Ухвала

від 09.02.2023 по справі 925/436/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 925/436/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Авалон Груп" (далі - ПП "Авалон Груп")

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022

у справі за позовом ПП "Авалон Груп"

до Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" (далі - ДП "Золотоніське лісове господарство")

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Авалон-Групп" (далі - ПП "Авалон-Групп")

про визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Авалон Груп" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просило визнати укладеною додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору довгострокового тимчасового користування лісами від 16.04.2013 між ДП "Золотоніське лісове господарство" і ПП "Авалон Груп".

ПП "Авалон Груп" обґрунтувало позов тим, що відбулося виділення з ПП "Авалон Груп" (код ЄДРПОУ 35927373) нової юридичної особи - ПП "Авалон-Групп" (код ЄДРПОУ 44219721) з правонаступництвом. ПП "Авалон Груп" вважає, що зазначені обставини є підставою для внесення змін до договору довгострокового тимчасового користування лісами від 16.04.2013.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 08.07.2022 відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що заміна лісокористувача повинна відбуватися лише за згоди іншої сторони (ДП "Золотоніське лісове господарство") та з обов`язковою участю третьої особи у додатковій угоді. Отже, без згоди ДП "Золотоніське лісове господарство" на таку заміну у суду немає законних підстав примусово вносити зміну у склад сторін договору (зміна істотної умови договору), навіть у випадку коли ПП "Авалон-Групп" офіційно зареєстрований у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як правонаступник позивача.

Крім того, суд зазначив, що позов фактично заявлено в інтересах третьої особи у справі, яка повинна була виступити і позивачем у цьому спорі, і стороною спірної додаткової угоди № 1. Однак процесуальне законодавство не передбачає можливості замінити неналежного позивача.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.11.2022 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що спірний договір та норми цивільного законодавства не передбачають прямої заборони на внесення змін до договору (шляхом заміни сторони договору правонаступником), однак суд може втрутитися в права особи на свободу договору тільки у випадку законодавчо визначеного обов`язку укласти договір чи зміни до договору, які є предметом позову, а тому позов, за наявності заперечень відповідача щодо укладення такого договору, не може бути задоволений. Отже, позивач належними та допустимими доказами не довів, що неукладення спірної додаткової угоди порушує його права та охоронювані законом інтереси.

16.01.2023 ПП "Авалон Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 (повний текст складений та підписаний 05.12.2022), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2023.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

За положенням статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття

ПП "Авалон Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою 16.01.2023, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження. В обґрунтування клопотання ПП "Авалон Груп" зазначає, що станом на день звернення з касаційною скаргою оскаржувана постанова не надходила на адресу скаржника.

Крім того, ПП "Авалон Груп" не брало участі в судовому засіданні 16.11.2022 (під час проголошення судового рішення) в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю електроенергії в суді. Отже, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності скаржника.

Додатково ПП "Авалон Груп" зазначає, що 12.12.2022 зверталося до суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, однак у суді повідомили, що матеріали справи не поверталися до суду першої інстанції.

За таких обставин ПП "Авалон Груп" ознайомилося з повним текстом оскаржуваної постанови у січні 2023 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.

ПП "Авалон Груп", ініціювавши апеляційний перегляд справи, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до матеріалів справи суд апеляційної інстанції надіслав 16.12.2022 о 14:19 оскаржувану постанову у електронному вигляді на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.спр. 158).

Зазначена електронна адреса належить адвокатові ПП "Авалон Груп" - Бовшику М. Ю., який представляв у апеляційному суді інтереси скаржника на підставі договору про надання правової допомоги № 85 від 04.01.2022 відповідно до ордера СА № 1034067 від 28.07.2022 (арк.спр. 112), оскільки він сам зазначив цю електронну адресу в апеляційній скарзі (арк.спр. 101).

Отже, доводи скаржника про те, що він ознайомився з повним текстом оскаржуваної постанови у січні 2023 року в Єдиному держаному реєстрі судових рішень є непереконливими.

Згідно з частиною другою статті 288 ГПК України перебіг строку на звернення ПП "Авалон Груп" з касаційною скаргою розпочався 17.12.2022 та закінчився 05.01.2023.

За таких обставин ПП "Авалон Груп" звернулося з касаційною скаргою 16.01.2023 зі значним пропуском строку.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини пропуску ПП "Авалон Груп" строку на касаційне оскарження не є об`єктивно непереборними, оскільки скаржник не довів їх наявності.

Отже, зазначені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже, ПП "Авалон Груп" необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.

Крім того, статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також зазначити, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій в ухваленні оскаржуваних судових рішень, та чітко визначати конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункту, частини, статті), які при цьому неправильно застосовані судом.

Скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи при цьому судам попередніх інстанцій результату вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності" - одного із фундаментальних аспектів верховенства права, та гарантією розумної передбачуваності судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги згідно з нормами законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

У касаційній скарзі ПП "Авалон Груп" зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що положення статті 520 ЦК України не може нівелювати частину першу статті 109 ЦК України. Крім того, боржник може бути замінений і в інших випадках, зокрема при спадкуванні (ст.ст. 1216,1218 ЦК України), реорганізації юридичної особи (ст.ст. 106- 108 ЦК України), у зв`язку з виділом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи і переходом їх до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб (ст. 109 ЦК України), який нормативно не віднесений до форм реорганізації (ч. 1 ст. 104 ЦК України), при переході прав на підприємство як єдиний майновий комплекс (ст. 191 ЦК України), у результаті набуття правонаступником прав та обов`язків правопопередника за договорами (ч. 1 ст. 770, ст. 814 ЦК України).

Суди попередніх інстанцій не врахували, що стаття 520 ЦК України є загальною нормою і її положення не можуть відміняти дії інших норм закону, якими встановлені випадки зміни сторони у зобов`язанні, зокрема у зв`язку з виділом.

ПП "Авалон Груп" у касаційній скарзі також цитує частину першу статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та покликається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19; цитує статті 6, 11, 626, 627, 628 та покликається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.

Крім того, скаржник покликається на неоднозначну практику Верховного Суду у цій категорії справ (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 922/2688/17 та від 23.11.2022 у справі № 908/70/22 (скаржник помилково зазначив № 908/20/22), постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 805/4082/17-а).

Разом із цим підставою для касаційного оскарження ПП "Авалон Груп" визначило пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) (стор. 6 касаційної скарги).

Однак касаційна скарга в частині визначеної підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки ПП "Авалон Груп" у поданій касаційній скарзі не зазначає, щодо якої саме норми права (пункту, частини, статті Кодексу або Закону) відсутній правовий висновок Верховного Суду із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.

Суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).

За таких обставин, враховуючи, що ПП "Авалон Груп" у поданій касаційній скарзі визначило підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, а в касаційній скарзі не зазначило, щодо якої саме норми права (пункту, частини, статті) відсутній правовий висновок Верховного Суду, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній, така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2 481,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі складає 4 962,00 грн (1 х 2 481,00 грн х 200 %).

Однак до касаційної скарги ПП "Авалон Груп" не додало доказів сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ПП "Авалон Груп" необхідно надати касаційну скаргу в новій редакції (з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України), у якій чітко зазначити норму права (пункт, частину, статтю) про застосування якої у подібних правовідносинах відсутній правовий висновок Верховного Суду, з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції та навести іншій підстави для поновлення строку, надавши на їх підтвердження відповідні докази. Крім того, ПП "Авалон Груп" необхідно надати до Верховного Суду докази сплати судового збору в сумі 4 962,00 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печер. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Авалон Груп" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі № 925/436/22 залишити без руху.

2. Встановити Приватному підприємству "Авалон Груп" строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви докази такого направлення, а також докази отримання цієї ухвали суду.

4. Роз`яснити Приватному підприємству "Авалон Груп", що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський