Постанова

від 19.01.2023 по справі 916/1437/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1437/22м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Бебик А.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія

на рішення Господарського суду Одеської області

від 31 серпня 2022 року (повний текст складено 08.09.2022)

по справі № 916/1437/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз збут

про: стягнення 90 012 340,58 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Желєзна С.П.

час та місце винесення рішення: 31.08.2022, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 19.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю „Йе енергія (далі позивач, ТОВ „Йе енергія) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївгаз збут (далі відповідач, ТОВ „Миколаївгаз збут) про стягнення штрафу у розмірі 90 012 340,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невідповідності прийнятого обсягу природного газу мінімальному договірному обсягу природного газу, визначеному у договорі купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019, який був розірваний за ініціативою відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 у справі №916/1437/22 (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз збут задоволено частково; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз збут на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія штраф у розмірі 5 694 342,98 грн. та судовий збір у розмірі 54 933,39 грн.; в решті позову відмовлено.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив, що в результаті розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 обов`язок ТОВ „Миколаївгаз збут прийняти та оплатити весь обсяг природного газу припинився 01.11.2021. У зв`язку з цим місцевий господарський суд дійшов висновку, що припинення обов`язку ТОВ „Миколаївгаз збут прийняти та оплатити весь обсяг природного газу свідчить про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем зобов`язань за договором в названій частині. Враховуючи наведене, суд першої інстанції зазначив про відсутність у ТОВ „Йе енергія права вимагати сплати штрафних санкції у розмірі 10% від усієї договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу, яка розраховується як добуток неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 включно від ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 договору. Таким чином, суд вказав, що нарахування штрафу у розмірі 10% від ціни неприйнятого газу є неправомірним.

Водночас, частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, враховуючи приписи ст. 653 Цивільного кодексу України, яка визначає правові наслідки розірвання договору, дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від ціни запланованого до споживання, але не спожитого до 01.11.2021 природного газу, тобто до моменту розірвання договору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Йе енергія звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 у справі №916/1437/22 в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення 84 317 997,60 грн. штрафу та 813 416,61 грн. судових витрат по сплаті судового збору та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що прийняте рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильною оцінкою судом першої інстанції наданих позивачем доказів та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема - ст. 653 Цивільного кодексу України.

Так, ТОВ Йе енергія зазначає, що положеннями спірного Договору встановлено обов`язок відповідача прийняти та оплатити природний газ в обсязі, не менше Мінімального договірного обсягу за цим Договором, до моменту припинення дії Договору. Оскільки Договір був розірваний 01.11.2021, то відповідно ТОВ Миколаївгаз збут мав прийняти Мінімальний договірний обсяг газу до 01.11.2021.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.05.2020 у справі №910/9167/19 та від 22.01.2019 у справі №904/887/18, апелянт наголошує на тому, що виходячи з переліку підстав, наведених у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що в результаті розірвання договору обов`язок відповідача прийняти та оплатити весь обсяг природного газ припинився 01.11.2021 є неправомірним.

Крім того, апелянт зазначає, що також з огляду на положення Договору (п.7.6.) штраф розраховується саме від вартості неприйнятої частини усього Мінімального договірного обсягу природного газу. Інший обсяг природного газу, який би брався в розрахунок штрафу, не передбачений п. 7.6. Договору. Однак, суд першої інстанції розрахував штраф від вартості неприйнятої частини обсягу природного газу за період з травня 2021 по жовтень 2022, а не від Мінімального договірного обсягу. Таким чином, місцевий господарський суд визначив суму штрафу з порушенням п. 7.6. Договору.

Водночас, позивач звертає увагу на те, що за умовами Договору штраф застосовується і в тому випадку, коли Мінімальний договірний обсяг не замовлений та/або не прийнятий відповідачем до дати припинення дії Договору, тобто до 01.11.2021. Оскільки відповідач не виконав обов`язок з прийняття всього Мінімального договірного обсягу до моменту розірвання Договору, розрахована позивачем сума штрафу мала бути стягнена з відповідача.

Зазначаючи, що відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (що узгоджується з п. 7.7. Договору, яким передбачено, що припинення дії або розірвання Договору до 30.04.2022 не є підставою для звільнення сторін від відповідальності, встановленої розділом 7 Договору), апелянт вважає, що судом неправильно застосована 653 Цивільного кодексу України, яка не підлягала застосуванню при вирішенні питання щодо розміру штрафу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія на рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 у справі №916/1437/22 та призначено розгляд справи на 24.11.2022 о 14:30 год.

13.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз збут" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Зокрема, відповідач зазначає, що Додатковою угодою від 01.11.2021 №38 ТОВ Йе енергія та ТОВ Миколаївгаз збут дійшли згоди про розірвання Договору від 19.03.2019, що в порядку приписів ст.ст. 651, 653 Цивільного кодексу України свідчить про припинення зобов`язань сторін за цім Договором. З огляду на те, що одним із зобов`язань відповідача за вказаним Договором є сплата штрафу, то на думку відповідача, в результаті укладення додаткової угоди про розірвання Договору, дане зобов`язання також було припинено разом з іншими зобов`язаннями сторін, а тому, ТОВ Миколаївгаз збут не зобов`язаний сплачувати на користь позивача штраф, що передбачений умовами розірваного Договору.

Крім того, ТОВ Миколаївгаз збут звертає увагу на те, що позивачем не були здійснені заходи з вирішення даного спору шляхом звернення до переговорів.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у Південно-західному апеляційному господарському суді, судове засідання у справі №916/1437/22, призначене на 24.11.2022 о 14:30, не відбулось.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.11.2022 учасників справи повідомлено, зокрема, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/1437/22 відбудеться 19.01.2023 об 11:30 год.

19.01.2023 до початку судового засідання від представників ТОВ "Миколаївгаз збут" та ТОВ Йе енергія до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування про відкладення розгляду справи представник ТОВ Йе енергія послався на те, що його робоче місце знаходиться у м. Київ, тому для участі в судовому засіданні останній має приїхати в інше місто за адресою суду, тобто у м. Одеса. Однак, представник ТОВ Йе енергія зазначає, що через ризики для життя та здоров`я, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, зокрема, ракетними обстрілами 10.10.2022, а також ускладнення в пересуванні транспортом, останній не може прибути у судове засідання, призначене на 19.01.2023 2023 об 11:30 год. Водночас, представник ТОВ Йе енергія вказав, що 19.01.2023 він не матиме технічної можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, у зв`язку з плановим відключенням електричної енергії, що є необхідною для живлення комп`ютеру та забезпечення стабільного інтернет-з`єднання.

Представник ТОВ "Миколаївгаз збут", в обґрунтування клопотання про перенесення розгляду справи також посилається на існування в Україні воєнного стану.

Судова колегія, розглянувши вказані клопотання, відмовляє в їх задоволенні, з огляду на наступне.

Існуючий в Україні воєнний стан не є безумовною підставою для відкладення розгляду даної справи; у м. Одеса, у м. Київ та у м. Миколаїв відсутні бойові дії; у м. Одеса належним чином здійснюється судочинство. Посилання представників на перебої в електропостачанні судова колегія оцінює критично, оскільки учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів (тобто, крім стаціонарної комп`ютерної техніки, це можуть бути, наприклад: ноутбук, планшет та мобільний телефон), що надає можливість користувачу бути мобільним та автономним у період відсутності електроенергії за основним місцем роботи. Однак, представники не користались таким правом.

Суд звертає увагу, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів у тому числі і в суді апеляційної інстанції, проте, ні представником позивача, ні представником відповідача не обґрунтовано неможливості розгляду апеляційної скарги за участю іншого представника будь-якої сторони.

Водночас, колегія суддів зазначає про те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши доводи заяви представників сторін про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що в останніх не вказано в чому саме полягає необхідність участі представників в судовому засіданні. Також, суд вказує, що позиція сторони позивача висвітлена в апеляційній скарзі, а відповідача - у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники ТОВ "Миколаївгаз збут" та ТОВ Йе енергія судове засідання 19.01.2023 не з`явились Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 Щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті, строки розгляду апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд за нововиявленими чи виключними обставинами в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема: "Майстер проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Водночас, згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія зазначає, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

З огляду на те, що апеляційний суд повідомив учасників справи про дату, час та місце судового засідання завчасно; явка сторін обов`язковою не визнавалась; оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача та позивача про відкладення розгляду справи; з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, зважаючи на те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи; враховуючи, що матеріали справи є достатніми для перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 19.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

19.03.2019 між ТОВ „РГК Трейдінг (з 02.03.2020 - ТОВ «Єгаз», а з 01.10.2020 - ТОВ «Йе енергія», відповідно до рішень учасника №171 та №187, що додані до позову) (Продавець) та ТОВ „Миколаївгаз збут (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №МКЗ-Н-02-2019-270/10 (далі по тексту Договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Продавець зобов`язується передати Покупцеві у 2019 природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Розділом 3 Договору сторонами погоджено порядок та умови передачі природного газу від продавця до покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені Покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору. У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні Покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього Договору), Продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу.

У п. 3.2. Договору визначено, зокрема, що приймання-передача природного газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі.

Розділом 5 Договору визначено ціну природного газу, розділом 6 - порядок та умови проведення розрахунків, розділом 7 - відповідальність сторін.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому між позивачем та відповідачем укладено ряд додаткових угод (всього 39), якими неодноразово сторони вносили зміни до Договору, зокрема, продовжували дію останнього. Ці додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору, їх копії містяться у матеріалах справи (а.с. 11-55).

23.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду №34, відповідно до змісту якої сторони домовились доповнити пункт 2.1. розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу Договору абзацом 23 в наступній редакції: "Сторони дійшли згоди, що в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 включно Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі не менше 145 000 000,00 (сто сорок п`ять мільйонів) куб. метрів (надалі - мінімальний договірний обсяг). Сторони визначили наступні планові обсяги, які в сукупності становлять не менше мінімального договірного обсягу, у наступних періодах, а саме: обсяги постачання на 2021: травні 7 000,00 куб. метрів, у червні 5 000,00 куб. метрів, у липні 4 000,00 куб. метрів, у серпні 4 000,00 куб. метрів, у вересні 4 000,00 куб. метрів, у жовтні 10 000,00 куб. метрів, у листопаді 20 000,00 куб. метрів, у грудні 23 000,00 куб. метрів; обсяги постачання на 2022: у січні 25 000,00 куб. метрів, у лютому 20 000,00 куб. метрів, березні 14 000,00 куб. метрів, у квітні 9 000,00 куб. метрів. Покупець зобов`язується замовити, прийняти природний газ в обсязі, не менше мінімального договірного обсягу за цим договором. У разі дострокового припинення сторонами дії даного договору Покупець зобов`язаний у будь-якому випадку прийняти і оплатити мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії даного договору.

Крім того, пунктом 2 додаткової угоди №34 доповнено п. 5.1. Розділу 5. «Ціна природного газу» Договору підпунктом 5.1.28, який викладений в наступній редакції:

« 5.1.28. Фактична (остаточна) ціна за 1 куб. метр природного газу з 01 травня 2021 року по 31 травня 2021 року (включно) становить 6,3301800 грн., крім того ПДВ 20% 1,2660360 грн., всього з ПДБ 7,5962160 грн.

Пунктом 4 додаткової угоди №34 сторони доповнили Розділ 7. «Відповідальність сторін» Договору пунктом 7.6. наступного змісту:

« 7.6. У випадку, якщо Покупець в період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 включно або до дати припинення дії Договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз. 23 п. 2.1. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.

У такому випадку договірна вартість неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки розраховується як добуток такої неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно від ціни газу за цей період, визначеної відповідно до розділу 5 Договору. В разі неприйняття Покупцем договірних обсягів природного газу за окремі періоди поставки (місяці), що призводить до неможливості відбору мінімального договірного обсягу природного газу до 30 квітня 2022 року або до дати припинення дії Договору, Продавець має право в будь-який момент вимагати сплати штрафу в розмірі, зазначеному в цьому пункті Договору».

Пунктом 5 додаткової угоди №34 сторони доповнили Розділ 7. «Відповідальність сторін» Договору пунктом 7.7. наступного змісту:

« 7.7. Сторони дійшли згоди, що припинення дії або розірвання цього Договору до 30 квітня 2022 року не є підставою для звільнення сторін від відповідальності встановленої розділом 7 цього Договору».

Пунктом 6 додаткової угоди №34 сторони домовились про продовження дії Договору до 30 квітня 2022 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Матеріалами справи, зокрема, наявними в них актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами, підтверджується, що за період з 01.05.2021 по 30.09.2021 включно позивач надавав, а відповідач приймав від позивача газ, а саме:

- від 31.05.2021 за актом №РГК810102021 59441936,18 куб. метрів,

- від 30.06.2021 за актом №РГК81012051 - 39489424,15 куб. метрів,

- від 31.07.2021 за актом №РГК81013511 33411360,98 куб. метрів,

- від 31.07.2021 за актом №РГК81014014 766079,90 куб. метрів,

- від 31.08.2021 за актом №РГК81015359 33910514,50 куб. метрів,

- від 30.09.2021 за актом №РГК81017724 17154299,27 куб. метрів,

- від 30.09.2021 за актом №РГК81017725 17154299,18 куб. метрів,

30.09.2021 ТОВ „Миколаївгаз збут звернувся до ТОВ „Йе енергія листом №5474.0-СЛ-12010-0921, в якому висловив пропозицію дострокового розірвання договору від 19.03.2019 №МКЗ-Н-02-2019-270/10, у зв`язку з підписанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу з іншим постачальником на більш вигідних умовах та, відповідно, відсутністю потреби у купівлі газу за договором від 19.03.2019.

01.11.2021 між ТОВ „Миколаївгаз збут та ТОВ „Йе енергія було укладено додаткову угоду №39 до Договору від 19.03.2019 про дострокове припинення з 01.11.2021 дії Договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 № МКЗ-Н-02-2019-270/10. Пунктом 2 додаткової угоди №39 сторони погодили, що решта умов Договору залишаються незмінними і обов`язковими для виконання сторонами.

Водночас, матеріали справи свідчать, що 17.11.2021 ТОВ „Йе енергія звернулось до ТОВ „Миколаївгаз збут із претензією №167-СЛ-1578-1121, в якій зазначив, що впродовж періоду з 01.05.2021 по 30.09.2021 включно відповідач прийняв лише 26 503 711,080 куб.метрів газу, тобто менше мінімального договірного обсягу природного газу, визначеного в абз.23 п. 2.1. Договору (145 000 000,00 куб. метрів), а тому, відповідно до п. 7.6. Договору у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати штрафу у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки, що становить 90 012 340,58 грн.

Вказана претензія залишилась з боку ТОВ „Миколаївгаз збут незадоволеною, що слугувало підставою для звернення ТОВ „Йе енергія до господарського суду з відповідним позовом про стягнення штрафу у розмірі 90 012 340,58 грн.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

З огляду на матеріали справи вбачається, що предметом доказування у даній справі є встановлення факту виконання чи невиконання (неналежного виконання) зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу, і як слід - настання відповідальності щодо стягнення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 174 господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Тобто, між сторонами у даній справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу вищенаведених приписів законодавства.

Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписи ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачають, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Порушенням зобов`язання у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені в статті 611 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої такими, зокрема, є: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, що за взаємною згодою сторін з 01.11.2021 Договір купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 №МКЗ-Н-02-2019-270/10 є припинений.

Також, матеріали справи свідчать, що відповідно до п. 4 додаткової угоди №34 до вказаного Договору, якщо Покупець в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 включно або до дати припинення дії Договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше мінімального договірного обсягу природного газу (у даному випадку - 145 000 000,00 куб. метрів, у відповідності до умов додаткової угоди від 23.04.2021 №34), то Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від договірної вартості неприйнятої частини мінімального договірного обсягу природного газу за вказаний період поставки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов Договору у період з 01.05.2021 по 30.09.2021 включно Продавцем передано, а Покупцем, в свою чергу, прийнято природний газ загальним обсягом 201 327 914,16 куб. метрів, що вбачається з Актів приймання-передачі природного газу, які містяться у матеріалах справи (а.с.56-62): від 31.05.2021, №РГК810102021, від 30.06.2021 №РГК81012051, від 31.07.2021 №РГК81013511, від 31.07.2021 №РГК81014014, від 31.08.2021 №РГК81015359, від 30.09.2021 №РГК81017724, від 30.09.2021 №РГК81017725.

Однак, як зазначалось вище, в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 включно мінімальний договірний обсяг, згідно додатковій угоді від 23.04.2021 №34, становить 145 000 000,00 куб. метрів.

Апеляційним судом також встановлено, що ТОВ „Йе енергія, враховуючи вищенаведений лист ТОВ „Миколаївгаз збут про припинення Договору купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 №МКЗ-Н-02-2019-270/10, поставку газу у жовтні 2021 вже не здійснював, а відповідач газ не приймав. Доказів іншого (зокрема, відповідного акту приймання-передачі) матеріали справи не містять; при розгляді справи у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі позивач зворотне не зазначає.

Отже, враховуючи викладене вище, судова колегія дійшла висновку, що до дати припинення Договору ТОВ „Миколаївгаз збут прийняв більше газу, ніж передбачено в контексті Мінімального договірного обсягу.

Таким чином, зважаючи на те, що мінімальний договірної обсяг природного газу, визначений у Договорі купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 №МКЗ-Н-02-2019-270/10 дорівнював 145 000 000,00 куб. метрів, а ТОВ „Миколаївгаз збут прийняв 201 327 914,16 куб. метрів, аргументи позивача стосовно того, що відповідач не прийняв зазначений мінімальний договірної обсяг природного газу, є хибними.

Водночас, судова колегія звертає увагу на наступне.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За умовами ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Як вбачається з позовних вимог ТОВ „Йе енергія, останнє зазначає, що неприйнята частина мінімального договірного обсягу природного газу (118 496 288,920 куб. м.) є різницею між мінімальним договірним обсягом (145 000 000 куб. м.) та фактично прийнятим обсягом газу, який зазначає позивач (26 503 711,080 куб. м.), а тому, з урахуванням п. 7.6. Договору (в редакції додаткової угоди від 23.04.2021 №34) відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 90 012 340,58 грн. (118 496 288,920 куб. м. * 7,596216 = 90 012 340,58 грн.), оскільки вартість 1 куб. метр природного газу складає 7,596216 грн. з ПДВ (в редакції додаткової угоди від 23.04.2021 №34).

Відповідно до ч.4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, передача природного газу від продавця до покупця здійснюється у віртуальній точці в газотранспортній системі (п. 3.1. Договору).

Передача газу за цим Договором здійснюється шляхом надання Оператору ГТС Сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені Покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього Договору.

У разі відхилення Оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від Продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні Покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пунктг 2.1 цього Договору), Продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього Договору в частині передачі природного газу (абз. 1, 2 п. 3.2. Договору).

Судова колегія зазначає, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" (далі Закон) постановою від 30.09.2015 №2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який відповідно до пункту 2 глави 1 Розділу І Кодексу є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п. 2 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС).

Згідно з положеннями пп. 2 п. 6 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування, які уклали договори купівлі-продажу природного газу у віртуальній торговій точці, оформлюють акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням одного примірника, який залишається в оператора газотранспортної системи) та надають їх оператору газотранспортної системи для узгодження обсягу газу, що передається сторонами.

Пунктом 11 Глави 7 Розділу ІІІ Кодексу ГТС визначено, що передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

Згідно з п. 3 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D).

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вказує, що чинним законодавством визначено та сторонами в Договорі узгоджено передачу Продавцем Покупцю газу шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження (торгове сповіщення Продавця) та набуття (торгове сповіщення Покупця) природного газу, що надаються по відношенню до однієї газової доби з подальшим оформленням загального обсягу природного газу, що переданий у відповідному календарному місяці шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.

Разом з цим, як зазначалось раніше, з 01.11.2021 Договір купівлі-продажу природного газу від 19.03.2019 №МКЗ-Н-02-2019-270/10 є припиненим, остання поставка природного газу відбулась у вересні 2021, а в інші, обумовлені Договором строки, поставка позивачем не проводилась і, відповідно, ТОВ „Миколаївгаз збут природній газ не приймався. Тому, твердження ТОВ „Йе енергія стосовно того, що ТОВ „Миколаївгаз збут повинен був приймати газ до дати припинення Договору оцінюються судом критично, оскільки умовами Договору сторони визначили планові обсяги газу, що надходять в певних періодах по місяцях (абз. 23 п.2.1. розділу 2 Договору у редакції додаткової угоди від 23.04.2021 №34).

З урахуванням означеної домовленості сторін, у разі дострокового припинення дії Договору у позивача, як Продавця, виник обов`язок передати, а у відповідача, як Покупця, в свою чергу, виник обов`язок прийняти і оплатити мінімальний договірний обсяг до дати припинення дії Договору.

Отже, ТОВ «Йе Енергія» не виконано власні зобов`язання за Договором в частині обов`язку передати ТОВ „Миколаївгаз збут мінімального договірного обсягу за період, який ним зазначений для стягнення штрафу, проте, позивач вимагає стягнення штрафу за цей період з відповідача.

Судова колегія наголошує, що така позиція не ґрунтується на нормах законодавства, що регулюють порядок притягнення до цивільної відповідальності.

Апеляційний суд зауважує, що ТОВ „Миколаївгаз збут не повинно відповідати за невиконання умов Договору у випадку його припинення за взаємною домовленістю сторін, враховуючи і ту обставину, що ТОВ «Йе Енергія» не здійснило заходів відповідно до умов Договору в частині передачі природного газу у визначений періодах. Пункт 7.6. додаткової угоди від 23.04.2021 №34 Договору в частині встановлення штрафу суперечить сутності неустойки, оскільки її встановлення не допускається за правомірну відмову від виконання зобов`язання або двостороннє припинення Договору. Цей пункт Договору встановлює відповідальність Покупця лише у тому разі, якщо Покупець до дати припинення Договору замовив та/або прийняв обсяг природного газу менше мінімального договірного обсягу. Однак судом встановлено, що Покупець до дати припинення Договору не замовляв та не приймав обсяг газу.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Частина 3 ст. 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а тому, враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що наполягання позивача на стягненні штрафу з ТОВ „Миколаївгаз збут у даному випадку не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, та з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини і докази на їх підтвердження, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд зробив помилковий висновок щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Йе Енергія», оскільки останні є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія на рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 у справі №916/1437/22 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 31.08.2022 у справі №916/1437/22 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Йе енергія про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз збут 90 012 340,58 грн. відмовити.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

У зв`язку з відсутністю електропостачання та знеструмлення електромережі суду, повний текст постанови складено та підписано 25.01.2023.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.