Рішення

від 15.02.2023 по справі 916/1897/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. Справа № 916/1897/22Господарський Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Ігнатишеній О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Сідий С.В., згідно ордеру

відповідача: Лобанов Р.М., згідно ордеру №1215070 від 30.12.2022,

розглянувши у справу №916/1897/22 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Білоозір`я» (68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Малінова,62) про стягнення 1062976,69 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач позовні вимоги підтримує, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.12.2022 за вх.№28454/22, в їх обґрунтування зазначає, що 21.06.2017 між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг по збиранню зернових культур №21/06-3, додаткову угоду №1 від 23.06.2017 до нього та дві специфікації про обсяг та вартість послуг від 30.05.2018, від 03.06.2019. Також позивач вказує, що надав відповідачу згідно з вказаним договором послуги по збиранню зернових культур на загальну суму 1374026,90 грн, за які відповідач розрахувався частково на суму 689096,01грн, з огляду на що у відповідача утворилась заборгованість в сумі 684930,89 грн, на яку позивачем нараховано 285988,59грн втрат від інфляції, 92057,21 грн три проценти річних.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 25.10.2022 за вх.№23759/22, де вказує, що згідно п.п. 2.1.1. договору обсяг та вартість послуг визначається сторонами у специфікації, що є додатком до договору. В цьому ж пункті договору наведена пуста таблиця, яка не містить істотних умов щодо предмету договору. Визначена лише вартість послуг за 1 зібраний гектар зернових. В матеріалах справи також наявні специфікації до договору, які також не містять даних про предмет договору. Відповідно до специфікації про обсяг та вартість послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2018 року від 30.05.18 також визначена лише вартість послуг за 1 зібраний гектар зернових. У специфікації про обсяг та вартість послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2019 року від 03.06.19 також визначена лише вартість послуг за 1 зібраний гектар зернових. Таким чином, на думку відповідача, предмет угоди сторонами не погоджений. Відповідач відзначає, що за умовами п/п 2.2.6. п.2.2. замовник зобов`язався після закінчення виконання всього обсягу робіт, передбачених п.2.1.1. цього договору, підписати остаточний акт виконаних робіт, а п. 2.1.1. договору не містить обсягу робіт, отже, доданий до позовної заяви акт виконаних робіт від 27.06.2019 №1 містить дані щодо обсягу робіт, не узгоджені сторонами у договорі.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору за надані виконавцем послуги по збиранню врожаю замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акта виконаних робіт. Сторони також можуть погодити інший вид та строки розрахунку, про що складається додаткова угода, яка підписується сторонами та скріплюється їх печатками. Тобто, строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг по збиранню врожаю визначено 30-тиденним терміном з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт. З огляду на викладене, відповідач вбачає, що строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг є невизначеним: надані позивачем копії актів виконаних робіт від 30.06.2018 №1, від 30.07.2018 №2, від 08.07.2019 №4, від 08.07.2019 №8, які за своєю формою не є остаточними, не містять строку оплати послуг; вимога про сплату боргу відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК в матеріалах справи також відсутня.

Також відповідач стверджує про порушення позивачем строку позовної давності при зверненні позивача до суду з даним позовом. Дата звернення до суду - 09.08.2022, вх. №1966/22. Згідно п. 3.1. договору за надані виконавцем послуги по збиранню врожаю замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений в цьому договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт. Акти виконаних робіт підписані сторонами: 30.06.2018 №1 (строк позовної давності вичерпався 30.07.2021); 30.07.2018 №2 (строк позовної давності вичерпався 30.08.2021). Згідно п. 3.2. договору сторони також можуть погодити інший вид та строки розрахунку, про що складається додаткова угода, яка підписується сторонами та скріплюється печатками. 03 червня 2019 року сторони підписали Специфікацію про обсяг та вартість послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2019 року. Згідно п. 2 цієї Специфікації сторони погодили наступний порядок розрахунків: «п. 2. Замовник проводить оплату наданих виконавцем послуг через 10 робочих днів з початку надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2019 року. Оплата може бути проведена як в грошовій так і в натуральній формі. Вартість зерна, яке буде надаватись як оплата в натуральній формі дорівнює ринковій вартості зерна на день здійснення розрахунків. Виконавець самостійно вивозить зерно, отримане в рахунок оплати». Акти виконаних робіт по збиранню врожаю 2019 року підписані сторонами: 08.07.2019 №№4, 8 (строк позовної давності вичерпався 08.08.2022). Тобто, 10-тиденний строк на оплату робіт, передбачений п. 2 Специфікації за 2019 рік, сплинув за актами №№4, 8 22.08.2022.

Позивач подав до справи відповідь на відзив від 22.11.2022 за вх.№26523/22, де зазначає, що в самому договорі №21/06-3 від 21.06.2017, в додатковій угоді до нього №1 від 23.06.2017, та специфікаціях від 30.05.2018 та від 03.06.2019 між сторонами погоджено предмет договору, а саме надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур. В цих же документах сторонами визначено і вартість таких послуг. Позивач вказує, що в актах №№1, 2, 4, 8 зазначено вид робіт, марка комбайна, культура, об`єм, ціна та вартість робіт. Позивач вважає, що підписані між сторонами акти виконаних сільськогосподарських робіт №1 від 30.06.2018, №2 від 30.07.2018, №4 від 08.07.2019, №8 від 08.07.2019 і є документом, який підтверджує факт надання послуг, та сторони, підписуючи його, підтвердили, що відповідні послуги буди надані та прийняті, такі акти і є остаточними. Позивач просить суд звернути увагу, що інфляційні збитки і річні він нараховував після закінчення місяця з моменту підписання останнього акту виконаних сільськогосподарських робіт.

Також позивач послався на те, що відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно постанови КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 встановлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України карантин, та в подальшому який продовжено до 31 грудня 2022. Звідси, позивач вбачає, що строки позовної давності були продовжені і тому позивач при зверненні до суду їх не пропустив.

Відповідач подав до справи уточнення до відзиву на позов від 07.02.2023 за вх.№3788/23, де вказує, що при зверненні позивача до суду з даним позовом без заяви про продовження строку звернення до суду позивачем порушено строк позовної давності, що полягає у наступному. Дата звернення до суду - 09.08.2022 вх. №1966/22. Згідно п. 3.1. Договору за надані Виконавцем послуги по збиранню врожаю «Замовник» розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «Виконавця», зазначений в цьому Договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акту виконаних робіт. Акти виконаних робіт по збиранню врожаю 2018 року підписані Сторонами: 30.06.2018 №1 (строк позовної давності вичерпався 30.07.2021); 30.07.2018 №2 (строк позовної давності вичерпався 30.08.2021). Згідно п. 3.2. Договору Сторони також можуть погодити інший вид та строки розрахунку, про що складається додаткова угода, яка підписується Сторонами та скріплюється печатками. 03 червня 2019 року сторони підписали Специфікацію про обсяг та вартість послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2019 року. Згідно п. 2 цієї Специфікації Сторони погодили наступний порядок розрахунків: «п. 2. Замовник проводить оплату наданих виконавцем послуг через 10 робочих днів з початку надання послуг по збиранню сільськогосподарських культур врожаю 2019 року. Оплата може бути проведена як грошовій так і в натуральній формі. Вартість зерна, яке буде надаватись як оплата в натуральній формі дорівнює ринковій вартості зерна на день здійснення розрахунків. Виконавець самостійно вивозить зерно, отримане в рахунок оплати». Акти виконаних робіт по збиранню врожаю 2019 року підписані Сторонами: 08.07.2019 №4, строк оплати за цим актом виконаних робіт враховуючи умови Специфікації - 22.07.2019 (строк позовної давності вичерпався 22.07.2022); 08.07.2019 №8, строк оплати за цим актом виконаних робіт враховуючи умови Специфікації - 22.07.2019 (строк позовної давності вичерпався 22.07.2022). Тобто 10-тиденний строк на оплату робіт, передбачений п.2 Специфікації за 2019 рік, сплинув: за актом від 08.07.2019 №4 - сплив строку 22.07.2022; за актом від 08.07.2019 №8 - сплив строку 22.07.2022. Відповідач вважає, що будь-яких аргументів щодо поважності причин пропуску строк на звернення до суду із цим позовом, позивачем суду не надано.

Ухвалою суду від 11.08.2022 відкрито провадження у справі №916/1897/22, постановлено розглядати справу №916/1897/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 05.09.2022 постановлено розглядати справу №916/1897/22 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі, призначено підготовче засідання суду на 01.11.2022 о 14год.30хв.

Ухвалою суду від 31.10.2022 задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 від 17.10.2022 за вх.№22802/22 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 01.11.2022 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.01.2023 о 12год.20хв.

