Постанова

від 20.01.2023 по справі 911/1237/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1237/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Рогач Л.І., Краснова Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 (колегія суддів: Агрикова О.В. - головуючий, Чорногуз М.Г., Козир Т.П.)

за позовом Бориспільської міської ради Київської області

до: 1. Приватного підприємства «Фірма «Сомгіз»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-інженерна компанія «Нова Земля»;

3. Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська Енергопостачальна Компанія «Укренерго»;

2. Броварське відділення АТ «Київоблгаз»,

про скасування торгів і визнання незаконними висновку та проекту землеустрою,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог

1.1 Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська Енергопостачальна Компанія «Укренерго» (далі - Компанія «Укренерго») 23.07.2021 до Господарського суду Київської області надійшла заява про постановлення додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат і стягнення з Бориспільської міської ради (далі - Рада) 40 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

1.2 Заява мотивована тим, що при постановленні Господарським судом Київської області ухвали від 16.07.2021 про залишення позовної заяви Ради без розгляду на підставі частини восьмої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не вирішено питання про розподіл судових витрат.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2021 (суддя Лилак Т.Д.) задоволено заяву Компанії «Укренерго» та присуджено до стягнення на її користь з Ради 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, доведеним та співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами.

2.3 Справа в господарському суді апеляційної інстанції розглядалась неодноразово, постановою суду касаційної інстанції від 29.07.2022 було скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, якою ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2021 було скасовано, а заяву Компанії «Укренерго» залишено без задоволення, справу судом касаційної інстанції було направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2.4 Оскарженою у касаційному порядку постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 апеляційну скаргу Ради задоволено частково; ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2021 змінено з викладенням її резолютивної частини в новій редакції, відповідно до якої заяву Компанії «Укренерго» задоволено частково та стягнуто на її користь з Ради 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.5 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що: заявлені до відшкодування витрати у загальному розмірі 40 000 грн є неспівмірними із необґрунтованими діями позивача, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер; для запобігання покладення на позивача, який є органом місцевого самоврядування, надмірного тягаря, задля врахування збалансованості інтересів сторін судові витрати на професійну правничу допомогу на користь Компанії «Укренерго» присуджено до відшкодування в розмірі 5 000,00 грн.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Рада просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 та додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2021 і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви повністю.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається (з урахуванням заяви про усунення недоліків) на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статей 126, 129, 130 ГПК України.

3.3 За твердженням скаржника, з постанови не вбачається, які саме дії позивача є необґрунтованими.

4. Мотивувальна частина

4.1 Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

4.2 Відповідно до частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

4.3 Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: стаття 129 ГПК України (розподіл судових витрат) та стаття 130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України.

4.4 Отже, відповідно до наведених положень ГПК України для стягнення компенсації здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, заявнику необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

Близька за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

4.5 Водночас ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

4.6 Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції надав у розумінні приписів частини п`ятої статті 130 ГПК України оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду.

Так, апеляційний господарський суд виходив з того, що в ухвалі місцевого господарського суду від 06.07.2021 вказано, що у порядку частини другої статті 182 ГПК України у судовому засіданні розглянуте питання того, що перша позовна вимога за позовною заявою відноситься до юрисдикції адміністративних судів та за наслідками розгляду вказаного питання позивачу роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, з огляду на що суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання для надання позивачу можливості усунути вказані недоліки позовної заяви.

В ухвалі місцевого господарського суду від 16.07.2021, якою позов залишено без розгляду, зазначено, що позивачем, при поданні даного позову до суду порушені правила об`єднання позовних вимог, що виявлено судом на стадії підготовчого провадження, внаслідок чого відповідною ухвалою позивачу надано час для реалізації його процесуальних прав на роз`єднання позовних вимог. Однак позивачем не подано клопотання про роз`єднання позовних вимог.

4.7 Компанія «Укренерго» у своїх поясненнях щодо позову вказувала на непідсудність першої позовної вимоги господарському суду.

4.8 Враховуючи викладене, проаналізувавши дії позивача (подання позову з порушенням правил об`єднання позовних вимог), а також надання судом першої інстанції позивачу можливості виправити такі порушення (час для реалізації процесуальних прав позивача на роз`єднання позовних вимог) та бездіяльність позивача (неподання до суду першої інстанції клопотання про роз`єднання позовних вимог), апеляційний господарський суд дійшов вмотивованого висновку про необґрунтованість дій позивача, оскільки такі дії призвели до залишення позову без розгляду.

4.9 За таких обставин за результатами касаційного перегляду не знайшли підтвердження доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, стосовно того, що з оскаржуваної постанови не вбачається, які саме дії позивача є необґрунтованими.

4.10 Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них.

4.11 Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.12 Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що правових підстав для скасування оскарженої постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 911/1237/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

Є.В. Краснов