Ухвала
від 26.01.2023 по справі 161/13314/21
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 січня 2023 року

м. Київ

справа № 161/13314/21

провадження № 61-12080ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянув касаційну скаргу Департамента патрульної поліції на постанову Волинського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до Департамента патрульної поліції, третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовом про стягнення з Департамента патрульної поліції (далі - ДПП): на користь ОСОБА_2 шкоди, завданої смертю ОСОБА_5 , у розмірі 3 685,48 грн щомісячно з 07 липня 2020 року і до досягнення ОСОБА_3 чотирнадцятирічного віку; на користь ОСОБА_3 - 3 748,71 грн щомісячно з 07 липня 2020 року до досягнення нею вісімнадцятирічного віку; на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 500 000 грн кожній на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ДПП за рахунок бюджетних асигнувань: на користь ОСОБА_2 шкоду, завдану смертю ОСОБА_5 у розмірі 3 685,48 грн щомісячно з 07 липня 2020 року і до досягнення ОСОБА_3 чотирнадцятирічного віку; на користь ОСОБА_3 шкоду у розмірі 3 748,71 грн щомісячно з 07 липня 2020 року і до досягнення ОСОБА_3 вісімнадцятирічного віку; на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 500 000,00 грн кожній на відшкодування моральної шкоди.

Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Волинського апеляційного суду від 07 червня 2022 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2021 року в частині визначення розміру моральної шкоди змінено, стягнуто з ДПП на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 250 000 грн кожній на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 грудня 2022 року, ДПП просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Усику Г. І., судді, які входять до складу колегії: Олійник А. С., Яремко В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року касаційну скаргу ДПП залишено без руху з наданням строку ( 10 днів з дня вручення цієї ухвали) для усунення недоліків, а саме: подання доказів на підтвердження причин тривалого пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду та сплати судового збору.

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копія зазначеної ухвали Верховного Суду від 07 грудня 2022 року ДПП отримало 15 грудня 2022 року.

23 грудня 2022 року через засоби поштового зв`язку ДПП направило до суду заяву на усунення недоліків в частині щодо пропуску строку на касаційне оскарження та заяву про відстрочення сплати судового збору. Вказані заяви надійшли до суду 26 грудня 2022 року.

12 січня 2023 року ДПП направило до суду заяву на усунення недоліків в частині сплати судового збору разом із квитанцією.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року (у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І.) справу призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В., судді, які входять до складу колегії: Зайцев А. Ю., Тітов М. Ю.

Щодо клопотання ДПП про поновлення строку на касаційне оскарження.

Звернувшись до касаційною суду зі скаргою, ДПП вже заявляв клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду заявник отримав засобами поштового зв`язку 16 червня 2022 року, проте Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який у подальшому продовжено .

Проте, ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року заявника було зобов`язано навести й інші об`єктивні причини, що зумовили тривалий пропуск цього строку, які необхідно підтвердити письмовими доказами.

В заяві про усунення недоліків від 23 грудня 2022 року ДПП заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що у представників ДПП відсутня постійна можливість належним чином реалізовувати процесуальну правосуб`єктність під час розгляду справ, в яких стороною є ДПП та його територіальні (відокремлені) підрозділи, у зв`язку з переведенням особового складу на посилений варіант службової діяльності. На підтвердження чого надано належним чином завірену копію Наказу № 143 від 20 лютого 2022 року. Також посилається на введення та території України воєнного стану.

В частині посилання на введення та території України воєнного станудоводи клопотання є аналогічними тим, які були наведені заявником при первинному зверненні з таким клопотанням.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення заявником не надано достатніх доказів на підтвердження неможливості для заявника звернутись до суду касаційної інстанції у межах встановленого статтею 390 ЦПК України строку.

Наведені заявником обставини не обґрунтовують неможливість скористатись своїми процесуальними правами щодо касаційного оскарження судового рішення протягом тривалого часу, ураховуючи, що оскаржувану постанову апеляційного суду ухвалено 07 червня 2022 року, відповідно останнім днем на її касаційне оскарження було 07 липня 2022 року, а касаційна скарга подана 03 грудня 2022 року.

При цьому оскаржуване судове рішення апеляційного суду заявник отримав засобами поштового зв`язку 16 червня 2022 року, про що зазначив у касаційній скарзі.

Щодо посилання заявника на обставину запровадження на території України воєнного стану, суд вважає, що питання продовження строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для продовження строку у всіх абсолютно випадках.

В своїй заяві заявник не навів достатніх та обґрунтованих підстав та причин того, як саме запровадження на території України воєнного стану вплинуло на можливість подання касаційної скарги в строк відповідно до статті 390 ЦПК України.

При цьому переведення особового складу ДПП на посилений варіант службової діяльності не можна розцінити як перешкоду вчасному поданню касаційної скарги.

Вказані заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, заявник об`єктивно мав реальну можливість реалізувати свої процесуальні права на подання касаційної скарги.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву, в якій навести інші підстави для поновлення строку з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд має відмовити у відкритті касаційного провадження.

Щодо усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

23 грудня 2022 року через засоби поштового зв`язку ДПП направило до суду, зокрема, заяву про відстрочення сплати судового збору. Вказана заява надійшла до суду 26 грудня 2022 року.

Зазначена заява судом не розглянута, клопотання по суті не вирішено.

12 січня 2023 року від ДПП надійшла заява на усунення недоліків в частині сплати судового збору разом із платіжним дорученням № 52 від 11 січня 2023 року про здійснення такої сплати.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено 11 січня 2023 року у розмірі, визначеному ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року, з огляду на наявність заяви від 23 грудня 2022 року про відстрочення сплати судового збору, яка судом не розглянута, суд вважає, що строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору слід продовжити до 12 січня 2023 року, тобто до дати подання указаної заявиразом із платіжним дорученням № 52 від 11 січня 2023 року про сплату судового збору.

Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити Департаменту патрульної поліції строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору до 12 січня 2023 року.

Визнати наведені Департаментом патрульної поліції підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу Департамента патрульної поліції на постанову Волинського апеляційного суду від 07 червня 2022 року залишити без руху та надати заявнику строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали для наведення інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Є. В. Коротенко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.01.2023
Оприлюднено30.01.2023
Номер документу108627850
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві

Судовий реєстр по справі —161/13314/21

Ухвала від 27.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротенко Євген Васильович

Ухвала від 28.02.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротенко Євген Васильович

Ухвала від 26.01.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротенко Євген Васильович

Ухвала від 07.12.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Постанова від 06.06.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Постанова від 06.06.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 04.04.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 27.03.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 11.02.2022

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Федонюк С. Ю.

Рішення від 21.12.2021

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Олексюк А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні