Справа № 453/1347/22
№ провадження 2/453/127/23
Р ІШ ЕН НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2023 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Брони А.Л.,
при секретарі судового засідання Корнути Т.Б.,
з участю представника позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Гороха В.В.;
та відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації,-
в с т а н о в и в :
28.10.2022 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просять визнати недостовірною інформацію відносно себе, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
« ОСОБА_6 все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_10 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_11 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_12 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)».
-зобов`язати ОСОБА_3 не пізніше наступного дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому такого тексту:
« ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми».
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 кошти в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та в користь ОСОБА_4 в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх немайнових прав.
Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 02.11.2022 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.12.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позовна заява обгрунтована тим, що 03 липня 2022 року на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщено відеозапис на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет https://www.facebook.com/100073331483897/videos/916550046412309/, що підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, складеним дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15.07.2022 року №120/2022-ЗВ (далі Звіт), до якого доданий цифровий носій типу USB-флеш-накопичувач із записом відео.
На вказаному відеозаписі стосовно ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4 поширено недостовірну інформацію, а саме:
«Оце все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий Марочканич і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_10 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_11 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_12 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)».
Така інформація була доведена до широкого загалу жителів Сколівщини в образливій формі та ганьбить їх честь, гідність і ділову репутацію.
Згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 04.08.2022 №87/2022-Д, на веб-сайті https://www.facebook.com/ створено сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якій розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - рідне місто та місто проживання: Сколе; день народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; публікація (пост) від 12 жовтня 2021 року (https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024sr6jzwwyzJ7hyZ4fE81y3GhXYkWg8VytEE1Umm3nhdivknKnypsh1tS346JD9fUIid=100073331483897) з текстом наступного змісту: «Друсі всім привіт. Я створив резервну сторінку у фейсбук, тому, що на основній мене часто блокують за свободу слова, за те, що я говорю і показую тільки правду».
У вищевказаному відеозаписі його автор зазначає, що цей відеозапис долучається до заяви про кримінальне правопорушення, яку подав ОСОБА_3 03 липня 2022 року до відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.
Виходячи з цього, сторінка користувача з іменем « ОСОБА_5 », що створена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 та доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить відповідачу ОСОБА_3 .
На підставі заяви ОСОБА_4 від 29.08.2022 року Науково-дослідним інститутом судових експертиз та права складено висновок експерта №522/22 за результатами проведення сематико-текстуальної експертизи від 26.09.2022 року.
Згідно експертного висновку вищевказаний текст відеозапису, що розміщений на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_13 та його дружини. Такі висловлювання викладені у формі фактичних тверджень.
Відтак, поширена відповідачем інформація у формі фактичних тверджень в соціальній мережі «Facebook» відносно таких є недостовірною, так як вона перевірена відповідними доказами.
ОСОБА_1 , який працює заступником начальника відділення поліці № 3 з превентивної діяльності Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що підтверджується службовою характеристикою, виданою від 25.07.2022 року начальником Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Андрієм Коцуром.
ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок площею 0,8000 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4624586400:08:000:0022, площею 0,0600 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0023, площею 0,0400 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0024, що розташовані на території Сколівської місько ради Львівської області і які оглядалися відповідачем. Власником цих земельних ділянок, межі яких встановлені відповідними межовими знаками на місцевості, являється ОСОБА_4 , про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.11.2013 №13389410, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2013 №13390330, розпорядженн голови Сколівської РДА Львівської області Янко Б.Я. від 25.09.2022 №227 «Про затвердження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки», заява ОСОБА_14 від 27.10.2021 року, Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2021 року НВ-461, 7177612021 від 19.11.2021 року НВ 4617284132021, від 19.11.2021 НВ-4617284162021, Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2021 року № 283576156, від 09.11.2021 року № 283580069.
03 липня 2022 року позивачка ОСОБА_4 дізналася із даного відеозапису про те, що в цей день відповідач ОСОБА_3 , звинувачуючи позивачів у вчиненні земельних та екологічних злочинів, перебував на її власних земельних ділянках та здійснював їх огляд за відсутності власника, без його згоди, без представників Сколівської міської ради Львівської області, без рішення суду про дозвіл на проникнення на земельні ділянки та за відсутності випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що підтверджується адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 06.07.2022 року № 12, листом Сколівської міської ради Львівської області від 08.07.2022 року 3653/02-07, адвокатським запитом ОСОБА_15 від 06.07.2022 року № 13, листом Сколівського районного суду Львівської області від 07.07.2022 року № 01/195/2022, адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 08.07.2022 року № 14, листом відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 12.07.2022 року № 4273/01/51-22, адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 08.07.2022 року № 15, листом 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області від 11.07.2022 року № 6-2478/58, адвокатським запитом адвоката Гороха В.В. від 15.07.2022 року № 16, листом Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 22.07.2022 року № Г-42/Аз/47/01/22 із додатками.
Із довідки про результати проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_3 від 08.07.2022 року вбачається, що інформація, яка подана в заяві ОСОБА_3 , не знайшла свого підтвердження. Відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а також достатні дані, що вказували б на ознаки дисциплінарного проступку заступника начальника відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Романа Захарчина.
Згідно довідки Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради від 25.07.2022 року № 18, ОСОБА_4 працює на посаді вчителя англійської мови Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради з 01.09.2007 року по даний час.
Відповідно до характеристики професійної діяльності ОСОБА_4 , виданої тв.о. директора Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради Наталії Котик-Манькової від 25.07.2022 року №80, ОСОБА_4 є відповідальною та дисциплінованою працівницею, користується авторитетом серед колег по роботі, учнів та їх батьків, неухильно дотримується професійної етики, сповідує високі духовні цінності, рівень загальної культури, служить прикладом для наслідування.
Таким чином, поширена відносно позивачів недостовірна інформація повинна бути спростована відповідачем шляхом зобов`язання останнього розмістити відеозапис у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому тексту наступного змісту:
« ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми».
Відповідач, поширивши відносно позивачів недостовірну інформацію, заподіяв таким моральну шкоду, яка полягає у приниженні їхньої честі, гідності і ділової репутації. Розмір моральної шкоди визначено в сумі 200000 грн., виходячи з тих міркувань, що поширення недостовірної інформації підриває їх авторитет серед колег по роботі, спричиняє дискомфорт у родинних відносинах, погіршує стосунки з близькими. Спростувати недостовірну інформацію позивачі вимушені в судовому порядку, на який буде витрачено багато часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
17.11.2022 року на адресу суду за вх. № 5485 надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву, в якому з позовними вимогами позивачів не погоджується та просить відмовити у задоволенні такого, оскільки у позові неправильно застосовано положення норм права, не знайдено правильного балансу або пріоритету як для правової та демократичної держави між двома конституційно-гарантованими правами: правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу - з іншого боку.
Як йдеться у позові, поширювана інформація у мережі «Фейсбук» стосувалася уповноважених/юридичних осіб, а саме: заступника начальника з превентивної діяльності Романа Захарчина Стрийське РУП ВП № 3 (м. Сколе) ГУ НП у Львівській області та вчителя англійської мови Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради Ольги Захарчин, однак позивачами виступають фізичні особи позивач 1 - ОСОБА_16 та позивач 2 ОСОБА_17 , а юридична особа взагалі не є стороною у справі. У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред`явити орган цієї юридичної особи. Поширена в соціальній мережі інформація щодо діяльності Стрийського ВП №3 (м. Сколе) ГУ НП у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) та Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради (код ЄДРПОУ 22391662) не може порушувати особисті немайнові права позивачів, оскільки позивачі звернулися до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації як фізичні особи, а не як працівники підприємства з метою представлення її інтересів та захисту ділової репутації.
Отже, для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації; 2) недостовірності цієї інформації. В даному конкретному випадку не зрозумілим та не доведеним є питання недостовірності поширюваної інформації, тобто станом на день подання позову відсутні будь-які докази того, що інформація є недостовірною. Більше того, позивачі не заперечують, що описані події мали місце. Юридичні особи Стрийське РУП ВП №3 (м. Сколе) ГУ НП у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) та Підгородецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради (код ЄДРПОУ 22391662) є державні підприємства, а відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього та його працівників є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави та його дії становлять суспільний інтерес.
