Постанова

від 03.06.2021 по справі 200/17859/17(2а/200/1264/17)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 200/17859/17(2а/200/1264/17) (суддя Женеску Е.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Дніпровської міської ради, Дніпропетровської єврейської релігійної громади на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Дніпропетровська єврейська релігійна громада про визнання протиправним рішення та його скасування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 жовтня 2017 року звернулась до суду з позовом до Дніпровської міської ради згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача VII скликання від 20.09.2017 року №301/24 Про передачу земельної ділянки у районі АДРЕСА_1 у постійне користування Дніпропетровській єврейській релігійній громаді для будівництва і обслуговування культових та інших будівель .

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки частину якої, а саме 0,2623 га рішенням Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №301/24 протиправно передано у постійне користування Дніпропетровській єврейській релігійній громаді.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №301/24 прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; не пропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції скасовуючи рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №301/24 не навів жодних обгрунтувань його протиправності. Відповідач зазначає про те, що жодного домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 не існує, а позивач ввів суд в оману. Також вказує на те, що рішення відповідача вичерпало свою дію, оскільки проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою 0,2623 га кадастровий номер 1210100000:03:336:0043 за Дніпропетровською єврейською релігійною громадою.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції третя особа, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржила його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно провів розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Зазначає про те, що на час звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду оскаржуване рішення відповідача вичерпало свою дію, оскільки було проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою 0,2623 га кадастровий номер 1210100000:03:336:0043 за Дніпропетровською єврейською релігійною громадою. Також, в доводах апеляційної інстанції третя особа вказує на те, що з 25.05.2018 року власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 на підставі договорів куплі-продажу є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Крім того, скаржник вказує на те, що позивач ввів суд в обману надавши документи на неіснуюче домоволодіння.

Згідно з відзивом на апеляційні скарги позивач просить у задоволені апеляційних скарг відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника третьої особи, яка також підтримала доводи своєї апеляційної скарги, пояснення представників позивача які заперечували щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 06 грудня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. та зареєстрованим в реєстрі за № 4934, ОСОБА_3 (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) купила 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 635 кв.м. у фактичному користуванні, крім того, самовільно зайнятої площею 285 кв.м. Домоволодіння ушкоджене пожежею (а.с.6).

Згідно з копією договору купівлі-продажу від 06 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. та зареєстрованого в реєстрі за № 4926, ОСОБА_3 (продавець) продав, а ОСОБА_1 (покупець) купила 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 635 кв.м. у фактичному користуванні, крім того, самовільно зайнятої площею 285 кв.м. Домоволодіння ушкоджене пожежею (а.с.8).

Рішенням Дніпровської міської ради від 15.02.2017 року за № 257/18 Дніпропетровській єврейській релігійній громаді надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування культових та інших будівель у районі АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

Рішенням Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року за № 301/24, серед іншого вирішено:

- зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2623 га (кадастровий номер 1210100000:03:336:0043) у районі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за територіальною громадою м.Дніпра, в особі Дніпровської міської ради;

- передати земельну ділянку площею 0,2623 га (кадастровий номер 1210100000:03:336:0043) у постійне користування Дніпропетровській єврейській релігійній громаді для будівництва і обслуговування культових та інших будівель у районі АДРЕСА_1 за рахунок земель не переданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.04 (для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій) (а.с.13-15).

Рішенням державного кадастрового реєстратора Зікрань Г.М. від 16 лютого 2017 року за № 04-05/160217/1 відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядком ведення Державного земельного кадастру (а.с.33).

Як вбачається з вищезазначеного рішення запроектована земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 частково накладається на зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:336:0043 у зв`язку з чим позивачу необхідно долучити нотаріальну згоду на вилучення частини земельної ділянки від КП Міська інфраструктура Дніпропетровської міської ради.

Законність та обґрунтованість рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №301/24 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статі 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договір куплі-продажу від 06 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. та зареєстрованого в реєстрі за № 4926 та № 4926, згідно з яким позивач набула права власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 635 кв.м. у фактичному користуванні, крім того, самовільно зайнятої площею 285 кв.м. Домоволодіння ушкоджене пожежею (а.с.7,9).

В свою чергу відповідно до положень ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 цього Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Дніпровської міської ради від 15.02.2017 року за № 257/18 та від 20.09.2017 року за № 301/24 сформовано земельну ділянку площею 0,2623га, якій присвоєно кадастровий номер 1210100000:03:336:0043 та зареєстровано право постійного користування на неї за Дніпропетровською єврейською релігійною громадою, що підтверджується інформацією зазначеною в рішенні №04-05/160217/1 (а.с. 33).

Враховуючи те, що за позивачем зареєстровано право власності на домоволодіння, та нею оскаржується рішення відповідача на підставі якого зареєстровано за третьою особою право постійного користування земельною ділянкою, яка накладається на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 запроектовану позивачем для реєстрації, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність спору про право цивільне у спірних відносинах та як наслідок спірні відносини не містять ознак публічно-правового спору.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, визнання незаконним рішення Дніпровської міської ради від 20.09.2017 року №301/24 про передачу земельної ділянки площею 0,2623 га кадастровий номер 1210100000:03:336:0043 у постійне користування Дніпропетровській єврейській релігійній громаді враховуючи природу цього спору може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.215 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Враховуючи те, що цей спір не належить розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року скасувати, а провадження у справі - закрити, роз`яснивши позивачу право на звернення до суду цивільної юрисдикції для вирішення спірних відносин.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 315, статтями 238, 321, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Дніпровської міської ради, Дніпропетровської єврейської релігійної громади - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову якою провадження у справі №200/17859/17(2а/200/1264/17) закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03 червня 2021 року.

Повне судове рішення складено 04 червня 2021 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко