Рішення

від 24.10.2007 по справі 36/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 36/340                                                                                                         24.10.07 р.

За позовомПриватного підприємства «Кубус»

До                      Комунального підприємства по утриманню житлового

          господарства Дніпровського району м. Києва

Про                визнання недійсною додаткової угоди від 25.05.2007 р. про

          внесення змін до договору № 1848 оренди нежилого

          приміщення від 25.04.2005 р.

        Суддя     Трофименко Т. Ю.   

Представники:                                            

Від позивача           Перваченко С.Ю. директор

Від відповідача       Винниченко С.М. по довіреності № 73-2424 від 08.08.2007 р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Кубус»до Комунального підприємства по утриманню житлового  господарства Дніпровського району м. Києва про  визнання недійсною додаткової угоди від 25.05.2007 р. про  внесення змін до договору № 1848 оренди нежилого приміщення від 25.04.2005 р.

      Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2007 р. порушено провадження у справі № 36/340. Розгляд справи призначено на 08.10.2007р. об. 11-20 год.

     Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2007 р. в зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено до 24.10.2007 р. до 15-10 год.

     В судовому засіданні  24.10.2007 р. відповідач на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України позов визнав повністю.  

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

        25 квітня 2005 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового  господарства Дніпровського району м. Києва (далі- відповідач, орендодавець) та Приватним підприємством «Кубус»(далі-позивач, орендар) було укладено договір № 1848 оренди нежилого приміщення.

        Відповідно до умов договору 1848 оренди нежилого приміщення відповідач згідно розпорядження № 555 від 25.04.2005 року Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації надав, а позивач прийняв в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення (будинок) за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 23 загальною площею 440, 5 кв.м. для розміщення П-го поверху загальною площею 273, 0 кв.м. під майстерню по ремонту меблів, підвальне приміщення загальною площею 167, 5 кв.м. під склад.

       Строк дії договору сторони визначили з 25.04.2005 р. до 01.05.2008 р.  

       Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 25.04.2005 р. свідчить про отримання позивачем нежилого приміщення (будинок) за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 23 загальною площею 440, 5.

       Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі рішення Дніпровської  районної у м. Києві ради депутатів м. Києва шістнадцятої сесії двадцять третього скликання від 21.02.2001 р. № 182 «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном районної комунальної власності»із змінами та доповненнями до нього. Орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеному в додатку № 2, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з урахуванням ПДВ.

Орендна плата з ПДВ сплачується орендарем щомісячно, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 20-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. (п.3.3).  

Згідно до ст. 759 ЦК України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З додатку № 2 до договору № 1848 оренди нежилого приміщення від 25.04.2005 р. вбачається, що орендна плата з 25.04.2005 р. становить 4405, 00 грн. в місяць без ПДВ.

       Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

        19.06.2007 р. листом № 73-1793/2 відповідач надіслав позивачу для підписання додаткову угоду до договору  № 1848 оренди нежилого приміщення від 25.04.2005 р.

        Повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.07.2007р. свідчить про те, що позивач отримав листа та додаткову угоду для підписання 12.07.2007 р.

        Як вбачається з матеріалів справи додаткова угода про внесення змін до договору № 1848 оренди нежилого приміщення датована 25.05.2007 р., але підписана між позивачем та відповідачем 30.07.2007 р.

         Відповідно до додаткової угоди, датованої 25.05.2007 р. сторони обумовлювали змінити розмір орендної плати.

         Проте необхідно звернути увагу на те, що листом № 272 від 14.08.2007 р.  Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»про визначення єдиного орендодавця Дніпровського району м. Києва нерухомого майна комунальної власності повідомило позивача про те, що згідно пункту 4 рішення № 129 від 25.06.2007 року сьомої сесії п'ятого скликання Дніпровської районної у місті Києві ради «Про реформування житлово-комунального господарства»№ 129 від 25.06.2007 року  Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району міста Києва. Крім того в вищезгаданому повідомленні Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» повідомило позивача про необхідність підписання додаткової угоди до діючого договору.

         Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають  задоволенню в повному обсязі  з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Відповідно до ст.1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою  підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав і охоронюваних  законом  інтересів.

        Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

         Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання  яких є необхідно для чинності правочину, а саме:

         1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

         2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (у відповідності до вимог ст.92 ЦК України).

         3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

         4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

         5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

         6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

          Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п‘ятою та шостою статті 203 цього.

Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради № 129 від 25.06.2007 р. сьомої сесії п'ятого скликання «Про реформування житлово-комунального господарства»створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду».

Відповідно до п. 4 рішення Дніпровської районної у місті Києві ради № 129 від 25.06.2007 р. Комунальне підприємство Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району м. Києва.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що Комунальне підприємство по утриманню житлового  господарства Дніпровського району м. Києва, тобто в даному випадку відповідач  з 25.06.2007 р. не був орендодавцем нежилого приміщення (будинок) за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 23 загальною площею 440, 5 кв.м. тому підстави для укладення додаткової угоди  від 25.05.2007 р. про  внесення змін до договору № 1848 оренди нежилого приміщення від 25.04.2005р. у Комунального підприємства по утриманню житлового  господарства Дніпровського району м. Києва відсутні. В зв'язку з чим позовні вимоги визнаються обґрунтованими, документально підтверджені та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона вона довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене,  керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

           Визнати недійсною додаткову угоди від 25.05.2007 р. про  внесення змін до договору № 1848 оренди нежилого приміщення від 25.04.2005 р., укладену між Комунальним підприємством по утриманню житлового  господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612)  та Приватним підприємством «Кубус»(02139, м. Київ, вул. Івана Микитенка, 21, кв.2; код ЄДРПОУ 33107937).

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового  господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 03366612)  на користь Приватного підприємства «Кубус»(02139, м. Київ, вул. Івана Микитенка, 21, кв.2; код ЄДРПОУ 33107937) 85 (вісімдесят п'ять) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

СуддяТ.Ю. Трофименко