Ухвала

від 07.02.2023 по справі 608/1147/19

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Справа № 608/1147/19

Номер провадження2/608/15/2023

Чортківський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

при секретарі с/з Фаштиковській М.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Волинця С.А.

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Квятковського Д.В.,

представника відповідача адвоката Колодовського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Чорткова клопотання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про закриття провадження у справі відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, подані у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Чортківської міської ради Тернопільської області про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцевого значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа.

Відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 30 листопада 2022 року подали суду 3 клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255, п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України та 3 клопотання про застосування строку позовної давності та відмови позивачу у задоволенні позову також і з цих підстав.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вклопотаннях просятьзакрити провадженняна підставі п.п.2,3ч.1ст.255ЦПК Українипосилаючись нате,що в провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області знаходиться справа №608/1147/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум-Плюс" (надалі по тексту - Позивач) до відповідачів Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, Сектору державної реєстрації Чортківської державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа: Білівська сільська рада Чортківського району Тернопільської області (ухвалою від 22.03.2021р. замінено на Чортківську міську раду Чортківської міської територіальної громади Тернопільської області код ЄДРПОУ 04636045, місцезнаходження: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Шевченка, 21) про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцевого значення шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, вона - ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_4 просять закрити провадження у справі №608/1147/19 з наступних підстав:

Вони з позовними вимогами позивача не погоджується і позов останнього не визнають в повному обсязі та заперечують проти всіх доводів і документів Позивача, зазначених в позові та доданих до нього, як таких, що не підтверджують підставність позовних вимог позивача, а також заперечують щодо всіх наведених Позивачем в позові обставин та не визнають всіх наведених обставин, як таких, що не підтверджують позовних вимог позивача.

Разом з тим, вони зазначають, що вже є рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав у справі № 1916/108/2012, то ж в даному випадку вважають, що позивач зловживає своїми процесуальними правами.

З огляду на це та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України Відповідач просять закрити провадження у справі № 608/1147/19, у зв`язку з набранням законної сили рішення суду у справі № 1916/108/2012 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви Позивача, у даній справі № 608/1147/19, то сторонами у даній справі є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аурум - плюс» - позивач по справі; Чортківська районна державна адміністрація Тернопільської області -відповідач по справі; Сектор державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації -відповідач по справі; ОСОБА_2 - відповідач по справі; ОСОБА_4 - відповідач по справі; ОСОБА_3 - відповідач по справі; Білівська сільська рада Чортківського району - третя особа на стороні позивача Позовними вимогами цього позову є:

Визнання недійсним та скасування державної реєстрації, а саме:

*Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №453839 від 26 березня 2010 року за кадастровим номером 6125581000:01:0014753, виданого на підставі розпорядження Чортківської райдержадміністрації Тернопільської області від 22.03.2010 р. № 190 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 (два) га, яка розташована на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, і призначена для ведення особистого селянського господарства;

*Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №453841 від 26 березня 2010 року за кадастровим номером 6125581000:01:001:1754. виданого на підставі розпорядження Чортківської райдержадміністрації Тернопільської області від 22.03.2010р. № 189 на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 (два) га. яка розташована на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, і призначена для ведення особистого селянського господарства;

*Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 453840 від 26 березня 2010 року за кадастровим номером 6125581000:01:001:1752. виданого на підставі розпорядження Чортківської райдержадміністрації Тернопільської області від 22.03.2010 р. №188 на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2 (два) га, яка розташована на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, і призначена для ведення особистого селянського господарства.

Порушеним інтересом у цьому позові позивач вважає унеможливлений отримання Позивачем акту гірничого відводу та оформлення спірної земельної ділянки в оренду з метою видобуткукорисних копалин на підставі затверджених у листопаді 2009 року запасів корисних копалин місцевого значення (пісок), які знаходяться на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний закономінтерес требарозуміти якпрагнення докористування конкретнимматеріальним та/абонематеріальним благом,як зумовленийзагальним змістомоб`єктивногоі прямоне опосередкованийу суб`єктивномуправі простийлегітимний дозвіл,що єсамостійним об`єктомсудового захистута іншихзасобів правовоїохорони длязадоволення індивідуальнихі колективнихпотреб,які несуперечать Конституціїі законамУкраїни,суспільним інтересам,справедливості,добросовісності таіншим загально-правовим засадам.

В обґрунтування свого порушеного інтересу Позивач зазначає нібито незаконну передачу ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі розпорядження Чортківської районної державної адміністрації (надалі по тексту - РДА) від 10.03.2010 р. № 188; 189; 190 земельних ділянок у приватну власність кожному по 2 га на підставі яких було видано земельні акти серія ЯИ №453839, ЯИ № 453840, ЯИ №453841.

У цьому позові Позивач на його обгрунтування покликається до рішень Білівської сільської ради Чортківського району № 135 від 16.08.2007 р., Чортківської районної ради № 231 від 02.11.2007 р., протоколу № 14 Чортківської РДА від 03.10.2007 р., екологічної карти від 07.11.2007 р., спеціального дозволу № 3382 від 31.10.2008 р., витягу з протоколу Державної комісії по надрах від 12.11.2009 р., переліку робіт з вивчення надр № 288 від 08.10.2009 р. та інших документів, які збігаються з тими, що подавалися позивачем до справи №1916/108/2012.

