Ухвала

від 20.09.2022 по справі 761/8718/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8718/21

Провадження № 2/761/3101/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря Ващенка В.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Остащенко О.М.,

представника третьої особи ОСОБА_6.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар»,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Далінг», треті особи: Начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Макаревич Яна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію права власності без руху, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить:

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛІНГ» на користь ОСОБА_2 частину, 50%, а саме: загальної площі (кв.м): 79, 6, житлової площі (кв.м): 47,7 - квартири загальної площі (кв.м.): 159,1, житлова площа (кв.м.): 95,4, опис: п`ятикімнатна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис:

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», код ЄДРПОУ: 38904296, а саме: квартири загальної площі (кв.м.): 159,1, житлова площа (кв.м.): 95,4, опис: п`ятикімнатна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1794333080000), вчинений приватним нотаріусом Верповською Оленою Володимирівною, Київським міським нотаріальним округом, м. Києва 25.03.2019 (номер запису про право власності: 30856300);

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛІНГ», а саме: квартири загальною площею (кв.м.): 159,1, житлова площа (кв.м.): 95,4, опис: п`ятикімнатна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1794333080000), вчинений приватним нотаріусом Мурською Наталією Василівною Київського міського нотаріального округу, м. Києва 23 липня 2020 року (номер запису про право власності/довірчої власності: 37453071).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2021 вищевказані матеріали позовної заяви надійшли в провадження судді Сіромашенко Н. В.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В подальшому, в ході розгляду справи, від представника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» надійшло клопотання, в порядку ч. 11 ст. 187 ЦПК України, про залишення позовної заяви без руху, оскільки, подана без додержання вимог до позову, які містяться у ст. ст. 175, 177 ЦПК, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної вимоги майнового характеру, в порушення п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не визначено зміст позовних вимог до кожного із зазначених відповідачів, не зазначено щодо деяких позицій у кого знаходяться оригінали поданих до суду копій документів. Крім цього, позивач самостійно зазначив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, натомість, зазначення певних осіб, як третіх осіб, безпосередньо у тексті позовної заяви не є процесуальним приводом для залучення третіх осіб з ініціативи позивача, оскільки процесуальною підставою для участі таких осіб у справі, незалежно від чиєї ініціативи це відбувається (учасника справи чи суду) є відповідна ухвала суду про залучення третьої особи.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ФК «Авістар» - Остащенко О.М. підтримала дане клопотання, просила задовольнити.

Представник відповідача 4- ТОВ «Далінг» залишив вирішення цього клопотання на розсуд суду.

Представника позивача заперечив проти задоволення клопотання.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, сповіщалися належним чином про розгляд справи.

Суд, вислухавши представників сторін, перевіривши доводи клопотання про залишення позовної заяви без руху, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

Витребування і повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову направленість.

Згідно з ч.2 ст.176 ЦПК України у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.08.2020 у справі №177/1163/16-ц (провадження №61-2250св20), статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Суд сприяє сторонам у здійсненні їх процесуальних прав та обов`язків, сторони самостійно визначають склад відповідачів та інших учасників справи, суд самостійно не вправі вирішувати питання залучення відповідачів у справі, співвідповідачів або третіх осіб, вирішувати питання зміни предмету чи правової підстави позову.

Відповідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін.

Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду.

Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом, самостійного визначення судом відповідача або інших учасників справи.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони, так само, законом покладено право позивача визначати відповідача, співвідповідача, третіх осіб тощо.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Тобто, виходячи з аналізу зазначених положень ст. 53 ЦПК України особливістю цих статей є право третіх осіб вступити у справу на стороні позивача або відповідача, із застереженням періоду такого вступу у справу, якщо вважають, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки інших осіб та відповідне право суду, якщо останнім при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду буде встановлено, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки інших осіб, залучити таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у разі якщо позивачем не зазначено таких осіб у позовній заяві при подачі її до суду.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено на вимоги п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 182, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Наталії Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Далінг», треті особи: Начальник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Макаревич Яна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про державну реєстрацію права власності без руху відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Сіромашенко