Ухвала

від 20.07.2021 по справі 200/17859/17(2а/200/1264/17)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2021 року

Київ

справа №200/17859/17(2а/200/1264/17)

адміністративне провадження №К/9901/24877/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року

у справі № 200/17859/17(2а/200/1264/17)

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровської міської ради,

третя особа - Дніпропетровська єврейська релігійна громада

про визнання протиправним рішення та його скасування,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровської міської ради в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача VII скликання від 20 вересня 2017 року №301/24 Про передачу земельної ділянки у районі АДРЕСА_1 у постійне користування Дніпропетровській єврейській релігійній громаді для будівництва і обслуговування культових та інших будівель .

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року апеляційні скарги Дніпровської міської ради, Дніпропетровської єврейської релігійної громади задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року скасовано та прийнято постанову, якою провадження у справі закрито.

02 липня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 200/17859/17(2а/200/1264/17).

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимозі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Справа № 200/17859/17(2а/200/1264/17) розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що посилання на існування обставин, передбачених пп. "а"-"г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні й такі обставини не встановлені Верховним Судом з поданих матеріалів касаційної скарги.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16, від 14 березня 2019 року у справі №902/341/17, від 20 березня 2019 року у справі №514/1571/14-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц, від 06 листопада 2019 року у справі №758/1485/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, від 01 липня 2020 року у справі №313/558/17.

Посилання скаржника на правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду висловлені у постановах від 04 грудня 2018 року у справі №910/18560/16, від 14 березня 2019 року у справі №902/341/17, від 20 березня 2019 року у справі №514/1571/14-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц, від 06 листопада 2019 року у справі №758/1485/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, від 01 липня 2020 року у справі №313/558/17 є безпідставними, оскільки наведені судові рішення стосуються оцінки судом інших фактичних обставин, а також у таких не досліджувалося питання щодо юрисдикції у подібних правовідносинах.

Отже позивачем у касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України та виняткових обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України та виняткових обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

Керуючись ст. ст. 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 200/17859/17(2а/200/1264/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська єврейська релігійна громада про визнання протиправним рішення та його скасування.

Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко