Ухвала

від 25.01.2023 по справі 308/1011/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1011/23

1-кс/308/232/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, що подала скаргу ОСОБА_3 , представника особи, що подала скаргу, адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу директора КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанови детектива провідмову узалученні потерпілим,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого судді знаходиться скарга директора КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанови детектива про відмову у залученні потерпілим, в якій особа, що звернулась зі скаргою, просить визнати протиправними дії старшого детектива ТУ БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42021070000000337 від 22.09.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, щодо прийняття рішення про відмову визнати потерпілим юридичну особу КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради та скасувати постанову про відмову у залученні потерпілим від 02.01.2023, зобов`язати детектива вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Мотивуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що постановою від 02 січня 2023 року старшого детектива ТУ БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42021070000000337 від 22.09.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України відмовлено в залученні потерпілим керівника КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» ОСОБА_3 , яка звернулася із відповідною заявою 30.12.2022.

Дане рішення, на думку особи , що звернулась зі скаргою, є незаконним, не відповідає принципу верховенства права, є необ`єктивним та несправедливим.

Посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та статут КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради, затверджений Рішенням обласної ради №1725 від 05.05.2020, особа, що звернулась зі скаргою зазначає про те, що керівник підприємства (у даному випадку КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» ЗОР), діючи у межах своєї статутної діяльності, виявивши нестачу грошових коштів, що не надійшли на розрахунковий рахунок підприємства із ВПЗ Ужгород 09 АТ Укрпошта за надані послуги громадянам, звернулась із відповідною заявою від 30.09.2021 у правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей у ЄРДР, що зобов`язувало орган досудового розслідування вручити пам`ятку про права потерпілого.

Поряд з цим, твердження органу досудового розслідування про наявність очевидних та достатніх підстав, вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, а також можлива причетність до вчинення кримінального правопорушення окремих посадових осіб Підприємства, що є обставиною, яка перешкоджає у врученні пам`ятки про процесуальні права потерпілого, на думку скаржника, є безпідставними та надуманими.

Згідно висновків ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради за період з 01.01.2020 по 31.07.2022 №13-07-04/10 від 16.11.2022 підприємству завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2911521 грн.

Відомості в ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення були внесені правоохоронними органами в тому числі за заявою керівника підприємства. Надуманими є мотиви органу досудового слідства, що потерпілим у даному кримінальному провадженні може бути визнана Закарпатська обласна рада як засновник підприємства оскільки, при наявності підстав слідство вправі залучити і даний орган влади.

Наведене стало підставою для звернення до слідчого судді з даною скаргою.

У судовому засіданні особа, що подала скаргу ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила задовольнити.

Представник особи, що подала скаргу, адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав та просив задовольнити з мотивів викладених скарзі.

Суб`єкт оскарження - старший детектив ТУ БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася судом належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи скорочені терміни розгляду скарги та належне повідомлення детектива про час та місце розгляду такої, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги без участі суб`єкта оскарження.

Заслухавши поясненняучасників кримінальногопровадження,дослідивши матеріалискарги,слідчий суддявстановив наступне.

Згідно із частиною 1статті 24 КПКкожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановленостаттями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1статті 303 КПКвизначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2статті 303 КПКскарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 5 частини 1статті 303 КПКпередбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно достатті 2 КПКзавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1статті 7 КПК, зокрема, визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриваєстаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. При цьому частиною 3статті 7 КПКвизначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначенихрозділом ІХ-1 цього кодексу.

Частини 2 і 6статті 22 КПКрозкривають зміст однієї із засад кримінального провадження-змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 94 КПК Українипередбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Окрім того, частиною 3статті 110 КПКвизначено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. При цьому, постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна відповідати вимогам частин 5, 6статті 110 КПК, згідно із якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Судовим розглядом встановлено, що директор КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 звернулась до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.

Зі змісту вказаної заяви випливає, що у результаті службового розслідування, проведеного на КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» ЗОР було встановлено факт неперерахування коштів від АТ «УКРПОШТА» у сумі 2480062, 99 грн. за оплачені громадянами підприємству платні послуги. Заявник вказувала, що у діях працівників відділення ВПЗ Ужгород 09 АТ «УКРПОШТА» або інших службових осіб АТ «УКРПОШТА» вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. вказаним кримінальним правопорушенням КНП «ЗОЦГЗ» ЗОР заподіяно майнової шкоди у розмірі 2480062, 99 грн.

За результатами поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42021070000000337 від 22.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження 09.11.2022 директором КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» ЗОР ОСОБА_3 подано заяву про визнання особи потерпілою, в якій остання зазначає про необхідність визнати КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» ЗОР потерпілим, з огляду на завдану значну майнову шкоду злочинним діями службових осіб Закарпатської дирекції АТ «УКРПОШТА».

За наслідками поданої заяви старшим детективом ТУ БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 винесено постанову про відмову в залученні потерпілим від 02.01.2023, яка обґрунтована наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи КНП «Закарпатські обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ 43595346, м. Ужгород, вул.Другетів, 72) протягом січня-серпня 2021 року під час надання в порушення вимог нормативно-правових актів фінансових послуг з приймання готівкових коштів та їх внесення на поточний банківський рахунок комунальної установи, готівкові кошти на загальну суму 2,2 млн. грн. не внесли на рахунок підприємства, а привласнили їх. Так, проведеною на початку вересня 2021 року працівниками КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» перевіркою первинних бухгалтерських документів виявлено розбіжність між сумами коштів, які малі бути внесені на поточний банківський рахунок комунальної установи та їх фактичним поступленням.

У відповідності до п. 1.2 та 1.3. Статуту КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради підприємство є об`єктом права спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Закарпатської області. Засновником і власником Підприємства є територіальні громади сіл, області, від імені яких виступає Закарпатська обласна рада.

Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним власнику, а в галузевому відношенні підпорядковується відповідному структурному підрозділу Закарпатської обласної державної адміністрації , який здійснює повноваження у сфері управління охорони здоров`я у межах повноважень, визначених чинним законодавством України та цим Статутом, а також Уповноваженому органу Закарпатської обласної ради із управління майном спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Закарпатської області, визначеному рішеннями Закарпатської обласної ради в порядку та на підставах визначених цим Статутом і рішеннями Закарпатської обласної ради.

Крім цього, проведеним досудовим розслідуванням встановлено причетність до вчинення кримінального правопорушення працівників КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради.

Натомість детектив зазначає, що потерпілим у даному кримінальному провадженні може бути визнана Закарпатська обласна рада як орган який представляє інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст Закарпатської області.

З постановою детектива особа, що подала скаргу не погоджується з тих, мотивів, що КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради є публічною юридичною особою, яка має відокремлене майно, укладає від свого імені правочини, має майнові та немайнові права. Діючи в межах Статуту КНП «ЗОЦГЗ» ЗОР може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги, здійснюючи самостійно розрахунок їх вартості.

Слідчі судді зобов`язані здійснювати належний контроль за дотриманням гарантій, встановлених нормативно-правовим актом, метою якого є захист осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

У відповідності до п.33 рішення ЄСПЛ «Шмалько проти України та п.44 рішення ЄСПЛ «Далбан проти Румунії» визначено, що термін «потерпілий» у сенсіст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободозначає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду. При цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди.

Відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України"Проринки капіталута організованітоварні ринки"діє вінтересах власниківоблігацій,яким кримінальнимправопорушенням завданомайнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Частиною 1статті 60 КПКвизначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Частиною 1статті 128 КПКвизначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За змістом наведених норм, КПК чітко відокремлює процесуальні статуси заявника та потерпілого із різними обсягами їх процесуальних прав, а також визначає, що безумовною підставою для набуття будь-якою особою (зокрема й юридичною) статусу потерпілого у кримінальному провадженні є факт реального та безпосереднього завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, що дає право вимоги відшкодування такої шкоди в порядку цивільного судочинства в межах кримінального провадження за умови доведення такого факту належними та допустимими доказами.

Фактично, шкода це об`єктивна категорія, що являє собою ті зміни, які настали в майновому, фізичному, психічному, моральному стані особи внаслідок вчинення злочину.

Під час судового розгляду потерпілий бере участь у безпосередній перевірці доказів, підтримує обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення, висловлює свою думку стосовно призначення покарання обвинуваченому, а також при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

В основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.

Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням. Також необхідно враховувати, що факт заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням може бути остаточно встановлений лише обвинувальним вироком суду. Таким чином, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.

При цьому для визнання особи потерпілим достатньо спричинення особі якогось одного із перелічених видів шкоди, хоча кримінальне правопорушення, як правило, спричиняє кілька видів шкоди.

Набуття особою процесуального статусу потерпілого здійснюється лише на підставі вільного волевиявлення особи, яке відбувається в активній формі. Процесуальною формою такого волевиявлення може бути: подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, яка підлягає внесенню до ЄРДР та служить передумовою для початку досудового розслідування; подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого, яка підлягає обов`язковому прийняттю і реєстрації. Така заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого. Заява подається до органу чи посадової особи, яка в даний момент здійснює кримінальне провадження: під час досудового розслідування до слідчого чи прокурора, а під час судового провадження до суду. За відсутності волевиявлення на визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні така особа не може бути визнана потерпілим. У разі необхідності вона може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

На слідчого суддю відповідно до норм КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

На основі отриманих у ході досудового розслідування відомостей, а також базуючись на Статуті КНП «ЗОЦГЗ» ЗОР (далі - Статут), слідчий суддя вважає, що детективом в оскаржуваній постанові не наведено очевидних та достатніх мотивів, з яких вона виходила, зробивши висновок що заявнику КНП «ЗОЦГЗ» ЗОР не завдано шкоди, що перешкоджає йому набути статус потерпілого.

Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є юридичною особою.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридична особа це організація, створена і зареєстрована та внесена до "Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань", яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч. 9 ст. 73 Господарського кодексу України «Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства, державні некомерційні підприємства або казенні підприємства».

КНП «ЗОЦГЗ» ЗОР, будучи державним некомерційним підприємством відповідно до п. 1.17. Статуту здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану…., самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством України та цим Статутом.

Положеннями п.3.8. та 4.1.10 Статуту визначено, що Підприємство може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги, здійснюючи самостійно розрахунок їх вартості.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до переконання, що органом досудового розслідування зроблено передчасний висновок про ненабуття заявником КНП «ЗОЦГЗ» ЗОР статусу потерпілого у кримінальному провадженні №42021070000000337.

У той же час наявність в органу досудового розслідування відомостей про причетність до вчинення кримінального правопорушення окремих працівників КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради, не спростовує факту можливого завдання шкоди підприємству як юридичній особі в цілому. З огляду на що слідчим суддею критично оцінюються такі доводи, викладені в оскаржуваній постанові.

При цьому наявність в особи відповідного процесуального статусу у кримінальному провадженні не перешкоджає зміні процесуального статусу під час проведення досудового розслідування та з`ясування всіх обставин, які необхідні для зміни процесуального статусу особи.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те, законних повноважень забороняється, а тому вирішення питання щодо зобов`язання слідчого виконувати клопотання учасників кримінального провадження не відноситься до компетенції слідчого судді, суперечить загальним засадам кримінального судочинства та порушує вимоги ст. 22 КПК України щодо змагальності сторін, у зв`язку з чим слідчий самостійно приймає рішення які саме дії необхідні для досягнення мети досудового розслідування та коли саме такі дії слід вчиняти.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчогосудді зарезультатами розглядускарги нарішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2)зобов`язання припинитидію; 3)зобов`язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів скарги в частині скасування постанови детектива, разом з тим вимоги скарги щодо визнання протиправними дій щодо прийняття рішення про відмову визнати потерпілим, не підлягають до задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.55, 303, 306, 307, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу директора КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанови детектива про відмову у залученні потерпілим задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого детектива ТУ БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 про відмову у залученні потерпілим від 02.01.2023 у кримінальному провадженні №42021070000000337 від 22.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зобов`язати старшого детектива ТУ БЕБ в Закарпатській області ОСОБА_5 повторно розглянути заяву про залучення в якості потерпілого КНП «Закарпатський обласний центр громадського здоров`я» Закарпатської обласної ради у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021070000000337 від 22.09.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 26 січня 2023 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1