Рішення

від 01.02.2023 по справі 911/2055/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2023 р. м. Київ

Справа № 911/2055/22

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Сироти А.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» про стягнення 1 149 607,30грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» до ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов`язання, за участю представників від:

позивача Тарасенко О.В. (ордер АІ №1274964 від 18.10.2022);

відповідача Комаровська А.І. (ордер АІ №1334057 від 18.01.2023)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТО-ПРОДАКШН (далі ТОВ ІТО-Продакшн) про стягнення 1 149 607,30грн, що складається з: 1 000 000грн основний борг, 17 095,89грн 3% річних за період з 25.03.2022 по 18.10.2022, 132 511,41грн втрати від інфляції за період з 25.03.2022 по 18.10.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вийшов із складу учасників ТОВ ІТО-Продакшн, подавши відповідну заяву від 11.03.2021, однак, відповідач у встановлений строк не виплатив вартість його частки у статутному капіталі; фактично відповідач перерахував лише 1 950 973,30грн, як стверджує позивач (а.с.1-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2022 судом: відкрито провадження у справі за поданим позовом; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 05.12.2022 о 14:00; встановлено строк для подання відповідачем відзиву (а.с.46-48).

Копія вказаної ухвали суду у паперовій формі сторонам не направлялась, у зв`язку з відсутністю фінансування, що вбачається з довідки від 07.11.2022 (а.с.49). При цьому, ухвала направлена 07.11.2022 на електронну адресу позивача, вказану у позовній заяві (а.с.50); даних про офіційну електронну адресу відповідача суд на момент прийняття відповідної ухвали не мав.

28.11.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява відповідача ТОВ ІТО-Продакшн (здана для відправлення відділенню поштового зв`язку №58 м. Києва 25.11.2022, а.с.51-57).

У зустрічній позовній заяві відповідач заявляє вимоги до позивача у даній справі ОСОБА_1 та просить суд визнати припиненим зобов`язання ТОВ ІТО-Продакшн перед ОСОБА_1 по виплаті залишку вартості частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1 000 000грн, у зв`язку із виникненням обставини, за яку жодна із сторін не відповідає.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що виконання відповідного зобов`язання унеможливлено оголошенням воєнного стану на території України внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою від 05.12.2022 судом прийнято зустрічну позовну заяву, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, встановлено позивачу строк для подання відзиву на зустрічний позов (а.с.106-107).

05.12.2022 підготовче засідання не відбулось та ухвалою від 05.12.2022 призначено на 21.12.2022 о 14:00 (а.с.113).

12.12.2022 судом отримано відзив на позов (направлений до суду поштою 08.12.2022), у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Доводи, з яких відповідач заперечує проти позову тотожні доводам зустрічного позову.

Окрім того, до тексту відзиву включено клопотання відповідача про продовження йому строку для подання відзиву на позов. Клопотання мотивовано тим, що про ухвалу від 07.11.2022, відповідно до якої відкрито провадження у справі, відповідачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, а її копія не отримувалась, однак, подати відзив вчасно завадили віялові відключення електропостачання в м. Києві, відсутність зв`язку та Інтернету, повітряні тривоги, під час яких не працюють відділення поштового зв`язку.

13.12.2022 у встановлений судом строк позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.129-131), відповідно до якого позивач вказує, що оскільки зобов`язання відповідача з виплати частки у статутному капіталі товариства є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання. Окрім того, позивач посилається на те, що введення воєнного стану не вплинуло на відповідача, який подовжував працювати.

21.12.2022 судом отримано відповідь на відзив (щодо вимог зустрічного позову), що надійшла від відповідача до встановлення судом строку для реалізації права на подання такої заяви по суті відповіді на відзив (а.с.141-144), однак, прийнята судом, оскільки подання такої заяви до встановлення відповідного строку ніяким чином не порушує прав та інтересів іншого учасника судового процесу позивача У відповідній заяві по суті відповідач вказує, що Торгово-промислова палата України засвідчила існування форс-мажорних обставин, що є підставою для припинення зобов`язання і які продовжують існувати, оскільки воєнний стан не припинено.

21.12.2022 ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання (а.с.146-147), судом продовжено відповідачу строк для подання відзиву та прийнято його, встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення, а також строк для подання заперечень (щодо вимог зустрічного позову) та оголошено перерву у зв`язку з повітряною тривогою без визначення дати та часу продовження підготовчого засідання

Строк для подання відзиву судом продовжено на підставі ч.2 ст.118 ГПК України, враховуючи обставини, викладені у клопотанні відповідача щодо продовження строку на його подання, а також те, що доводи відзиву фактично тотожні доводам зустрічного позову, що надійшов у встановлений строк, тому прийняття відзиву на позов у даному випадку не буде порушувати прав позивача.

Ухвалою від 21.12.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, повідомлено, що підготовче засідання буде продовжено 18.01.2023 о 15:50 (а.с.149).

18.01.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2023 о 16:00 (а.с.156-157).

До закінчення підготовчого провадження та до початку розгляду справи по суті сторони не скористались правом подати заяви по суті у встановлені судом строки: позивач відповідь на відзив (щодо вимог первісного позову), заперечення (щодо вимог зустрічного позову). Заява по суті заперечення відповідачем не подавалась, оскільки від позивача не надходило відповіді на відзив (щодо вимог первісного позову). Клопотань про продовження встановлених строків сторони не подавали.

В судовому засідання представник позивача вимоги первісного позову підтримав та просив його задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, представник відповідача підтримав зустрічний позов та просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

Як встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 02.03.2020, що змінено постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 24.12.2020, у справі №911/73/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІТО-Продакшн» про зобов`язання вчинити дії, позивач був учасником ТОВ «ІТО-Продакшн», частка якого у статутному капіталі відповідного товариства складала 6,05%, що у грошовому еквіваленті становило 12 100грн (а.с.30-44).

В силу ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, оскільки судові акти набули законної сили, а склад сторін у справі №911/73/20 тотожний складу сторін у даній справі, обставини, встановлені відповідними судовими рішеннями не потребують доказуванню знов.

На підставі нотаріально посвідченої заяви від 11.03.2021 позивач ОСОБА_1 вийшов із складу учасників ТОВ «ІТО-Прдакшн» (а.с.8), про що внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.03.2021 державним реєстратором Білоцерківської міської ради (а.с.9-12)

Повідомленням від 09.04.2021 позивач сповістив відповідача ТОВ «ІТО-Продакшн» по вихід зі складу учасників та просив повідомити його про вартість його частки у статутному капіталі товариства, надати розрахунок вартості частки та виплатити її (а.с.43).

Доказів направлення відповідної заяви відповідачу позивач до поданої заяви не надав.

Листом від 20.04.2021 за вих.№38 ТОВ «ІТО-Продакшн» підтвердило, що 24.03.2021 отримало виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію зміни складу засновників, у зв`язку з виходом позивача із складу засновників та повідомило, що вартість частки позивача складає 2 950 973,38грн, а також просило позивача узгодити суму та порядок виплати вартості частки учасника (а.с.14).

Як вбачається з виписок з рахунку позивача за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, 01.01.2022 по 31.01.2022 відповідачем перераховано позивачу в рахунок виплати частки у статутному капіталі товариства загалом 1 950 973,38грн (а.с.15-17).

19.09.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виплату 1 000 000грн залишку вартості частки у статутному капіталі ТОВ «ІТО Продакшн»; отримання вимоги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0206821216327 (а.с.18, 18 зворот).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує про наявність у відповідача боргу у розмірі 1 000 000грн, у зв`язку з неповним виконання відповідачем зобов`язання щодо виплати вартості частки у статутному капіталі товариства, а відповідач стверджує про припинення відповідного зобов`язання в силу обставини, за яку жодна із сторін не відповідає ведення воєнного стану на території України з 24.02.2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації.

Так, відповідачем надано лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (а.с.101), відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. При цьому, Торгово-промислова палата України підтвердила, що відповідні обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку виплатити позивачу залишок вартості частки у розмірі 1 000 000грн у статутному капіталі відповідача у зв`язку з виходом позивача із складу учасників товариства, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством у зв`язку з порушенням строку виконання відповідного зобов`язання.

Вимоги первісного позову суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги зустрічного позову такими, що не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Як визначено ч.1 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. При цьому, ч.5 такої статті унормовано, що учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Отже, позивач є таким, що вийшов зі складу учасників ТОВ «ІТО-Продакшн» 18.03.2021 з дня державної реєстрації його виходу.

Відповідно до ч.6 ст.24 Закону (в редакції, чинній на момент виходу з товариства), не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

В силу ч.8 вищевказаної статті, вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

У даній справі судом встановлено, що спору щодо вартості частки, яку повідомив відповідач позивачу, між сторонами не має.

Згідно ч.7 Закону (в редакції, чинній на момент виходу з товариства) товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Судом не встановлено, що визначений відповідною нормою строк виплати частки змінений у статуті товариства, отже, відповідач мав виконати зобов`язання з виплати частки позивача протягом року з дня, коли йому стало відомо про вихід позивача - 24.03.2021, а саме до 24.03.2022 включно, однак, до закінчення відповідного строку зобов`язання виконано ним лише частково.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, не виконавши у встановлений законом строк відповідне зобов`язання, відповідач допустив його прострочення. При цьому, посилання відповідача на те, що відповідне зобов`язання є припиненим на підставі ст.607 ЦК України є хибним з наступних підстав.

Так, згідно ст.607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2021 №64/2022 не є обставиною, яка унеможливлює виконання зобов`язання відповідача, що виникло в силу факту виходу позивача із складу учасників товариства, тому що за своєю правовою природою таке зобов`язання є грошовим. Відсутність грошових коштів у певний момент не є підставою вважати, що зобов`язання з їх передачі або оплати взагалі неможливо виконати. Гроші, за змістом ч.2 ст.184 ЦК України, є замінною річчю, оскільки визначені родовими ознаками.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у відповідності з ч.1 ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Однак, як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, яка є спеціальною, оскільки зобов`язання з виплати частки у статутному капіталі товариства є грошовим, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, за не виконання грошового зобов`язання боржник відповідає також і за відсутності вини, у т.ч. якщо невиконання стало наслідком дії форс-мажорних обставин, тому посилання відповідача на неможливість виконання відповідного зобов`язання внаслідок форс-мажорних обставин, до яких ним віднесено введення воєнного стану, проведення активних воєнних дій на території України внаслідок повномасштабної військової агресії проти України не може бути взято до уваги.

З урахуванням зазначеного, підстав вважати припиненим зобов`язання відповідача з виплати частки позивача у статутному капіталі товариства не має, як і вважати, що строк відповідного зобов`язання продовжується до закінчення дії форс-мажорних обставин, тому суд відмовляє у задоволенні вимог зустрічного позову та задовольняє первісний позов в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 000 000грн.

Також є мотивованими вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період з 25.03.2022 по 18.10.2022 у розмірі 132511,41грн та 3% річних за період з 25.03.2022 по 18.10.2022 у розмірі 17095,89грн, оскільки відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з виплати позивачу частки у статутному капіталі товариства.

Так, як визначено ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач як кредитор має право вимагати від відповідача, який не виконав частину грошового зобов`язання у встановлений законом строк, сплати втрат від інфляції та процентів за період прострочення.

Перевіривши розрахунки втрат від інфляції та трьох процентів річних, які надані позивачем, суд вважає їх вірними, оскільки такі розрахунки здійснені з урахуванням суми боргу, періоду прострочення, встановленого законом розміру процентів, що не змінений сторонами, офіційного індексу інфляції та є арифметично вірними.

За таких обставин, вимоги первісного позову в частині стягнення з відповідач 132511,41грн втрат від інфляції та 17 095,89грн 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по оплаті первісного позову судовим збором у розмірі 17244,11грн, а також витрати відповідача по оплаті зустрічного позову судовим збором у розмірі 2481грн суд покладає на відповідача, враховуючи задоволення вимог первісного позову у повному обсязі та відмови у задоволенні вимог зустрічного позову.

У першій заяві по суті зустрічному позові відповідач не зазначив орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс або які планує понести у зв`язку з розглядом справи (а.с .56); у відзиві на первісний позов відповідач також не повідомляв, що планує понести або поніс судові витрати у зв`язку з розглядом даної справи (а.с.116-121).

У першій заяві по суті позовній заяві позивач вказував, що очікує понести судові витрати у зв`язку з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000грн (а.с.4), а у подальшому до закінчення судових дебатів позивач в усній формі повідомив, що докази, які підтверджують розмір витрат, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення; заяву у письмовій формі про розподіл судових витрат позивач не подавав.

Як визначено ч.ч.1,2 ст.221 України: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, суд призначає судове засідання для вирішення питання про судові витрати (в частині витрат на правничу допомогу) та вважає за необхідне роз`яснити, що в силу ч.8 ст.129 ГПК України відповідні докази мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 221, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» до ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ІТО-Продакшн перед ОСОБА_1 щодо виплати залишку вартості частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1 000 000грн, у зв`язку із виникненням обставини, за яку жодна із сторін не відповідає.

2. Первісний позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» (ідентифікаційний код 36360190; 09113, Київська область, м. Біла Церква, вул.Фастівська, 23) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 1 000 000грн основного боргу, 17 095,89грн 3% річних, 132 511,41грн втрат від інфляції, а також 17244,11грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14:45 13.02.2023, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м.Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108.

5. Явка учасників в судове засідання не є обов`язковою.

6. Докази щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу мають бути подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.02.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова