Ухвала

від 21.11.2024 по справі 210/3340/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10691/24 Справа № 210/3340/22 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

21 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

заслухавши доповідьсудді доповідача Зубакової В.П. по апеляційнійскарзі позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, звернувся безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу була витребувана із Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року.

13 листопада 2024 року цивільна справа №210/3340/22 надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Із матеріалів справи встановлено, що у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу

Копія рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року направлена судом першої інстанції на адресу позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) 06 квітня 2023 року за вихідним №9917/2/210/224/23.

Згідно зворотного рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення, судова кореспонденція із вихідним №9917/2/210/224/23 вручена позивачеві ОСОБА_1 03 травня 2023 року (а.с. 47,48).

Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року подана до суду 14 жовтня 2024 року, тобто більш ніж через рік після складання повного судового рішення.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини зауважував, що:

«відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року)»;

«одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)»;

«вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»;

«складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року)».

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

У частині першій статті 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (частина перша статті 127 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду, - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду(частина друга статті354 ЦПКУкраїни).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин,крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу(частина третя статті354 ЦПКУкраїни).

Незалежно відповажності причинпропуску строкуна апеляційнеоскарження судапеляційної інстанціївідмовляє увідкритті апеляційногопровадження уразі,якщо апеляційнаскарга поданапісля спливуодного рокуз дняскладення повноготексту судовогорішення,крімвипадків:подання апеляційноїскарги особою,не повідомленою про розгляд справиабо не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17 (провадження № 61-678св20) зазначено, що «виходячи з аналізу частини другої статті358 ЦПКУкраїни у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків передбачених пунктами 1-2 вказаної норми».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 753/4792/17 (провадження № 61-2722св23) вказано, що «сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 301/2320/15-ц (провадження № 61-9348св22) зазначено, що «з огляду на імперативний характер частини другої статті358 ЦПКУкраїни (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) та присічність річного строку, визначеного вказаною процесуальною нормою, який поновленню не підлягає, суд позбавлений за таких обставин можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для з`ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою вказаної особи, поданою після спливу річного строку з дня постановлення оскаржуваного рішення».

У постановах Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19), від 21 червня 2023 року у справі № 202/32361/13-ц (провадження № 61-3546св23) міститься висновок про те, що під неповідомленням особи про розгляд справи в контексті частини другої статті 358 ЦПК України слід розуміти випадки, коли учасник справи взагалі жодним чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду.

Проте, до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріали справи безспірно підтверджують факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).

В разі подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи, слід вважати, що учасник справи не був повідомлений про судове засідання, в якому відбувся розгляд справи по суті. Тобто, суд не забезпечив право учасника справи на участь у справі на стадії розгляду справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25вересня 2024року в справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги.

Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник,третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Такий підхід є складовою частиною принципу правової визначеності у площині запобігання перегляду остаточних судових рішень за відсутності вагомих для цього підстав.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.

Як встановлено колегією суддів, у даній справі апеляційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року подано позивачем ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, а тому він не може вважатися особою, не повідомленою про розгляд справи.

Звернувшись із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року з пропуском процесального строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, та після спливу одного року з дня складання повного судового рішення, позивач ОСОБА_1 зазначив, що він має право на поновлення цього строку, оскільки рішення суду отримано представником позивача- адвокатом Горбенком І.В, лише 12 вересня 2024 року та він має право на понволення процесуаьного строку саме з дати отримання копії судового рішення.

Разом з тим, розглядати доводи апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження немає законних підстав, оскільки ці доводи перевіряються після дотримання тридцятиденного строку на оскарження, а не річного.

Позивач ОСОБА_1 був обізнаний про наявність справи у суді, оскільки провадження відкрито за його позовною заявою, а також отримав копію оскаржуваного рішення суду у строк, визначений чинним процесуальним законодавством.

З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що права позивача ОСОБА_1 на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 не наведено виняткових обставин для подання ним апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення,що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

У X В А Л И В:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, у відкритті апеляційного провадження по поданій ним апеляційній скарзі на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького національного університету про визнання незаконним та скасування наказу.

Апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: