Рішення

від 30.01.2023 по справі 817/83/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2023 року м. Рівне№817/83/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №45428-13.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 30.06.2016 №45428-13.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 апеляційну скаргу Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 касаційну скаргу Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 скасовано, справу №817/83/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

01.09.2022 справа №817/83/17 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 головуючим суддею у справі визначено суддю Махаринця Д.Є.

Ухвалою від 09.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки BMW, модель X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2993 куб.см., 2014 року випуску.

30.06.2016 податковим органом згідно з пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп.267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №45428-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" за 2016 рік у розмірі 25000,00грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2016 №45428-13 позивач оскаржив його до органів ДФС, однак рішенням Головного управління ДФС у Рівненській області від 11.10.2016 №939/14/17-00-10-03/123 та рішенням ДФС від 26.12.2016 №14099/14/99-99-11-02-01-14 оспорюване податкове повідомлення-рішення та скарга позивача залишені без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що винили між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.01.2015 введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України "Транспортний податок".

Підпунктом 267.1.1 п. 267.1 та пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції, станом до 01.01.2016) було визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності з 01.01.2016, до статті 267 ПК України, були внесені зміни, зокрема, змінено об`єкт оподаткування транспортним податком.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, станом на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування, відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України).

Отже, фізичні особи, які мають власні зареєстровані у встановленому порядку легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, зобов`язані сплачувати транспортний податок у розмірі 25000 грн. з розрахунку на календарний рік за кожен легковий автомобіль.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком визначено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика).

Пунктом 2 Методики передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Положеннями пунктів 13 та 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Згідно з додатком 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27000 км.

Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" 25 грудня 2015 року №928-VIII встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2016 становив 1378,00грн.

Таким чином, у 2016 році об`єктом оподаткування транспортним податком були легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. (750 х 1378).

Оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто 1033500,00 грн., суд дійшов висновку, що транспортний засіб, який зареєстрований за позивачем, є об`єктом оподаткування транспортним податком у розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

Даний факт підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3252-08/4797-03 від 22.06.2016, на підставі якого фіскальним органом було визначено факт приналежності транспортного засобу позивача до об`єкту оподаткування транспортним податком.

Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

При цьому суд враховує, що положеннями підпункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачене право фізичних осіб - платників податку звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо об`єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об`єкт оподаткування, перехід права власності на об`єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як встановлено з судом з матеріалів справи, позивач із письмовою заявою для проведення звірки розрахунку, здійсненого контролюючим органом, зокрема, щодо показників, які впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля, та, відповідно, правомірності віднесення транспортного засобу, який зареєстрований за позивачем, до об`єкту оподаткування транспортним податком, не звертався.

Суд критично оцінює зсилання позивача на довідку-рахунок, відповідно до якої вартість автомобіля є нижчою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки даний документ не підтверджує середньоринкову вартість транспортного засобу, як того вимагають норми Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 та Податкового кодексу щодо визначення об`єкту оподаткування транспортним податком.

Доводи позивача про те, що встановлені Податковим кодексом критерії транспортного засобу не можуть бути застосовані, оскільки належним чином не імплементовані Здолбунівською міською радою є необгрунтованими, з огляду на таке.

За приписами статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який ввів пряму норму - установити, що в 2016 році не застосовуються вимоги, встановлені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст.12 ПК України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, у 2016 році зупинено дію п.п. 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, що свідчить про відсутність для органів місцевого самоврядування обов`язку щодо строків оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків і зборів. У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік, таке має братися до уваги контролюючим органом при здійсненні розрахунку податку на 2016 рік. Таким чином, ПК України встановлений обов`язок щодо сплати місцевих податків і зборів незалежно від термінів прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення відповідних податків і зборів.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке прийняте на підставі інформації, отриманої від Мінекономрозвитку, а відтак, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30 січня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166.)

Суддя Д.Є. Махаринець