Постанова

від 24.01.2023 по справі 640/25589/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року Справа № 640/25589/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

Позивача ОСОБА_1 ,

представниці Позивача Зосименко Г.Р.,

представників Відповідача Бабкіна А.О., Бабенко А.О.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представниці третьої особи Ігнатенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту культури виконавчого органу

Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації),

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 ,

театрально-видовищний заклад культури

«Київський академічний театр юного глядача на Липках»

про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 та театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії від 30.08.2021 (протокол № 2 засідання комісії) про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 ;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту культури від 21.09.2021 № 457-к «Про призначення на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках ОСОБА_2 ».

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він займав посаду директора театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» з 1991 року, не мав жодної претензії з приводу своїх посадових обов`язків, що в театрі були постійні аншлаги, колектив дружній, і що 22.09.2016 з ним було укладено контракт строком дії до 21.09.2021.

Разом з тим Позивач стверджує, що після закінчення строку дії вказаного контракту Відповідачем було проведено конкурс на заміщення посади керівника театру з грубими порушеннями законодавства, що виявилося, на переконання ОСОБА_1 , у порушенні порядку проведення жеребкування серед громадських організацій та в порушенні порядку затвердження конкурсної комісії.

Позивач вказує, що у період організації та підготовки конкурсу і визначення складу конкурсної комісії, а також під час його проведення Відповідачем не було оприлюднено затверджений склад такої комісії, що позбавило Позивача можливості оскаржити призначення окремих, сумнівних, на його думку, членів.

Також Позивач вважає, що під час жеребкування з обрання членів конкурсної комісії не було повідомлено, яку подано кількість заявок від громадських організацій, не оприлюднено перелік таких організацій і що жеребки відрізнялися за кольорами. Такі обставини, за твердженням Позивача, свідчать про порушення принципів прозорості та правової визначеності.

Крім того Позивач упевнений, що більшість громадських організацій не відповідала вимогам щодо сфери діяльності (культури, творчості, мистецтва), дві організації-переможниці не мають відношення до сфери культури, а делеговані від них особи за фахом є юристом та оцінювачем майна.

Позивач зазначив, що одна з громадських організацій делегувала до складу комісії студентку ОСОБА_3 , яка в театрі «Актор» під керівництвом ОСОБА_2 розпочала репетиції свого дипломного проєкту, що на переконання Позивача, свідчить про конфлікт інтересів цієї особи.

Позивач вказує, що керівниця Департаменту культури ОСОБА_4 призначила до складу конкурсної комісії трьох підлеглих їй осіб, двоє з яких не мають відношення до творчої діяльності.

Позивач стверджує, що на засіданні Комісії він намагався оголосити свої заперечення, але голова ОСОБА_5 йому не надала такої можливості.

Позивач також зазначив, що Департамент культури не надав відповіді на жодне з його усних та письмових звернень від 27.08.2021, 01.09.2021, 06.09.2021 з приводу відкладення проведення конкурсу, надання документів для перевірки, надання копій наказів та протоколів з рішеннями конкурсної комісії.

Разом з тим Позивач вказує, що факт подання ОСОБА_2 своєї кандидатури на конкурс викликав обурення колективу, який шляхом таємного голосування одноголосно висловив підтримку ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 - недовіру у зв`язку з невідповідністю його кандидатури професійним та морально-етичним вимогам законодавства до претендента на спірну посаду.

При цьому, Позивач зазначив, що у 2006 році у Відношенні ОСОБА_2 здійснювалося досудове слідство за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 146 КК України, а також, що в соцмережах оприлюднені пропозиції вказаної особи щодо імітування статевих актів та оголення на сцені. Такі обставини, на думку Позивача, вказують на невідповідність зазначеного кандидата морально-етичним вимогам, що ставляться до керівника театру.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Департаментом культури КМДА як органом управління, який є відповідальним за формування Конкурсної комісії, з числа кандидатів, що делеговані громадськими організаціями у сфері культури відповідного функціонального спрямування, не надано доказів, які б підтверджували реалізацію своїх повноважень щодо перевірки громадських організації на їх відповідність законодавчим критеріям.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Департаментом культури КМДА було допущено кандидатів у члени Конкурсної комісії від усіх громадських організацій без з`ясування їх відповідності вимогам щодо діяльності у сфері культури відповідного функціонального спрямування.

Разом з тим суд установив, що Департаментом культури КМДА безпідставно допущено до жеребкування представників ГО «Без ярликів» та ГО «Діло молоді», які ні за КВЕД, ні за статутною метою, не здійснюють діяльність у сфері культури.

Також суд установив, що діяльність деяких ГО (ГО «Андріївський узвіз», ГО «Міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Чорні вівці», ГО «Зміст Полтава»), допущених до жеребкування, обмежена певною територією.

Крім того суд зауважив, що окремі ГО («Національна спілка художників України», «Національна спілка письменників України», «Український Фонд Культури ім. Бориса Олійника», «Київське місцеве творче відділення Національної спілки театральних діячів України», «Українська асоціація художників», «Центр розвитку та демократії») взагалі не надали Департаменту свої Статути, але були допущені до жеребкування, що свідчить про допуск Відповідачем таких організацій до жеребкування без здійснення оцінки їх відповідності вимогам статті 21-3 Закону України «Про культуру».

Суд зазначив, що Департаментом культури КМДА не дотримано таких засад Конкурсу як прозорість, відкритість у частині повідомлення усіх зацікавлених осіб, у тому числі учасників конкурсу, про громадські організації, які делегували своїх кандидатів для участі в жеребкуванні з метою обрання членами Конкурсної комісії та інформації про цих кандидатів.

При цьому суд зауважив, що навіть під час жеребкування присутнім оголошувались прізвище, ім`я та по батькові кандидата від громадських організацій без зазначення відповідної громадської організації та без наведення інформації щодо відповідності її діяльності у сфері культури певного функціонального спрямування, а також без оголошення інформації щодо відповідності кандидатів вимогам частини сьомої статті 21-3 Закону України «Про культуру».

Суд вказав, що під час судового розгляду цієї справи представник Відповідача не зміг пояснити, в який спосіб Департамент культури КМДА з`ясовував відповідність запропонованих кандидатів необхідним вимогам, доказів на підтвердження таких обставин не надав, клопотань з цього приводу не заявляв.

Крім того суд визнав протиправним допущення Відповідачем кандидатів у члени Конкурсної комісії від громадських організацій, щодо яких була відсутня інформація про їх відповідність вимогам Закону України «Про культуру» щодо членів конкурсних комісій або які не відповідали цим вимогам.

Також суд зазначив, що Департаментом культури КМДА не надано доказів розгляду заяв Позивача від 27.08.2021 станом на час проведення Конкурсу і що головою Конкурсної комісії було оголошено лише про виключення зі складу членів комісії представника ГО «Без ярликів», а питання про правомірність допущення кандидатів від інших громадських організацій внаслідок невідповідності їх вимогам Закону України «Про культуру» щодо діяльності громадських організацій у сфері культури відповідного функціонального спрямування не розглядалось.

Разом з тим суд вказав, що Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що члени Конкурсної комісії від органу управління відповідали вимогам Закону, зокрема, що вони є незалежними фахівцями у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування, а також не надано доказів фаховості цих осіб у сфері культури чи публічного або бізнес-адміністрування. За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність призначення трьох членів Конкурсної комісії від Департаменту культури.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, стверджуючи, що всі етапи спірного конкурсу проведені у повній відповідності з вимогами законодавства.

Водночас Апелянт зазначає, що Закон України «Про культуру» детально не регламентує процедуру подання громадськими організаціями документів для участі у жеребкуванні кандидатів у члени конкурсної комісії та не деталізує саму процедуру проведення жеребкування, а також не визначає поняття «громадська організація відповідного функціонального спрямування у сфері культури».

Апелянт вказує, що дійсно кандидата від ГО «Без ярликів» було включено до складу конкурсної комісії помилково, але в наступному його виключено, тому, на думку Апелянта, це жодним чином не вплинуло на повноваження комісії та правомірність прийняття нею оскаржуваних Позивачем рішень.

Апелянт вважає, що допуск громадських організацій до участі в жеребкуванні не залежить від території, на яку поширюється їх діяльність, оскільки Закон відповідних обмежень не встановлює.

Апелянт стверджує, що ГО «Діло молоді», згідно зі Статутом, здійснює діяльність, зокрема щодо підвищення культурної активності молоді, тому відповідає законодавчо визначеним критеріям і правомірно була допущена до участі в жеребкуванні.

Ненадання деякими ГО Статутів, на думку Апелянта, не свідчить про їх невідповідність вимогам законодавства, а є лише технічним моментом, і Апелянт припускає, що такі Статути, ймовірно, не були помилково надані суду Відповідачем через великий обсяг ГО та їх документів і, можливо, вони все ж таки подавалися відповідними організаціями для участі в жеребкуванні.

