Рішення

від 10.10.2007 по справі 38/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  38/314

10.10.07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Степс Сервіс”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “БІГ-К”

Простягнення 97466,38 грн.

      Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивачаПрокаєва М.Ю.

Від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про стягнення 2849,28 грн. заборгованості, 72291,60 грн. вартості неповерненого майна, 2735,31 грн. пені, 22,48 грн. 3% річних, 29,79 грн. збитків від інфляції та 19537,92 грн. штрафних санкцій.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не здав будівельні риштування Позивачу та не оформив відповідної документації, а тому Позивач вправі вимагати відшкодування вартості майна в повному обсязі.  

Відповідач письмових пояснень з приводу заявленого Позивачем позову або будь-яких інших документів суд не подав, в судові засідання своїх представників не направляв.  

За цих обставин та відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

          Ухвалою від 10.09.2007 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 26.09.07р.

Ухвалою від 26.09.07р. розгляд справи був відкладений на 10.10.07р., у зв'язку з неявкою представника Відповідача та неподанням ним витребуваних документів.  

Судом заслухані пояснення Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд

ВСТАНОВИВ:

          04.12.2006р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №213-04/12/06, відповідно до якого Позивач зобов'язується передати Відповідачу фасадні будівельні риштування (надалі - майно) у строкове платне користування.

          Відповідно до п.1.2, 1.3. договору кількість та склад майна встановлюється специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна вартість майна, що передається складає 72291,60 грн.

          Відповідно до п.1.4. договору термін (строк) найму встановлюється з 05.12.2006р. до 03.01.2007р.    

          Відповідно до п.2.6. договору передача майна Позивачем Відповідачу проводиться протягом однієї доби після підписання цього договору і оформлюється повноваженими представниками сторін актом прийому-передачі.

          Згідно з п.4.2.2., 4.2.7. договору Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування об'єктом найму у відповідності до умов договору. Після закінчення дії даного договору Відповідач зобов'язаний повернути об'єкт найму Позивачу у встановленому договором порядку.

          Згідно з п.5.1., 5.2. договору Відповідач за користування майном справляє Позивачу плату за кожен день в розмірі 101,76 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 16,96 грн. Загальний розмір плати за весь термін користування майном відповідно до п.1.4 цього договору складає 3052,80 грн.

          Згідно з п.7.2. договору Відповідач несе відповідальність: за несвоєчасне повернення майна, що є предметом цього договору в розмірі 1% від вартості переданого майна за кожен день прострочення; за несвоєчасну сплату за користування майном пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення та штраф в розмірі подвійної вартості плати за користування майном відповідно до п.5.1.; за втрату або неповернення майна більше 30 днів після закінчення терміну дії договору майнового найму в розмірі вартості майна.

          Відповідно до акту прийому-передачі від 05.12.2006р. Позивач здав, а Відповідач прийняв наступне майно: рама сталева –27 штук; стійка поручню сталева з запобіжником – 9 штук; поручень одинарний –32 штуки; зв'язок діагональний –9 штук; з'єднувач анкерний –9 штук; настил сталевий –42 штуки; настил алюмінієво-фанерний перехідний –2 штуки; підставка сталева регульована –18 штук; хомут нормальний –9 штук. Згідно із специфікацією до договору та вказаного акту, Позивач передав Відповідачу майно на загальну суму 72291,60 грн. разом із ПДВ.

          04.12.2006р. Позивачем був виставлений рахунок Відповідачу №221 на загальну суму 3052,80 грн. за оренду будівельних риштувань терміном в 30 днів.

          31.12.06р. між сторонами був підписаний акт виконаних робіт за яким Позивачем було нараховано за оренду будівельних риштувань у грудні 2006р. сума у розмірі 2747,52 грн.

          За вказану оренду Відповідач розрахувався в повному обсязі, сплативши Позивачу кошти в сумі 3052,80 грн., що підтверджується банківською випискою, поданою Позивачем.

          03.01.2007р. між сторонами була укладена додаткова угода до вказаного договору про продовження строку дії договору до 02.02.07р. Загальна сума орендної плати по даній угоді складає 3052,80 грн.  

          03.01.2007р. Позивачем був виставлений рахунок Відповідачу №239 на загальну суму 3052,80 грн. за оренду будівельних риштувань.

          31.01.07р. між сторонами був підписаний акт виконаних робіт за яким Позивачем було нараховано за оренду будівельних риштувань у січні 2007р. сума у розмірі 3154,56 грн.

          За вказаний період оренди Відповідач з Позивачем не розрахувався, заборгованість Відповідача на даний час складає 2849,28 грн., що підтверджується матеріалами справи.    

          Спір у справі виник з причини невиконання Відповідачем умов укладеного договору щодо оплати орендованого майна та його неповернення Позивачу.

          Проаналізувавши обставини справи та встановлені факти, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір майнового найму, відповідно до якого Позивач зобов'язаний був передати Відповідачу у строкове платне користування майно, а Відповідач - прийняти його та сплачувати відповідну суму за його користування. Як встановлено судом, Позивач передав Відповідачу за актом приймання-передачі дане майно.   

          Як встановлено судом та підтверджується актами виконаних робіт у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в розмірі 2849,28 грн. за користування майном Позивача згідно рахунку №239 від 03.01.07р.. Як вбачається з матеріалів справи Відповідач вказану суму на час вирішення спору не сплатив.

           Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 2849,28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.       

          Як встановлено судом, п.7.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати за користування майном Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення. Як встановлено судом, у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за користування майном в сумі 2849,28 грн.

          Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені в сумі 2735,31 грн.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 2879,07 грн. (2849,28 грн. основний борг + 29,79 грн. індекс інфляції), а також 3% річних в розмірі 22,48 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.   

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Позивача щодо нарахування штрафу в розмірі 19537,92 грн. з наступних підстав.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач заявив до суду позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу в сумі 19537,92 грн. та пені в сумі 2735,31 грн., які є відповідальністю одного виду –неустойки за одне правопорушення –несвоєчасну сплату  за користування орендованим майном.

Враховуючи викладене судом не може бути задоволена вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 19537,92 грн.

Крім того, Позивач неправомірно нарахував Відповідачу штраф в сумі 19537,92 грн., оскільки п.7.2. укладеного договору визначено, що за несвоєчасну сплату за користування майном Відповідач сплачує штраф в розмірі подвійної вартості плати за користування майном відповідно до п.5.1. договору, яким цей розмір визначений у сумі 101,76 грн.

          Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача  вартості неповерненого майна в сумі 72291,60 грн. з огляду на наступне.           

          Як встановлено судом, пунктом 4.2.7. договору передбачено, що після закінчення дії даного договору Відповідач зобов'язаний повернути об'єкт найму Позивачу у встановленому договором порядку.

          Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Відповідно до ст.764, 785 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.     

          З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі відсутності заперечень Позивача щодо подальшого користування Відповідачем орендованим майном протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди автоматично поновлюється на той самий строк, який раніше був встановлений договором.  

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії договору протягом місяця, а також станом на час вирішення спору Позивач не звертався до Відповідача з вимогою припинити договір. На підтвердження іншого, Позивачем не подано суду будь-яких документів.

Отже, відповідно до наведених вище норм права, укладений сторонами договір майнового найму кожного разу поновлюється на той самий строк та на тих самих умовах, відповідно на даний час є чинним.   

Враховуючи викладене, у Відповідача не виникло зобов'язання щодо повернення Позивачу орендованого майна, а тому суд дійшов висновку, що вимога Позивача щодо стягнення вартості неповерненого майна не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, відповідно задоволенню не підлягає.         

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БІГ-К” (0308, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 33051078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Степс Сервіс” (03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 29-є, оф.8; 03035, м. Київ, пл.. Солом'янська, 2; код ЄДРПОУ 32820621) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 2879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 07 коп., 3% річних в сумі 22 (двадцять дві) грн. 48 коп., пені в сумі 2735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 31 коп., державне мито в сумі 56 (п'ятдесят шість) грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 6 (шість) грн. 82 коп.  

3. В іншій частині у позові відмовити.

          Суддя                                                                                                Ю.Л. Власов

          Рішення підписане 31.10.2007р.