Рішення

від 06.02.2023 по справі 907/886/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2023 р. м. УжгородСправа № 907/886/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Б ЕНД Б», м. Мукачево, Закарпатська область

про стягнення 18 700,00 грн

Секретар судового засідання Нагібіна І.В.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Б ЕНД Б» 18 700,00 грн заборгованості за порушення умов договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах. Позов заявлено з посиланням на статті 612, 625 Цивільного кодексу України, статті 230, 231,232 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 09.12.2022 надійшло клопотання вх. №02.3.1-02/6790/22, за наслідками розгляду якого суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою суду від 14.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2481,00 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем за порушення умов договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах у розмірі 18 700,00 грн. Отже, позивач очікує на виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав від користувача (відповідача), що, згідно договору про правомірне використання, мають надходити на його рахунки, але такі платежі користувачем (відповідачем) здійснено не було, що стало підставою подання цієї позовної заяви.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Матеріалами справи встановлено, що 22.09.2021 року між Громадською спілкою «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі-«Позивач»), Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав», Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Б ЕНД Б" (надалі-«Відповідач») було укладено Договір №КБР-192/09/21-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (надалі - «Договір про правомірне використання»).

Відповідно до п. 3.1. Договору про правомірне використання, Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Відповідно до п. 3.2. Договору, Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, за Договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за весь строк дії шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами, розмір яких встановлено у Додатку №3 до цього Договору. При цьому Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - «Єдиний сукупний платіж за майнові права») в розмірі, що зазначений в Додатку №3 до цього Договору (з урахуванням інших положень Договору) в строк для сплати Роялті, що визначений у Додатку №3 до цього Договору на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав».

Відповідно до п. 3.5. Договору про правомірне використання, механізм розстрочки, передбачений цим Договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір із додатками до нього.

Позивач зазначає, що на дату подання позовної заяви Відповідач не сплачував за Договором про правомірне використання кошти більше ніж два місяці, а отже, розстрочка на поточний момент вже не діє.

Відповідно до п. 2.3. Договору, єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» відповідно до умов Основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку періоду (місяця), за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше п`яти календарних днів з моменту підписання Основного договору. Це ж правило застосовується у випадку пролонгації Основного договору.

Позивач зазначає, що загалом Відповідачем було сплачено 17 900,00 грн за Договором (підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків).

Оскільки механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п.3.5. Договору про правомірне використання, Відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати».

Відповідно до п.3.1 і 3.2 Договору про правомірне використання, ліцензійні договори, що укладалися Відповідачем (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору) є договорами, укладеними на 1 (один) рік із автоматичною пролонгацією.

У відповідності до ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання), цей договір набирає чинності з 01 жовтня 2021 року Сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення...».

Оскільки від Відповідача не надходило належного повідомлення про припинення у строк, передбачений Ліцензійними угодами, судом встановлено, що договір було пролонговано на 1 (один) рік з жовтня 2022 року до вересня 2023 року.

Позивач вказує, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, отже, відповідно до п.3.5. Договору про правомірне використання, тому Відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати». При цьому, сплата має проходити не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється. А зважаючи на те, що Договір було пролонговано, і механізм (режим) розстрочки вже не діє, не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до подовження договору.

Дата сплати платежу щодо другого року дії Договору настала 26.11.2021 року.

Отже, відповідно до умов Договору, укладеного між сторонами, Відповідач має заборгованість за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року включно (за перший рік дії Договору) та за другий рік дії Договору (з жовтня 2022 року по вересень 2023 року включно).

Відповідно, судом встановлено, що сума заборгованості Відповідача складає: 1 700 грн Х 10 (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 17 000,00 грн та 1700 грн Х 12 (кількість місяців у другому році дії договору, за які Відповідач має заборгованість) = 20 400,00 грн. Отже, загальна заборгованість за Договором за два роки становить: 17 000 + 20 400,00 = 37 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору про правомірне використання, Отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної Організації та на рахунок Авторської Організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну Організацію та на Авторську Організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна Організація, а інші 50% Авторська Організація.

Отже, Позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню Відповідачем на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», що дорівнює 18 700 гривень, та складається з наступного періоду дії Договору: перший рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 26.11.2021 року, що складає 17 000 грн * 50% = 8 500 гривень, другий рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 26.09.2022 року, що складає 20 400,00 * 50% = 10 200,00 гривень.

Суму заборгованості у розмірі 18 700,00 грн відповідач станом на дату подання позовної заяви не сплатив, відтак, позивач був змушений звернутися до суду із позовом про примусове стягнення заборгованості.

За наведених фактичних відносин суд вважає доведеними обставини, що стали підставою для звернення Позивача з цим позовом до суду. Відповідач не заперечив проти обставин і підстав позову, отже, проявив мовчазну згоду з позовними вимогами. Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, вірними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-192/09/21-Н від 22.09.2021 з додатками до нього за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

У п. 5.1. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Тому, позивач наділений правом на подання позову про стягнення заборгованості за Договором з Користувача (відповідача).

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, з початку дії Договору відповідач здійснив оплату за авторські та суміжні права на умовах, визначених у Договорі з додатками, у розмірі 17 900,00 грн.

Враховуючи вищезазначені договірні положення, сторони визначили два альтернативні способи оплати, один з яких здійснюється шляхом розстрочки місячними платежами, а інший (в разі не активації першого способу) - річна оплата у вигляді повної передоплати (оплата за один рік).

Як вбачається з матеріалів справи, дата сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який не було, настала 26.11.2021 року. 3 цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 (два) місяці. Відповідно, це означає, що механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п.3.5. Договору про правомірне використання, строк оплати для Відповідача на поточний момент настав щодо 1 (одного) повного року.

Тобто, враховуючи відсутність доказів оплати місячного платежу, який активує розстрочку, 26.11.2021 вступив в силу другий спосіб оплати - умови річної оплати у вигляді повної передоплати за рік.

Оскільки від Відповідача не надходило належного повідомлення про припинення у строк, передбачений Ліцензійними угодами, договір було пролонговано на 1 (один) рік з жовтня 2022 року до вересня 2023 року.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем: перший рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 26.11.2021 року, що складає 17 000 грн * 50% = 8 500 гривень, другий рік дії Договору, що складається з дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 26.09.2022 року, що складає 20 400,00 * 50% = 10 200,00 гривень.

Таким чином, позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобов`язань, внаслідок чого перед позивачем утворився основний борг у сумі 18 700,00 грн, а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями статей 13-14 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення", рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 700,00 грн.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2481,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Б ЕНД Б» (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, буд. 1, корпус А, код ЄДРПОУ 42698877) на користь Громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, код ЄДРПОУ 42502769) заборгованість у розмірі 18 700,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот гривень 00 коп.), а також 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 06.02.2023

Суддя Л.В. Андрейчук