Однак,на данийчас зазначеного спеціального дозволу за № 3382 не існує, оскільки термін дії даного дозволу закінчився.

Також спеціального дозволу № 5235 не існує, оскільки рішенням Чортківського районного суду від 04.07.2014 року він скасований. Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07.10.2014 року рішення залишено без змін. З огляду на це у Позивача й немає підстав для отримання акту гірничого відводу, оскільки, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» п.4 передбачає, що гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об`єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі - підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин. У Позивача немає жодного з цих документів.

Також у своїй позовній заяві Позивач зазначає, що ним було витрачено 70 тис. грн. відповідно до Переліку робіт з геологічного вивчення надр, однак жодних доказів про це не надав. Відповідно до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. «Порядок розпорядження геологічною інформацією» - у разі анулювання (закінчення строку дії)спеціального дозволуна користування надрами вторинна (оброблена) геологічна інформація, що була власністю надрокористувача та стосується ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл на користування надрами, що анульований (строк дії якого закінчився), підлягає розміщенню у відкритому доступі відповідно до пункту 9 цього Порядку через три роки з дати анулювання (закінчення строку дії) дозволу (якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, не встановлено інше). У такому випадку первинна геологічна інформація, що була власністю такого надрокористувача, переходить у власність держави.

Нормами права, які підлягають застосуванню у даних правовідносинах Позивач вказує ст. 66, ст. 34 Земельного кодексу України.

На думку Позивача, приймаючи вищевказані розпорядження та передаючи земельну ділянку у власність, РДА не звернула уваги на юридичний статус цієї земельної ділянки.

На думку Позивача, землі відноситься до земель промисловості і випасу, а також ці землі, на думку Позивача, накладаються на ділянку надр корисних копалин.

Однак,відповідачі наголошують,що чиннезаконодавство невизначає такоїкатегорії земель,як землівипасу.

Відповідно до ч.1 ст.19 Земельного кодексу України - Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

є) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В своючергу,відповідно доп.а ч.2ст.22ЗК Україничинної начас виникненняцих правовідносин,до земельсільськогосподарського призначенняналежать -сільськогосподарські угіддя (рілля,багаторічні насадження,сіножаті,пасовища таперелоги) та вп.ач.3цієї жстатті зазначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Саме це підтверджує той факт, що спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Окрім цього, є й інші докази, які це підтверджують, зокрема висновок експертів Третяк О.І. і Зубрицької О.В., які проводилися у процесі розгляду цивільної справи.

Відповідачі вважають, що Позивач не надав жодних доказів, що спірні земельні ділянки належать до земель промисловості тапідстав згіднояких вінвважає,що земельніділянки Відповідачівє землямипромисловості згідност.66 ЗК України.

Позивач не зазначає інформацію про те, коли та на підставі чого було змінено цільове призначення земельних ділянок, а також хто відшкодовував кошти за втрату земель сільськогосподарського призначення.

Твердження Позивача про те, що ці земельні ділянки є землями промисловості є суб`єктивною думкою останнього, яка жодними доказами не підтверджується.

Відповідачі взагалі заперечують проти доводів позивача як таких, що не відповідають дійсності.

Відповідачі, в заперечення доводів Позивача вказують, що позовні вимоги, сторони (учасники) справи, підстави позову, обгрунтування позовних вимог, норми права, які застосовувалися судом є ідентичними як у справі № 1916/108/2012, так і у даній справі № 608/1147/19, що підтверджується наступним: Позовною заявою позивача у справі № 1916/108/2012 від 04 травня 2011 року, копія якої знаходиться в матеріалах цієї справи; Заявою про уточнення позову у справі № 1916/108/2012(попередній номер справи 2-364/11) від 11.06.2012 року, копія якої знаходиться в матеріалах цієї справи; Судовим рішенням Чортківського районного суду від 06.11.2014 р. у справі № 1916/108/2012, копія знаходиться в матеріалах цієї справи; Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 15.01.2015 року у справі № 1916/108/2012 копія знаходиться в матеріалах цієї справи; Як вбачається із судового рішення Чортківського районного суду у справі № 1916/108/2012 від 06 листопада 2014 року, залишеного в силі апеляційною інстанцією, то дана справа розглядалася за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до відповідачів Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління Держкомзему у Чортківському районі Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи: Білівська сільська рада Чортківського району Тернопільської області, Міністерство екології та природних ресурсів України, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Тетяна Леонідівна, державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області. Таким чином у справі № 1916/108/2012 сторонами, як і у справі № 608//1147/19 серед складуучасників булиоднакові особиз однаковимстатусом (брали участь однакові особи з однаковим статусом). Позивач був позивачем, як у справі № 1916/108/2012, так і у справі № 608/1147/19, Чортківська РДА була відповідачем як у справі № 1916/108/2012, так і у справі № 608/1147/19, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 були відповідачами як у справі № 1916/108/2012, так і у справі № 608/1147/19, Білівська сільська рада Чортківського району була третьою особою на стороні позивача як у справі № 1916/108/2012, так і у справі № 608/1147/19.

Відмінність у складі осіб (учасників) полягає в тому, що у справі № 608//1147/19 відповідачем вказано Сектор державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, який не був відповідачем у справі № 1916/108/2012, але слід звернути увагу, що будь-яких позовних вимог до нього позивач не ставить.

Тобто в позовній заяві у справі № 608/1147/19 позивач не ставить жодних позовних вимог до Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, надалі Сектор реєстрації, а відтак у цьому позові немає предмету спору між позивачем і Сектором реєстрації.

Відповідачі вказують також, що предметом позову (справа № 1916/108/2012) було визнання недійсним розпоряджень та державних актів на право власності на землю, вилучення записів з державного земельного кадастру та визнання позивача надрокористувачем.

Із тексту рішення у справі № 1916/108/2012 також вбачається, що підстави позову та позовні вимоги під час розгляду справи уточнювалися.

Підставами позову і обставинами, які остаточнорозглядалися (вирішувалися)судами усправі №1916/108/2012 були:Порушення правпозивача наотримання гірничого відводу на ділянці надр (місцю розташування будівельного піску в урочищі Малинова гора на території Білівської сільської радив зв`язкуз наданняму власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельних ділянокна цьомумісці настадії отримання позивачем гірничого відводу); Неприйняття до уваги адміністрацією те, що земля відносилась не до ріллі, а є пасовищем. Не було переведення земель в землі промисловості. Документи Позивач вручав голові районної державної адміністрації і управлінню Держкомзему. Ці землі непридатні для сільськогосподарського призначення.

Площа урочища «Малинова гора» становить 22,5 га, з неї частина розташована в населеному пункті, а частина поза його межами.

Відомості, які містяться в державному акті вказують на те, що землі розміщені в межах населеного пункту, тому адміністрація не вправі була розпоряджатись даними землями, оскільки стаття 34 Земельного кодексу України вказує, що якщо це було пасовище, то райдержадміністрація не вправі була розпоряджатись землею. Дозвіл Позивачем був отриманий в жовтні 2008 року, а про розпорядження їм стало відомо в січні 2011 року.

У позовних вимогахсправи №1916/108/2012 Позивачем ставились вимоги щодо зобов`язання управління Держкомзему в Чортківському районі Тернопільської області вилучити записи з державного реєстру щодо відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як землевласників і у цій справі було відповідачем управління Держкомзему в Чортківському районі Тернопільської області, якого немає серед учасників у справі № 608/1147/19, а натомість є Сектор державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації.

Така відмінність у складі осіб не дає підстав вважати, що це інший позов до інших осіб, оскільки ці сторони управління Держкомзему в Чортківському районі Тернопільської області та Сектор державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації виконують одну і ту ж функцію - вчиняють записи про недійсність судових актів. Станом на 2011 рік на час подання позову у справі № 1916/108/2012 таку функцію згідно Постанови Кабінету міністрів України № 1021 від 09.09.2011 р. виконували територіальні органи Держземагенства за місцем розташування земельної ділянки, а з 01.01.2013 р. згідно Постанови Кабінету міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року таку функцію виконують органи державної реєстрації. Тобто сектор державної реєстрації є органом до якого перейшли функції управління Держкомзему по вчиненні реєстраційних дій, в тому числі при визнанні недійсними документів на право власності. Таким чином Сектор державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації став правонаступником Управління Держкомзему в функціях державної реєстрації прав на землю.

Більше того, Сектор державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації не є виключним органом уповноваженим законодавством вчиняти реєстраційні дії про вчинення записів державної реєстрації щодо предмету даного спору.

Відповідачі ще раз звертають увагу, що у позовних вимогах у справі № 608/1147/19 немає позовних вимог зобов`язального характеру щодо певної особи на вчинення певних реєстраційних дій, в тому числі і немає таких вимог до Сектору реєстрації.

Так само,як упозові усправі №1916/108/2012,так і у справі №608/1147/19є одинаковий предмет позову,а саме:в позові усправі №1916/108/2012позивач проситьвизнати недійснимта анулювати,а упозові всправі №608/1147/19просить визнати недійсним таскасувати державнуреєстрацію однихі тихсамих державнихактів направо власності наземлю серії ЯИ №453839 від 26 березня 2010 року, виданий ОСОБА_2 , серії ЯИ №453841 від 26 березня 2010 року, виданий ОСОБА_4 , серії ЯИ №453840 від 26 березня 2010 року, виданий ОСОБА_3 .

Тобтов обохпозовах позивачдомагається одногоі тогож,а самевизнання недійснимиодних ітих ж державних актівна правовласності наземлю тобто домагаєтьсяодного ітого правового наслідку - припинення права власності на землю ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі одних і тих ж земельних актів.

Відмінність цих позовних вимог, яка полягає в тому, що в позовній заяві позивача у справі № 1916/108/2012 прохальна частина містить вимогу про анулювання державних актів на право власності на землю, а у позовній заяві у справі № 608/1147/19 скасування державної реєстрації цих актів, це не свідчить про різні предмети позову, оскільки обидві ці вимоги є лише правовимнаслідком визнаннянедійсними цихактів і різне їх формулювання позивачем не змінює їх правового наслідку.

Посилання позивачаяк доіншої підставипозову усправі №608/1147/19ніж тої,що булау справі№1916/108/2012де позивач вказує, що такою підставою у справі № 608/1147/19 є те, що районна державна адміністрація не звернула уваги на юридичний статус цієї земельноїділянки іна думкупозивача цяземельна ділянкавідноситься доземель промисловостіі пасовищі знаходитьсяв межахнаселеного пункту,а непоза нимі цеунеможливило позивачаотримати актгірничого відводу,а усправі №1916/108/2012був дозвіл наспецкористування іобтяження земельноїділянки спростовується наступним.

Як вбачається із судових рішень у справі № 1916/108/2012, то суди у цій справі вирішували і досліджували такі самі підстави юридичного статусу землі, про які згадує позивач у справі № 608/1147/19, в тому числі суди у справі № 1916/108/2012 досліджували категорії земель цих земельних ділянок (пасовище чи рілля, чи землі промисловості), їх місцезнаходження (в межах чи поза межами населеного пункту), причин, що унеможливлювали отримання позивачем акту гірничого відводу.

Зокрема, у справі №1916/108/2012 суди досліджували: Причину неотримання позивачем гірничого відводу (зокрема суди вказали, що позивач не дотримався всіх вимог законодавства для такого отримання).

Суди встановлювали місце розташування земель, на які видані акти відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , зокрема досліджували чи знаходяться вони в межах чи поза межами населеного пункту (суди вказали, що земля є поза межами населеногопункту).

Суди встановлювали також, чи належала земельна ділянка, на яку видані державні акти, відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , до пасовищ відповідно до ст.34Земельного кодексу України.

Зокрема, ст. 34 ЗК України не визначає, чи земельна ділянка відноситься до пасовищ чи ріллі, адже це визначається цільовим призначенням земельної ділянки, що підтверджується проектом землеустрою на земельну ділянку.

Суди встановлювали і досліджували право позивача на надра відповідно до спеціального дозволу № 5235 від 02 грудня 2010 року.

Суди також досліджували всі ті самі документи, які існували на цей час (були видані, оформлені тощо), якими Позивач обгрунтував, як позов у справі № 1916/108/2012,так і у справі № 608/1147/19.

А відтак, як вбачається із судового рішення у справі №1916/108/2012 від 06 листопада 2014року та доводів позовної заяви Позивача, позовні вимоги останнього у справі № 608/1147/19 є такими, що вже вирішені між тими самими сторонами з тим самим предметом позову, і з тих самих підстав - у справі №1916/108/2012, в тому числі і вирішено питання про право (інтерес) позивача на отримання позивачем акту гірничого відводу на земельні ділянки, що були передані у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , оскільки судом у цій справі Позивачу було відмовлено у визнанні його права надрокористувача.

Не може бути новою підставою позову і посилання позивача до висновку експерта № 697/16-22 від 27.01.2016 року, оскільки це, і то лише у випадку встановлення судом, зможе вважатися нововиявленою обставиною, і не може вважатися новою підставою, що дає право на нове звернення до суду.

Більше того,стосовно експерта( ОСОБА_6 ),який здійснивцю експертизу,за їїнедостовірність порушеноі проводитьсякримінальне провадження№12016210010001277 (копія витягу знаходиться в матеріалах цієї справи) за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 384 КК України при проведенні експертизи від 21.01.2016 р. № 697/16-22.

Слідчим в процесі проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні № 12016210010001277 були направлені матеріали справи на проведення повторної земельно-технічної експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі КНДІСЕ), однак КНДІСЕ своїм клопотанням (копія клопотання знаходиться в матеріалах цієї справи), яке підписав судовий експерт Походай І.П., вказав, що для проведення нової експертизи потрібно надати оригінал проекту встановлення меж і утворення території Білівської сільської ради народних депутатів Чортківського району Тернопільської області та графічні матеріали з умовними позначеннями в кольоровому варіанті, а також координати поворотних точок (кутів) меж населеного пункту с. Біла, Чортківського району Тернопільської області, хоча той ж самий експерт ОСОБА_6 при наданні висновку № 697/16-22 від 27.01.2016 року, такі матеріали та документи не використовував, а зробив висновок без них, що свідчить, на їх думку, про те, що в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

У цьому кримінальному провадженні № 12016210010001277 КНДІСЕ відмовилося від проведення експертизи в зв`язку з відсутністю всіх необхідних даних для проведення експертизи, хоча при наданні висновку експерта № 697/16-22 такі матеріали не використовувалися (копія відповіді КНДІСЕ знаходиться в матеріалах цієї справи).

Не можевважатися іновою підставоюпозову посиланняпозивача докримінальної справи№12012210190000081та експертизиу ційсправі,оскільки якбуло вказановище,спір зюридичного статусуземлі (приналежністьїї доземель сільськогосподарськогопризначення (рілля)і місцезнаходженняїї позамежами населеногопункту)вирішено усправі №1916/108/2012, а вироку суду по кримінальній справі, де би було визнано винною особою з тієї обставини, що земля є пасовищем, немає. Більше того, це не є новою підставою позову, оскільки про категорії цих земель вирішено у справі № 1916/108/2012, і лише у випадку встановлення судом може вважатися новою обставиною.

Разом з цим, з висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 18.02.2020 року № 24643/19-41 (надалі по тексту - висновок експерта) у справі № 608/1147/19 (копія висновку експерта знаходиться в матеріалах справи) вбачається, що на вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Чи знаходяться земельні ділянки із кадастровими номерами

6125581000:01:001:1753, 6125581000:01:001:1754, 6125581000:01:001:1752 в

межах населеного пункту села Біла Чортківського району Тернопільської області?

2.Якщо так, то де, та яка площа частин вказаних земельних ділянок, які знаходяться в межах села Біла Чортківського району Тернопільської області (в тому числі зобразити графічно)?

3.Чи знаходиться земельна ділянка, координати якої визначені у спеціальному дозволі на користування надрами № 5235 від 02 грудня 2010 року, виданому ТзОВ "Аурум-Плюс" для видобування корисних копалин, в межах населеного пункту села Біла Чортківського району Тернопільської області?

4.Якщо так, то де, та яка площа земельної ділянки, координати якої визначено у спеціальному дозволі на користування надрами № 5235 від 02 грудня 2010 року;

виданому ТзОВ "Аурум-Плюс" для видобування корисних копалин, знаходиться в межах села Біла Чортківського району Тернопільської області (в тому числі зобразити графічно)?

5.Чи накладаються межі земельних ділянок із кадастровими номерами

6125581000:01:001:1753, 6125581000:01:001:1754. 6125581000:01:001:1752 із

межами родовища "Малинова гора", які зазначено у спеціальному дозволі на

користування надрами № 5235 від 02 грудня 2010 року, виданого ТзОВ "Аурум

Плюс" для видобування корисних копалин?

6. Якщо так, то яка площа накладення (в тому числі зобразити графічно)?

Проведеною земельно-технічною експертизою, експертом - Бікус Ю.Ф. надано наступні висновки: На поставленіпитання підномерами 1-4експертом встановлено,що надати висновок не вбачається можливим, оскільки на дослідження не надані координати поворотних точок (кутів) меж села Біла Чортківського району Тернопільської області та/або графічні матеріали, з геодезичною іиформацією, якими визначені межі села Біла Чортківського району Тернопільської області та які затверджен рішенням Чортківської районної ради народних депутатів від 15.05.1991 та рішенням Чортківської районної ради від 25.02.2000 № 121 (див. дослідницьку частину висновку).

На поставленепитання підномером 5експертом встановлено,що земельні ділянки з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1752, 6123581000:01:001:1753, 6125581000:01:001:1754, розташовані поза межами родовища "Малинова Гора", які були визначені спеціальним дозволом на користування надрами від 02.12.2010 № 5235, виданим ТзОВ "Аурум- Плюс" для видобування корисних копалин.

Розташування меж земельних ділянок з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1752, 6125581000:019001:1753, 6125581000:01:001:1754 відносно меж родовища "Малинова Гора", які були визначені спеціальним дозволом на користування надрами від 02.12.2010 № 5235, схематично зображено на малюнках 4, 5 в дослідницькій частині висновку.

На поставленепитання підномером 5експертом встановлено,що земельні ділянки з кадастровими номерами 6125581000:01:001:1752 6125581000:01:001:1753, 6125581000:01:001:1754 розташовані поза межами родовища "Малинова Гора", які були в спеціальним дозволом на користування надрами від 02.12.2010№23 ним ТзОВ "Аурум- Плюс" для видобування корисних копалин.

Тому, на думку Відповідачів, з вищевказаної експертизи випливає висновок про те, що позовні вимоги у цій справі є безпідставними, оскільки спірні земельні ділянки не накладаються та розташовані поза межами родовища «Малинова Гора».

Крім цього, слід зауважити, що подаючи позовні заяви з одних і тих самих підстав, одного предмету позову, до одних і тих ж сторін Позивач зловживає своїми процесуальними правами.

Такий висновок (факт зловживання) своїми процесуальними правами вже був встановлений Постановою Тернопільського апеляційного суду від 08.02.2018 р. у справі №608/1186/17, яка залишена в силі Верховним судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України. визначено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ст. ст.15, 16 ЦК України, ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав - це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Окрім цього, звертають увагу на той факт, що у випадку задоволення позову Позивача будуть порушені законні цивільні права та інтереси Відповідачів на право власності на земельну ділянку та гарантоване Конституцією та Законами України право щодо веденням особистого селянського господарства.

Позивач вважає порушеним своє право, як надрокористувача посилаючись на отримання ним спеціального дозволу на користування надрами за №5235.

Однак, на даний час підстава, на яку посилається позивач, а саме наявність в нього вище зазначеного дозволу, не існує, оскільки рішенням Чортківського районного суду від 04.07.2014 року він скасований ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07.10.2014 року рішення залишено без змін.

Згідно положення ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, обтяження -заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Позивачем не було представлено жодних доказів, які б свідчили про обтяження спірної земельної ділянки.

Згідно з п. 1 ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх підїздних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. А відповідно до пункту 4 цього Закону визначено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами.

Згідно зі ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним.

Підстави недійсності правочину, як способу захисту цивільного права, зазначені у ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Відповідно до статей 2,15 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.18 Кодексу України про надра земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Однак, в Позивача вище згаданих документів не має і не було.

Позивач не надав доказів свого волевиявлення хоча б за останні 3 роки свого інтересу щодо користування надрами в законний спосіб. Позивач не звертався до Відповідачів згідно ст. 16 Кодексу України про надра за погодженням користування земельною ділянкою.

Тому, відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вважають, що в даному випадку права Позивача не порушені і немає підстав для їх поновлення, тому позовні вимоги безпідставні і не підлягають до задоволення, і слід винести рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 203, 204, 215 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму клопотанні просить винести рішення, яким закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України оскільки відсутній предмет спору та п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки вже існує рішення суду, що набрало законної сили у справі № 1916/108/2012 з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , також посилаються на статтю 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Правова позиція Європейського суду з прав людини визначає, що особа не може нести відповідальність за незаконні дії органів державної влади, місцевого самоврядування чи їх посадових осіб.

Зокрема, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.07.2003 року (заява № 44277/98) і «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року (заява № 25921/02) зазначає, що визнання недійсним договору, згідно якого отримане майно від держави (правомірні очікування набути майно) та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.01.2012 року (Заява № 29979/04) у п.69-71 підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування».

Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні правалюдини,як майновіправа,державні органиповинні діятивчасно тав належнийі якомогапослідовніший спосіб(див.рішення усправах «Беєлерпроти Італії»[ВП](ВеуеlerV.ITALY[GС] заява № 33202/96, п. 120, ЕСНR 2000-1, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Оneryildis v. Turkey [GС]), заява № 48939/99, п. 128, ЕСНR 2004-ХІІ, «Меgadat.com S.r.v. проти Молдови» (Megadat . com S.r.l v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах. «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» ( Toscuta and others v. Romania), заява № 36900/03,, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності уцивільних правовідносинах,які зачіпаютьмайнові інтереси(див.зазначені вищерішення усправах «Онер`їлдізпроти Туреччини»(Оneryildizv.Turkey);п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Веyeeler v. Italy), п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moscal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Ріnсоva and Ріne v. Сzeeh Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене виїде рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Ріnсоvа апd Ріne v. Сzeeh Republic), п. 58, а також рішення у справі «Гаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права па майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Роland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Ріncova and Pine v. Сzeeh Republic), п. 53. та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toskuta and Others v. Romania), п. 38).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Квятковський Д.В. клопотання ОСОБА_2 підтримує, просить його задоволити, ухвалити рішення, яким закрити провадження у справі на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`вились, однак їх неявка не перешкоджає розгляду поданих ними суду письмових клопотань.

Представники позивача ТзОВ «Аурум плюс» - Гіль А.О. та адвокати Волинець С.А., Колодовський О.О. просять в задоволенні клопотань відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю, та посилаються також на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, якою було скасовано ухвалу судді Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л.М. від 18 червня 2019 року про відмову у відкритті провадження за вищевказаною позовною заявою, а тому вважають, що законних підстав для задоволення 3 клопотань, поданих відповідачами відповідно до вимог п.п.2, 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, немає.

Представник позивача ТзОВ «Аурум плюс» Гіль А.О. 10.01.2023 року подав суду письмову заяву про відхилення клопотань відповідачів про закриття провадження у справі посилаючись на те, що відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , подали суду клопотання про закриття провадження у справі №608/1147/19, мотивуючи тим що існує рішення суду, яке набрало законної сили у справі №1916/108/2012 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак, такі міркування відповідачів спростовуються матеріалами справи і наданими суду доказами позивача. Означено, що спірна земельна ділянка, яка надана відповідачам у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 розміром по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства на території Білобожницької сільської ради (урочище «Малинова гора») має статус пасовища та відноситься до земель сільськогосподарського призначення, призначених для сінокосіння та випасання худоби селян, а не до складу земель - угіддя/рілля.

При ньому, згадані земельні ділянки накладаються на ділянку надр корисної копалини, яка визначена на підставі Спеціального дозволу № 3382 Мінохоронприроди на користування надрами від 31.10.2008 року,з урахуваннямзатвердження запасівкорисної копалини місцевого значення за рахунок коштів Позивача, уповноваженим на те державниморганом (далі,Дозвіл №3382).з Дозволом№3382 пов`язана процедура геологічного вивчення та затвердження запасів корисної копалини ділянки надр в урочищі «Малинова гора», визначення її координаті на місцевості, зокрема, на території Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

Даний факт підтверджено як протоколом затвердження запасів №1857 засідання колегії Державної комісії по запасах корисних копалин при Мінохоронприроди від **** рр.., так і визначення координат зазначеної ділянки площею 6,2 га на місцевості, що вбачається з форми З-Гр від 08.10.2009 (реєстраційний №288 -Геоінформ).

Тобто, легітимними на сьогодні документами визначено, що затверджені запаси корисної копалини за рахунок Товариства віднесено до Державного фонду надр, і на місцевості займають чітко визначену площу.

Отже, міркування відповідача ОСОБА_2 , що на даний час спеціальний дозвіл №3382 не існує, оскільки його термія закінчився, є необгрунтованим і безпідставним, окрім того, не можна погодитися з його доводами про те, що Товариства немає затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин.

Здійснюючи комплексзаходів з метою видобутку корисної копалини, Товариство власне й затвердило необхідні проекти з цього приводу (акт гірничого відводу,проект рекультиваціїземель),однак незобов`язаноїх оголошуватитретім особам.

Щодо відповідача (РДА) зауважує суду, що останньому було відомо про геологічне вивчення і затвердження запасів корисної копалини на території Білівської сільської ради, а тому ним передчасно прийняла рішення про передачу у приватну власність відповідачам у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 спірних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6 га, по два кожному.

Також матеріали справи містять докази, що на підставі Висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ за №697/15-22 від 27.01.2016 року встановлено, що з урахуванням План-схеми ділянки та Проекту встановлення меж і утворення території Білівської сільської ради народних депутатів Чортківського району Тернопільської області надані земельні ділянки у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 знаходяться в межах населеного пункту с.Біла Чортківського району (а.с-16 дослідницької частини Висновку).

Також, згаданим Висновком встановлено, що розроблені проекти землеустрою на земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вимогам земельного законодавства та іншим нормативно-правовим документам з питань землеустрою та землекористування не відповідають.

Технічна документація за складом та правилами оформлення вимогам земельного законодавства та іншим 'нормативно-правовим документам з питань землеустрою та землекористування не відповідає.

З Висновку №697/16-22 від 27.01.2016 року вбачається, що «Проектом встановлення меж та утворення території Білівської сільської ради народних депутатів Чортківського району землі урочища «Малинова гора» рахуються як сільськогосподарські землі угіддя - пасовища.Зазначено також,що земельніділянки длясінокосіння тавипасання худоби - це ділянкисільськогосподарського призначення,які надаютьсятільки утимчасове користування(оренду) і повинні використовуватися виключно, як сінокос та пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, для прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Інші відповідачі у справі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у своєму клопотанні щодо суб`єктного складу учасників у раніше розглядуваній справі № 1916/108/2012 та у справі № 608/1147/19 та в іншому, повторює доводи відповідача ОСОБА_2 , що спростовані ухвалою суду від 19.10.2022 року по даній справі. Крім того, зазначають що позивач на порушення свого права посилається на отриманий ним спеціальний дозвіл на користування надрами за №5235, який є скасований відповідно до рішення Чортківського районного суду 04.07.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської

області від 07.10.2014. Однак, таке твердження є надуманим, оскільки позивач не посилається на такий дозвіл.

Отже, зазначені обставини є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, так як спонукають до висновків про відсутність у розпорядника земель - відповідача в особі РДА (на час виникнення спірних відносин) права розпоряджатися землями в межах населеного пункту, та поза їх фактичного призначення (угіддя-пасовища), що випливає з положень ст. 34, п. «а» ч. 3 ст. 122 ЗК України ( на час спірних відносин), оскільки районні державні адміністрації на їх територіях передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або користування в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського призначення.

Також зауважує суду, що предметом розгляду у даній справі було раніше подане клопотання відповідача з аналогічного приводу, у якому суд дав належну оцінку, постановляючи ухвалу від 19.10.2022 року. При цьому, дійшов висновку, що у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися, як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Виходячи з вищенаведеного, вважає, що суд має підстави дійти до висновку про порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а позовні вимоги є обгрунтованими і доказуються належними і допустими доказами, що стосуються предмета спору і які мають бути предметом дослідження в суді.

Представник відповідача сектору Державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи без представника.

Представник третьої особи Чортківської міської ради Тернопільської області подав заяву про розгляд справи без представника, позов підтримує, просить задоволити.

Суд, вислухавши представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Квятковського Д.В., представників позивача ОСОБА_1 , адвокатів Волинця С.А., Колодовського О.В., враховуючи подані клопотання та заяви, дослідивши подані клопотання та матеріали цивільних справ, приходить до наступного висновку:

В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа.

Вказана справа була направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року після задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум плюс» та скасування ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2019 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцевого значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації.

Ухвалою судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2019 року було прийнято до розгляду та відкрите провадження у даній справі та підготовче судове засідання було призначено на 03 грудня 2019 року, яке було перенесено на 03 січня 2020 року та 15 січня 2020 року через неявку відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3

15 січня 2020 року Чортківським районним судом Тернопільської області винесено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум плюс» до Чортківської районної державної адміністрації, сектору державної реєстрації Чортківської РДА, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисних копалин місцевого значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації. Справу призначено до судового розгляду по суті на 12 лютого 2020 року о 15 годині в приміщенні Чортківського районного суду Тернопільської області.

19 жовтня 2022 року Чортківським районним судом Тернопільської області було розглянуто клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Квятковського Д.В. про закриття провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та винесено ухвалу, якою в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Квятковського Д.В. про закриття провадження у цивільній справі № 608/1147/19 відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - відмовлено.

Справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Чортківської міської ради Тернопільської області про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцевого значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації продовжити розглядом.

Судом буловстановлено тау вищезгаданій ухвалізазначено,що « постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року було скасовано ухвалу судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 18 червня 2019 року ОСОБА_7 про відмову у відкритті провадження та матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду.

В постанові апеляційним судом зазначено, що:

« Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Слідуючи принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребувано судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Порядок пред`явлення позову регламентований статтею 184 ЦПК України.

При цьому, підстави для відмови у відкритті провадження у справі, визначені статті 186 ЦПК України.

Так, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 186 ЦПК, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд виходив з того, що вже є судове рішення, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте, дійшовши указаного висновку суд першої інстанції належним чином не перевірив та не встановив тотожність усіх необхідних трьох ознак саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлений.

З матеріалів справи вбачається, що Чортківським районним судом Тернопільської області 06 листопада 2014 року у справі № 1916/108//2012 року за позовом ТзОВ "Аурум плюс", третя особа Білівська сільська рада Чортківського району Чортківської районної державної адміністрації, управління Держкомзему Чортківському районі Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування розпоряджень район державної адміністрації, державних актів на право власності на землю, вилучення записів з державного земельного кадастру, визнання надрокористувачами, прийнято рішення, яким в позові відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Зі змісту позовної заяви, яка подана позивачем 17.06.2019 року слідує, що пред`являючи позов ТзОВ "Аурум Плюс" до Чортківської район державної адміністрації, Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцева значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації посилається як на підставу позову незаконне надання у приватну власність відповідачам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із іншого складу земель, а саме, промислового призначення та земель запасу, що є підставою визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю.

Між тим, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у даній справі з підстав п.2 ч. 1 ст. 186 ЦПК, не навів в ухвалі суду аналіз підстав звернення до суду позивача з даним позовом та з попереднім позовом у справі № 1916/108//2012, за яким ухвалено судове рішення та прийшов до передчасного висновку про тотожність підстав позовів.

Крім того, суд першої інстанції не врахував відмінності суб`єктного складу позовів.»

Таким чином, суддею Запорожець Л.М. було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження 18 червня 2019 року, якою нею вже було враховано всі обставини та підстави, які тепер викладені в 3 клопотаннях відповідачів, однак вказана ухвала все ж таки була скасована апеляційною інстанцією та в постанові від 05 вересня 2019 року Тернопільського апеляційного суду вказано також, що «відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням процесуального права. Судове рішення має відповідачти завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які будуть досліджені в судовому засіданні.»

Так, суд, вившивши всі клопотання, дослідивши всі обставини та факти, що в них вказані, зазначає, що розгляд вищевказаної справи ще не завершений, письмові докази, які долучені сторонами та їх представниками, ще не досліджувались, а тому на даній стадії судового розгляду неможливо встановити наявність чи відсутність обставин та фактів, на які посилаються сторони, як на підставність і законність своїх правових позицій.

Крім того, суд вказує, що відповідно до вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У своїй практиці європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що рівень доступу, наданий національним законодавством має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950) .

Таким чином, підстав для закриття провадження у цивільній справі відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, на даній стадії судового розгляду, немає, а тому в задоволенні клопотань відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Щодо поданих відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 клопотань про застосування строку позовної давності, суд вважає, що доцільно вирішити їх після дослідження всіх письмових доказів та розгляду цивільної справи по суті.

Керуючись ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 1376, 81, 89, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотань відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про закриття провадження у цивільній справі № 608/1147/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Чортківської міської ради Тернопільської області про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцевого значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації, відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.

Подані відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 клопотання про застосування строку позовної давності, вирішити після дослідження всіх письмових доказів та розгляду цивільної справи по суті.

Справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум-Плюс» до Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Чортківської міської ради Тернопільської області про захист інтересів суб`єкта господарювання на видобуток корисної копалини місцевого значення шляхом визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх державної реєстрації продовжити розглядом та слуханням відкласти на 11 годину 00 хвилин 29 березня 2023 року.

Ухвала, відповідно до вимог ст. 353 ЦПК України, окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя/підпис/

Копія вірна

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/1147/19

Ухвала набрала законної сили 07 лютого 2023 року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію ухвали видано " "

Секретар: