Ухвала

від 19.01.2023 по справі 615/1092/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 615/1092/22 (1-кс/615/187/22) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/44/23 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5

власника майна - ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Валки кримінальне провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіВалківського районногосуду Харківськоїобласті від07жовтня 2022року проарешт майнау кримінальномупровадженні №12022226020000118 від 29.09.2022, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання дізнавача.

Накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 28.09.2022 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості водойми, що розташована поблизу с. Костів Богодухівського (Валківського) району Харківської області, зводу «Інтерфакт Плюс», а/д Київ-Харків-Довжанський майно, а саме сітку темно-зеленого кольору довжиною приблизно 90м, 4 полімерні мішки білого кольору з сітками, полімерний мішок зеленого кольору з сіткою, металевий човен зеленого кольору, гумовий човен темно-зеленого кольору Iporterboats, гумовий човен темно-зеленого кольору Griftboat, сітку темно-зеленого кольору у сплутаному стані.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що слідчому судді не надано доказів, які б свідчили про внесення будь-яких змін до договору оренди, в тому числі шляхом укладення додаткових угод, що вказує на його не відповідність чинному законодавству.

Крім того ОСОБА_6 будь-яких документів дозвільного характеру на здійснення промислового вилову водних біоресурсів із водоймища, що розташоване поблизу автомобільної дороги «Київ-Харків-Довжанський», не отримував.

Також зазначив, що вказане в клопотанні майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тимчасово вилучене із дотриманням встановленого ст.ст.167,168 КПК Українипорядку, слідчий суддя дійшов висновку про арешт тимчасово вилученого майна

В апеляційній скарзі з урахуванням доповнень ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно та зазначає його перелік.

Зазначає, що 9 листопада 2005 року між ним та районною адміністрацією був укладений договір аренди земельної ділянки.

Згідно внесених змін до Земельного кодексу, а саме перехідних положень, з 1 січня 2019 року розпорядником вказаної земельної ділянки є Валківська територіальна громада.

Цей пункт набрав чинності 27 травня 2021 року, а не 1 січня 2019 року, як це вказує слідчий суддя.

При цьому наголошує, що перехід земельної ділянки від держави до громади не є підставою для припинення договору аренди та відповідних прав та обов`язків.

Також посилається на лист Валківської міської ради від 12 жовтня 2022 року, згідно якого вказана земельна ділянка є власністю міської ради, рішення про припинення договору аренди не приймалось, орендодавцем є Валківська міська рада.

Зазначає, що легально займався виловом риби протягом 20 років, крім цього зариблював, вирощував пруд, риба є продуктом сільськогосподарської діяльності, а вилов не є промисловим рибальством, а тому отримання спеціального дозволу для такої діяльності чинним законодавством не передбачено.

Вказує, що риба в пруду є його приватною власністю.

Таким чином вилучені речі, човни сітки, не є предметом кримінального правопорушення.

Крім того посилається на положення ч.6 ст. 173 КПК України та вважає, що суд порушив строки розгляду відповідного клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційної скарги захисника, вислухавши думку власника майна, який підтримав свою апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалівпровадження вбачається,що проводитьсядосудове слідствоу провадженні№ 12022226020000118 від 29.09.2022, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.249 КК України.

28.09.2022 в період з 18-13 год. до 19-27 год. слідчим ОСОБА_7 проведено огляд місця події відкритої ділянки місцевості, а саме водойми, що розташована поблизу с. Костів Богодухівського району Харківської області, заводу «Інтерфакт плюс» та автодороги Київ-Харків-Довжанський, де на водному дзеркалу водойми візуально встановлено, що відбувся відтік води від початку берегової лінії. Відстань від початку берегової лінії до водного дзеркала становить 28 метрів. З правої крайньої сторони берега водойми знаходиться металевий човен зеленого кольору з двома веслами, поруч біля нього - гумовий човен темно-зеленого кольору з надписом на корпусі «ІроrtехЬоаts» з двома веслами, в якому візуально містяться два мішки білого кольору з сітями. Поруч цього човна є гумовий човен темно-зеленого кольору з надписом «Griftboa», у якому візуально містяться на бокових бортах весла, два мішки білого кольору та один зеленого, де є сітки. Крім того, на відстані 2 метри від водного дзеркала знаходиться сітка темно-зеленого кольору, довжиною при первинному замірі приблизно 90 метрів, у вологому стані, будь-які маркування відсутні. У першому гумовому човні мається сітка темно-зеленого кольору у спутаному стані, два мішки з сітками у спутаному стані та зелений мішок з сіткою у спутаному стані. При візуальному огляді маркування не виявлено. У водойми розташовані сітки, у яких при візуальному огляді наявна риба. В ході огляду вилучено: сітку темно-зеленого кольору довжиною приблизно 90 метрів; 4 полімерні мішки білого кольору з сітками; полімерний мішок зеленого кольору з сіткою; металевий човен зеленого кольору, гумовий човен темно-зеленого кольору «Iporterboats»; гумовий човен темно-зеленого кольору «Griftboat»; сітку темно-зеленого кольору у спутаному стані.

Постановою дізнавача ОСОБА_8 від 29.09.2022 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як предмети кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КПК України. При цьому дізнавачем визначено їх місцем зберігання за відділенням поліції №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області, що розташоване за адресою: вул. Паркова, 22, м. Валки Харківської області.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

З клопотання дізнавача про арешт майна вбачається, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України і може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, ч.2ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя,суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння,передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частково задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність підстав вважати, що вилучене майно є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно, вказане в клопотанні та арештоване слідчим суддею, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Доводи апелянта стосовно порушення слідчим суддею не приймаються колегією суддів, оскільки клопотання про арешт майна було призначене слідчим суддею у максимально стислі строки, здійснювалися всі заходи щодо повідомлення сторін кримінального провадження про час та місце судового розгляду.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі власник майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях.

Фактично, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди ОСОБА_6 з тим, що є підстави для проведення досудового розслідування за ч.1 ст. 249 КК України, таким чином апелянт не погоджується з самим фактом проведення досудового розслідування, наполягає на відсутності підстав для притягнення будь кого до кримінальної відповідальності, посилаючись на норми, які регулюють господарську діяльність.

При цьому, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Також, Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Крім того, відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Валківськогорайонного судуХарківської областівід 07жовтня 2022року проарешт майнау кримінальномупровадженні №12022226020000118 від 29.09.2022, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді