Рішення

від 13.02.2023 по справі 911/2055/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2023 р. м. Київ

Справа № 911/2055/22

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Сироти А.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» про стягнення 1 149 607,30грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» до ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов`язання, за участю представників від:

позивача - Тарасенко О.В. (ордер АІ №1274964 від 18.10.2022);

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2023: відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТО-ПРОДАКШН» (далі - ТОВ «ІТО-ПРОДАКШН») до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про визнання припиненим зобов`язання ТОВ «ІТО-ПРОДАКШН» перед ОСОБА_1 щодо виплати залишку вартості частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1 000 000грн, у зв`язку із виникненням обставини, за яку жодна із сторін не відповідає; задоволено повністю первісний позов та стягнуто з ТОВ «ІТО-ПРОДАКШН» на користь ОСОБА_1 1 000 000грн основного боргу, 17 095,89грн - 3% річних, 132 511,41грн - втрат від інфляції, а також 17 244,11грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором (а.с.164-170).

Відповідним рішенням призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14:45 13.02.2023 та відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України роз`яснено, що докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу мають бути подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у даній справі.

Копія вступної та резолютивної частини рішення вручена представникам сторін 01.02.2023 після їх оголошення (а.с.163, зворот).

10.02.2023 до суду надійшло клопотання ТОВ «ІТО-ПРОДАКШН», у якому відповідач просить відмовити у стягненні на користь позивача - ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн (а.с. 175-179).

Подане клопотання мотивовано тим, що позивачем не подано письмової заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та не надано доказів на підтвердження відповідних вимог з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) і здійснених позивачем витрат.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився і про причини неявки суд не повідомив; клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

В судове засідання 13.02.20223 з`явився представник позивача, який підтримав усну заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що визначено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі №91013060/21, 17.01.2023 №922/4812/21, 16.02.2023 №916/1106/21, а також додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 тощо.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У першій заяві по суті - позовній заяві позивач - Борячок С.М. вказував, що очікує понести судові витрати у зв`язку з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000грн (а.с.4), а у подальшому - до закінчення судових дебатів позивач заяву у письмовій формі про розподіл судових витрат не надавав, представник позивача в усній формі просила покласти витрати на правову допомогу на відповідача.

При цьому, до матеріалів справи долучено договір № 15/09 від 15.09.2022 про надання юридичних послуг (правової допомоги), укладений між адвокатом Тарасенко Ольгою Василівною (далі - виконавець) та Борячком С.М. (далі - клієнт), за умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу під час представництва інтересів та захисту прав клієнта у відносинах з TOB «ІТО-ПРОДАКШН» та у Господарському суді Київської області під час розгляду справи за позовом клієнта до ТОВ «ІTO-ПРОДАКШН» про стягнення залишку вартості частки клієнта у статутному капіталі ТОВ «ІТО-ПРОДАКШН», а також в органах виконавчої служби, перед приватними виконавцями, в інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами з питань, що пов`язані з предметом договору (далі - договір) (а.с.19).

Юридичні послуги (правова допомога), згідно п. 1.2 договору, включають:

- аналіз наданих клієнтом документів, надання усних консультацій;

- підготовка позовної заяви, формування додатків до неї, відправка ТОВ «ІТО- ПРОДАКШН» та подання до суду;

- представництво інтересів клієнта під час судових засідань у суді шляхом особистої участі виконавця у судовому засіданні;

- підготовка клопотань, заяв, письмових пояснень та інших процесуальних документів, що необхідні для захисту інтересів клієнта;

- вчинення інших дій, що відносяться до предмету договору та сприятимуть якомога кращому захисту інтересів клієнта.

Згідно п. 3.1 договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язується сплатити виконавцю винагороду у розмірі 15 000 грн протягом 30 днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Київської області у справі, що є предметом даного договору.

Як визначено п. 3.2 договору, фактичні витрати, пов`язані з наданням правової допомоги клієнту, не входять до розміру винагороди та відшкодовуються клієнтом у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.3 договору такий договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та досягнення мети договору.

Окрім того, до позовної заяви додавались копія свідоцтва серії КС №6921/10 від 05.09.2018, видане Тарасенко О.В. та ордер серії АІ №1274964, виданий 18.10.2022 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Тарасенко О.В (а.с.20-21).

До прийняття рішення про розподіл судових витрат позивачем письмової заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) не надано.

Під час розгляду питання щодо судових витрат, представник позивача посилалась на те, що укладеним з клієнтом - позивачем у справі договором №15/09 від 15.09.2022 про надання юридичних послуг (правової допомоги) не передбачено складання жодних інших документів, у т.ч. актів виконаних робіт (наданих послуг), описів послуг (робіт) тощо.

Однак, такі твердження не можуть бути взяті до уваги, оскільки ч.3 ст.126 ГПК України покладає на сторону, яка ініціює питання про розподіл судових витрат надати суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлення гонорару у договорі про надання правової допомоги у фіксованому розмірі та відсутність у договорі умов щодо складання його сторонами будь-яких документів на підтвердження виконання робіт (надання послуг), зокрема актів, звітів, описів, не звільняє особу, що вимагає розподілу судових витрат, надати суду детальний опис робіт (наданих послуг) з метою визначення їх розміру.

Як визначено п.168 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При цьому, у п.169 такої постанови роз`яснено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Отже, навіть у випадку визначення фіксованого розміру гонорару у договорі на надання правової допомоги, учасник справи з метою розподілу судових витрат має надати опис виконаних робіт (наданих послуг), який деталізувати у обсязі, достатньому для реалізації права інших учасників на здійснення оцінки співмірності витрат, у т.ч. майбутніх, на оплату таких послуг із: складністю справи, тривалістю її розгляду, кількістю та обсягом вчинених адвокатом, необхідних дій для надання правової допомоги (складених процесуальних документів та інших документів, надання консультацій, збір доказів тощо).

Окрім того, як визначено ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має врахувати: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, для вирішення судом питання щодо розподілу відповідних витрат, які сторона понесла або має понести у зв`язку з розглядом справи, у відповідності з ч.5 ст.129 ГПК України суд має дослідити відповідних опис робіт (наданих послуг), понесених витрат з метою визначення: чи надавались відповідні послуги (виконувались роботи); чи можна віднести відповідні роботи (послуги) до таких, що пов`язані з розглядом справи; чи є вид та обсяг відповідних послуг (робіт) дійсно необхідним тощо.

Так, із вищевказаного договору вбачається, що таким договором передбачено представництво адвокатом позивача не лише в суді, але й у відносинах з відповідачем, вчинення інших невизначених дій, які сприятимуть захисту тощо.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 870/9/21, 08.02.2023 у справі № 910/13118/21).

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні усної заяви ОСОБА_1 , яка заявлена від його імені представником Тарасенко О.В. , про покладення на ТОВ «ІТО-Продакшн» витрат у розмірі 15 000 грн на професійну правничу допомогу, суд відмовляє.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні усної заяви ОСОБА_1 , яка заявлена від його імені представником Тарасенко О.В. в судовому засіданні 01.02.2023, про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТО-Продакшн» витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.02.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова