Ухвала

від 08.02.2018 по справі 817/83/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

08.02.2018 Київ К/9901/853/17 справа № 817/83/17

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2017 року зазначена касаційна скарга залишена без руху, зокрема, у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

Позивачу встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно даних з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства Укрпошта одержано Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області 17 січня 2018 року.

У встановлений судом строк відповідач не надав документ про сплату судового збору і, водночас, надіслав заяву, в якій просив відстрочити сплату судового збору, а у разі відмови у відстроченні - продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги в цій частині.

В обґрунтування заяви податковий орган посилався на відсутність фінансування та затвердженого постійного кошторису установи.

Проте, наведені відповідачем доводи не свідчать про наявність підстав як для відстрочення сплати судового збору, так і для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.

Вказані норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Водночас, Рівненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області є бюджетною установою і діє як суб'єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Окрім цього, статтею 49 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, так само як і статтею 44 у чинній редакції цього Кодексу, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Згідно з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Відтак, відсутність затвердженого кошторису податкового органу не перешкоджає здійсненню видатків бюджету, зокрема, щодо сплати судового збору, а тому наведені обставини не є підставою для продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.

При цьому, касаційна скарга подавалась до Вищого адміністративного суду України ще у 2017 році й питання фінансування витрат по сплаті судового збору належало вирішувати у межах цього бюджетного періоду, водночас, до заяви не додано доказів і стосовно коштів, які будуть призначені на сплату судового збору та передбачені у кошторисі (тимчасовому розписі, проекті кошторису) установи на 2018 рік, у якому можливе здійснення таких видатків.

Отже, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги не усунуто, а підстави для відстрочення сплати судового збору та (або) продовження цього строку за заявою особи, яка її подала, чи за ініціативою суду, відсутні.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні заяви Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Пасічник