Постанова

від 06.02.2023 по справі 560/1373/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1373/21

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

06 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання незаконним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення комісії, викладене у Акті спеціального розслідування нещасного випадку, складеного за формою НВС-2 та затвердженого 31 грудня 2020 року та Акт за №30 про нещасний випадок, не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складеного за формою НТВС та затвердженого 31 грудня 2020 року; зобов`язано Службу безпеки України та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 05 травня 2014 року.

В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

06 вересня 2022 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява відповідачів про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року по адміністративній справі №560/1373/21 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні та закінчення відновлювального періоду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року заяву представника Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року по адміністративній справі №560/1373/21 задоволено частково.

Відстрочено виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року по адміністративній справі №560/1373/21 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не більше ніж на один рік з дня набрання даною ухвалою законної сили.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч. 1 ст. 378 КАС України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, відповідно до положень частини четвертої статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Системний аналіз даної норми дає підстави для висновку, що відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права.

В частині правової оцінки наведених заявником доводів, суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо таких для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким зобов`язано здійснити виплату позивачу вищевказаної допомоги, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Верховний Суд у постанові від 06.12.2019 року по справі №2а/0570/6531/2011 дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 року у справі №819/150/17).

Як слідує з матеріалів справи, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії, викладене у Акті спеціального розслідування нещасного випадку, складеного за формою НВС-2 та затвердженого 31 грудня 2020 року та Акт за №30 про нещасний випадок, не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складеного за формою НТВС та затвердженого 31 грудня 2020 року. Зобов`язано Службу безпеки України та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 05 травня 2014 року. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року відповідач прийняв наказ від 23 липня 2022 року №798/ДСК "Про призначення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку", яким створено комісію для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 .

Колегія суддів звертає увагу, що постанова суду апеляційної інстанції в справі набула законної сили 17 листопада 2021 року, а наказ "Про призначення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку" прийнято лише 23 липня 2022 року.

Вказані обставини свідчать про те, що суб`єкт владних повноважень протягом восьми місяців не вчиняв жодних дій для виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13 вересня 2022 року №206) затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року, до яких включені територіальні громади Запорізької області.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачами не надано жодних достатніх доказів того, що віднесення територій Запорізької області до переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року створює об`єктивні труднощі у виконанні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, підстави, на які посилаються відповідачі у заяві про відстрочення виконання судового рішення, не вказують на наявність обставин, які істотно ускладнюють чи роблять неможливість виконання судового рішення в цій справі.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для відстрочення виконання судового рішення, а висновок суду першої інстанції про задоволення заяви відповідачів про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №560/1373/21 є помилковим.

Пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України надано право суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки при вирішенні спірного питання судом першої інстанції допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, оскаржувана ухвала від 21 вересня 2022 року підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.317 КАС України з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про відстрочення виконання рішення суду по справі №560/1373/21.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №560/1373/21.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.