Зміст позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширені в зазначених публікаціях, зокрема в мережі Інтернет, слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивачів та потребує спростування. Із змісту прохальної частини чітко вбачається, що не стільки інформація має бути спростовано, скільки два позивачі бажають отримати матеріальну вигоду за нібито завдану моральну шкоду, яку саме не відомо, бо про неї в позовній заяві йдеться лише у формі цитування норм права.
Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції. Оціночні судження, які не містять фактичних даних, не підлягають спростуванню. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також має право на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Позивачі таким правом скористатись, з незрозумілих причин, не хочуть, з огляду на те, який спосіб захисту ними обрано.
Крім цього відповідач зазначає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. У даному випадку жодного доказу на підтвердження хоча б однієї підстави на відшкодування моральної шкоди позивачами надано не було, як і не наведено жодного факту та не подано жодного доказу про існування обставин на підтвердження своєї позиції. Враховуючи наведене, на думку відповідача, дана позовна заява не підлягає до задоволення, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 адвокат Горох В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщено відеозапис на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет https://www.facebook.com/100073331483897/videos/916550046412309/, що підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, складеним дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15.07.2022 року №120/2022-ЗВ (далі Звіт).
З перегляду вказаного відеозапису, розміщеного на цифровому носію типу USB-флеш-накопичувач та доданого до матеріалів справи вбачається, що стосовно позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 поширено інформацію наступного змісту:
«Оце все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_10 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_11 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_12 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)».
Саме вказану інформацію просять спростувати позивачі як таку, що не відповідає дійсності, порочить їх честь і гідність, впливає на зниження цінності особи позивачів в очах оточуючих, в очах суспільства, тощо.
Встановлено, що спірна інформація доведена до відома великого кола осіб - користувачів мережі Інтернет, що є доведеним, і така інформація, з огляду на її зміст, безсумнівно порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивачів.
Згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 04.08.2022 №87/2022-Д, на веб-сайті https://www.facebook.com/ стоворено сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якій розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - рідне місто та місто проживання: Сколе; день народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; публікація (пост) від 12 жовтня 2021 року (https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024sr6jzwwyzJ7hyZ4fE81y3GhXYkWg8VytEE1Umm3nhdivknKnypsh1tS346JD9fUIid=100073331483897) з текстом наступного змісту: «Друсі всім привіт. Я створив резервну сторінку у фейсбук, тому, що на основній мене часто блокують за свободу слова, за те, що я говорю і показую тільки правду».
У вищевказаному відеозаписі його автор зазначає, що цей відеозапис долучається до заяви про кримінальне правопорушення, яку подав ОСОБА_3 03 липня 2022 року до відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.
Виходячи з цього, сторінка користувача з іменем « ОСОБА_5 », що створена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 та доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить відповідачу ОСОБА_3 .
03 липня 2022 року ОСОБА_4 дізналася із даного відеозапису про те, що в цей день відповідач ОСОБА_3 , звинувачуючи її та її чоловіка ОСОБА_1 у вчиненні земельних та екологічних злочинів, перебував на її власних земельних ділянках та здійснював їх огляд за її відсутності, як власниці, без її згоди, без представників Сколівської міської ради Львівської області, без рішення суду про дозвіл на проникнення на земельні ділянки та за відсутності випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що підтверджується відповідними доказами, долученими до позовної заяви, а саме листами Сколівської міської ради Львівської області від 08.07.2022 року № 653/02-07, Сколівського районного суду Львівської області від 07.07.2022 року № 01/195/2022, відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 12.07.2022 року № 4273/01/51-22, 6 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області від 11.07.2022 року № 6-2478/58, Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 22.07.2022 року № Г-42/Аз/47/01/22.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_4 звернулася 29.08.2022 року із письмовою заявою до Науково-дослідного інституту судових експертиз, з метою проведення судової лінгвістичної експертизи мовлення, на вирішення якої поставила наступне запитання:
-чи є висловлювання автора відеозапису, розміщених на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
« ОСОБА_6 все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_10 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_11 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_12 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)», негативною інформацією у формі фактичних тверджень?
На підставі вказаної заяви, експертом Науково-дослідного інституту судових експертиз та права ОСОБА_18 було проведено сематико-текстуальну експертизу, за результатами якої складено висновок № 522/22, відповідно до якого текст відеозапису, розміщеного на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 (за роздруківкою, наданою замовником експертизи), міститься висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо особи ОСОБА_13 та його дружини. Висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_13 та його дружини викладені у формі фактичних тверджень.
Конституція України передбачає, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Кожен має право на повагу до його гідності.
В статті 3 Конституці України закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
У відповідності зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
У статті 34 Конституції України йдеться про те, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Главою 22 Цивільного кодексу України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України), а також право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно достатті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осібпідприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з ч.1 ст.2 77 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок порушення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч.6 ст. 277 ЦК України).
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч.7 ст. 277 ЦК України).
Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положеньстатті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦКУкраїни не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положеньстатті 10 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (ч.2 ст. 30 цього Закону).
Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи`роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Відповідно до роз`яснень, викладених у абзацах 3, 4, 5 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першоюстатті 277 ЦКУкраїни та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи`зазначено, що при розгляді даної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже, спростуванню підлягає тільки поширена недостовірна інформація і саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка в силуст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`застосовується українськими судами як джерело права.
Відповідно до статті 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановленізакономі є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
У справі Lingens v. Austria (заява №9815/82, рішення від 8 липня 1986 року, п.п. 41, 46) ЄСПЛ сформулював загальні принципи свободи слова, зазначивши, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
На думку ЄСПЛ, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. ?...? Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу (доведення правдивості заяв) неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
Європейський суд з прав людини вказує, що «41. У своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції. Однак навіть якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (UKRAINIAN MEDIA GROUP v. UKRAINE, № 72713/01, § 41, 42, ЄСПЛ, 29 березня 2005 року).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19) вказано, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.
За загальновизнаними визначеннями честь - це суспільна оцінка моральних і духовних якостей людини; гідність це самооцінка особою своїх моральних і соціальних якостей; честь є мірою гідності особи, отже, ці категорії взаємопов`язані; репутаціяце суспільно-позитивна оцінка соціальних якостей людини; ділова репутаціяце суспільно-позитивна оцінка трудових, професійних якостей особи, виконання взятих на себе зобов`язань, почуття відповідальності за виконану роботу; ділова репутація і це більш вузьке поняття ніж честь або репутація, оскільки охоплює оцінку особи лише у сфері суспільно-виробничих відносин.
Під приниженням честі та гідності фізичної особи розуміється поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім`ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не перевірив достовірність інформації перед її поширенням.
Факт поширення зазначеної інформації відповідачем підтверджується наданими позивачами письмовими доказами, а також дослідженими в ході розгляду справи відеоматеріалами на відповідному Інтернет-ресурсі, які беруться судом до уваги як належні та допустимі. Даних та доказів, які б спростували факт поширення вищевказаної інформації суду відповідачем не надано. Як встановлено судом вище, вказана спірна інформація доведена до відома необмеженого кола осіб - користувачів мережі Інтернет, що є доведеним, і така спірна інформація, з огляду на її зміст, безсумнівно порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивачів.
У даному випадку, твердження відповідача не носять характеру оціночного судження, а містять фактичні твердження, що було підтверджено висновком судового експерта.
Крім цього, на противагу твердженням позивачів, відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була розповсюджена ним в мережі інтернет щодо позивачів. В свою чергу, позивачами доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем.
Так, позивач ОСОБА_1 ,який працює заступником начальника відділення поліці № 3 з превентивної діяльності Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що підтверджується службовою характеристикою, виданою від 25.07.2022 року начальником Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області підполковником поліції Андрієм Коцуром. Такий не є власником земельних ділянок площею 0,8000 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 4624586400:08:000:0022, площею 0,0600 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0023, площею 0,0400 га для рибогосподарських потреб, кадастровий номер 4624586400:08:000:0024, що розташовані на території Сколівської міської ради Львівської області і які оглядалися відповідачем.
Власником вказаних вище земельних ділянок, межі яких встановлені відповідними межовими знаками на місцевості, є ОСОБА_4 , про що свідчать свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.11.2013 № 13389410, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2013 № 13390330, розпорядження голови Сколівської РДА Львівської області Янко Б.Я. від 25.09.2022 № 227 «Про затвердження проекту землеустрою по зміні цільового призначення земельної ділянки», заява ОСОБА_14 від 27.10.2021 року, Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2021 року НВ-461, 7177612021 від 19.11.2021 року НВ 4617284132021, від 19.11.2021 НВ-4617284162021, Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2021 року №283576156, від 09.11.2021 року №283580069.
Із довідки про результати проведення перевірки за зверненням гр. ОСОБА_3 від 08.07.2022 року вбачається, що інформація, яка подана в заяві ОСОБА_3 , не знайшла свого підтвердження. Відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а також достатні дані, що вказували б на ознаки дисциплінарного проступку заступника начальника відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Романа Захарчина.
Згідно довідки Підгородецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради від 25.07.2022 року № 18 ОСОБА_4 працює на посаді вчителя англійської мови Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради з 01.09.2007 року по даний час.
Відповідно до характеристики професійної діяльності ОСОБА_4 , виданої тв.о. директора Підгородецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Сколівської міської ради Наталії Котик-Манькової від 25.07.2022 року № 80, ОСОБА_4 є відповідальною та дисциплінованою працівницею, користується авторитетом серед колег по роботі, учнів та їх батьків, неухильно дотримується професійної етики, сповідує високі духовні цінності, рівень загальної культури, служить прикладом для наслідування.
Суд бере до уваги той факт, що внаслідок поширення спірної інформації ОСОБА_3 було порушено особисті немайнові права позивачів, оскільки в ній містяться відомості про події, які не відповідають дійсності або ж викривлені. Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначена інформація є недостовірною.
Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.7ст. 277 ЦК Україниспростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача ОСОБА_3 , після набрання рішенням законної сили, спростувати поширену ним недостовірну інформацію у соціальній мережі «Фейсбук» відносно позивачів, шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Фейсбук» із значенням тексту наступного змісту:
« ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми».
Щодо захисту прав позивачів шляхом компенсації моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України, зокрема: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та/або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, що передбачено ст. 280 ЦК України.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України).
Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.6 абз.6 п.19 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування, з`ясовувати обставини поширення недостовірної інформації.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5постанови від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивачами заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100000 грн. кожному мотивуючи тим, що поширення недостовірної інформації про них завдало істотної моральної шкоди, негативно вплинуло на їх ділову репутацію.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Зазначені роз`яснення містяться вПостанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року.
В даному випадку поширення відповідачем інформації відносно позивачів здійснено із застосуванням образливих слів, розповсюджених в соціальній Інтернет-мережі, що могло бути доведено до необмеженого кола осіб, зміст образливих тверджень викликав певний негативний суспільний резонанс, тобто образа набула суспільного характеру.
Таким чином, враховуючи вимоги розумності та справедливості, ступінь моральних страждань позивачів, а також те, що відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до надмірного збагачення, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 грн. кожному позивачу, яка підлягає стягненню з відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється судом за правилами статті 141 ЦПК України.
Так, за пред`явлення даного позову, який подано до суду 28.10.2022 року, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (кожним з них) було сплачено судовий збір у розмірі 2 985 грн. за дві позовні вимоги немайновного характеру та одну позовну вимогу майнового характеру, що підтверджується квитанціями АТ «Ощадбанк».
Тобто, у відповідності до п. 1.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за позовні вимоги позивачів про визнання інформації недостовірною та спростування такої - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент пред`явлення даного позову становить 3969, 60 гривень (992, 40 грн.+ 992,40 грн.+992,4 грн.+992,40 грн.), та за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1,0 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент пред`явлення даного позову, із урахуванням ціни позову, становить 2 000 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме: в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. кожному позивачу, такі задоволені частково на суму 30 000 грн. кожному з позивачів, тобто на 30%, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати пропорційно задоволеного розміру даної вимоги щодо кожного з позивачів у сумі 300,00 грн. на користь кожного позивача.
Крім цього, за проведення судової сематико-текстуальної експертизи у даній справі позивачкою ОСОБА_4 було сплачено 23100,00 грн. згідно рахунку-фактури № 0829/1 від 29.08.2022 року.
Оскільки позовна вимога, на підставі якої проводилась судова експертиза, задоволена повністю, то суд вважає за необхідне витрати по оплаті за проведення експертизи покласти на відповідача та стягнути з такого 23100,00 грн. на користь позивачів, а також сплачений позивачами судовий збір в розмірі 3 969 грн. 60 коп. за вказані позовні вимоги.
Також, в матеріалах справи містяться квитанції АТ «ПриватБанк» про здійснення перерахунку коштів позивачкою ОСОБА_4 на рахунок Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет в сумі 4680 грн. та в сумі 1500 грн. 00 коп. за залучення спеціаліста для складення звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет та довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, які досліджувалися експертом при складенні висновку.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати пов`язані із залученням спеціалістів.
В зв`язку із наведеним суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів витрати пов`язані із залученням спеціаліста в сумі 6180 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 5,12, 13,81,89, 90,95,258-259,264-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про інформацію», ст.ст. 23, 275, 277 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі відеозапису, що розміщений на веб-сайті https://www.facebook.com/ через сторінку користувача з іменем « ОСОБА_5 », яка доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на веб-сторінці за адресою у мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
« ОСОБА_6 все кажуть, що це земля заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (16 хв 14 с 16 хв 21 с). Потім розкажу хто такий ОСОБА_7 в кінці і хто такий ОСОБА_8 і чому зараз оце все відбувається в нашому регіоні. Це називається захопленням влади на Сколівщині (17 хв 38 с 17 хв 50 с). Два озера, два колодязі і велика територія, яка розрита, перекрита. Територія десь до 2 га. Кажуть, що це заступника начальника Сколівського відділення поліції Захарчина Романа (20 хв 06 с 20 хв 21 с). ОСОБА_9 , кажуть, що він якраз і всі отакі діла незаконні кришує (24 хв 56 с 25 хв 01 с). ОСОБА_9 разом з начальником Марочканичем є в змові, тому що вони двоє робили. Начальник знав, що він тут робив, неодноразово тут був, так казали люди. Так що тут йде повалення конституційного ладу, тут іде захоплення влади (28 хв 18 с 28 хв 32 с). Кажуть, що це на його дружину. Його дружина, кажуть кришує, всі вибори робить. Тобто вона якраз зараз займається виборами, якраз вона голосами, займається виборцями. Вона якраз займається тими земельними ділянками. Це все його дружина (30 хв 50 с 31 хв 12 с). Кажуть, що оця земельна ділянка, все це є ОСОБА_10 жінки, яка працює десь у школі і яка все життя займається тим, що ви бачите. Займається виборами, займається земельними ділянками, вона зараз є при кориті (32 хв 01 с 32 хв 21 с). Тому що він бере гроші і кришує весь район. Він є царьок, його всі бояться. Жінка кришує ОТГ, вона там всі голоса йому робить, ОСОБА_11 все, вони захватили дане село (36 хв 46 с 36 хв 59 с). Наш місцевий царьок з с. Підгородці ОСОБА_9 , який разом із начальником ОСОБА_12 , вони оце все захвачують у нас на Сколівщині. Вони кришують усі ліси, вони кришують усі шутри, каміння, вони повністю тримають район в руках (39 хв 41 с 39 хв 57 с)».
Зобов`язати ОСОБА_3 не пізніше наступного дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 шляхом розміщення відеозапису у соціальній мережі «Facebook» із зазначенням у ньому такого тексту:
« ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок, що розташовані за межами населеного пункту с. Урич Стрийського району Львівської області, не захоплював влади на Сколівщині, не повалював конституційного ладу України, не кришує усі землі, ліси, шутри, каміння на Сколівщині, не є царьком села Підгородці і не вчиняв земельних та екологічних злочинів. Його дружина ОСОБА_4 не займається виборами, земельними ділянками, не є при кориті, не кришує Сколівську об`єднану територіальну громаду, не захоплювала села Підгородці і не вчиняла земельних та екологічних злочинів. ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 зі с. Підгородці є порядними людьми».
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору, 11550 (одинадцять тисяч п`ятсот п"ятдесят) грн. витрат за проведення експертизи та 3090 (три тисячі дев`яносто) грн. витрат за залучення спеціаліста.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору, 11550 (одинадцять тисяч п`ятсот п"ятдесят) грн. витрат за проведення експертизи та 3090 (три тисячі дев`яносто) грн. витрат за залучення спеціаліста.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) .
Позивачка: ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 01.02.2023 року.
Суддя
Суд | Сколівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108714008 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні