про те, що частина зазначених земельних ділянок, що вибули з оренди ТОВ Южноє, у кількістю 143 земельні ділянки площею 1749,4684 га в подальшому було набуто в оренду ФГ Подсолнух, кадастрові номери земельних ділянок: 1421284000:01:001:0574, 1421284000:01:001:0334, 1421284000:01:001:0335, 1421284000:01:001:0546, 1421284000:01:001:0547, 1421284000:01:001:0079, 1421284000:01:001:0082, 1421284000:01:001:0084, 1421284000:01:001:0086, 1421284000:01:001:0091, 1421284000:01:001:0093, 1421284000:01:001:0142, 1421284000:01:001:0753, 1421284000:01:002:0193, 1421284000:01:002:0215, 1421284000:01:002:0275, 1421284000:01:002:0276, 1421284000:01:001:0543, 1421284000:01:001:0109, 1421284000:01:001:0110, 1421284000:01:001:0144, 1421284000:01:001:0262, 1421284000:01:001:0263, 1421284000:01:001:0265, 1421284000:01:001:0266, 1421284000:01:001:0273, 1421284000:01:001:0330, 1421284000:01:001:0340, 1421284000:01:001:0592, 1421284000:01:001:0316, 1421284000:01:001:0321, 1421284000:01:001:0587, 1421284000:01:001:0809, 1421284000:01:001:0103, 1421284000:01:001:0150, 1421284000:01:002:0048, 1421284000:01:001:0061, 1421284000:01:001:0062, 1421284000:01:002:0144, 1421284000:01:001:0160, 1421284000:01:002:0195, 1421284000:01:002:0226, 1421284000:01:002:0245, 1421284000:01:002:0189, 1421284000:01:002:0190, 1421284000:01:002:0205, 1421284000:01:002:0208, 1421284000:01:002:0209, 1421284000:01:002:0283, 1421284000:01:002:0284, 1421284000:01:002:0201, 1421284000:01:002:0214, 1421284000:01:002:0237, 1421284000:01:002:0004, 1421284000:01:002:0012, 1421284000:01:002:0038, 1421284000:01:002:0046, 1421284000:01:002:0238, 1421284000:01:002:0185, 1421284000:01:002:0028, 1421284000:01:002:0029, 1421284000:01:002:0031, 1421284000:01:002:0032, 1421284000:01:002:0049, 1421284000:01:002:0220, 1421284000:01:002:0628, 1421284000:01:002:0630, 1421284000:01:002:0064, 1421284000:01:002:0066, 1421284000:01:002:0071, 1421284000:01:002:0072, 1421284000:01:002:0078, 1421284000:01:002:0168, 1421284000:01:002:0169, 1421284000:01:002:0232, 1421284000:01:002:0248, 1421284000:01:002:0255, 1421284000:01:002:0271, 1421284000:01:002:0094, 1421284000:01:002:0095, 1421284000:01:002:0097, 1421284000:01:002:0102, 1421284000:01:002:0103, 1421284000:01:002:0182, 1421284000:01:002:0183, 1421284000:01:002:0184, 1421284000:01:002:0594, 1421284000:01:002:0617, 1421284000:01:002:0280, 1421284000:01:002:0325, 1421284000:01:002:0326, 1421284000:01:002:0332, 1421284000:01:002:0341, 1421284000:01:002:0139, 1421284000:01:002:0266, 1421284000:01:002:0267, 1421284000:01:002:0164, 1421284000:01:002:0146, 1421284000:01:002:0161, 1421284000:01:002:0170, 1421284000:01:002:0082, 1421284000:01:002:0086, 1421284000:01:002:0111, 1421284000:01:002:0112, 1421284000:01:002:0113, 1421284000:01:001:0001, 1421284000:01:001:0119, 1421284000:01:001:0281, 1421284000:01:001:0555, 1421284000:01:001:0177, 1421284000:01:002:0173, 1421284000:01:002:0174, 1421284000:01:001:0004, 1421284000:01:001:0181, 1421284000:01:001:0182, 1421284000:01:001:0184, 1421284000:01:001:0203, 1421284000:01:001:0204, 1421284000:01:001:0304, 1421284000:01:001:0305, 1421284000:01:002:0233, 1421284000:01:001:0206, 1421284000:01:001:0218, 1421284000:01:001:0219, 1421284000:01:001:0277, 1421284000:01:001:0310, 1421284000:01:001:0135, 1421284000:01:001:0307, 1421284000:01:001:0308, 1421284000:01:001:0510, 1421284000:01:001:0610, 1421284000:01:001:0043, 1421284000:01:001:0148, 1421284000:01:001:0167, 1421284000:01:002:0311, 1421284000:01:001:0564, 1421284000:01:002:0759, 1421284000:01:001:0763, 1421284000:01:001:0033, 1421284000:01:001:0038, 1421284000:01:001:0300, 1421284000:01:001:0301, 1421284000:01:001:0622.

Відповідачем факт укладення вказаних договорів не заперечується.

Посилаючись на обставини дострокового розірвання відповідачем, як генеральним директором ТОВ Южноє договорів оренди земельних ділянок, які мали бути в оренді ТОВ Южноє до 2022 року, позивач зазначає, що такі дії призвели до зменшення кількості орендованих позивачем земельних ділянок на території Керменчицької сільської ради Великоновосілківського району Донецької області на 209 земельні ділянки, а саме на 2577,0237 га. Наведені обставини призвели до неможливості отримати прибуток, який позивач за звичайних умов мав отримати від використання з метою сільськогосподарського товаровиробництва цих земельних ділянок у період 2019-2021 роках. Як вважав позивач, дострокове розірвання директором ТОВ Южноє договорів оренди, фактично зумовили позбавлення позивача права користування орендованими земельними ділянками, безпосередньо задіяні в його господарській діяльності. Позивач вважав, що директор товариства діяв всупереч приписам п. 11.2. Статуту та інтересам товариства, дії щодо розірвання договорів оренди з власниками земельних ділянок та переоформлення в подальшому права оренди цих ділянок на Фермерське господарство «Подсолнух» були направлені не на розвиток господарської діяльності ТОВ Южноє та досягнення його стутних цілей і отримання прибутку, а на перешкоджання господарської діяльності товариства, що спричинило понесення ТОВ Южноє збитків в розмірі 106 158 331,90 грн, які позивач просив стягнути з відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224 ГК України, частиною першою статті 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

За змістом пункту 2 частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України, частини першої статті 225 ГК України упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум , якби не винні дії відповідача.

Отже звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані за звичайних умов. Крім того, позивач (кредитор) має довести, що саме неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, і для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) також враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Окрім того, частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За частиною першою статті 241 ЦК України у випадку вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

За змістом приписів частини 2 статті 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Для відшкодування шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16 (п.55 постанови).

Згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 04.122018 у справі № 910/21493/17.

Предметом спору у даній справі є стягнення збитків, завданих позивачу його посадовою особою колишнім генеральним директором ТОВ Южноє ОСОБА_1 , внаслідок дострокового розірвання договорів оренди землі та вибуття земельних ділянок з користування позивача.

Як встановлено матеріалами справи, право користування спірними земельними ділянками, отримане ТОВ "Южноє" на підставі договорів оренди землі з власниками цих ділянок.

Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ Южноє з 01.08.2015 по 23.05.2018, в період з лютого по травень 2018 від імені ТОВ Южноє вчинив дії, що полягали в укладенні додаткових угод до договорів оренди з власниками земельних ділянок про дострокове розірвання 209 договорів оренди, що призвело до зменшення площі орендованих ТОВ Южноє земельних ділянок на 2577,0237 га.

Відповідачем факт розірвання договорів оренди щодо наведених земельних ділянок та їх площі не спростовується, отже, вибуття земельних ділянок загальною площею 2577,0237 га з користування ТОВ Южноє в період лютий травень 2018 внаслідок дострокового розірвання відповідачем договорів оренди землі з власниками земельних ділянок є доведеним.

Матеріалами справи також підтверджується, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником та керівником Фермерського господарства Подсолнух, зареєстрованого 21.12.2011, видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; вирощування зернових і кісточкових фруктів, тощо.

Виходячи зі змісту п.11.2. Статуту ТОВ Южноє, основним завданням генерального директора як виконавчого органу є: вироблення політики з метою збільшення прибутковості та конкурентоздатності Товариства, забезпечення його стійкого фінансово-економічного стану, захист прав учасників, забезпечення ефективності їх інвестицій, а також реалізація інших статутних цілей.

Основаною статутною діяльністю ТОВ Южноє є вирощування сільськогосподарської продукції, отже, використання орендованих земельних ділянок пов`язано із господарською діяльністю товариства задля забезпечення його фінансово-економічного стану, отримання прибутку та розвитку підприємства.

Також суд враховує, що відповідно до Статуту ТОВ Южноє генеральний директор є виконавчим органом товариства; генеральний директор здійснює безпосереднє керівництво товариством, вирішує всі поточні питання товариства, крім тих, що належать до компетенції зборів, зокрема генеральний директор без доручення діє від імені товариства та укладає і підписує будь-які договори (угоди, контракти), сума яких не перевищує в 100000 раз суму статутного капіталу.

Отже, відповідач, як генеральний директор ТОВ Южноє, при укладанні додаткових угод про розірвання договорів оренди землі діяв в межах повноважень, визначених статутом позивача. Як вже зазначалось, згідно зі ст. 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.

В той же час, укладення в період з лютого по травень 2018 року ОСОБА_1 від імені ТОВ Южноє додаткових угод до договорів оренди з власниками земельних ділянок про дострокове розірвання 209 договорів оренди, свідчить, що за результатом укладення додаткових угод загальна площа орендованих ТОВ Южноє земельних ділянок зменшилась на 2577,0237 га. Відповідачем не доведено, що укладення в період з лютого по травень 2018 року додаткових угоди до договорів оренди з власниками земельних ділянок про дострокове розірвання 209 договорів оренди з ТОВ Южноє було доцільним та необхідним, звичним в господарській діяльності товариства та сприяло покращенню його господарській діяльності. Також відповідачем не доведено, з якою саме метою ТОВ Южноє, від імені якого діяв відповідач маючи достатній обсяг повноважень, здійснив укладення додаткових угод до договорів оренди, термін дії яких на час укладення додаткових угод не закінчився, на користь підприємства, засновником якого був сам відповідач. Ґрунтовних пояснень, яким чином укладення додаткових угод до договорів оренди та в подальшому їх розірвання та укладення нових договорів з господарством, засновником якого є відповідач, сприяло покращенню показників економічної діяльності позивача, відповідачем також не надано.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, право користування земельними ділянками, що отримане ТОВ Южноє на підставі договорів оренди землі з власниками цих ділянок, виникло у позивача з підстав приналежності ТОВ Южноє майна на той проміжок часу, на який договори є діючими. Тож укладання ОСОБА_1 угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, в результаті чого були припинені майнові права позивача, не мало очевидної економічної мети для ТОВ Южноє.

Посилаючись на домовленість між учасниками товариства щодо розподілу орендованих ТОВ Южноє земельних ділянок, відповідач не заперечує проти обставин розірвання ним договорів оренди земельних ділянок від імені ТОВ Южноє та подальше укладення договорів оренди з ФГ Подсолнух. В той же час, дії відповідача при розірванні договорів не були спрямовані на забезпечення стійкого фінансово-економічного стану ТОВ Южноє, отримання прибутку, як це передбачено у п.11.2 статуту позивача, а вчинялись відповідачем у власних інтересах. При цьому, дострокове розірвання договорів оренди з подальшим їх переоформленням на Фермерське господарство "Подсолнух", керівником та засновком якого є відповідач, свідчить про недобросовісність дій ОСОБА_1 як керівника ТОВ "Южноє", адже ці дії вочевидь вчинялися з метою, що суперечить інтересам ТОВ Южноє. Вказане виключає правомірність дій відповідача як генерального директора ТОВ Южноє та свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 під час виконання ним своїх повноважень генерального директора ТОВ Южноє. Відповідачем протилежного не доведено. При цьому, відсутність судових рішень про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі не обмежує суд при розгляді даної справи надати самостійну оцінку діям відповідача при укладанні цих угод, оскільки положення ст.204 ЦК України щодо презумції правомірності договору стосується саме чинності договорів (як підстав виникнення у сторін договорів цивільних прав та обов`язків). Водночас чинність договорів про розірвання договорів оренди землі не є спірним та в межах даної справи не спростовується.

Виходячи із встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що в розумінні приписів ст. 1166 ЦК України, протиправна поведінка відповідача полягала у тому, що будучи представником- генеральним директором ТОВ Южноє діючи недобросовісно та нерозумно, керуючись власними інтересами, відповідач уклав додаткові угоди про розірвання договорів землі, що перебували в оренді позивача, та в подальшому уклав договори оренди з ФГ Подсолнух, єдиним засновником якого є відповідач. Вина відповідача полягала у використанні відповідачем повноважень посадової особи, яка діяла всупереч інтересів позивача. Причинний зв`язок між протиправними діями відповідача і збитками, завданими позивачу, зумовлений достроковим розірванням відповідачем як директором ТОВ Южноє договорів оренди земельних ділянок з їх власниками та подальшим укладенням договорів оренди щодо цих земельних ділянок ОСОБА_1 як директором та єдиним засновником ФГ Подсолнух із вказаним господарством. Таким чином, відповідачем вчинено дії у власних інтересах, що виключає правомірність таких дій як генерального директора в інтересах ТОВ Южноє, оскільки створювало інтерес для відповідача особисто та впливало на майновий стан створеного ним фермерського господарства. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним факт неправомірності дій відповідача для підприємства позивача, адже ці дії вочевидь вчинялися з метою, що суперечить інтересам ТОВ Южноє.

Аналогічних висновків дійшов суд першої інстанції під час надання оцінки діям відповідача під час розгляду справи.

В той же час, суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено шляхом подання відповідних доказів розміру завданих ТОВ Южноє збитків як необхідного елементу складу цивільного правопорушення. За висновком суду, наявні в матеріалах справи докази, на які позивач посилається в обґрунтування заявленого до стягнення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, не свідчать про доведення реальних намірів та можливості позивача здійснити виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції в заявлених ним розмірах і по заявлених цінах. Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтовуючи наявність збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач посилається на наміри та теоретичну можливість ТОВ Южноє здійснити вирощування на вибувших з користування спірних земельних ділянках у період 2019-2022 років сільськогосподарських культур: ячміня, пшениці, ріпака, соняшника. При цьому, як вважав суд, намірів у ТОВ Южноє вирощувати саме ці сільськогосподарські культури на майбутні періоди 2019-2021 до вибуття земельних ділянок з користування позивачем не доведено. Також суд виходив з того, що відсутність планів посівів на час вибуття земельних ділянок з користування ТОВ Южноє у 2018 році позивач не заперечує та зазначає, що плани посівів були складені ним для проведення призначеної ухвалою суду від 28.12.2021 судової експертизи. Вказане, за висновком суду, не доводить реальність намірів позивача вирощувати на вибувших з користування земельних ділянках у період 2019-2022 роки саме певні сільськогосподарські культури з різним рівнем рентабельності (ячмінь, пшеницю, ріпак, соняшник). Тож, за висновком суду першої інстанції, здійснений позивачем розрахунок збитків ґрунтується на припущеннях позивача; збитки (упущена вигода) та їх розмір є абстрактними і не доведеними позивачем із розумним рівнем впевненості.

З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем було надано експертний висновок ДП Інформаційні судові системи відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №002-АНО/19 від 18.03.2019 (т.2 а.с. 49-94) за результатами проведеного комісійного науково-правового дослідження, яким позивач доводив протиправність дій відповідача з розірвання договорів оренди всупереч інтересів ТОВ Южноє. На спростування доводів позивача відповідачем надано суду науково-правовий експертний висновок №в03/2019 від 16.09.2019 року, здійсненим Київським регіональним центром Національної академії правових наук України (т.3 а.с. 65-76). Висновок ДП Інформаційні судові системи відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №002-АНО/19 від 18.03.2019 наданий позивачем та науково-правовий експертний висновок №в03/2019 від 16.09.2019, наданий відповідачем не прийнято судом під час розгляду справи як такі, що не відповідають положенням ст.108 ГПК України питань, оскільки відображують протилежні правові позиції сторін.

Також, в обґрунтування розміру завданих відповідачем збитків, позивачем було надано до суду висновок експертів Державного підприємства Інформаційні судові системи відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №001-МОА/19 від 27.05.2019 (т. 2 а.с. 95-110), за результатами проведеної комісійної судової-економічної експертизи за запитом №0080 від 03.05.2019. За змістом вступної частини висновку, на вирішення експертів поставлено запитання: - Виходячи з відомостей наданих, для проведення дослідження бухгалтерських документів, договорів та додаткових угод, інших документів, з урахуванням Консультативного висновку комісійного науково-правового дослідження №002-АНО/19 від 18.03.2019, встановити чи підтверджується документально та в якій сумі упущена вигода - не отриманий прибуток ТОВ Южноє на майбутній період 2019-2021 рр.

За результатами дослідження судовими експертами Машиніченко О.А., Волошиною Т.В. було визначено, що виходячи з відомостей для проведення дослідження статистичних показників, планів виробництва, даних бухгалтерських документів, договорів та додаткових угод, інших документів, з урахуванням Консультативного висновку комісійного науково-правового дослідження №002-АНО/19 від 18.03.2019, сума упущеної вигоди (не отриманого прибутку), ТОВ Южноє в зв`язку з вибуттям земельних паїв в загальній площі 3010,0007 га на майбутні періоди 2019-2021 рр. складає 106 158 331,90 грн. Саме у вказаному розмірі позивачем було визначено суму позову. Проте, суд першої інстанції зазначив, що позивач на вказаний висновок не посилався та вважав, що розмір збитків доводиться висновком експерта Машиніченко О.А. №001-МОА/21 від 29.06.2021, який було складено за результатом призначеної судом економічної експертизи у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що враховуючи характер позовних вимог, а також з метою встановлення дійсного розміру збитків, завданих позивачу, судом першої інстанції під час повторного розгляду справи було призначено у справі судову економічну експертизу. Зокрема, призначаючи експертизу, суд, виходив з того, що для вирішення питання щодо розміру завданих збитків необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. У зв`язку з цим, ухвалою суду від 28.12.2020 у справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено ДП «Інформаційні судові системи» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень». На вирішення експерта поставлено наступні питання: 1. Який розмір прибутку за звичайних умов мав отримати позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Южноє», від використання у період 2019-2021 роки з метою сільськогосподарського товаровиробництва земельних ділянок у кількості 209 шт. за переліком (том 10, а.с. 125 (зворотний бік аркуша) - 128)? 2. Який розмір прибутку за звичайних умов мав отримати позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Южноє», від використання у період 2019-2021 роки з метою сільськогосподарського товаровиробництва земельних ділянок у кількості 143 шт. за переліком (том 10, а.с.128 - 129 (зворотний бік аркуша)? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст.384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку без поважних причин відповідно до ст. 385 Кримінального кодексу України.

За результатом проведеної судової економічної експертизи, ДП Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень складено висновок №001-МОА/21 від 29.06.2021 (т. 12, а.с.127 -165), відповідно до якого:

1. По першому питанню: виходячи з відомостей наданих на дослідження документів та умов дослідження викладених в дослідницькій частині висновку, сума прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє від використання у період 2019-2021 р.р. з метою сільськогосподарського товаровиробництва земельних ділянок у кількості 209 шт за переліком (т.10, а.с. 125 (зворотний бік аркуша) 128) могла скласти 127 021 293грн;

2. По другому питанню: виходячи з відомостей наданих на дослідження документів та умов дослідження викладених в дослідницькій частині висновку, сума прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє, від використання у період 2019-2021 р.р. з метою сільськогосподарського товаровиробництва земельних ділянок у кількості 143шт за переліком (т.10, а.с. 128-129 (зворотний бік аркуша) могла скласти 86 490 221грн.

У висновку зазначено, що експертне дослідження проведено з урахуванням наданих ТОВ Южноє за клопотання експерта від 28.04.2021 додаткових матеріалів (долучені до матеріалів справи ухвалою суду від 12.05.2021), а саме:

- планів посівів сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 2577,0237га 1749,4684 га відповідно на 2019, 2020, 2021 р.р.;

- довідок про планову (прогнозну) врожайність сільськогосподарських культур на ділянках площею 2577,0237га 1749,4684 га відповідно на 2019, 2020, 2021 р.р.

- звіту про реалізацію продукції за 2020рік;

- відомостей інтернет ресурсів;

- відомостей щодо витрат на перевезення, витрат на вирощування та збір врожаю, витрат в натуральному вимірі для збору та вирощування врожаю з розбивкою по культурах (пшениця, озима, соняшник, ячмінь, ріпак озимий);

- довідки про ринкову вартість матеріальних та інших витрат які повинен здійснити виробник для вирощування та збору врожаю в період 2019-2021 роки на умовах CPT склад покупця на ділянках площею 2577,0237га 1749,4684 га з розбивкою по культурах (пшениця, озима, соняшник, ячмінь, ріпак озимий).

- довідки щодо ринкової вартості 1 сільськогосподарської продукції з розбивкою по культурах (пшениця, озима, соняшник, ячмінь, ріпак озимий) у 2019, 2020, 2021р.р на умовах EXW.

Крім того, позивачем було надано до суду висновок експертів Перепелюк С.М. та Блажинської Т.О. №47 від 15.11.2021 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи на звернення ТОВ Южноє (т.15, а.с.70-92) відповідно до якого:

1. В обсязі наданих на дослідження документів, судовими експертами документально підтверджується погіршення фінансово-економічних показників діяльності ТОВ Южноє в 2019-2021 роках у порівнянні з 2017- 2018 роками (зменшення площі землі, що обробляється, зменшення обсягу виробленої сільськогосподарської продукції, зменшення обсягу чистого прибутку).

2. В обсязі наданих на дослідження документів, судовими експертами встановлено, що причиною погіршення фінансово-економічних показників діяльності ТОВ Южноє в 2019-2021 роках у порівнянні з 2017 роком, є дострокове припинення в 2018 році договорів оренди земельних ділянок.

3. В обсязі наданих на дослідження документів, судовими експертами документально підтверджується розмір упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в сумі 127 021 293,09 грн., що зазначений у зверненні ТОВ Южноє на проведення комісійної судово-економічної експертизи, від використання земельних ділянок в кількості 209 шт площею 2577,0237га.

4. В обсязі наданих на дослідження документів судовими експертами документально підтверджується розмір упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в сумі 86 490 221,41 грн., що зазначений у зверненні ТОВ Южноє на проведення комісійної судово-економічної експертизи, від використання земельних ділянок в кількості 143 шт площею 1749,4684 га.

Заперечуючи щодо належності та об`єктивності експертного дослідження №001-МОА/21 від 29.06.2021, що проводилось на підставі ухвали суду першої інстанції від 28.12.2020, відповідач зазначав, що вихідні дані для проведення експертизи, зокрема відомості щодо собівартості та прогнозної врожайності по окремих культурах містять розбіжності з наявними в матеріалах справи документами, які були складені позивачем для проведення експертного дослідження №001-МОА/19 від 27.05.2019. Отже експертне дослідження проведене експертом з вибиранням вихідних даних. Також зазначав, що калькуляція собівартості не включає витрат, пов`язаних зі сплатою орендної плат та інших необхідних складових планової собівартості. Крім того, строк дії певних договорів оренди закінчився у січні квітні 2020 року (38 земельних ділянки, загальна площа 454,01 га), однак ці земельні ділянки взагалі без будь-яких підстав включені до розрахунку упущеної вигоди за 2020-2021 р.р. (т.12, а.с.201-208)

У зв`язку з цим, відповідачем надано до матеріалів справи висновок експерта Лондаренка Д.О. №3 від 07.07.2021 за результатами проведеної судової економічної експертизи (т.12, а.с.219-236), відповідно до якого:

1. За результатами дослідження, в обсязі наданих документів, встановлено зниження показників рентабельності (прибутковості) ТОВ Южноє за 2018 рік в порівнянні з відповідними показниками 2014-2017 років. Виходячи з даних Балансів (Звітів про фінансовий стан) та Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ТОВ Южноє за відповідні періоди, чинниками, які вплинули на заниження показників рентабельності були:

- залишки нереалізованої готової продукції станом на 31.12.2018 року на складі підприємства, а саме в розмірі 51099,00 тис.грн, які значно перевищують середній розмір по підприємству за періоди 2014-2017 роки, а саме в 3,42 рази показника 2017 року. Зазначене свідчить про значний розмір не отриманого доходу від реалізації готової продукції в 2018 році;

- залишки товарів на складі станом на 31.12.2018 року в сумі 10 272 тис.грн, або в 3, 87 рази більш ніж показник 2017 року (в 2017 році значний показник дорівнював 2653 тис.грн, в 2016 році 51 тис.грн, в 2015 році 51 тис.грн, в 2014 році - 48 тис.грн,);

- збільшення частки собівартості реалізованої продукції відносно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2018 році в порівнянні з відповідними показниками 2014-2017 років в порівнянні з попередніми періодами. А саме, собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2018 рік становила 64935,00 тис.грн, або 91,61 % від отриманого у зазначеному періоді доходу від реалізації продукції, робіт, послуг, що є самим високим показником співвідношення собівартості реалізованої продукції до чистого доходу від реалізацій у порівнянні з попередніми звітними періодами 2014-2017 років, а саме: в 2014 році - 67,73%, в 2015 році - 65,27%, у 2016 році - 63, 87%, у 2017 році - 72, 64%;

- приріст Інших операційних витрат ТОВ Южноє у 2018 році у порівнянні з показниками попередніх звітних періодів, а саме: на 875, 82% або 23358,00 тис.грн, до показника 2017 року, 1532, 69% або 24431,00 тис.грн,- до показника 2016 року, та 14358, 33% або 25845, 00тис.грн - показника у 2014 році. Витрати за статтею Інші операційні витрати за 2018 рік склали 26025,00тис.грн;

- збільшення адміністративних витрат, тощо.

Збільшення сум нарахованого зносу у 2018 році (в розмірі, що значно перевищує динаміку попередніх періодів) має вплив на збільшення розмірів витрат ТОВ Южноє зазначених вище. Відхилення суми нарахованої амортизаційна основні засоби в 2018 році у порівнянні з 2017 роком до збільшення в сумі 14983,00тисс.грн. або приріст на 41,51% (темпи приростів у 2017 році 10,05%, 2016 році -14,36%, у 2015 році 18,97%).

Детально визначити причини зниження показників рентабельності (прибутковості) ТОВ Южноє, у 2018 році у порівнянні з показниками 2014-2017 років можливо на підставі дослідження наказу про облікову політику підприємства, даних первинних документів та облікових регістрів ТОВ Южноє.

2. За результатами дослідження, в обсязі наданих документів, показники ліквідності (платоспроможності) ТОВ Южноє у 2018 році в порівнянні з відповідними показниками 2014-2017 років, в цілому підтверджують спроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку свої фінансові зобов`язання, але деякі показники ліквідності дещо нижчі ніж встановлені нормативні значення. За 2018 рік коефіцієнти поточної ліквідності, покриття та маневреність власних оборотних засобів вище ніж у 2017 та у 2014 роках.

Дослідження показників фінансової стійкості, а саме коефіцієнтів концентрацій власного капіталу, фінансової залежності, концентрації позикового капіталу, і співвідношення позикових та власних коштів, встановлено, що в динаміці протягом 2017 -2018 року суттєвих змін фінансової стійкості, стабільності та незалежності від позикових коштів протягом зазначеного періоду ТОВ Южноє не зазнало, окрім зменшення коефіцієнту забезпечення власними засобами.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не прийняв до уваги наданий відповідачем висновок експерта Лондаренка Д.О. №3 від 07.07.2021. Крім того, судом не прийнято виконаний на запит позивача висновок експертів Перепелюк С.М. та Блажинської Т.О. №47 від 15.11.2021, оскільки суд вважав, що він є таким, що фактично дублює висновок експерта Машиниченка О.А. №001-МОА/21 від 29.06.2021 в частині підтвердження розміру упущеної вигоди. Крім того, судом не прийнято висновок ДП Інформаційні судові системи в особі Відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №001-МОА/21 від 29.06.2021 (т. 12, а.с.127 -165), який складено за результатом призначеної судом 28.12.2020 судової економічної експертизи.

Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що вихідні дані для розрахунків збитків (плани засіву сільськогосподарських культур на період 2019-2022 роки, рівень врожайності, розмір витрат на виробництво, рівень цін на культури) підтверджені виключно документами, складеними самим позивачем у 2021 році та підписаними його директором. У зв`язку з чим, суд вважав, що розмір упущеної вигоди у висновку №001-МОА/21 від 29.06.2021 встановлений, виходячи із самостійно визначених позивачем показників собівартості, врожайності та очікуваної вартості реалізації цих культур. Крім того, як зазначав суд, саме на підставі цих документів експертом зроблений висновок про розмір прибутку ТОВ Южноє від використання вибувших земельних ділянок. За висновком експерта, сума прибутку від використання у період 2019-2021 років з метою сільськогосподарського товаровиробництва земельних ділянок у кількості 209 шт за переліком могла скласти 127 021 293,00 грн; від використання земельних ділянок у кількості 143 шт за переліком могла скласти 86 490 221,00 грн, в той час як первісно при зверненні до суду з позовом у 2019 році, позивачем здійснено розрахунок збитків від вибуття з користування земельних ділянок площею 3010,0007 га у сумі 106 158 331,90 грн за період 2019-2021 років. Розрахунок здійснений на підставі висновку Державного підприємства Інформаційні судові системи відокремленого структурного підрозділу Центр судової експертизи та експертних досліджень №001-МОА/19 від 27.05.2019, складеного експертами Машиніченком О.А. та Волошиною Т.В. з використанням вихідних даних, що мають розбіжності з тими, що позивач надав на запит експерта Машиніченка О.А. при проведенні експертного дослідження №001-МОА/21 від 29.06.2021. Вказане, на думку суду першої інстанції свідчило про суперечливість наявних в матеріалах справи відомостей про рівень врожайності цих культур, розмір витрат на виробництво, собівартості та рівня цін на ці культури у період 2019-2022 роки. Також судом прийнято до уваги зауваження відповідача щодо неналежності калькуляції собівартості вирощування сільськогосподарських культур, яка не включає витрат, зокрема, пов`язаних зі сплатою орендної плати. Крім того, суд вважав, що експертний висновок №001-МОА/21 від 29.06.2021 не містить економічного аналізу фінансових результатів господарської діяльності підприємства за звичайних умов у попередній та досліджуваний періоди, а фактично полягає у арифметичному підрахунку експертом розміру упущеної вигоди з використанням вихідних даних, наданих позивачем. За таких підстав, висновок судових експертів №001-МОА/21 від 29.06.2021 не було прийнято в якості доказів, що підтверджує розмір заявлених позивачем до стягнення сум збитків у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом частин 1, 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Тобто, виходячи з наведених приписів судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Приймаючи ухвалу від 28.12.2020 про призначення у справі судової економічної експертизи, суд першої дійшов висновку, що для з`ясування реального розміру збитків необхідні спеціальні знання, тобто фактично підтвердив необхідність встановлення фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень, в даному випадку встановлення розміру заподіяних позивачу збитків. Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, складність справи з огляду на значну ціну позову, а також враховуючи загальний розмір усіх арифметичних розрахунків, що входять до предмету доказування та значний обсяг документів, які документально підтверджували розмір упущеної позивачем вигоди в результаті неправомірної діяльності директора товариства, колегія суддів вважає, що саме висновок експерта у даній справі мав підтвердити розмір отриманих позивачем збитків.

В той же час, суд першої інстанції не прийняв в якості доказів, що підтверджують розмір завданих ТОВ Южноє збитків висновок судової економічної експертизи №001-МОА/21 від 29.06.2021, призначеної судом.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2021 судовий експерт Машиніченко О.А. звернувся до Господарського суду Донецької області із клопотанням, в якому повідомляв, що на забезпечення виконання судової економічної експертизи за ухвалою суду від 28.12.2020 у справі №905/1347/19 дослідження по поставленим перед експертом питанням потребує проведення комплексної експертизи в декількох галузях знань з метою встановлення вихідних даних для судової економічної експертизи, а отже, виходить за межі виключної судової економічної експертизи. З урахуванням зазначеного, судовий експерт просив суд узгодити проведення у справі комплексної агротехнічної, товарознавчої та судової економічної експертизи, якою, окрім поставлених судом питань будуть визначені зазначені нижче відомості, або надати для проведення судової економічної експертизи документи, що містять наступні вихідні відомості для дослідження: план посівів сільськогосподарських культур на ділянках зазначених в поставлених перед експертом питаннях в період 2019-2021; планова (прогнозна) врожайність сільськогосподарських культур на ділянках зазначених в поставлених перед експертом питаннях в період 2019-2021; ринкова вартість одиниці ваги сільськогосподарської продукції, що могла бути вирощена на ділянках, зазначених в поставлених перед експертом питаннях в період 2019-2021 роках на умовах EXW; склад та обсяг витрат в натурному вимірі, які повинен здійснити виробник для вирощування та збору врожаю; ринкова вартість одиниці матеріальних та інших витрат, які повинен здійснити виробник для вирощування та збору врожаю в період 2019-2021 роки на умовах CPT склад покупця. Тобто у наданому клопотанні експерт також просив узгодити питання щодо можливості призначення комплексної судової експертизи.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.05.2021 судом було задоволено клопотання експерта та долучено до матеріалів справи №905/1347/19 подані Товариством з обмеженою відповідальністю Южноє документи згідно із заявою від 12.05.2021. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що питання щодо можливості призначення у справі комплексної агротехнічної, товарознавчої та судової економічної експертизи, про що зазначав у клопотанні судовий експерт, судом не вирішувалось. Разом з тим, колегія суддів вважає, що спеціальні знання судових експертів у вказаних галузях сприяли б найбільш повному та професійному встановленню результатів судової експертизи у даній справі. Крім того, за наявності сумнівів у правильності здійснених судовим експертом розрахунків та вихідних даних, що використовувались ним під час експертного дослідження, а саме, неврахування вихідних даних, суперечливості відомостей про рівень врожайності культур, розміру витрат на виробництво, собівартості та рівня цін, неналежності калькуляції собівартості вирощування сільськогосподарських культур, яка не включає витрат, пов`язаних зі сплатою орендної плати та податків, тощо, про що зазначено в рішенні суду, колегія суд вважає, що за таких підстав, суд першої інстанції, враховуючи характер спору та значний розмір суми позову, не був позбавлений права з власної ініціативи призначити у справі додаткову, або повторну експертизу в порядку ст. 107 ГПК України.

В постанові від 30.09.2021 у справі №922/3928/20 Верховний Суд зазначив, що на практиці досить часто складно точно визначити та як наслідок і довести дійсний розмір заподіяних кредитору збитків у вигляді упущеної вигоди.

У такому разі виникає питання яким чином має діяти суд, у випадку коли заподіяні позивачу (кредитору) збитки у вигляді упущеної вигоди важко з`ясувати в кількісному вираженні та складно встановити їх розмір з достатнім ступенем визначеності, тоді як протиправна поведінка заподіювача збитків та причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою є доведеними позивачем (кредитором) та підтверджуються матеріалами справи.

Вочевидь, що за цих умов відмова у стягненні упущеної вигоди з огляду не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків не узгоджується із принципами та засадами цивільного законодавства, які є керівними ідеями, з яких мають виходити у своїй діяльності усі без винятку учасники цивільних (господарських) відносин та призводить до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини другої статті 216 ГК України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини другої статті 217 ГК України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків.

Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.

Отже за своєю юридичною силою принцип справедливості є фактично імперативною нормою права (нормою відхилення від якої недопустиме), яка поряд з нормами цивільного права належить до механізму регулювання цивільних правовідносин.

Хоча така категорія, як справедливість, є оціночним поняттям та має властивість змінювати своє змістовне наповнення залежно від різних, як об`єктивних, так і суб`єктивних обставин, очевидним є те, що застосування такого принципу у визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди відповідає меті та цілям такої міри відповідальності як відшкодування збитків, а також унеможливлює отримання заподіювачем збитків переваг від свої недобросовісної (протиправної) поведінки.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у наведеній постанові зазначив, що при визначенні конкретного розміру упущеної вигоди, суду належить враховувати принципи, засади цивільного законодавства та у разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір) керуючись принципом справедливості визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи (п. 121 постанови).

У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Особливе значення такі правила мають при доведенні наявності та розміру заподіяних потерпілому збитків у вигляді упущеної вигоди, яку на відміну від реальних збитків довести з максимальною математичною точністю досить складно, оскільки її визначення та розрахунок потребує урахування сукупності різних критеріїв та факторів (звичайні умови обороту, справедливість, розумність, компенсаційність відшкодування тощо), які мають оціночний характер.

Наявність збитків у вигляді упущеної вигоди та їх розмір не має надмірно залежати від сукупності мінливих та непередбачуваних обставин, щоб складати певний і обґрунтований розмір шкоди.

Тому при розгляді справ про стягнення упущеної вигоди актуальним є питання стандарту доказування, адже встановлення занадто високого стандарту зумовлює складнощі у доведенні наявності збитків та їх розміру.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем всіма належними та допустимими доказами доводився розмір збитків, завданих ТОВ Южноє неправомірними діями відповідача. В той же час, надані позивачем висновки експертних установ судом першої інстанції не було прийнято як належні докази, що підтверджують дійсний розмір завданих позивачу збитків. Висновок судових експертів №001-МОА/21 від 29.06.2021, складений за результатами призначеної судом економічної експертизи також було поставлено судом під сумнів. Разом з тим, з урахуванням усіх обставин справи, колегія суддів вважає, що за наявності встановлення в межах даної справи всіх елементів складу правопорушення як обов`язкової умови для задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розумінні ст. ст. 22, 1166 ЦК України, 224, 225 ГК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, завданих неправомірними діями відповідача позивачем доведено. Тому, керуючись принципом справедливості, загальними засадами цивільного та господарського законодавства, колегія суддів вважає про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Южноє про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в межах заявлених позовних вимог. У зв`язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В той же час, колегія суддів зазначає, що 11.01.2023 відповідачем до суду апеляційної інстанції надано заяву про закриття провадження у справі. Зокрема, в заяві представник відповідача повідомляв, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер на тимчасово окупованій території Донецької області. Посилаючись на даний факт, представник відповідача вважав, що в такому випадку відсутній предмет спору у даній справі, який виник між сторонами за результатами дій відповідача, який, виконуючи обов`язки генерального директора ТОВ Южноє, уклав угоди щодо припинення договорів оренди земельних ділянок та саме внаслідок таких дій відповідача (як посадової особи позивача до 2018 року) позивач вважає, що ним не отримані доходи у вигляді упущеної вигоди. У зв`язку з цим, просив закрити провадження у справі у зв`язку із смертю ОСОБА_1 на підставі ст. 231 ГПК України. Одночасно до заяви представником надано копію рішення Великоновосилківського районного суду Донецької області від 04.01.2023 у справі №220/11/23, яким встановлено факт смерті ОСОБА_1 19.12.2022.

Розглянувши заяву відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України).

Отже, закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України є можливим за наявності факту смерті фізичної особи як учасника провадження та в разі, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в господарському судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 помер.

У статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

За загальним правилом смерть фізичної особи - сторони зобов`язання - не припиняє зобов`язального правовідношення, оскільки майнові права та обов`язки померлого входять до складу спадщини та переходять до його. Разом з тим дана стаття визначає випадки, коли зобов`язання припиняється у зв`язку із смертю боржника або кредитора. Мова йде про випадки, коли зобов`язання нерозривно пов`язане із особою боржника або кредитора і у зв`язку з цим не може бути виконане або прийняте іншою особою.

Предметом позову у даній справі є вимоги ТОВ Южноє до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих товариству через неправомірну поведінку відповідача. В той же час, встановлені у справі обставини свідчать, що неправомірні дії, а саме, укладення додаткових угод до договорів оренди землі всупереч інтересам позивача здійснено ОСОБА_1 під час виконання останнім повноважень генерального директора ТОВ Южноє. Тобто, укладаючи спірні додаткові угоди від імені орендаря - ТОВ Южноє, ОСОБА_1 діяв як посадова особа товариства (генеральний директор).

За змістом приписів частини четвертої статті 89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ним господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якої вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Виходячи з наведеного, відповідальність за завдані позивачу збитки покладалась на ОСОБА_1 саме як на генерального директора, обсяг повноважень якого встановлений статутом підприємства та є нерозривно пов`язаним з особою відповідача. Наведене, в даному випадку, не передбачає можливості здійснення правонаступництва відповідача у справі та покладення відповідальності ОСОБА_1 на іншу особу, оскільки є особистим майновим зобов`язанням вибувшого із процесу суб`єкта спірного правовідношення.

Правовою підставою закриття провадження у справі у зв`язку із смертю ОСОБА_1 , представник відповідача визначає п.6 ч.1. ст. 231 ГПК України. Як вже зазначалось, згідно п.6 ч.1. ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В той же час, ст. 278 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Частиною першою вищевказаної статті зазначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Проте, ч.3 ст. 278 ГПК України вказує, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Оскільки за результатом розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, за таких обставин, смерть фізичної особи відповідача після ухвалення рішення судом першої інстанції за відсутності правонаступників є підставою для закриття провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення на підставі п.6 ч.1. ст. 231 ГПК України відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 ГПК України.

Враховуючи результати розгляду даної справи, за якими суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції, зважаючи на факт смерті відповідача на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження на підставі п.6 ч.1. ст. 231, ч. 1 ст. 278 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 231, 269, ст.ст. 275- 277, ст. 278 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Южноє задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 у справі №905/1347/19 скасувати.

Закрити провадження у справі №905/1347/19 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.01.2023

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.01.2023
Оприлюднено25.01.2023
Номер документу108550823
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з діяльністю органів управління товариства

Судовий реєстр по справі —905/1347/19

Постанова від 12.01.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 16.11.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 01.11.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 18.10.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 26.09.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Ухвала від 06.07.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Ухвала від 26.05.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Склярук Ольга Ігорівна

Рішення від 24.01.2022

Господарське

Господарський суд Донецької області

Аксьонова Катерина Іллівна

Рішення від 24.01.2022

Господарське

Господарський суд Донецької області

Аксьонова Катерина Іллівна

Ухвала від 29.12.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Аксьонова Катерина Іллівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні