Рішення

від 17.10.2007 по справі 39/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  39/48

17.10.07

За позовом                          Спільного російсько-французького   підприємства товариства  з обмеженою  відповідальністю «Мезоннєв Кєг Міас»

до                                   1) Дочірнього підприємства  «Центр  правового консалтингу»

2)          Дочірнього підприємства «Українська   пивна компанія»

про                                  стягнення  4 897 841,58 рос.  руб.

Суддя Гумега О. В.

Представники:

Від позивача:           Трохимчук О.  І.

Від відповідача1:          Поліщук О.  Ю.

Від  відповідача 2:    не  з‘явилися

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулося  Спільне російсько - французьке   підприємство товариство  з обмеженою  відповідальністю «Мезоннєв Кєг Міас»(позивач) з  позовною  заявою до Дочірнього підприємства  «Центр  правового консалтингу» (відповідач 1)  та Дочірнього підприємства  «Українська   пивна компанія»(відповідач 2)  про  стягнення солідарно  4 897 841,58 рос.  руб.

Позовні вимоги позивач  обґрунтовує  тим, що відповідач 2 порушив  терміни  оплати  за поставлений  товар, згідно  з  контрактом  від  14.04.2006 р. № 063, укладеним між Спільним російсько-французьким   підприємством товариством  з обмеженою  відповідальністю «Мезоннєв Кєг Міас»(позивач) та Дочірнім підприємством «Українська   пивна компанія»(відповідач 2). Відповідач  1  не  виконав  свої  зобов‘язання  перед позивачем  за  договором  поручительства № 04-2  від 03.01.2007  року.   Виходячи  з наведеного  позивач просить стягнути  солідарно з  відповідачів  штраф  в  розмірі  2 406 400,00 російських рублів, 3 %  річних  в  розмірі  357 515,03  російських рублів та  інфляційні  витрати  в  розмірі  2 133 926,55  російських  рублів. Позивач  також  просить  покласти  на відповідачів    судові  витрати.

Ухвалою Господарського  суду м. Києва від 17.09.2007 р. порушено провадження у справі № 39/48. Розгляд  справи  призначено на  04.10.2007  року.

Ухвалою  Господарського  суду м.  Києва  від  04.10.2007  року розгляд  справи  відкладено  на  17.10.2007 року.

Відповідач 1 надав  відзив на  позовну  заяву,  в  якому  позовні вимоги відхилив повністю, з огляду  на  те, що  у  відповідача  1  не виник  обов‘язок  перед позивачем, оскільки  позивач  не  звертався до  відповідача  1  з  вимогою  про  виконання  зобов‘язань.

Відповідач 2 в  судові  засідання  не  з‘явився  відзив на  позовну заяву  не  надав,  про  час  та  місце розгляду  справи повідомлений  у  встановленому порядку.

15.10.2007  року  відповідач  2  звернувся до  суду  з  клопотанням  про  відкладення розгляду  справи  у зв‘язку з  підготуванням  зустрічної  позовної заяви.  Клопотання відповідача 2  судом відхилено,  оскільки  стаття  77 ГПК  України не містить  такої підстави  для  відкладення  розгляду справи як підготовка зустрічної позовної  заяви  відповідачем.

В судовому засіданні, призначеному на 17.10.2007 р., за  згодою  представників  позивача  та відповідача 1,  оголошувалися вступна  та  резолютивна  частини   рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача,  відповідача 1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,  суд, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

14.04.2006 р. між Спільним російсько-французьким   підприємством товариством  з обмеженою  відповідальністю «Мезоннєв Кєг Міас»(позивач) та Дочірнім підприємством «Українська   пивна компанія»(відповідач 2) було укладено контракт № 063 про поставку продукції. Специфікацією №1, що є додатком №1 до контракту, було погоджено асортимент товару, його кількість та ціна.

Згідно до укладеної специфікації позивач – продавець повинен був поставити відповідачу 2 (покупцю) бочку кег із нержавіючої сталі у загальній кількості 25600 шт. за ціною 1880,00 рос. рублів за 1 шт. загальною сумою контракту 48120000,00 рублів.

Відвантаження продукції здійснювалося наступними вантажними партіями:

04.07.06 р., у кількості 980 шт. на суму 1 842 400,00р.; 04.07.06 р., у кількості 860 шт. на суму 1 616 800,00р.; 05.07.06 р., у кількості 760 шт. на суму 1 428 800,00р.; 05.07.06 р., у кількості 292 шт. на суму 548 960,00р.; 06.07.06 р., у кількості 960 шт. на суму 1 804 800,00р.; 06.07.06 р., у кількості 940 шт. на суму 1 767 200,00р.; 10.07.06 р., у кількості 912 шт. на суму 1 714 560,00р.; 11.07.06 р., у кількості 1 052 шт. на суму 1 977 760,00р.; 11.07.06 р., у кількості 444 шт. на суму 834 720,00р.; 11.07.06 р., у кількості 444 шт. на суму 834 720,00р.; 13.07.06 р., у кількості 896 шт. на суму 1 684 480,00р.; 18.07.06 р., у кількості 936 шт. на суму 1 759 680,00р.; 18.07.06 р., у кількості 958 шт. на суму 1 801 040,00р.; 19.07.06 р., у кількості 851 шт. на суму 1 599 880,00р.; 24.07.06 р., у кількості 515 шт. на суму 968 200,00р.; 24.07.06 р., у кількості 349 шт. на суму 656 120,00р.; 28.07.06 р., у кількості 884 шт. на суму 1 661 920,00р.; 01.08.06 р., у кількості 860 шт. на суму 1 616 800,00р.; 07.08.06 р., у кількості 960 шт. на суму 1 804 800,00р.; 10.08.06 р., у кількості 840 шт. на суму 1 579 200,00р.; 14.08.06 р., у кількості 707 шт. на суму 1 329 160,00р.; 14.08.06 р., у кількості 181 шт. на суму 340 280,00р.; 18.08.06 р., у кількості 888 шт. на суму 1 669 440,00р.; 22.08.06 р., у кількості 864 шт. на суму 1 624 320,00р.; 25.08.06 р., у кількості 880 шт. на суму 1 654 400,00р.; 30.08.06 р., у кількості 912 шт. на суму 1 714 560,00р.; 01.09.06 р., у кількості 860 шт. на суму 1 616 800,00р.; 07.09.06 р., у кількості 15 шт. на суму 28 200,00р.; 07.09.06 р., у кількості 945 шт. на суму 1 776 600,00р.; 13.09.06 р., у кількості 884 шт. на суму 1 661 920,00р.; 19.09.06 р., у кількості 835 шт. на суму 1 569 800,00р.; 21.09.06 р., у кількості 900 шт. на суму 1 692 000,00р.; 29.09.06 р., у кількості 1 036 шт. на суму 1 947 680,00р., а усього загальною кількістю 25600 шт. та на загальну суму 48 128 000,00 руб. (відповідно до умов контракту).

Відповідно до п. 3.5. укладеного між сторонами контракту № 063 оплата за поставлений товар повинна бути зроблена на 60 день, рахуючи з дати відвантаження товару, та датою платежу відповідно до п. 3.6. контракту вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця –позивача.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи документах встановлено, що суму основного боргу у розмірі 48128000,00 руб. відповідач 2 сплатив повністю,  однак  з  порушенням  строків  оплати.

Відповідно до п. 8.2. укладеного між позивачем та відповідачем 2 контракту усі суперечки, що випливають із нього повинні бути вирішені у суді по місцезнаходженню відповідача 2 згідно до законодавства країни відповідача 2. Оскільки відповідач 2 є резидентом України та особою, що створена відповідно до законодавства України, то правовідносини між сторонами повинні регулюватися законодавством України з урахуванням умов укладеного Контракту.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.  Договором  є  домовленість   двох  або більше   сторін, спрямована на встановлення, зміну  або  припинення   цивільних  прав  та обов‘язків (ч. 1 ст. 626  ЦК України).   При  цьому, відповідно до   ст. 627   ЦК України    сторони є  вільними  у  визначені  умов  договору. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо  у  зобов‘язанні    встановлений  строк  (термін)  його виконання,  то  воно  підлягає   виконанню   у  цей  строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 610  ЦК України  встановлено, що  порушенням  зобов‘язання  є його  невиконання, або виконання  з  порушенням  умов.

Згідно  з ч. 1  ст. 611, у  разі  порушення   зобов‘язання   настають  правові  наслідки,  встановлені договором  або законом.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності із ч.2, ст. 549 ЦК України,   штрафом є  неустойка,  що  обчислюється  у  відсотках від   суми  невиконаного  або неналежно  виконаного зобов‘язання.

Пунктом 7.1. контракту № 063 від 14.04.2006 р. було передбачено відповідальність відповідача 2 за прострочку сплати вартості відвантаженого товару у вигляді штрафу за кожен тиждень прострочки оплати у розмірі 0,05% відсотка від суми контракту, але не більше ніж 5% від суми контракту.

Зібрані  у  справі  докази  свідчать, що  відповідач розрахувався з позивачем за   переданий  товар з порушенням  строків  оплати.

Судом встановлено, що відповідачу 2 товар відвантажувався товарними партіями кількістю відвантажень 28. Відповідач 2 по кожній товарній партії допустив прострочення сплати платежу від 7 до 16 тижнів. Остаточний розрахунок відбувся 27.02.2007 року.

Відповідно до фактичних обставин справи сума штрафних санкцій повинна становити 16 796 672,00 рос. рублів, але враховуючи обмеження, встановлені пунктом 7.1. контракту, сума штрафу не повинна перевищувати 5% від суми контракту, а отже суд вважає за вірним нарахування штрафу у розмірі 2 406 400,00 російських  рублів.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу  в  розмірі  2 406 400,00 російських  рублів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно українського законодавства, а саме п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких  обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних також обґрунтовані та  підлягають задоволенню в розмірі 357515,03 рос. рублів.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 2133926,55 російських рублів суд  вважає  обґрунтованими  та  такими,  що  підлягають задоволенню, виходячи  з наступного.

Право  позивача отримати суму боргу з урахуванням індексу інфляції встановлено  законом, зокрема  ст. 625 ЦК України. Поняття  індексу  інфляції є тотожним  поняттю індексу споживчих цін. Наведене свідчить,  що інфляція це –зростання рівня споживчих цін. Отже, внаслідок несвоєчасності розрахунку при інфляції кредитор отримає меншу суму, ніж він міг би отримати, а отже у цьому випадку має застосовуватися індекс інфляції для компенсації втрат. Рівень інфляції в Україні розраховується саме методом визначення збільшення рівня споживчих цін.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідач 2 виконав несвоєчасно свій обов'язок щодо сплати позивачу суми зобов'язання, отже він має сплатити позивачу інфляційні відсотки у розмірі 2133926,55 російських рублів.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач 2 доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

03.01.2007 р. між позивачем та Дочірнім підприємством “Центр правового консалтингу” (відповідач 1), був укладений договір поруки № 04-2, яким відповідач 1 взяв на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань Дочірнім підприємством “Українська пивна компанія” (відповідач 2) за Контрактом № 063 від 14.04.2006 р., укладеним між позивачем та відповідачем 2, включаючи неустойки, збитки і т.д.

На дату подачі позовної заяви відповідач 1 не виконав свої зобов'язання за Договором № 04-2 від 03.01.2007 р., не компенсував позивачу суму штрафів (неустойку), річні, інфляційні.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Україною Законом від 10 листопада 1994 р. ( 240/94-вр ), позови до юридичних осіб подаються в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Пункт 5.1.1 укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору поруки від 03.01.2007 р. передбачає обов'язок відповідача 1 при порушенні відповідачем 2 свого зобов'язання, виконати його за відповідача 2 у 5-денний термін з дня отримання вимоги від позивача.

Суду не надані докази надсилання позивачем до відповідача 1 вимоги про виконання ним зобов'язань замість відповідача 2, як це передбачено п. 5.1.1. договору поруки. Отже, суд вважає, що обов'язок відповідача 1 щодо сплати сум заборгованості (у т.ч. пені, штрафів та неустойок) на дату подання позову не настав.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Позивач  не  надав  суду доказів які  б  свідчили про  обґрунтованість  позовних вимог,  пред‘явлених до  відповідача 1. За  таких  обставин, позовні  вимоги  позивача  до  відповідача 1   як до  солідарного боржника є  необґрунтованими та не  підлягають  задоволенню.

Позивачем заявлено також вимоги про відшкодування адвокатських  витрат.

Як свідчать зібрані у справі докази, 01.05.2007 р. між позивачем  та Адвокатським  об‘єднанням «Юридична фірма Ілляшев  і  Партнери»укладено договір про надання послуг  адвокатів № МКМ/07-182, відповідно до ст. 3 якого позивач   зобов‘язувався  своєчасно  здійснювати  розрахунки  з Адвокатським  об‘єднанням «Юридична фірма Ілляшев  і  Партнери».

07.05.2007  року Адвокатське  об‘єднання «Юридична фірма Ілляшев  і  Партнери»виставило позивачу  рахунок  на здійснення  передоплати по договору  від 01.05.2007 р. № МКМ/07-182 в  сумі  2500,00 євро  за  адвокатські  послуги  про  стягнення   заборгованості  з  Дочірнього  підприємства «Українська  пивна компанія».

18.05.2007  року  позивач перерахував Адвокатському   об‘єднанню «Юридична фірма Ілляшев  і  Партнери»грошову суму у розмірі 2500,00  євро.

У відповідності із частиною 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при  задоволенні позову на  відповідача.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розмір відшкодування витрат по оплаті допомоги адвоката визначається в сумі до 5% від задоволеної частини позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 2 на користь позивача 2500,00  євро витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 48980,00 російських рублів та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Українська пивна компанія” (63131, Харківська обл., Коломацький район, с. Шелестове, вул. Леніна, 54; ідентифікаційний  код 30427469; рахунок № 26008000120199 в  філіалі Відкритого  акціонерного товариства «Державний  експортно-імпортний  банк  України»в  м. Харкові,  МФО 351618), а  в разі  відсутності  грошових  коштів  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Спільного російсько-французького   підприємства товариства  з обмеженою  відповідальністю «Мезоннєв Кєг Міас»(Російська  Федерація,  м.  Челябінськ, пл. Революції, б. 7, оф. 713; ідентифікаційний  номер 7451095209; рахунки № 40702810300030030023 –розрахунковий  в  рублях,  № 40702978200030030023 - поточний  в євро в Челябінському  філіалі  ЗАО АКБ «МИБ»)  2 406 400,00 (два  мільйони чотириста шість тисяч  чотириста) російських рублів  штрафу, 3% річних у розмірі 357 515,03 (триста  п‘ятдесят сім  тисяч п‘ятсот  п‘ятнадцять російських рублів, 03 коп.), інфляційні витрати у розмірі 2 133 926,55 російських рублів (два  мільйони  сто тридцять   три  тисячі  дев‘ятсот  двадцять шість російських  рублів, 55 коп.), 2500,00 (дві  тисячі  п‘ятсот) євро витрат  на оплату  адвокатських  послуг,  48980,00 (сорок    вісім  тисяч  дев‘ятсот   вісімдесят) російських рублів  держмита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В  задоволенні    позовних  вимог до Дочірнього підприємства  «Центр  правового консалтингу»відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                          Гумега  О.  В

Рішення  підписане

19.10.2007  року