Ухвалою суду від 28.12.2022 задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 від 14.12.2022 за вх.№28450/22 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 03.01.2023 оголошено перерву до 13.02.2023 о 12:30.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

21.06.2017 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ПП «Білоозір`я» (замовник) було укладено договір №21/06-3, відповідно до умов якого предметом договору є послуги виконавця з проведення сільськогосподарських робіт: збирання зернових і технічних культур врожаю 2017 року на земельних площах замовника, які виконуються технікою виконавця (п.п.1.1., 2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору №21/06-3 від 21.06.2017 за надані виконавцем послуги по збиранню врожаю замовник розраховується готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у цьому договорі, протягом одного календарного місяця з моменту підписання остаточного акта виконаних робіт.

Згідно п.5.4. договору №21/06-3 від 21.06.2017 він діє до 31.12.2018 з умовою безстрокової пролонгації за мовчазної згоди сторін.

Також сторонами до договору №21/06-3 від 21.06.2017 було підписано додаткову угоду №1 від 23.06.2017, специфікації про обсяг та вартість послуг від 30.05.2018, від 03.06.2019.

Позивачем було надано відповідачу обумовлені договором №21/06-3 від 21.06.2017 послуги на загальну суму 1374026,90грн, про що сторонами складено та підписано акти виконаних сільськогосподарських робіт №1 від 30.06.2018 на суму 263681,60 грн, №2 від 30.07.2018 на суму 462134,40 грн, №4 від 08.07.2019 на суму 296077,30 грн, №8 від 08.07.2019 на суму 352133,60 грн.

Відповідачем частково оплачено виконані послуги на суму 689096,01грн, підтвердженням чого слугують платіжні доручення №1 від 01.02.2019, №217 від 03.07.2019, №546 від 09.08.2019, №551 від 14.08.2019, №10 від 30.08.2021, №39 від 30.09.2021, №70 від 21.10.2021, №15 від 01.12.2021, №38 від 30.12.2021, №57 від 11.02.2022.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правові позиції позивача, відповідача, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст.627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Як визначено у ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Так, сукупний аналіз наявних у справі, підписаних обома сторонами спору договору №21/06-3 від 21.06.2017, додаткової угоди №1 від 23.06.2017, специфікацій про обсяг та вартість послуг від 30.05.2018, від 03.06.2019, актів виконаних сільськогосподарських робіт №1 від 30.06.2018, №2 від 30.07.2018, №4 від 08.07.2019, №8 від 08.07.2019 дають підстави суду дійти беззаперечного висновку про погодження сторонами договірним шляхом істотних умов договору послуг, за умови ще й того, що з боку позивача договір виконано у повному обсязі та таке виконання прийняте без претензій відповідачем шляхом підписання актів виконаних робіт, а відповідачем частково оплачено дані роботи.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як свідчать наявні у справі докази, зокрема, договір №21/06-3 від 21.06.2017, додаткова угода №1 від 23.06.2017, специфікації про обсяг та вартість послуг від 30.05.2018, від 03.06.2019, акти виконаних сільськогосподарських робіт, позивачем відповідачу було надано послуги на загальну суму 1374026,90грн, які відповідачем були оплачені частково на суму - 689096,01грн, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 684930,89грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Так, у зв`язку з несвоєчасним проведенням відповідачем оплати заборгованості, позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції в сумі 285 988,59грн, нараховані за період з 10.08.2019 по 01.12.2022, три проценти річних в сумі 92057,21 грн, розраховані за період з 10.08.2019 по 01.12.2022.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки суми втрат від інфляції, трьох процентів річних, суд встановив, що вони є вірними, внаслідок чого позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 285988,59грн втрат від інфляції, 92057,21 грн три проценти річних підлягають судом задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 16482,98грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача внаслідок повного задоволення судом позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Білоозір`я» (68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Малінова,62) про стягнення 1 062 976,69 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Білоозір`я» (68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Малінова,62, код ЄДРПОУ 35434203) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 684930 (шістсот вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять) грн 89 коп заборгованості, 285988 (двісті вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 59коп. втрат від інфляції, 92057 (дев`яносто дві тисячі п`ятдесят сім) грн 21 коп. три проценти річних, 16482 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 98коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 лютого 2023 р.

Суддя І.А. Малярчук