Апелянт стверджує, що Законом не передбачено ані оприлюднення списку ГО, які подали свої кандидатури, ані їх оголошення при проведені жеребкування, та вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що невчинення Відповідачем таких дій є порушенням принципів прозорості, відкритості, публічності, є довільним тлумаченням судом норм законодавства та надмірним формалізмом.

Також Апелянт зазначає, що Законом не встановлено вимоги до членів Комісії від органу управління, зокрема щодо їх фаховості, тому висновки суду не ґрунтуються на приписах законодавства.

На переконання Апелянта, суд першої інстанції надав перевагу доводам Позивача та порушив принцип рівності всіх учасників справи.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 та від 03.11.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12:00 год. 06.12.2022.

5. Позивачем і третьою особою - театрально-видовищним закладом культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» подано відзиви на апеляційну скаргу.

6. Позивач у своєму відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

У своєму відзиві Позивач наводить доводи, аналогічні тим, що були викладені в його позовній заяві, а також додає письмові пояснення, в яких стверджує про наявність конфлікту інтересів щодо члена Конкурсної комісії Кирилюк Ю. від ГО «Культурна асамблея».

7. Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» у своєму відзиві підтримує апеляцію ОСОБА_2 та просить її задовольнити, стверджуючи, що він погоджується з усіма доводами Апелянта та вважає оскаржувані Позивачем рішення Департаменту культури правомірними.

8. Від Відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

9. 22.11.2022 від Апелянта надійшли клопотання про відкладення судового розгляду справи.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 витребувано додаткові докази у справі, установлено час для їх подання та відкладено судовий розгляд на 12:35 год. 10.01.2023.

11. 03.01.2023, 04.01.2023, 05.01.2023 від Позивача та Відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

12. 10.01.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка занесена до протоколу судового засідання, судовий розгляд відкладено на 12:30 год. 24.01.2023.

13. 17.01.2023 від Позивача в особі його представника надійшли додаткові письмові пояснення та заява про відвід головуючої судді.

14. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 та від 19.01.2023 відвід, заявлений представником Позивача, визнано необґрунтованим та відмовлено в задоволенні відповідної заяви.

15. 23.01.2023 від Позивача та Відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

16. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

17. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 наказом Департаменту культури від 22.09.2016 № 419-к був призначений на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» за результатами відповідного конкурсу та 22.09.2016 з ним укладено контракт.

Київський академічний театр юного глядача на Липках належить до комунальної власності м. Києва та до сфери управління Департаменту культури КМДА (Положення про театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (код 22910470), затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.04.199 №629 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) від 15.06.2020 № 837).

Наказом Департаменту культури КМДА від 21.07.2021 № 299-к за два місяці до завершення строку повноважень керівника «Київського академічного театру юного глядача на Липках» ОСОБА_1 , відповідно до статті 21 Закону України «Про культуру», з метою забезпечення конкурентності, неупередженості та прозорості під час визначення керівників закладів культури оголошено конкурс на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», доручено заступнику начальника відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів ОСОБА_7 забезпечити формування відповідної конкурсної комісії, а начальнику відділу управління персоналом ОСОБА_8 доручено здійснити заходи передбачені статтею 21 Закону України «Про культуру».

21.07.2021 Департаментом культури КМДА оприлюднено оголошення про Конкурс на заміщення посади директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (https://dk.kyivcity.gov.ua/news/3883.html - вебсайт Департаменту КМДА; https://mkip.gov.ua/news/5773.html - вебсайт Міністерства культури та інформаційної політики; https://kyivcity.gov.ua/ - офіційний портал міста Києва, розділ оголошення).

11.08.2021 123 члени трудового колективу (зі 159) обрали для участі в проведенні конкурсу представників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (протокол № 1 від 11.08.2021 зборів трудового колективу Київського академічного театру юного глядача на Липках).

20.08.2021 у приміщенні Департаменту культури КМДА відбулось жеребкування серед представників громадських організацій з визначення трьох членів Конкурсної комісії (https://www.youtube.com/watch?v=Cqx9Um7hm-M).

Наказом Департаменту культури КМДА від 20.08.2021 № 389-к «Про затвердження складу конкурсної комісії», відповідно до статті 21 Закону України «Про культуру», на підставі наказу від 21.07.2021 № 299-к «Про оголошення конкурсу», затверджено склад Конкурсної комісії з проведення добору кандидатів на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».

До складу Конкурсної комісії увійшли наступні члени:

1. ОСОБА_7 - в.о. заступника начальника управління - начальник відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів управління культури та мистецтв;

2. ОСОБА_10 - заслужений діяч мистецтв, театральний критик (за згодою);

3. ОСОБА_5 - перший заступник директора Департаменту культури - начальник управління культури та мистецтв;

4. ОСОБА_12 - член ГО «Культурна асамблея», режисер (за згодою);

5. ОСОБА_13 - голова ГО «Креативна Україна» (за згодою);

6. ОСОБА_11 - голова Київського відділення Національної спілки театральних діячів місцевого відділення (за згодою);

7. ОСОБА_9 - заслужений діяч мистецтв, театрознавець (за згодою);

8. ОСОБА_14 - виконавчий директор Громадської організації «Без ярликів»;

9. ОСОБА_15 - заступник директора Департаменту - начальник управління економіки та фінансів;

Також ОСОБА_16 - головний спеціаліст відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів Департаменту культури, секретар комісії (без права голосу).

25.08.2021 Департаментом культури КМДА оприлюднено матеріали кандидатів на заміщення посади директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (https://dk.kyivcity.gov.ua/news/3979.html).

Наказом Департаменту КМДА від 28.08.2021 № 399-к «Про внесення змін до складу конкурсної комісії з проведення добору кандидатів на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», затвердженого наказом Департаменту культури від 20.08.2021 № 389-к» виключено зі складу Конкурсної комісії ОСОБА_14 - виконавчого директора ГО «Без ярликів».

Відтак, Конкурсна комісія складалась з восьми членів: три - від Департаменту культури КМДА як органу управління, три - від трудового колективу Київського академічного театру юного глядача на Липках, два - від громадських організацій.

Відповідно до протоколу № 1 засідання Конкурсної комісії від 30.08.2021 (https://www.youtube.com/watch?v=Put6Ml6SLl4):

- обрано головою Конкурсної Комісії ОСОБА_5 ;

- зачитано звернення трудового колективу Київського академічного театру юного глядача на Липках щодо незгоди з кандидатом ОСОБА_2 ;

- ухвалено допустити всіх кандидатів до участі в Конкурсі: ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 ;

- вирішено провести друге засідання Комісії 30.08.2021.

Протокол № 1 від 30.08.2021 підписали члени Конкурсної комісії: ОСОБА_7 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , а також секретар без права голосу ОСОБА_16 .

Згідно з протоколом № 2 засідання Конкурсної комісії від 30.08.2021 (https://www.youtube.com/watch?v=UHAl-8V1KLM, www.youtube.com/watch?v=ONikVAWpEcE):

- установлено регламент проведення засідання;

- проведено співбесіди з кандидатами;

- надано можливість членам Комісії висловити думку щодо кандидатів;

- проведено відкрите поіменне голосування;

- ухвалено визначити переможцем ОСОБА_2 .

У протоколі відображені наступні результати голосування:

1) ОСОБА_1 - «за» три голоси ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ), «проти» один голос ( ОСОБА_18 ), «утримались» чотири члена Комісії ( ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 );

2) ОСОБА_17 - «за» нуль голосів, «проти» три голоси ( ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 ), «утримались» п`ять членів Комісії ( ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 );

3) ОСОБА_2 - «за» п`ять голосів ( ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 ); «проти» два голоси ( ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ), «утримався» - один член комісії ( ОСОБА_11 ).

Протокол № 2 від 30.08.2021 підписали члени Конкурсної комісії: ОСОБА_7 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , а також секретар без права голосу ОСОБА_16 .

Наказом Департаменту КМДА від 20.09.2021 № 447-к «Про звільнення ОСОБА_1 » Позивача звільнено 21.09.2021 з посади директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України в зв`язку з закінченням терміну контракту.

Наказом Департаменту КМДА від 21.09.2021 № 452-к «Про призначення ОСОБА_2 » призначено на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» з 22.09.2021 ОСОБА_2 як обраного за конкурсом на контрактній основі (строком на 5 років).

18. Позивач, вважаючи протиправними рішення Конкурсної комісії від 30.08.2021 про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 та наказ Департаменту культури від 21.09.2021 № 457-к «Про призначення на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках ОСОБА_2 », а свої права - порушеними, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

19. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI (далі - Закон № 2778-VI), «Про громадські об`єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI (далі - Закон № 4572-VI), Національним класифікатором України з Класифікації видів економічної діяльності, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, який набрав чинності 01.01.2012 (далі - Класифікатор).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади діяльності у сфері культури, суспільні відносини, пов`язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей, регламентовані Законом № 2778-VI.

У пунктах 6, 8, 18, 19, 20 частини першої статті 1 Закону № 2778-VI визначено, що культура - це сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти.

Культурні блага - це товари та послуги, що виробляються в процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їх демонстрування, аудіопродукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо).

Суб`єкти діяльності у сфері культури - фізичні та юридичні особи, що провадять культурну діяльність або реалізують владні повноваження у сфері культури.

Працівник культури (працівник у сфері культури) - це професійний творчий працівник або працівник закладу культури чи інша фізична особа, яка провадить діяльність у сфері культури.

Професійний творчий працівник - це особа, яка провадить творчу діяльність на професійній основі, результатом якої є створення або інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва, публічно представляє такі твори на виставках, шляхом публікації, сценічного виконання, кіно-, теле-, відеопоказу тощо та/або є членом творчої спілки, та/або має державні нагороди за діяльність у сфері культури та мистецтва.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2778-VI основними засадами державної політики у сфері культури, зокрема є: сприяння утвердженню гуманістичних ідей, високих моральних засад у суспільному житті; гарантування прав громадян у сфері культури.

Частиною першою статті 4 Закону № 2778-VI передбачено, що пріоритетами державної політики у сфері культури, зокрема є кадрове забезпечення сфери культури.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 2778-VI керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу.

У частині першій статті 21-1 Закону № 2778-VI визначено, що керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.

Статтею 21-2 Закону № 2778-VI передбачено, що кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.

Конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів: оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; формування складу конкурсної комісії; подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури.

Організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії забезпечує орган управління.

Орган управління оголошує конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури не пізніш як за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури відповідно до контракту або впродовж семи днів з дня дострокового припинення його повноважень.

Оголошення про конкурс розміщується в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (за наявності), на офіційному веб-сайті органу управління, на інформаційних сайтах, сайтах професійного спрямування, сайтах установ культури та може поширюватися в будь-який інший спосіб.

Оголошення про конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури має містити інформацію про дату початку приймання документів, дату початку формування конкурсної комісії, умови, строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів.

Відповідно до статті 21-3 Закону № 2778-VI конкурсна комісія складається з дев`яти членів.

Персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.

У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.

Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу.

Громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.

Членами конкурсної комісії можуть бути:

- незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування;

- члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону;

- члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.

Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.

У пункті 2 частини першої статті 11 Закону № 4572-VI визначено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

Згідно зі ст. 21-5 Закону № 2778-VI конкурсний добір проводиться публічно.

Орган управління забезпечує відео- та аудіофіксацію всіх засідань конкурсної комісії та розміщує матеріали засідань конкурсної комісії на своєму офіційному веб-сайті. Представники засобів масової інформації та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури на один і п`ять років.

Орган управління не пізніш як за 10 днів до дня проведення першого засідання конкурсної комісії повідомляє кандидатів про час та місце проведення засідання конкурсної комісії.

На першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються кандидатам електронною поштою чи іншим засобом зв`язку, зазначеним в автобіографії.

На другому засіданні конкурсна комісія проводить співбесіду з кандидатами, під час якої заслуховує публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п`ять років.

Допоміжними критеріями під час голосування на користь кандидатів є: післядипломна освіта у галузі управління; ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління; науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук; досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури; володіння офіційними мовами Європейського Союзу; досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проектів; схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих засобах масової інформації; бездоганна ділова репутація.

Конкурсна комісія приймає рішення про визначення переможця конкурсу шляхом голосування та оприлюднює його на офіційному веб-сайті органу управління та в інший спосіб. Спосіб голосування визначається рішенням конкурсної комісії.

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії.

У разі виявлення фактів, що свідчать про конфлікт інтересів члена конкурсної комісії, такий член конкурсної комісії не бере участі в голосуванні.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону № 2778-VI громадські організації (професійні спілки, творчі спілки, товариства, фонди, асоціації тощо) беруть участь у реалізації державної політики у сфері культури відповідно до законодавства.

Відповідно до розділу І Класифікатора класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

Основне призначення КВЕД - це визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов`язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

Класифікатором видами економічної діяльності, які стосуються театральної сфери, визначено: 90.01 Театральна та концертна діяльність; 90.02 Діяльність щодо підтримання театральних і концертних заходів; 90.04 Функціювання театральних і концертних залів.

Висновки суду апеляційної інстанції.

20. Отже засади та порядок заміщення посади керівника комунального закладу культури регламентовані спеціальним Законом № 2778-VI, яким передбачено проведення відповідного конкурсу.

21. Водночас системний аналіз вказаного законодавчого акту надає підстави стверджувати, що основними засадами конкурсного відбору на посаду керівника комунального закладу культури є відкритість та публічність відповідної процедури.

У свою чергу, відкритість та публічність конкурсного відбору передбачає доведення до відома учасників та громадськості інформації щодо всіх етапів його здійснення, зокрема щодо формування конкурсної комісії, обрання її членів та щодо їх компетентності і відповідності вимогам законодавства.

22. Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що саме на Відповідача, як орган управління закладом культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках ОСОБА_2 » (далі - Театр), згідно зі ст. 21-2 Закону № 2778-VI, було покладено обов`язок щодо проведення конкурсу на заміщення посади керівника вказаного закладу з дотримання порядку та засад відповідної конкурсної процедури.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, підтверджено показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , допитаних у суді першої інстанції, та не спростовано Апелянтом, Відповідачем не було забезпечено оприлюднення переліку громадських організацій та делегованих ними кандидатів у члени Конкурсної комісії для проведення вищевказаного конкурсу, і не оголошено такі громадські організації під час жеребкування з обрання членів Конкурсної комісії.

Також судова колегія приймає до уваги й те, що Позивач неодноразово звертався до Відповідача із заявами щодо надання йому відповідної інформації про громадські організації (зокрема заяви від 27.078.2021, 01.04.2021), але жодної відповіді орган управління не надав.

Зворотного в суді апеляційної інстанції не доведено, а надана Відповідачем копія службової записки /т.10 а.с.129/ не завірена належним чином, не містить дати її створення, внутрішнього реєстраційного номеру або будь-яких інших відомостей, які б надавали можливість установити автентичність такого документу та період його складання. Тож, така службова записка не відповідає вимогам належності і допустимості доказів, регламентованим ст.ст. 73, 74 КАС України.

Отже, крім порушення принципів публічності та відкритості при проведенні спірної конкурсної процедури Відповідачем також порушено право Позивача на участь у процедурі обрання керівника Театру, яке не обмежується лише висуванням ним своєї кандидатури на участь у конкурсі, а й також, у взаємозв`язку з принципом гласності, вимагає забезпечення дієвої реалізації права особи бути вислуханою, що є одним із фундаментальних аспектів справедливої процедури.

Аналогічна правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 420/9061/20.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем покладених на нього обов`язків та реалізації наданих йому повноважень, зокрема порушення засад публічності та відкритості при проведення спірної конкурсної процедури та відповідних прав ОСОБА_1 , Позивач опинився у стані правової невизначеності та був позбавлений легітимних очікувань щодо проведення справедливого конкурсного відбору, що в сукупності свідчить про порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок викладено в рішеннях Європейського Суду з прав людини від 28.11.1999 по справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії»).

У контексті аналізу означеного вище питання колегія суддів також відзначає, що згідно з доктриною легітимних очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинен відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

Наведені обставини в їх сукупності вказують на порушення Відповідачем основоположних законодавчо визначених засад проведення конкурсу на заміщення посади керівника Театру.

Доводи Апелянта та Відповідача про те, що законодавством не передбачено чіткої процедури проведення такого конкурсу та, зокрема обов`язку органу управління оприлюднювати перелік громадських організацій, які висунули свої кандидатури до конкурсної комісії, судова колегія відхиляє, оскільки, як відзначалося вище, кожен етап конкурсної процедури має бути публічним і відкритим, а отже всі учасники конкурсу та громадськість повинні мати реальну можливість ознайомитися з переліком усіх громадських організацій, якими висунуто кандидатури на участь у конкурсній комісії. В іншому випадку закладені статтею 21-2 Закону № 2778-VI принципи публічності та відкритості є ілюзорними та порушеними.

23. Окрім викладеного, судова колегія також зазначає, що з аналізу спеціального Закону № 2778-VI убачається, що до участі в обранні членами конкурсної комісії допускаються не будь-які громадські організації, а лише ті, що діють у сфері культури відповідного функціонального спрямування, тобто в галузі театрального мистецтва, оскільки саме таке функціональне спрямування вбачається з Положення про театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».

Водночас Відповідачем не було надано жодних належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що ним здійснювалася перевірка всіх громадських організацій, зокрема тих, які висунули свої кандидатури та були допущені до участі в жеребкуванні, на відповідність вказаному критерію.

Доводи Відповідача про те, що законодавством не визначено процедури здійснення відповідної перевірки, зокрема обов`язку щодо дослідження статутів громадських організацій, і що незважаючи на це ним перевірялись всі громадські організації, судова колегія до уваги не приймає з підстав, наведених вище, та додатково звертає увагу на наступне.

Так, судом встановлено, що згідно з КВЕД та статутом ГО «Діло молоді», яка була допущена до жеребкування, діяльність такої організації не має жодного відношення до театральної діяльності та лише опосередковано стосується сфери культури як такої.

Крім того судова колегія зазначає, що діяльність таких ГО, як «Андріївський узвіз», «Міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Чорні вівці», «Зміст Полтава», також допущених Відповідачем до жеребкування, обмежена певною територією, що не є прямою забороною для висування ними своїх кандидатів для обрання до Конкурсної комісії у спірному конкурсі, але мала бути оцінена органом управління в контексті функціонального спрямування діяльності цих ГО, чого зроблено не було.

Окрім того ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження Відповідачем не надано жодних доказів, з яких було б можливо встановити, яким чином ним здійснювалася перевірка кандидатів, висунутих громадськими організаціями, на відповідність вимогам Закону № 2778-VI, зокрема ст. 21-3, відповідно до якої членами конкурсної комісії можуть бути незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що з листів громадських організацій, які надавалися ними для участі у відборі до конкурсної комісії, убачається, що більшість з них не містила жодної інформації про фаховість запропонованих кандидатів та обмежувалась лише інформацією про прізвище, ім`я та по батькові кандидата, а в деяких навіть було вказано, що представник громадської організації є тільки кандидатом у члени громадської організації (Наприклад, листи «Культурно-мистецька фундація душа/юей», «Гільдія фільммейкерів Одеси», «Патріоти за культуру», «Асоціація культурно-спортивного розвитку України», «Україна мистецька», «Творча спілка працівників кіноіндустрії», «Культурні цінності» тощо).

Наведені обставини також вказують на порушення Відповідачем законодавчо визначених фундаментальних засад проведення спірної конкурсної процедури.

З приводу доводів Апелянта та Відповідача про те, що у Законі № 2778-VI не міститься визначення «громадської організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування», яке б дозволяло чітко виокремити ознаки громадської організації, яка здійснює свою діяльність у сфері культури, що пов`язана з відповідним функціональним спрямуванням закладу культури щодо якого проводиться конкурс, судова колегія зазначає наступне.

Так, звужене тлумачення положень Закону № 2778-VI щодо участі у формуванні конкурсної комісії громадських організацій у сфері культури відповідного функціонального спрямування, з визначенням, що діяльність таких ГО обов`язково має стосуватися театрального мистецтва, унеможливлює участь громадських організацій, діяльність яких у сфері культури визначена в загальних рисах, наприклад, організація та проведення культурних заходів, сприяння діяльності акторів, режисерів, тощо. Тобто така статутна діяльність не виключає здійснення діяльності в сфері театрального мистецтва, здійснення діяльності з проведення театральних, концертних заходів.

Аналогічний правовий підхід закладений у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 29.12.2020 справа № 826/15869/16.

Втім відсутність чіткої законодавчої регламентації наведеного припису Закону № 2778-VI не виключає обов`язок органу управління перевірити, чи взагалі ГО є такою, що діє у сфері культури відповідного функціонального спрямування, тобто принаймні в такому векторі, що був би хоча б опосередковано пов`язаний з театральним мистецтвом.

Конституційний Суд України у рішенні від 06.06.2019 №3-р/20191 (справа №1-231/2018 (2980/18, 3728/18)) висловив позицію, за якою наділення відповідно до законодавства України громадських об`єднань або їх представників певною компетенцією у сфері формування або забезпечення виконання їх повноважень органами державної влади або органами місцевого самоврядування свідчить про набуття такими об`єднаннями громадян та їх представниками публічного характеру їх діяльності. Тобто представники громадськості у процесі реалізації своїх передбачених законом можливостей брати участь у проведенні чи реалізації публічної політики можуть реально впливати на ухвалення органами державної влади їх рішень. У зв`язку з цим Конституційний Суд України вважає, що держава має право запроваджувати у таких випадках відповідний контроль за діяльністю об`єднань громадян та їх представників з метою запобігання виникненню в їх діяльності корупційних ризиків, недопущення неправомірного набуття матеріальних або нематеріальних благ, вчинення інших зловживань при реалізації наданих їм прав щодо участі в публічному управлінні.

24. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що Відповідачем не було дотримано правову процедуру проведення конкурсного відбору на посаду керівника Київського академічного театру юного глядача на Липках.

При цьому апеляційний суд зазначає, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципів законності та верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття рішень органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку та форми такої діяльності. Установлена правова процедура як складова принципів законності та верховенства права є важливою гарантією зовнішньої форми поведінки з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до заінтересованої особи.

25. Апеляційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме правову позицію, викладену в рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

26. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що допущені Відповідачем вищевказані процедурні порушення під час проведення спірного конкурсу нівелюють його наслідки та, відповідно, зумовлюють протиправність рішення конкурсної комісії від 30.08.2021 про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 та наказу Департаменту культури від 21.09.2021 № 457-к «Про призначення на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках ОСОБА_2 ».

Аналогічний вимір суттєвості викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 826/954/17 та в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», в яких сформовано доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree).

27. Приходячи до таких висновків та аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія відхиляє доводи Позивача щодо упередженості члена Конкурсної комісії Кирилюк Ю.В., зокрема відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», внаслідок того, що учасник конкурсу ОСОБА_2 мав відношення до постановки вистави, режисером якої була ОСОБА_12 , та щодо необхідності застосування до таких правовідносин, з наступних підстав.

Так, як убачається з матеріалів справи, роботу над постановкою вистави «Фрі» ОСОБА_21 » в театрі «Актор», режисером якої була ОСОБА_12 , розпочато 03.10.2021, а ОСОБА_2 звільнений з вказаного театру з 21.09.2021.

При цьому, аналізуючи такі доводи сторони Позивача, а також його твердження про те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до вказаних правовідносин Закон України «Про запобігання корупції», колегія суддів звертає увагу на те, що відповідні обставини були предметом перевірки судом першої інстанції і в рішенні суду їм надано відповідну правову оцінку /т.8 а.с.164-166/.

Посилання сторони Позивача у контексті наведених та інших доводів щодо інформації у ЗМІ судова колегія до уваги не приймає, оскільки відповідні джерела не є офіційними і витяги (інформація) з них не відповідають вимогам щодо належності та допустимості доказів у розумінні КАС України.

28. Також судова колегія відхиляє доводи сторони Позивача щодо безпідставності призначення членів Конкурсної комісії від органу управління, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , оскільки, як убачається з матеріалів справи зазначені особи за посадами станом на час виникнення спірних правовідносин були в.о. заступника начальника управління - начальник відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів управління культури та мистецтв, першого заступника директора Департаменту культури - начальника управління культури та мистецтв, заступника директора Департаменту - начальник управління економіки та фінансів, тобто відповідали критерію, закріпленому в абзаці другому частини сьомої статті 21-3 Закону № 2778-VI, відповідно до якого членами конкурсної комісії можуть бути незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування.

При цьому, судова колегія зазначає, що у вказаній законодавчій нормі наведено перелік критеріїв, одному з яких, а не сукупності всіх, має відповідати член конкурсної комісії.

29. Доводи сторони Позивача про те, що вищевказані особи є упередженими, суд апеляційної інстанції судова колегія до уваги не приймає як такі, що засновуються на припущеннях та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами. При цьому суд зазначає, що відомості зі ЗМІ, на які посилається сторона Позивача, відповідними доказами не є, про що вже було зазначено вище.

У контексті наведеного питання судова колегія наголошує, що згідно з вимогами статті 242 КАС України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а отже в жодному випадку не може засновуватися на припущеннях.

30. Водночас, у межах аналізу обставин щодо призначення членів Конкурсної комісії від органу управління колегія суддів відзначає, що з матеріалів справи не вбачається і Відповідачем не обґрунтовано, в який спосіб ним обиралися такі члени і чому були призначені саме вказані особи ( ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 ).

31. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

32. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

33. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

34. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року - без змін.

35. Розподіл судових витрат.

З огляду на результат апеляційного перегляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 30 січня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова