ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа №200/17859/17(2а/200/1264/17)
адміністративне провадження № К/9901/24880/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №200/17859/21
за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська єврейська релігійна громада про визнання протиправним рішення та їх скасування, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року (суддя-доповідач Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Панченко О.М.),
в с т а н о в и в :
У жовтні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 20 вересня 2017 року № 301/24 «Про передачу земельної ділянки у районі вул. Ливарної та вул. Поля (Соборний (Жовтневий) у постійне користування Дніпропетровській релігійній громаді, код ЄДРПОУ 23644881 для будівництва і обслуговування культових та інших будівель».
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року позов задоволено.
В апеляційному порядку вказане судове рішення оскаржила ОСОБА_2 .
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що підстави наведені скаржником для поновлення строку апеляційного оскарження визнано неповажними, а також, що інші зазначені обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю або для продовження розгляду або ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року відкрито провадження у справі (суддя-доповідач Желєзний І.В.).
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року №2263/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2021 року №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.
Протоколом розподілу справи від 14 грудня 2021 року визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Мороз Л.Л.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року прийнято справу № 200/17859/17 до провадження.
У відзивах на касаційну скаргу представники Дніпропетровської єврейської релігійної та Дніпровської міської ради просять касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
Суд заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов наступного висновку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року.
За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина друга статті 299 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження (т.2 а.с.64-65).
Ухвала суду мотивована тим, що скаржник пропустила встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою. 09 листопада 2020 року ОСОБА_2 подала до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року без отримання його копії. З повторною апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернулась 23 березня 2021 року, однак копії оскаржуваного рішення нею так і не було додано. Викладені обставини за висновком апеляційного суду свідчили про умисне ігнорування скаржником строків звернення до суду з апеляційною скаргою відповідно до положень частини 2 статті 295 КАС України.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року було направлено ОСОБА_2 на зазначену нею як контактну поштову адресу, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У зв`язку з цим, копію ухвали було вручено судом представнику скаржника 22 квітня 2021 року (т.2 а.с.66).
12 квітня 2021 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як встановлено судом апеляційної інстанції, інших підстав щодо поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, після отримання 22 квітня 2021 року копії ухвали суду від 29 березня 2021 року, не надходило.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 зазначила, що звертається до суду з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у розгляді справи і у якої існували правовідносини, що пов`язані з предметом спору, оскільки земельна ділянка, яку Дніпровська міська рада оскаржуваним рішенням передала у постійне користування Дніпропетровській єврейській релігійній громаді накладається на земельну ділянку, яка знаходиться під придбаним нею домоволодінням.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, установлені законом.
«Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими». «Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Така позиція була висловлена Європейським судом з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
Отже, суд, маючи дискреційні повноваження щодо поновлення строку на оскарження, обов`язково має проаналізувати наведені у відповідній заяві підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та відповідні їм докази та зробити висновок про прийняття чи відмову у прийнятті таких підстав та їх достатність для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав неповажними наведені скаржником у заяві доводи для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, як такі, що не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій,
Апеляційний суд, також вірно зазначив, що не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції й твердження заявника, що вона звертається до суду з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у розгляді справи.
Той факт, що заявник не була учасником розгляду справи не звільняє її від обов`язку дотримання процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини у пункті 35 рішення "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зробивши висновок, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain № 11681/85).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, при цьому прийняття до розгляду апеляційної скарги складеної без отримання копії судового рішення, яке оскаржується фактично свідчать про бажання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції, у зв`язку з наявністю передбачених законом підстав.
Таким чином, апеляційний суд встановив, що про наявність рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року ОСОБА_2 дізналася 09 листопада 2020 року, однак із апеляційною скаргою на вказане судове рішення звернулася 24 березня 2021 року, тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України строку, а причини, зазначені в обґрунтування підстав для його поновлення (звернення як особа, яка не брала участі у розгляді справи, а також відсутність копії рішення) вірно визнано судом неповажними для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Посилання скаржника як підставу для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою на те, що суд зобов`язаний залучити до участі у розгляді справи усіх осіб, у яких існували правовідносини, що пов`язані з предметом спору у цій справі, суд апеляційної інстанції правильно визнав безпідставними, оскільки зазначені обставини жодним чином не вплинули на можливість звернення ОСОБА_2 до суду з апеляційною скаргою вчасно.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2023 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 108696206 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мороз Л.Л.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні