Ухвала

від 16.02.2023 по справі 520/10514/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 лютого 2023 р.Справа № 520/10514/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши клопотання Слобожанської митниці Держмитслужби про заміну сторони у справі за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі № 520/10514/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі № 520/10514/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" до Слобожанська митниця Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.

В апеляційній скарзі представником відповідача заявлено клопотання про заміну сторони у справі, а саме Слобожанської митниці Держмитслужби на Сумську митницю.

Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність заміни відповідача, виходячи з наступного.

При визначенні процесуального правонаступництва слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 року (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 року (справа № 826/16659/15), від 30.11.2020 року (справа № 260/453/19).

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.11.2020 по справі № 826/14670/16.

Наказом Державної митної служби України від 08.11.2019 № 25 зоною діяльності Слобожанської митниці Держмитслужби було визначено - Харківську область, Сумську область, за винятком міст Глухів, Конотоп, Шостка, Середино-Будського, Ямпільського, Шосткинського, Глухівського, Кролевецького, Путивльського, Конотопського районів.

30.09.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 895 "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" (далі - Постанова).

Пунктом 1 Постанови передбачено спосіб реорганізації територіальних органів Державної митної служби, зокрема, Слобожанської митниці Держмитслужби, шляхом приєднання до Державної митної служби (створення єдиної юридичної особи).

Відповідно до пункту 2 Постанови, територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 №460 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів" утворено Сумську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Згідно наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 "Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи" митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України з 00 год. 00 хв. 01.07.2021 розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Таким чином, Сумська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 01.07.2021. В свою чергу, Слобожанська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.03.2021 та не здійснює функції і повноваження з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Пунктом 4 Положення про Сумську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489 (далі - Положення) встановлено, що Митниця відповідно до покладених на Держмитслужбу завдань здійснює у зоні своєї діяльності окремі делеговані повноваження, визначені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 Положення № 489 Сумська митниця (далі - митниця) є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України (далі- Держмитнслужба) як її відокремлений підрозділ. Зоною діяльності Митниці є територія Сумської області, Україна.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів складено Слобожанською митницею Державної митної служби України.

Пунктом 5 Положення також передбачено, що Митниця з метою виконання повноважень представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах, з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу.

Таким чином, відповідно до вимог вищенаведених Положень правонаступником прав і обов`язків Слобожанської митниці Держмитслужби в частині зони діяльності по території Сумської області, України визначено Сумську митницю Державної митної служби України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правонаступником Слобожанської митниці Держмитслужби по даній справі є Сумська митниця.

Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни відповідача у даній справі - Слобожанської митниці Держмитслужби на її правонаступника - Сумську митницю, а відтак, клопотання про заміну сторони слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Клопотання представника Слобожанської митниці Держмитслужби про заміну сторони у справі - задовольнити.

Замінити відповідача у справі № 520/10514/21 з Слобожанської митниці Держмитслужби на її правонаступника Сумську митницю.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Русанова В.Б. Жигилій С.П.