Ухвала

від 16.01.2023 по справі 295/478/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/478/23

Категорія 75

2/295/980/23

У х в а л а

16 січня 2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до підприємства «Учбово-методичний центр Федерації Профспілок Житомирської області» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги за лікування наслідків нещасного випадку, повернення утриманих профвнесків, компесації за затримку розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла указана позовна заява, в якій позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ підприємства «Учбово-методичний центр Федерації Профспілок Житомирської області» від 25.11.2022 року № 15, яким внесено зміни до параграфу 2 наказу № 7 від 15.09.2022 року щодо кількості днів невикористаної відпустки; 2) стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацю за 74 дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 18.04.2014 рку по 17.07.2015 року 16 календарних днів, за період роботи з 18.04.2015 року по 17.07.2016 року 3 календарних дні, за період роботи з 18.04.2020 року по 17.04.2021 року 28 календарних днів, з 18.04.2021 року по 17.04.2022 року 28 календарних днів в розмірі 27919,46 грн.; 3) стягнути звідповідача насвою користь матеріальної допомоги на лікування наслідків нещасного випадку на виробництві до 100 % посадового окладу у розмірі 7200,00 грн. та 1536,81 грн. відшкодування витрат на лікування наслідків нещасного випадку на загальну суму: 8736,81 грн. у відповідності до п. 6.3 Колективного договору; 4) стягнути з відповідача на свою користь незаконно стягнутих без її згоди профвнесків в сумі 63,62 грн.; 5) стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки з 18.09.2022 року моменту звільнення по день фактичного розрахунку.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст.175 - 177 ЦПК України.

При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Проте позивач у позові посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом зтим,окрім вимогипро стягненняна свою користь грошової компенсації за 74 дні невикористаної щорічної відпустки, яка не підлягає оплаті судовим збором, оскільки є складовою заробітної плати, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування наказу підприємства «Учбово-методичнийцентр ФедераціїПрофспілок Житомирськоїобласті» від25.11.2022року №15,яким внесенозміни допараграфу 2наказу №7від 15.09.2022року щодокількості днівневикористаної відпустки,стягнення звідповідача насвою користь матеріальної допомогина лікуваннянаслідків нещасноговипадку навиробництві до100%посадового окладуу розмірі7200,00грн.та 1536,81грн.відшкодування витратна лікуваннянаслідків нещасноговипадку назагальну суму:8736,81грн.відповідно доп.6.3Колективного договору,стягнення звідповідача насвою користьнезаконно стягнутихбез їїзгоди профвнесківв сумі63,62грн.та стягнення з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки з 18.09.2022 року моменту звільнення по день фактичного розрахунку.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

За змістом норм чинного законодавства, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за затримку виплати розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну вимогу немайнового характеру, пред`явлену фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За позовну вимогу майнового характеру, пред`явлену фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи те, що заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу підприємства «Учбово-методичний центр Федерації Профспілок Житомирської області» від 25.11.2022 року № 15, яким внесено зміни до параграфу 2 наказу № 7 від 15.09.2022 року щодо кількості днів невикористаної відпустки) та три вимоги майнового характеру (стягнення звідповідача насвою користь матеріальної допомогина лікуваннянаслідків нещасноговипадку навиробництві до100%посадового окладуу розмірі7200,00грн.та 1536,81грн.відшкодування витратна лікуваннянаслідків нещасноговипадку назагальну суму:8736,81грн.відповідно доп.6.3Колективного договору,стягнення звідповідача насвою користьнезаконно стягнутихбез їїзгоди профвнесківв сумі63,62грн.та стягнення з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки з 18.09.2022 року моменту звільнення по день фактичного розрахунку), позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками на 01.01.2023 року в сумі 1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру та 1073,60 грн. за три вимоги майнового характеру, що разом складає 2147,20 грн. на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходівбюджету 22030101, та надати до суду докази його сплати або повідомити суду відповідною заявою щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, що має бути підтверджено належними доказами.

Окрім того, слід звернути увагу позивача на те, що позивачем не додано доказів про розмір її заробітної плати за фактичний час роботи, а саме за останні два місяці, так як такі дані необхідні для обчислення середнього заробітку згідно Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

За положеннями ст.185ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 ЦПК Українита/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до підприємства «Учбово-методичний центр Федерації Профспілок Житомирської області» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги за лікування наслідків нещасного випадку, повернення утриманих профвнесків, компесації за затримку розрахунку залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатьсянеподаною таповернута позивачузі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення в порядку, визначеному ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Семенцова