Ухвала

від 07.02.2023 по справі 210/3340/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3340/22

Провадження № 2-з/210/6/23

У Х В А Л А

іменем України

"07" лютого 2023 р. суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Літвіненко Н.А., розглянувши матеріали заяви представника заявника адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.02.2023 року, надійшла заява, в обґрунтування якої вказано, що за захистом прав під час трудових відносин до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася представник ОСОБА_2 від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу № 233 від 14.09.2022 року року «Про скорочення штату працівників» у зв`язку виданням незаконного наказу відповідачем - КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, код 37664469. Відкрито провадження у справі 210/3340/22.

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету. 12 вересня 2022 року йому вручено наказ № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій», яким його відсторонено від виконання посадових обов`язків на час проведення слідчих дій та опрацювання їх результатів без збереження заробітної плати за вказаною посадою на час відсторонення. Управлінська діяльність будь-якого підприємства, установи чи організації здійснюється шляхом видання розпорядчих документів наказів та розпоряджень. Саме в цих документах відображається та обліковується адміністративногосподарська діяльність. Від того, наскільки юридично правильно буде складено та оформлено наказ, багато в чому залежить своєчасність виконання управлінського рішення. Констатуюча частина наказу є введенням у сутність питання, що розглядається. Вона має на меті пояснити, чим спричинена необхідність видання наказу (розпорядження). В констатуючій частині вказується нормативно-правовий акт, на виконання якого або відповідно до якого видається цей наказ. Посилання в констатуючій частині спірного наказу на статтю нормативного правового акту - відсутнє.

Як вбачається зі змісту констатуючої частини наказу № 230 від 12.09.2022 року, у кримінальному провадженні № 12022041710000093 від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, відбувається досудове розслідування. Дослідивши фабулу Витягу з ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ДОСУДОВИХ РОЗСЛУДУВАНЬ про кримінальне провадження № 12022041710000093 від 03.02.2022 року, встановлено, що 02.02.2022 року до ВП № 2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла письмова заява від громадської організації «Стоп корупція», про вчинення службовими особами ТОВ «Науководослідне та проектне підприємство «НДГРІ» (ЄДР 39371535) шахрайських дій вчинених групою осіб (ЖЕО 1539 від 02.02.2022 року). Фабулою не визначено, які саме службові особи є суб`єктом можливого злочину.

Станом на дату 12.09.2022 року позивач не є особою, якій вручено слідчим відділом ВП № 2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області повідомлення про підозру у вчиненні корупційного чи іншого злочину відповідно до правової кваліфікації ч.1 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 12022041710000093 від 03.02.2022 року. Також, відсутні провадження у справі чи постанови суду, що набрали законної сили, про вчинення адміністративного правопорушення у сфері корупційних чи інших правопорушень. Жодного належного чи допустимого доказу іншого не існує.

Позивач за весь час трудових відносин сумлінно виконував свої посадові обов`язки на посаді заступника директора з економічної, наукової, технічної та інноваційної роботи Науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету. Дотримувався трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Дбайливо ставився до майна власника, з яким він має укладений безстроковий трудовий договір.

В констатуючій частині наказу № 230 від 12.09.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків на час проведення слідчих дій» вказано, що цей наказ видається з метою оперативного реагування на повідомлення про ймовірне порушення Антикорупційної програми або вчинення корупційного чи пов`язаного з ним правопорушення в КРИВОРІЗЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ, з врахуванням вимог до керівного складу в умовах воєнного стану, у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041710000093 від 03.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Позивача відсторонено без збереження заробітної плати. Такий наказ є незаконним, грубо порушує права ОСОБА_1 та норми законодавства України, норми міжнародного права, що ратифіковані Україною.

14 вересня 2022 року Відповідачем Позивачу вручено наказ № 233 від 14 вересня 2022 року «Про скорочення штату працівників» (надалі наказ№ 233 від 14.09.2022 р.) у якому в констатуючій частині вказано «У зв`язку з необхідністю приведення штатного розпису науково-дослідного гірничорудного інституту Криворізького національного університету у відповідність обсягам фінансовогосподарської діяльності інституту, фактичним надходженням коштів в умовах повномаштабної російської агресії та воєнного стану (Укази Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»; від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 15.08.2022 року № 2500-ІХ«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні») з урахуванням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», з метою його подальшої оптимізації.

Цей наказ порушує права позивача у сфері трудових відносин та э предметом оскарження у справы № 210/3340/22 Ухвалою від 10.11.2022 року Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 210/3340/22 задоволено заяву представника заявника адвоката Горбенко Інни Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування накау.

Зупинено дію наказу №233 від 14.09.2022 року «Про скорочення штату працівників», до набрання рішенням суду у справі №210/3340/52 законної сили.

Отримавши ухвалу від 10.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся 14.11.2022 року до Криворізького національного університету із заявою, якою повідомив про наявність цієї ухвали , надав копію та просив прийняти до виконання.

Але, Криворізький національний університет не розглянув письмову заяву ОСОБА_1 та видав новий наказ від 14 листопада 2022 року № 85К «Про переведення», яким перевів позивача з його посади на нову посаду і встановив строк нових трудових відносин з 16.11.2022 року по 31 січня 2023 року. (додаток наказ).

Ухвала від 10.11.2022 року Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 210/3340/22 не виконувалась відповідачем, ОСОБА_1 знов звернувся до Криворізького національного університету із заявою та додатково надав оригінал цієї ухвали для виконання. Відповідач проігнорував заяви ОСОБА_1 від 14.11.2022 р. та 16.11.2022 року, вчинив дії, якими перевів за новим наказом № 85К від 14.11.2022 року на нову посаду із закінченням строку трудових відносин 31.01.2023 р.

Оскільки, нового наказу про відновлення становища позивача відповідно до ухвали від 10.11.2022 року про задоволення заходу забезпечення Відповідач не вчиняв, нових наказів не видавав, ОСОБА_1 25.11.2022 року втретє звернувся письмово із заявою, де виклав сутність порушення трудових відносин з ним та просив забезпечити діяльність бухгалтерії, кадрової служби у відповідності до вимог чинного законодавства. (заяви у додатках). Але Відповідачем жодних дій не вчинено.

Таким чином, відповідач ухилився від виконання ухвали суду від 10.11.2022 року, видаючи умисно наказ № 85К від 14.11.2022 року, будучи повідомленим, та має намір звільнити ОСОБА_1 відповідно до цього наказу - 31.01.2022 року.

Представник заявника вважає таку поведінку відповідача недобросовістною. Визначальною ознакою недобросовісної поведінки є прийняття рободавцем рішення, вчинення ним дії чи бездіяльності, що порушує певну норму чинного законодавства. Не виконання Відповідачем ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2022 року і видання нових наказів, метою яких є переведення з посади, звільнення позивача є зловживання владними повноваженнями.

Крім того, зазначає, що з 31.01.2023 року за основним місцем роботи позивач буде звільнений. Судовий розгляд триває де-який час. У разі задоволення позовної заяви судом, позивач має право на апеляційне оскарження, що потребує додаткового часу. Починаючи з 31.01.2022 року та на весь час судового розгляду для позивача тривають негативні наслідки дії протиправного наказу та викликає протиріччя зі ст.43 Конституції України порушене право на отримання заробітної плати.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вважає, що поки відбувається судовий розгляд цієї справи, а наказ № 85К від 14.11.2022 року «Про переведення» безпідставно звільнить з місця працевлаштування позивача, порушує та не виконує заходи забезпечення ухвали від 10.11.2022 року, порушує конституційні права позивача та КЗпП. У зв`язку з цим вважає за необхідно застосувати заходи забезпечення до набуття рішенням суду у справі № 210/3340/22 про скасування наказу № 233 від 14.09.2022 року.

Тому, просить суд зупинити дію наказу № 85К від 14.11.2022 року «Про переведення» до набрання рішення суду у справі № 210/3340/22 законної сили.

Суд розглянув дану заяву у відсутність осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріли справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено серед видів забезпечення позову: заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 175/1480/21 (провадження № 61-15020св21).

Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження є наказ № 233 від 14 вересня 2022 року «Про скорочення штату працівників».

Пунктом 10 статті 150 ЦПК передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про увільнення позивача від роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 761/39266/17 (провадження № 61-36887св18) та ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 727/8167/19.

Враховуючи, що предметом спору є наказ № 233 від 14 вересня 2022 року «Про скорочення штату працівників», суд дійшов висновку, що наказ №85К від 14.11.2022 року «Про переведення», дію якого представник заявника просить зупинити, не є предметом розгляду цивільної справи, а тому суд не знаходить підстав для зупинення його дії.

До того ж з огляду на положення статті 235 КЗпП України, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі в разі незабезпечення позову у спосіб, який просить застосувати представник ОСОБА_1 немає, оскільки порядок відновлення його трудових прав у разі ухвалення судом рішення про поновлення його на роботі передбачено Законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд, -

УХ В А Л И В:

Заяву представника заявникаадвоката ГорбенкоІнни Василівни,яка дієвід іменіта вінтересах ОСОБА_1 про забезпеченняпозову доКриворізького національногоуніверситету провизнання незаконнимта скасуваннянаказу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко